- •Міністерство охорони здоровя україни
- •Другий семестр Тематичний план лекцій з неорганічної хімії Годин – 20, тижнів – 21
- •Другий семестр
- •Тематичний план практичних занять
- •З неорганічної хімії
- •Годин – 62, тижнів – 21
- •Другий семестр
- •Тематичний план cамостійної роботи студентів
- •З неорганічної хімії
- •Годин – 45, тижнів – 21
- •Реферативна робота
- •Теми рефератів
- •Заняття №21
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •2.5.Оксидаційні властивості хлорної, бромної та йодної води.
- •3.3.2.Властивості хлорного вапна
- •3.3.3.Взаємодія бертолетової солі (кСlО3) з йодидом калію
- •3.3.4.Утворення і властивості йодитної кислоти
- •3.3.5.Одержання kіо3
- •Література
- •Заняття №22
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №23
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.1.6.Оксидація гідроксидів Феруму (II) і Мангану(іі)
- •Завдання 2. Озон
- •2.1.Оксидаційні властивості озону
- •Завдання 3. Сірка, Сульфур
- •3.1.Поліморфізм сірки
- •3.1.1.Одержання пластичної сірки
- •3.1.2.Одержання моноклінної сірки
- •3.2.Взаємодія сірки з металами
- •Заняття №24
- •Навчальні цілі: Вивчення фізичних і хімічних властивості елементів vіа підгрупи. Ознайомлення з біологічним значенням елементів via підгрупи та їх застосуванням в медичній і фармацевтичній практиці.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №25
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.8.Оксидаційно-відновні властивості hno2
- •1.9.Одержання нітритної кислоти і її розклад
- •1.10.Оксидаційні властивовсті нітратної кислоти
- •1.11.Термічний розклад нітратів
- •Завдання 2. Фосфор і його сполуки
- •2.1.Оксидація фосфору киснем
- •2.2.Гідратація фосфорного ангідриду
- •2.3.Оксидація фосфору нітратною кислотою
- •2.4.Реакція ідентифікації ортофосфат(V)-йону.
- •2.5.Гідроліз солей фосфатної кислоти
- •2.6.Розчинність кальцієвих солей ортофосфатної кислоти
- •Література
- •Заняття №26
- •Навчальні цілі: Вивчення фізичних і хімічних властивостей Нітрогену та Фосфору. Ознайомлення з біологічним значенням цих елементів та їх застосуванням в медичній і фармацевтичній практиці.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №27
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.4.Одержання карбонату і гідрокарбонату кальцію
- •3.2.Відношення свинцю до кислот.
- •3.10.Малорозчинні солі Плюмбуму (іі)
- •Література
- •Заняття №28
- •Самостійна позааудиторна робота.
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №29
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.3.Забарвлення полум’я ортоборатною кислотою
- •Література
- •Заняття № 30
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №31
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.7.Реакція на йони CrO42- і Cr2o72-
- •2.2.Відновлення шестивалентного Молібдену до тривалентного
- •2.3.Відновлення шестивалентного Вольфраму до тривалентного
- •Література
- •Заняття №32
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №33
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.3.Одержання малорозчинних солей Мангану (іі)
- •1.4.Взаємодія солі Мангану (іі) з амонію сульфідом і гідрогену сульфідом
- •1.5.1.Взаємодія з гідрогенпероксидом у лужному середовищі
- •1.5.2.Взаємодія солі Мангану (іі) з бромною водою в лужному середовищі
- •1.6.1.Взаємодія солі Мангану (іі) з натрію бісмутатом в кислому середовищі
- •Завдання 2. Властивості мангану (іv) оксиду
- •2.1.Відновні властивості MnO2
- •2.2.Оксидаційні властивості MnO2
- •Завдання 3. Властивості калію перманганату
- •Заняття №34
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №35
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина Завдання 1. Ферум, Залізо.
- •1.1.Взаємодія заліза з кислотами
- •1.2.Пасивування заліза
- •5.1.Дослідження стійкості калію гексаціанофератів
- •5.2.Одержання комплексного феруму (ііі) фосфату
- •Завдання 6. Утворення солі феруму (vі) (ферату)
- •Завдання 7. Сполуки Кобальту і Ніколу
- •Література
- •Заняття №36
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №37
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина Завдання 1. Купрум, Мідь.
- •1.1.Одержання порошку міді.
- •Завдання 2. Сполуки Купруму (і)
- •3.2. Гідроліз солей купруму (іі)
- •Завдання 5. Сполуки Цинку і Кадмію
- •1.8.Одержання і властивості сульфідів цинку і кадмію
- •Література
- •Заняття №38
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №39
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина Завдання 1. Одержання водню з води за допомогою кальцію
- •Завдання 2. Одержання водню з кислот
- •Література
- •Заняття №40
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Література
- •Заняття №42
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.8.Одержання і властивості сульфідів цинку і кадмію
- •Література
- •Заняття №44
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •2.5.Одержання сульфідів стибію та бісмуту
Самостійна аудиторна робота
1.Виконання дослідів, описаних в даних методичних вказівках.
2.Обговорення результатів та оформлення висновків.
3.Оформлення та захист протоколу.
4.Відповіді на запитання, запропоновані викладачем, з використанням записів на дошці.
5.Розв'язування розрахункових задач, запропонованих викладачем.
Експериментальна частина
Завдання 1. Одержання галогенів
В одну суху пробірку насипте 0,5 г хлориду, в другу - броміду, в третю - йодиду калію. В кожну пробірку добавте таку ж кількість сухого КMnО4. Змочіть вміст пробірок 2М розчином H2SO4 і нагрійте на фоні білого паперу. Спостерігайте утворення галогенів. Результати спостережень записують в лабораторний журнал. Напишіть відповідні рівняння реакції,
Завдання 2. Властивості галогенів
2.1.Сублімація йоду.
Покладіть у склянку (без носика) кілька кристаликів йоду і закрийте його круглодонною колбочкою з холодною водою. Повільно нагрійте склянку з йодом на пісочній бані і спостерігайте заповнення склянки парами йоду. При цьому кристалики йоду безпосередньо перетворюються в пару, минаючи рідкий стан. На холодному дні колбочки можна состерігати утворення кристаликів йоду.
2.2.Реакція виявлення вільного йоду
В три пробірки внесіть 5-6 крапель свіжоприготованого крохмального клейстеру і добавте по 1-2 краплі хлорної, бромної і йодної води. Спостерігайте зміну кольорів розчинів. Наявність якого галогену в вільному стані можна визначити за допомогою крохмалю? На шматочки білого хліба, картоплі, білого буряка нанесіть одну-дві краплі йодної води. Що спостерігається? На що вказують одержані результати?
2.3.Розчиність брому в воді
Внесіть у пробірку піпеткою кілька крапель брому і долийте 5 см3 води, закрийте пробірку корком і добре збовтайте. Спостерігайте розчинність брому у воді. Розчин брому в воді називають бромною водою. Розчинність брому у воді при кімнатній температурі - близько 3,5г в 100 г води. Зверніть увагу на колір бромної води. Розчин залишіть для наступних дослідів, а надлишок потім влийте в спеціальну банку.
2.4.Розчинність йоду в воді
Покладіть у пробірку декілька кристаликів йоду, додайте 4-5 см3 дистильованої води і добре перемішайте скляною паличкою. Зверніть увагу на появу яскраво-жовтого забарвлення розчину.
Розчин йоду в воді називають йодною водою. Розчинність йоду в воді незначна: 0,08г в 100г води. Розчин розділіть на дві частини. Одну частину збережіть до наступних дослідів.До другої частини, де є надлишок нерозчиненого йоду, додайте декілька кристаликів калію йодиду. Спостерігайте поступове розчинення йоду внаслідок утворення комплексної сполуки. Зверніть увагу на буро-червоне забарвлення розчину.
2.5.Оксидаційні властивості хлорної, бромної та йодної води.
1. До розчинів калію броміду та калію йодиду додайте хлорну воду і 1–2 см3 бензолу. Спостерігайте виділення брому та йоду. Напишіть рівняння реакцій.
2. До розчину калію йодиду додайте бромну воду і 1-2 см3 бензолу. Напишіть рівняння реакції.
Завдання 3.Галогеноводні
3.1.Одержання хлороводню та його властивості
У пробірку з газовивідною трубкою помістити 0,5-1,0 г натрію хлориду, долити 3-4 см3 конц. H2SO4 і все це обережно нагрівати. Перевірте дію газу, що утворився за допомогою вологого лакмусового папірця. Напишіть рівняння реакції.
3.2.Властивості солей галогеноводневих кислот
3.2.1.Відновні властивості галогенід-йонів
До 1-2 см3 розчинів калію (або натрію) хлориду, броміду і йодиду в окремих пробірках додайте таку саму кількість калію дихромату, підкисленого сульфатною кислотою. Напишіть рівняння відповідних реакцій.
3.2.2.Одержання нерозчинних галогенідів
Використовуючи розчини відповідних розчинних солей, отримайте малорозчинні та нерозчинні солі: CaF2, AgCl, AgBr, AgJ, Cu2J2, PbJ2, PbCl2. Розчин з осадом PbJ2 підігрійте до розчинення осаду і охолодіть. Спостерігайте утворення блискучих кристаликів "золотого дощу".
3.2.3.Забарвленя полум'я йонами галогенів
Петлю, зроблену з мідної дротини, занурте по черзі в розчин хлоридної бромідної та йодидної кислоти і внесіть кожний раз в полум'я газового пальника. Що спостерігається?
3.3.Одержання і властивості оксигеновмісних сполук галогенів
3.3.1.Одержання та властивості жавелевої води
Налийте в пробірку 5-10 см3 розбавленого розчину калію гідроксиду, помістіть в склянку з водою і льодом та протягом 5-6 хв. пропускайте через розчин газоподібний хлор. В результаті реакції в розчині утворюється суміш калію хлорид. Такий розчин називається жавелевою водою.
Якщо замість калію гідроксиду взяти натрію гідроксид, то в розчині утворюється розчин натрію хлориду. Такий розчин називають лабораковою водою. Інколи різниці між ними не проводять і обидва розчини називають "жавелевою водою".
Дослідіть властивості жавелевої води, подіявши нею на розчини барвників (напр. індиго чи фуксину), а також на пофарбовану тканину. Що при цьому спостерігаеться? Повторіть ці ж самі досліди, додавши до жавелевої води декілька крапель сульфатної кислоти. Чому процес знебарвлення в присутності H2SO4 відбувається значно швидше? Напишіть рівняння реакції.