Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kursove_proektuvannya_1_dm.pdf
Скачиваний:
112
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
23.32 Mб
Скачать

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

11.4 Проектування клинопасової передачі

ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ

Розрахувати клинопасову передачу від електродвигуна до редуктора (рис.1.1) за такими даними: потужність електродвигуна Р=22 кВт; частота обертання вала n1=1447 об/хв; частота обертання шківа редуктора n2=640 об/хв; робота трьохзмінна; режим навантаження – середній нормальний.

Рисунок 11.4

4 ПРОЕКТУВАННЯ ПЕРЕДАЧІ

Розрахунок клинопасової передачі виконуємо згідно ГОСТ 1284.3-89. Передаточне число передачі u = n2 n1 =1447640 = 2,26 .

1.Крутний момент на валу ведучого шківа

 

 

T

=

P

=

22000

=145,26 Нм.

 

 

 

 

Тут ω

 

1

ω1

151,45

 

1

=πn 30 =3,14 1447 / 30

=151,45с-1.

 

1

 

 

 

 

 

2.Визначаємо діаметри шківів

 

 

d1 = (40...45)3 T1

= (40...45)3 145,26 = 210,26...236,55 мм.

Вибираємо згідно з ГОСТ 17383-73 (табл.6.2,розд.6), із отриманого

інтервалу значень, d1 = 224мм.

 

 

 

 

 

 

 

 

Діаметр веденого шківа d2 = d1u = 224 2,26 = 506,24 мм. Округлюємо

до найближчого стандартного числа d2 = 500 мм.

 

3.Уточнюємо передаточне число

 

 

 

 

 

 

 

 

u =

d2

 

=

500

 

= 2,23 .

 

 

 

 

d1

 

 

 

 

 

 

 

 

224

 

 

 

 

 

Відхилення від заданого становить

 

 

 

 

 

 

 

 

u =

 

uф u

 

100 =

 

2,23 2,26

 

100

=1,3 %<4%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

2,26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Швидкість пробігу паса

υ = 0,5ω1d1 = 0,5 151,45 0,224 =16,96 м/с.

1

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

5.Вибираємо тип паса залежно від потужності і його швидкості (табл.6.4). Для заданої потужності і швидкості υ =16,96 м/с беремо пас з

поперечним перерізом С.

 

 

 

 

 

 

6.Попередньо вибираємо міжцентрову відстань

 

 

 

 

 

a = d1 + d2

= 224 +500 = 724 мм.

 

 

7.Визначаємо довжину паса

 

 

(d1 + d2 )2

 

 

 

 

 

l = 2a +

π (d1

+ d2 )+

=

 

 

 

4a

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

= 2 724 +

3,14

(224 + 500)+

(224 + 500)2

= 2765,68 мм.

 

 

 

 

2

 

 

4 724

значення (табл.6.5)

Результат округлюємо до найближчого стандартного

l = 2800 мм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.Уточнюємо міжцентрову відстань

 

 

 

1

 

 

2

 

2

 

a =

 

2l π(d1 +d2 )+

(2l π(d1 +d2 )) 8(d1

+d2 )

=

8

 

 

 

 

 

 

 

 

=

1

 

2800

3,14 724 +

(2 2800 3,14(224 + 500))

2

8(224 +500)

2

 

= 744 мм

 

2

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.Визначаємо кути обхвату шківів

 

 

α1

=π

 

d2

d1

 

= 3,14

500 224

= 2,77 ;

α =158,730 .

 

 

a

744

α2

= π +

d2

d1

 

= 3,14 +

500 224

= 3,52 ;

α = 201,850 .

 

a

 

744

 

 

 

 

 

 

 

 

10.Визначаємо оптимальну потужність, яка передається одним пасом.

Залежно від діаметра ведучого шківа d1 і швидкості паса υ за допомогою табл.6.6 визначаємо оптимальну потужність, Р0=7,9 кВт.

11. Визначаємо допустиму потужність Padm , яку може передавати один

клиновий пас у реальних умовах експлуатації

Padm =P0 Cα Cl C p Cz = 7,9 0,94 0,95 0,76 0,9 = 4,82 кВт.

Тут Cα – коефіцієнт, що враховує обхват шківа

Cα = 10,003(180°−α1 )=10,003(180 158,73)= 0,94 ;

Cl – коефіцієнт фактичної довжини

Cl =6 l l0

= 6

 

2800 / 3750 = 0,95

C p = 0,76 – коефіцієнт,

 

що

 

враховує режим роботи передачі

(див.табл.6.7);

 

 

 

 

 

 

Cz – коефіцієнт кількості пасів, Cz =0,90 при z=4...6.

12.Визначаємо число пасів

P1

 

 

22

 

z =

 

 

=

= 4,56

P

 

 

4,82

 

adm

Визначене число пасів округлюємо до більшого цілого числа z =5.

2

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

13.Визначаємо силу попереднього натягу паса

F =

0,85 P1 Cl

 

=

 

0,85 22000 0,95

= 293,24 Н.

υ zC C

 

 

 

 

 

0

p

 

 

16,96 5 0,94 0,76

 

 

 

α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14.Визначаємо максимальне напруження у поперечному перерізі паса

οmax =σ0 +συ +σ зг

+ 0,5σt

=1,27 + 0,33 + 5,46 + 0,5 1,12 = 7,62 МПа.

Тут напруження від попереднього натягу паса

 

σ0 = F0

A = 293,24 230 =1,27 МПа.

Напруження від корисного навантаження паса

 

 

F

 

 

2Т

1

 

 

2 145,26 10

3

 

 

σt

=

t

=

 

 

 

 

 

=

 

 

 

=1,12 МПа.

A

d1

Аz

224

230 5

 

Напруження у перерізі паса від дії відцентрової сили інерції

συ =106 ρυ2

=106 1150 16,962 = 0,33МПа,

деρ - густина матеріалу паса,

(кг/м3),

береться із табл.6.8; υ - швидкість

паса, (м/с).

Максимальне напруження згину у поперечному перерізі паса

визначаються за формулою:

 

 

σ зг =E

2 yoψ

=170

2 4,8 0,75

= 5,46 МПа,

 

224

 

d1

 

де y0 – відстань зовнішньої точки перерізу паса до нейтрального шару; E

модуль пружності матеріалу паса, (табл.6.8); ψ - коефіцієнт, який враховує зменшення деформації при вулканізації паса у круглу форму

ψ =1 πd1

=1

3,14 224 = 0,75 .

l

 

 

2800

15. Визначаємо число пробігів паса за одну секунду

i =υ =

16,96

 

= 4,77 iadm ,

 

l

3,55

 

 

Допустиме число пробігів рекомендують брати для клинових пасів iadm =

(12…15) с-1 .

16.Визначаємо довговічність паса

 

σ

N

m

107

 

9

8

107

 

 

 

 

 

=

 

 

 

=1935 год.

 

 

 

 

 

h =

 

 

 

3600 iκλ

 

3600 4,77 2 0,57

 

σmax

7,62

 

 

де λ - коефіцієнт, що враховує різний ступінь впливу напружень згину в пасі на малому та великому шківах, λ = 0,57 при u = 2,3 . Інші параметри взяті із табл.6.8.

3

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]