- •Міністерство охорони здоровя україни
- •Другий семестр Тематичний план лекцій з неорганічної хімії Годин – 20, тижнів – 21
- •Другий семестр
- •Тематичний план практичних занять
- •З неорганічної хімії
- •Годин – 62, тижнів – 21
- •Другий семестр
- •Тематичний план cамостійної роботи студентів
- •З неорганічної хімії
- •Годин – 45, тижнів – 21
- •Реферативна робота
- •Теми рефератів
- •Заняття №21
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •2.5.Оксидаційні властивості хлорної, бромної та йодної води.
- •3.3.2.Властивості хлорного вапна
- •3.3.3.Взаємодія бертолетової солі (кСlО3) з йодидом калію
- •3.3.4.Утворення і властивості йодитної кислоти
- •3.3.5.Одержання kіо3
- •Література
- •Заняття №22
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №23
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.1.6.Оксидація гідроксидів Феруму (II) і Мангану(іі)
- •Завдання 2. Озон
- •2.1.Оксидаційні властивості озону
- •Завдання 3. Сірка, Сульфур
- •3.1.Поліморфізм сірки
- •3.1.1.Одержання пластичної сірки
- •3.1.2.Одержання моноклінної сірки
- •3.2.Взаємодія сірки з металами
- •Заняття №24
- •Навчальні цілі: Вивчення фізичних і хімічних властивості елементів vіа підгрупи. Ознайомлення з біологічним значенням елементів via підгрупи та їх застосуванням в медичній і фармацевтичній практиці.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №25
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.8.Оксидаційно-відновні властивості hno2
- •1.9.Одержання нітритної кислоти і її розклад
- •1.10.Оксидаційні властивовсті нітратної кислоти
- •1.11.Термічний розклад нітратів
- •Завдання 2. Фосфор і його сполуки
- •2.1.Оксидація фосфору киснем
- •2.2.Гідратація фосфорного ангідриду
- •2.3.Оксидація фосфору нітратною кислотою
- •2.4.Реакція ідентифікації ортофосфат(V)-йону.
- •2.5.Гідроліз солей фосфатної кислоти
- •2.6.Розчинність кальцієвих солей ортофосфатної кислоти
- •Література
- •Заняття №26
- •Навчальні цілі: Вивчення фізичних і хімічних властивостей Нітрогену та Фосфору. Ознайомлення з біологічним значенням цих елементів та їх застосуванням в медичній і фармацевтичній практиці.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №27
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.4.Одержання карбонату і гідрокарбонату кальцію
- •3.2.Відношення свинцю до кислот.
- •3.10.Малорозчинні солі Плюмбуму (іі)
- •Література
- •Заняття №28
- •Самостійна позааудиторна робота.
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №29
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.3.Забарвлення полум’я ортоборатною кислотою
- •Література
- •Заняття № 30
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №31
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.7.Реакція на йони CrO42- і Cr2o72-
- •2.2.Відновлення шестивалентного Молібдену до тривалентного
- •2.3.Відновлення шестивалентного Вольфраму до тривалентного
- •Література
- •Заняття №32
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №33
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.3.Одержання малорозчинних солей Мангану (іі)
- •1.4.Взаємодія солі Мангану (іі) з амонію сульфідом і гідрогену сульфідом
- •1.5.1.Взаємодія з гідрогенпероксидом у лужному середовищі
- •1.5.2.Взаємодія солі Мангану (іі) з бромною водою в лужному середовищі
- •1.6.1.Взаємодія солі Мангану (іі) з натрію бісмутатом в кислому середовищі
- •Завдання 2. Властивості мангану (іv) оксиду
- •2.1.Відновні властивості MnO2
- •2.2.Оксидаційні властивості MnO2
- •Завдання 3. Властивості калію перманганату
- •Заняття №34
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №35
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина Завдання 1. Ферум, Залізо.
- •1.1.Взаємодія заліза з кислотами
- •1.2.Пасивування заліза
- •5.1.Дослідження стійкості калію гексаціанофератів
- •5.2.Одержання комплексного феруму (ііі) фосфату
- •Завдання 6. Утворення солі феруму (vі) (ферату)
- •Завдання 7. Сполуки Кобальту і Ніколу
- •Література
- •Заняття №36
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №37
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина Завдання 1. Купрум, Мідь.
- •1.1.Одержання порошку міді.
- •Завдання 2. Сполуки Купруму (і)
- •3.2. Гідроліз солей купруму (іі)
- •Завдання 5. Сполуки Цинку і Кадмію
- •1.8.Одержання і властивості сульфідів цинку і кадмію
- •Література
- •Заняття №38
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №39
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина Завдання 1. Одержання водню з води за допомогою кальцію
- •Завдання 2. Одержання водню з кислот
- •Література
- •Заняття №40
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Література
- •Заняття №42
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.8.Одержання і властивості сульфідів цинку і кадмію
- •Література
- •Заняття №44
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •2.5.Одержання сульфідів стибію та бісмуту
5.1.Дослідження стійкості калію гексаціанофератів
Помістіть у дві пробірки по 0,5-1 см3розчину калію гексаціаноферату (ІІ)K4[Fe(CN)6]. В одну пробірку додайте дві краплини амонію сульфіду, в другу – дві краплі 2н розчину натрію гідроксиду. Чи випадають осади феруму (ІІ) сульфіду і феруму (ІІ) гідроксиду?
Повторіть дослід з калію гексаціанофератом (ІІІ) (K3[Fe(CN)6]. Чи випадають осади феруму (ІІІ) сульфіду і феруму (ІІІ) гідроксиду? Який висновок можна зробити про стійкість йонів[Fe(CN)6]4- і [Fe(CN)6]3-?
На розчин калію гексаціаноферату (ІІІ) подійте розчином калію чи амонію роданіду. Чи спостерігається утворення червоного забарвлення, характерного для йона Fe3+? Напишіть рівняння дисоціації комплексних сполук Феруму і комплексних йонів. Напишіть вирази для констант нестійкості і випишіть із таблиці їх чисельне значення.
5.2.Одержання комплексного феруму (ііі) фосфату
Налийте у пробірку з 0,5-1 см3розчинуFeCl3декілька крапель 0,01н амонію (чи калію) роданіду і спостерігайте характерне дляFe(SCN)3червоне забарвлення. Потім додайте краплями 2н розчин ортофосфатної кислоти до зникнення червоного забарвлення.
Напишіть рівняння одержання амонію дифосфатоферату (ІІІ) (NH4)3[Fe(PO4)2] і поясніть протікання реакції, враховуючи, що взаємодія перших крапельH3PO4іFe(SCN)3 приводить до випадання в осад середнього феруму (ІІІ) фосфату, який в надлишкуH3PO4розчиняється з утворенням безбарвного комплексного йону.
Завдання 6. Утворення солі феруму (vі) (ферату)
Помістіть у пробірку пінцетом декілька кусочків КОН, додайте одну краплю концентрованого розчину FeCI3і дві краплі брому. Підігрійте пробірку на слабкому полум’ї пальника і спостерігайте забарвлення розчину у фіолетовий колір внаслідок утворення калію ферату (VI) (K2FeO4). Напишіть рівняння реакції. Яку роль виконує Fe3+в даному оксидаційно-відновному процесі?
Йон FeO42-дуже подібний до йонаSO42-. Додайте до утвореного розчину дві краплі розчину барію хлориду. Що спостерігається? Напишіть в молекулярному і йонному вигляді рівняння реакцій.
Завдання 7. Сполуки Кобальту і Ніколу
7.1. Одержання та властивості кобальту (ІІ) гідроксиду та ніколу (ІІ) гідроксиду
В одну пробірку налийте 1-2 см3кобальту (ІІ) хлориду, в другу – 1-2 см3ніколу (ІІ) сульфату. В кожну пробірку прилийте 0,5-1 см32н розчину натрію гідроксиду. Як змінився колір осадів? Розділіть кожний з одержаних розчинів на дві частини:
а) на одну частину подійте 5-10 краплями бромної води. Як змінюється колір осадів?
б) на другу частину подійте розчином NaOH.
Зробіть висновок про амфотерність цих гідроксидів. Напишіть відповідні рівняння реакцій.
7.2.Комплексні сполуки Кобальту і Ніколу
7.2.1.Одержання хімічних комплексів Кобальту (ІІ) і Ніколу (ІІ)
В одну пробірку прилийте 0,5-1 см3розчину кобальту (ІІ) хлориду, а в другу – 0,5-1 см3розчину ніколу (ІІ) сульфату. В обидві пробірки додайте краплями 25% розчинNH4OH до одержання осадів відповідних гідроксидів. Який колір осадів? До кожної пробірки прилийте25% розчинNH4OHдо розчинення осаду і утворення сполук-аміакатів. Як змінився колір у пробірках? Напишіть рівняння реакцій і назвіть утворені комплексні сполуки.
7.2.2.Одержання калію гексанітрокобальтату
Налийте у пробірку 1-2 см3розчину солі Кобальту (ІІ), підкисліть його ацетатною кислотою, додайте 2-3 см3концентрованого розчину калію нітриту і підігрійте. Спостерігайте виділення оксидів нітрогену і утворення жовтого осаду комплексної сполукиK4[Co(NO2)6]. Напишіть рівняння реакції.
7.3. Сульфіди кобальту і ніколу
а) До 1-2 см3розчину солі Кобальту (ІІ) додайте краплями розчину амонію (або натрію) сульфіду. Спостерігайте утворення червоного осаду кобальту сульфіду. Розділіть осад на дві пробірки. До одної з них додайте розбавленої хлоридної кислоти і спостерігайте розчинення осаду. Другу пробірку залишіть на деякий час і переконайтеся, що при довгому стоянні кобальту сульфід стає важкорозчинним, додавши до неї також хлоридної кислоти. Напишіть рівняння реакцій.
б) Повторіть попередній дослід, взявши замість солі кобальту (ІІ) сіль ніколу (ІІ). Напишіть рівняння реакції.
7.4. Реакція виявлення йонів Co2+
До 1см3 розчину солі Кобальту додайте 3-4 см3концентрованого розчинуKCNSабоNH4CNSі 1см3бутилового спирту чи етеру. Збовтайте вміст пробірки і спостерігайте забарвлення верхнього шару рідини в синій колір, внаслідок утворення комплексної сполуки (NH4)2[Co(CNS)4], яка в органічних розчинниках краще розчинна, ніж у воді. Розбавте розчин великою кількістю води і добре збовтайте. Чому розчин знебарвлюється? Напишіть рівняння реакції.
7.5. Виявлення йонів Ni2+ (реакція Чугаєва)
Налийте в пробірку 5-10 см3дистильованої води, додайте 2-3 краплі розчину солі Ніколу і 2-3 краплі розчину аміаку, а потім кілька крапель спиртового розчину диметилгліоксиму і нагрійте до кипіння. Спостерігайте утворення яскраво-червоного осаду комплексної солі.