Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kursove_proektuvannya_1_dm.pdf
Скачиваний:
112
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
23.32 Mб
Скачать

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

приймаємо δ1 = 8 мм.

Товщина фланців корпуса і кришки редуктора

b = b1 =1,5 δ =1,5 8 =12 мм.

Товщина нижнього пояса корпуса

приймаємо p2 = 20 мм. p2 = 2,35 δ = 2,35 8 =19 мм, Діаметри болтів:

фундаментних

d1 = 0,055 Re+12 = 0,055 99,15 +12 =17,45 мм,

приймаємо d1 = 16 мм;

що кріплять кришку до корпуса біля підшипників

d2 = (0,7...0,75) d1 = (0,7...0,75) 16 =11,2...12 мм,

приймаємо d2 = 12 мм;

що кріплять кришку до корпуса

d3 = (0,5...0,6) d1 = (0,5...0,6) 16 = 8...9,6 мм,

приймаємо d3 = 10 мм.

Діаметри болтів, що кріплять кришки підшипників приймаємо d4=8мм. При конструюванні опор ведучого вала відкладається зазор між внутрішньою стінкою редуктора і торцем підшипника е = 8 мм, який рівний тов-

щині δ2 упорного бурта стакана, в якому розміщуються підшипникові опори. Товщину стінки стакана приймаємо рівною 0,1D підшипника, тобто 7,5 мм.

Відстань між підшипниками приймається рівною l= (2,5…3,5)d =

(2,5…3,5) 45 = 112,5…157,5 мм. Приймаємо l= 130 мм. Викреслюються підшипники з внутрішнім діаметром d, зовнішнім діаметром D та шириною Т. Відкладаємо зміщення реакції опор а1 радіально-упорних підшипників. Розміщуємо мастило-затримуюче кільце, яке виступає в середину корпуса на 1…1,5 мм (див.рис.8.20). Кільце встановлюємо на той же діаметр, що і підшипники. На ведучому валу відкладається відстань від зовнішнього торця

підшипника до зовнішньої поверхні фланця стакана δ7 = 20 мм. Викреслюється фланець стакана товщиною δ3 = 8 мм, кришки підшипника з товщиною фланця 1 = 8 мм та ущільнюючими прокладками товщиною 1 мм і кріплен-

ня кришки з висотою головки болта кріплення

2 = 5 мм. Відстань від голо-

вки болта до упорного буртика посадочної поверхні під відкриту передачу

приймається рівною

3 = 5…10 мм. Довжину вихідного кінця ведучого вала

приймаємо рівною

довжині пімуфти втулково-пальцевої пружної муфти

l6=70 мм.

При конструюванні опор веденого вала відкладається зазор між внутрішньою стінкою редуктора і торцем підшипника е = 8 мм і викреслюються підшипники з внутрішнім діаметром d, зовнішнім діаметром D та шириною Т. Відкладаємо зміщення реакції опор а2 радіально-упорних підшипників. На веденому валу розміщуємо мастило-затримуючі кільця, які виступають в середину корпуса на 1…1,5 мм (рис.8.20). Кільця встановлюємо на той же діаметр, що і підшипники. Для фіксації конічного колеса передбачаємо з одного боку потовщення вала, а другого – розпірну втулку.

321

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

Викреслюється фланець корпуса редуктора (рис.2.6) шириною lф = К +

δ =33 + 8 = 41 мм (табл.10.13) під фланець кришки підшипника виконується прилив шириною 2…3 мм.

322

Розділ 12

 

 

Приклади розрахунку і проектування передач

 

1

 

 

 

å

 

 

 

 

 

ê

 

 

 

b

 

 

δ

2

bø

 

b

δ

1

 

 

 

 

 

å1

δ1

 

 

 

 

 

Рисунок 2.4 – Ескізна компоновка редуктора

 

D2

 

T

d2

 

2

 

Ri3

 

 

 

l′

 

e

 

 

e

 

 

 

1

 

 

 

Re

Ò1

 

Ò1

b

 

 

 

 

 

 

δ

 

 

 

2

 

 

 

k

 

 

 

b

d

D

 

bø

 

δ

 

 

 

1

1

1

 

 

 

 

e

 

 

 

e1

 

Ri1

 

Ri2

 

a1

 

a1

 

 

 

 

1

 

 

 

e

 

c1

f1

Ri4

T 2

Рисунок 2.5 – Ескізна компоновка редуктора

f a 2 2

b

c 2

a 2

323

Розділ 12

 

 

 

 

Приклади розрахунку і проектування передач

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

,,,3ìì

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

2

1

 

 

 

l3

 

 

c1

 

f1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

a1

 

a1

 

 

e

 

R3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

e

f

 

 

 

 

 

 

 

 

k

lô

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

δ

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

δ

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ri1

 

Ri2

bø

 

 

 

 

l6

 

 

 

 

 

 

Re

2

 

 

 

 

 

 

c

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

δ3

 

 

 

 

2

 

e

 

1

 

 

 

 

T

 

 

 

δ7

T1

l

T1

e1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R4

 

 

 

Рисунок 2.6 – Ескізна компоновка редуктора

На веденому валу викреслюються кришки підшипника з товщиною

фланця

1 = 8 мм і кріплення кришки з висотою головки болта кріплення

2

= 8 мм. Відстань від головки болта до упорного буртика посадочної поверхні

під маточину зірочки відкритої ланцюгової передачі приймається рівною

3

= 5…10 мм. Довжина вихідного кінця веденого вала рівна довжині маточини зірочки. Викреслюється зірочка і визначається місце прикладення сили від відкритої передачі. Від осьового переміщення зірочка ланцюгової передачі фіксується на валу притискною шайбою (рис.2.6).

Розміри, що визначають положення болтів d2 (рис.10.21, табл.10.13):

q 0,5d2 + d4

= 0,5 12 +8 =14 мм,

 

 

e (1÷1,2 )d2

=12...14,4 мм.

 

 

Діаметр отвору в гнізді Dn1 = 75 мм,

Dn2 = 85 мм.

Діаметр фланця кришки підшипника

D2 = Dn + (4,0...4,4)d :

D21 = 75 +( 4,0...4,4 )8 =107..110,2 мм,

приймаємо

D21 =110мм;

D22 = 85 +( 4,0...4,4 )8 =117..120,2 мм, приймаємо

D22 =120 мм.

На валах використовуються призматичні шпонки з округленими тор-

цями (ГОСТ 23360-70).

Вимірюванням визначається відстань від точки прикладення сил в зачепленні до точки прикладення реакції ближньої опори на ведучому валу f1 = 56 мм, відстань між точками прикладення реакцій опор ведучого вала с1 = 138 мм, відстань між точками прикладення сили динамічно незрівноваженої муфти і реакції ближньої опори l3 = 95 мм, відстань від точки прикладення сил в зачепленні до реакції ближньої опори на веденому валу f2 = 56 мм, і до

324

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

реакції дальньої опори на ведучому валу с2 = 129 мм, відстані від реакції опори до сили від відкритої передачі l4 = 92 мм (рис.).

2.7 Побудова розрахункових схем валів і визначення реакцій в опорах. Побудова епюр згинаючих і крутних моментів

Ведучий вал.

У попередніх розрахунках конічної передачі ми визначили сили в зачепленніFt1 =1666 Н, Fr1 = 578Н, Fа1 =183Н. Навантаження, яке переда-

ється на вал від муфти (табл.7.2, розд.7) FM = 85 T1 = 85 60,56 = 661 Н. Із ескізної компоновки редуктора встановлені лінійні розміри вала: l3 = 95 мм, с1 =138 мм, f1 = 56 мм. Розрахункова схема вала зображена на рис.2.7.

Визначаємо реакції в опорах у площині yz.

 

М А(Fi )= 0 :

Fм( l3 + с1 ) RBY с1 + Fa1 0,5d1 Fr1 f1 = 0

 

RBY =

Fм (l3 + с1 )+ Fa1 0,5d1 Fr1 f1

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c1

 

 

 

 

 

 

661 (95 +138)+183 0,5 72,7 578 56

= 930

Н.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

138

 

 

 

 

 

 

 

 

М B (Fi )= 0 : Fмl3 + RAY с1 Fr1 (f1 + c1 )+ Fa1 0,5d1 = 0

 

RAY =

Fмl3 + Fr1 (f1 + c1 )Fa1 0,5d1

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с1

 

 

 

 

 

= 661 95 + 578 (56 +138)183 0,5 72,7 = 309 Н

 

 

 

 

 

 

 

138

= 0 ; 309 661578 +930 = 0 ;

Перевірка: RBY Fм Fr1 + RAY

Визначаємо реакції в опорах у площині хz.

 

 

М B

(Fi )= 0 :

 

RAX с1 Ft (с1 + f1 )= 0

 

RAX =

 

Ft ( с1 + f1 )

=

1666 (138 +56)

= 2342

Н.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с1

 

 

 

138

 

 

 

 

 

 

М А(Fi )= 0 :

 

 

 

RВX с1 Ft f1 = 0

 

 

 

 

 

R

ВX

=

Ft f1

 

=

1666 56

= 676 Н.

 

 

 

 

 

с

 

138

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

= 0 ; 676 1666 + 2342 = 0 .

Перевірка: RBX

 

Ft + RAX

 

Сумарні реакції в опорах:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Rr1 =

 

RAX2

+ RAY2

=

 

23422 + 3092

= 2362 Н;

 

Rr 2 =

 

RBX2

+ RBY2

=

6762 + 9302

=1150 Н

325

Розділ 12

 

 

 

Приклади розрахунку і проектування передач

 

À

 

 

Á

 

 

 

 

 

 

 

 

Z

 

 

 

 

 

 

 

Y

 

 

 

 

 

X

À

 

RBy

ÁR

 

Fa1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

FM

 

 

Ay

Ft

Fr1

 

Ò1

 

 

 

 

R

RAx

 

 

 

 

 

Bx

 

 

 

 

 

 

l3

f1

c1

 

 

 

 

RBx

RAx

 

Ft

 

 

 

 

 

 

Mx (Í ì)

 

 

 

 

 

 

Fa1

 

 

FM

RBy

RAy

 

Fr1

 

 

 

 

 

 

My (Í ì)

 

 

 

 

 

 

Ò1 (Í ì)

 

Рисунок 2.7 – Розрахункова схема ведучого вала

 

326

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

Побудова епюр згинаючих і крутних моментів.

Розіб’ємо ведучий вал (рис.2.8) на три ділянки. Побудуємо епюру у

площині yz.

M x

= −Fмz1 ; 0 z1 l3

= 95 мм.

1 ділянка.

Якщо

z1 = 0 ,

M x = 0 ;

 

якщо z = l3 , M x = −62,8 Нм

 

2 ділянка.

M x

= −Fм( l3 + z2 ) + RВY z2 ; 0 z2 с1 =138мм.

Якщо

z2 = 0 ,

M x

= −62,8 Нм;

 

якщо

z2 = с1 ,

M x

= −25,7 Нм

 

3 ділянка.

M x = −Fr1 z3 + Fа1 0,5d1 ; 0 z3 f1 = 56 мм.

Якщо z3 = 0 ,

M x = 6,65 Нм;

 

якщо z3 = f1 ,

M x = −25,7 Нм.

 

Будуємо епюри у площині xz.

 

1 ділянка.

M у = 0

 

 

2 ділянка.

M y

= −RBX z2 ; 0 z2 с2

=138 мм.

Якщо z2 = 0 ,

M y = 0 ;

 

якщоz2 = с2 ,

M y = −93,3 Нм.

 

3 ділянка.

M y

= −RВX ( с1 + z3 ) + RАX z3 ; 0 z3 f1 = 56 мм.

Якщоz3 = 0 ,

M y = −93,3 Нм;

 

якщоz3 = f1 ,

M y = 0 .

 

Ведений вал.

На вал передаються сили, які виникають у зачепленні конічної переда-

чі:

Ft = 1666 H, Fr2 = 183 H,

Fα2

= 578 Н та сили

від

ланцюгової передачі

FB

= 1969 H. Із компоновки редуктора визначені лінійні розміри ділянок ва-

ла: с2

= 129 мм, f2 = 56 мм і l4 = 92 мм. Розрахункова схема вала зображена

на рис.2.8.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначаємо реакції в опорах у площині хz.

 

 

 

 

 

 

 

М D

(Fi )= 0 ; RCx ( f2 + c2 ) + Ft c2 = 0 .

 

 

 

 

 

R =

 

Ft c2

=

1666 129

=1162 Н;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Cx

 

f2 + c2

 

 

 

56 +129

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М C (Fi )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 0 ; RDx ( f2 + c2 ) Ft f2 = 0

 

 

 

 

 

 

 

RDx

=

 

Ft f2

=

1666 56

= 504 Н.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

56 +129

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f2 + c2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевірка: RСx Ft + RDy = 0 ;

 

1162 1666 + 604 = 0 ;

 

 

 

 

Визначаємо реакції в опорах у площині yz.

 

d2

 

 

 

 

 

М

 

(F )= 0 :

R

Dy

(f

 

+ c

 

 

)+ F

f

 

 

F

 

F l

 

= 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С

i

 

 

 

2

 

 

 

2

 

r2

 

2

a2 2

B

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

327

Розділ 12

 

 

 

Приклади розрахунку і проектування передач

 

 

Â

 

 

 

À

Á

 

 

 

 

À

Á

Â

R

 

RDx

Cx

2

 

 

d

 

FB

 

RCy

 

Fr2

RDy

 

 

Fa2

 

 

l4

f2

Ft

c2

 

 

RCx

 

 

RDx

 

 

 

 

Ft

 

 

 

 

 

 

Mx (Í ì)

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

d5,

RDy

 

 

 

 

0

 

FB

 

RCy

 

Fr2

 

 

 

Fa2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

My (Í ì)

 

 

 

 

 

T2 (Í ì)

 

 

Рисунок 2.8 – Розрахункова схема ведучого вала

328

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

 

 

F

f

 

+ F

 

 

 

d2

 

+ F l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

230,3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

183 56+578

 

 

 

 

 

 

 

+1969 92

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R =

 

r2

 

2

α2

 

 

2

 

 

 

 

 

B

 

 

4

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

=1283 Н;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Dy

 

 

 

 

f2 +c2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

56+129

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М

 

(F ) = 0 :

R (f

 

 

+ c

 

)+ F

c

 

+ F

 

+ F ( l

 

 

+ f

 

+ c

 

) = 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D i

 

 

 

Cx

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

2

d

 

 

 

r 2

 

2

 

 

a2 2

 

 

 

B

 

4

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

c

 

+ F

 

 

 

 

 

 

 

+ F

 

(l

 

+

f

 

+ c

 

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

=

r

2

 

 

 

2

 

 

 

 

α

2

 

 

 

2

 

 

 

 

B

 

4

 

 

2

 

 

2

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Cy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f2 + c2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

230,3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

183 129

 

+578

 

 

 

 

 

 

 

 

+1969 (92 +56

+129)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 3435 H.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

56 +129

 

= 0 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевірка:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

RCy + Fr 2 + RDy + FB

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сумарні реакції:

 

 

 

3435 +183 +1283 +1969 = 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

=

 

 

R2

+ R

2

 

 

=

 

11622 + 34352

= 3626 Н;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

Сx

 

 

 

 

 

Сy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

RD =

 

 

RDx2

 

+ RDy2

=

 

5042 +12832

=1378 Н

 

 

 

 

 

Побудова епюр згинаючих і крутних моментів.

 

Розіб’ємо ведений вал (рис.2.9) на три ділянки. Побудуємо епюру у

площині yz.

M x

= 0 .

 

 

1

ділянка.

 

0 z2 f2 = 56 мм.

2

ділянка.

M x

= RСx f2 ;

 

Якщо

z2 = 0 ,

M x

= 0

Нм;

 

якщо

z2 = f2 ,

M x = 65,07 Нм.

3

ділянка. M x = RСx ( f2

+ z3 ) Ft z3 ; 0 z3 с2 =129 мм.

 

Якщо z3 = 0 ,

M x

= 65,07 Нм;

 

якщо z3

= с2 ,

M x

= 0

Нм.

 

Будуємо епюру у площині yz.

1

ділянка. M y = FВ z1 ;

0 z1 l4 = 92 мм.

 

Якщо z1 = 0 ,

M x = 0 ;

 

 

якщоz1 = l4 , M x =181,1 Нм.

2

ділянка. M y = FВl4 RCy z2 ; 0 z2 f2 = 56 мм.

 

Якщо z2

= 0 ,

M x

=181,1 Нм;

 

якщо z2

= f2 ,

M y

= −11,2 Нм.

3 ділянка. M y = FВl4 RCy z2 + Fa2 d22 + Fr 2c2 = 0 ; 0 z c2 =129 мм.

329

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

Якщо

z3 = 0 ,

M y = −11,2 Нм;

якщо

z3 = c2 ,

M y = 0 Нм.

2.8 Розрахунок підшипників на довговічність

Навантаження на підшипник і його довговічність знаходяться у залеж-

ності

L = C m ,P

де L - довговічність підшипника до появи втоми, млн. об.; С- базова динамічна розрахункова вантажність; Р- динамічне еквівалентне навантаження на підшипник; m - показник степеня, для роликових конічних підшипників m= 10/3.

Динамічне навантаження

P = X Rr +Y Ra ,

де Rr , Ra - відповідно радіальне та осьове зовнішнє навантаження на

підшипник; Х,Y – відповідно коефіцієнти радіального та осьового динамічного навантаження, які визначаються з табл. 8.10.

Розрахуємо довговічність підшипників ведучого вала.

Навантаження на опорі А і В відповідно дорівнюють

Rr1 = 2362 Н ,

Rr2 =1150 Н . Кутова швидкість вала ω1 =152,6 с-1 , частота обертання ста-

новить n =1458 хв-1.

 

 

 

1

 

 

 

Параметр осьового навантаження вибираємо по типорозміру підшип-

ника із табл.Г6, (додаток Г), e = 0,3.

 

Визначаємо осьове навантаження на підшипник за рівнянням:

 

 

RaA Fa RaB = 0 .

 

За умовою відсутності зазору у підшипниках RaA S A ;

RaB SB .

Тут S A = 0,83eRr1

= 0,83 0,3 2362 = 588 Н ;

 

SB = 0,83eRr2

= 0,83 0,3 1150 = 286 Н.

 

Нехай R= S А

, тоді R= 588 183 = 405 Н.

 

Умова RaB SB

виконується.

 

Визначаємо еквівалентне навантаження на підшипник в опорі А.

Знайдемо відношення R= 588 = 0,249 . В залежності від значення е і пів-

Rr1 2362

відношення Rзнаходимо за табл.8.10 (див.розд.8) значення коефіцієнтів

Rr1

осьового і радіального навантаження. Х=1, Y=0. Тоді

P =1 2362 = 2362 Н.

Визначаємо еквівалентне навантаження на підшипник в опорі В.

330

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

Знайдемо відношення

R

=

 

405

= 0,352 . В залежності від значення е і

 

1150

 

Rr 2

 

співвідношення Rзнаходимо за табл.8.10 (див.розд.8) значення коефіціє-

Rr 2

нтів осьового і радіального навантаження. Х=0,4, Y=2,0. Тоді

P = 0,4 1150 + 2,0 405 =1270 Н.

Довговічність підшипника визначаємо по більш навантаженому підшипнику. Довговічність підшипника у млн. об.

 

 

40 103

10

 

 

 

3

 

 

 

L =

 

 

 

 

=12472 млн.об.,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2362

 

 

 

у годинах

Lh =

106 π 12472

=142,6 103 год.

1800 152,6

 

 

 

 

Рекомендована довговічність підшипника 10000…50000 годин. Отриманий результат виходить за межі рекомендованих значень. Але серед надлегкої серії роликових конічних підшипників даного типорозміру підшипників немає. Тому остаточно приймаємо для ведучого вала підшипники

7007109.

Розрахуємо довговічність підшипників веденого вала. Навантаження на опорі С і D відповідно дорівнюють RС = 3626 Н,

RD =1378 Н . Кутова швидкість вала ω1 = 48,44 с-1 , частота обертання ста-

новить n = 452,86 хв-1.

 

1

 

Параметр осьового навантаження вибираємо по типорозміру підшип-

ника із табл.Г6 (додаток Г), e = 0,41.

 

Визначаємо осьове навантаження на підшипник за рівнянням:

Ra Fa2 + RaD = 0 .

С

За умовою відсутності зазору у підшипниках RaC SC ; RaD SD .

Тут SC = 0,83eRC = 0,83 0,41 3626 =1234 Н ;

SD = 0,83eRD = 0,83 0,41 1378 = 469 Н.

Нехай R= SС , тоді RaD =1234 + 578 =1812 Н. Очевидним є, що умова RaD SD виконується.

Визначаємо еквівалентне навантаження на підшипник в опорі С.

Знайдемо відношення R= 1234 = 0,34 . В залежності від значення е і спів-

RС 3626

відношення Ra знаходимо за табл.8.10 значення коефіцієнтів осьового і

Rr

радіального навантаження. Х=1, Y=0.

P =1 3626 = 3626 Н

331

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

Визначаємо еквівалентне навантаження на підшипник в опорі D.

Знайдемо відношення

RaD

 

 

=

1812

=1,31. В залежності від значення е і спів-

RD

 

 

Ra

 

1387

 

 

 

 

 

відношення

знаходимо за табл.8.10 значення коефіцієнтів осьового і

 

 

Rr

 

 

 

 

 

 

 

радіального навантаження. Х=0,4, Y=1,45.

 

 

P = 0,4 1387 +1,45 1812 = 3182 Н.

Довговічність підшипника визначаємо за максимальним навантажен-

ням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

42,7 103

3

 

 

 

 

L =

 

 

 

 

= 3715 млн.об.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3626

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Lh =

106 π 3715

 

=133,8 103 год.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1800 48,44

 

Отриманий результат виходить за межі допустимих значень. Динамічна вантажність роликових конічних підшипників 7007109 з діаметром d = 45 мм надлегкої серії С = 40 кН, а значить довговічність опор валів практично не зміниться. Тому остаточно приймаємо для веденог вала підшипники

7209.

2.8 Перевірка міцності шпонкових з’єднань

Шпонки, що використовуються в з‘єднаннях, розміри їх пазів і довжини шпонок вибрані за ГОСТ 23360-78 (табл.8.15). Вибрані шпонки призматичні з округленими торцями.

Шпонка під муфтою при діаметрі вала d = 32 мм має такі розміри:

b =10 мм, h = 8 мм, t1 = 5 мм, t2 = 3,3 мм, l = 56 мм.

 

Шпонка

під

зубчастим

колесом при діаметрі вала d = 55 мм має такі

розміри b =16 мм,

h =10 мм,

 

t1 = 6 мм,

t2 = 4,3 мм, l = 56 мм.

 

Шпонка

під

зірочкою ланцюгової передачі при діаметрі вала d = 40

мм має такі розміри b =12 мм, h = 8 мм,

t1 = 5 мм,

t2 = 3,3 мм,

l = 50 мм.

Матеріал

шпонок – сталь 45 нормалізована.

Допустимі

напруження

зминання при

стальній

маточині σ змadm =100...120 МПа , при чавунній -

σ змadm = 50...70 МПа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведучий вал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевіряємо міцність шпонки під муфтою.

 

 

Крутний момент на ведучому валу

T = 60,56 103 Нмм.

 

Напруження зминання

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

 

=

 

2Т1

 

 

σ adm

 

 

 

 

 

зм

 

 

d(h t1 )(l b)

зм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

332

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

Підставимо числові значення і отримаємо

 

2

60,56 103

adm

σ зм =

 

 

= 27,43 МПаσ зм .

32(8

5)(56 10)

Ведений вал.

З двох шпонок – під зубчастим колесом і під зірочкою ланцюгової передачі – найбільше навантажена є друга (менший діаметр вала і тому більші навантаження на шпонку). Перевіряємо шпонку під зірочкою ланцюгової передачі.

Крутний момент на ведучому валу T2 =181,36 103 Нмм. Напруження зминання

 

 

 

 

 

 

2Т

 

σ змadm .

 

 

 

 

σ зм =

2

 

 

 

 

 

d(h t )(l b)

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

Підставимо числові значення і отримаємо

 

 

 

σ зм

=

2 1781,36 103

 

= 79,54 МПа.

 

 

 

40(8

5)(50 12)

 

 

σ зм σ змadm

 

 

 

Умова

виконана.

 

 

 

 

 

2.9 Перевірний розрахунок валів

Перевірний розрахунок вала полягає у визначенні коефіцієнта запасу

міцності

S

для

небезпечного

перерізу вала. Допустимий коефіцієнт запасу

міцності

вала

для редукторів загального призначення беруть у межах

Sadm=2,0…2,5.Розглянемо можливі небезпечні перерізи кожного вала.

Ведучий вал.

Матеріал вала той же, що і для шестірні (шестірня виконана заодне з валом), тобто сталь 45, термообробка - поліпшення, σB = 750 МПа.

Границя витривалості матеріалу при симетричному циклі згину

σ1 0,45 750 = 337,5 МПа.

Границя витривалості матеріалу при симетричному циклі кручення

τ1 0,25 750 =187,5 МПа.

Переріз А-А. Розглянемо січення при передачі крутного моменту від двигуна через муфту. Концентрацію напружень викликає наявність шпонкового пазу (див.табл.7.8). Згинаючий момент у перерізі

М

 

= F

 

l b

= 661

56 10

=15,2 103 Нмм.

 

 

2

 

 

1

 

M

2

 

 

 

 

Площа поперечного перерізу, що має шпонковий паз

 

 

 

πd

2

 

 

3,14 32

2

 

2

A =

 

 

bt

=

 

 

 

10 5 = 754 мм .

4

 

4

 

 

 

 

1

 

 

 

що має шпонковий паз

Осьовий момент опору для перерізу,

333

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

πd 3

 

bt

(d t

1

)2

 

 

 

π 323

 

10

5(32

5)2

 

 

 

3

 

3

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

W =

32

 

 

 

 

 

 

 

=

 

32

 

 

 

 

 

 

= 2,65 10

 

 

мм .

 

 

 

2d

 

 

 

 

 

 

2 32

 

 

 

 

Полярний момент опору для перерізу, що має шпонковий паз

 

πd 3

 

 

bt

1

(d t )2

 

 

 

π 323

 

 

10 5(32 5)2

 

 

 

3

3

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Wρ =

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 5,86 10

 

мм .

16

 

 

2d

 

 

 

 

16

 

 

2 32

 

 

Коефіцієнт запасу міцності перерізу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S =

 

Sσ

Sτ

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Sσ2 + Sτ2

 

 

 

 

 

 

 

де Sσ - коефіцієнт запасу міцності за нормальними напруженнями; Sτ - кое-

фіцієнт запасу міцності за дотичними напруженнями. Вказані коефіцієнти визначаються за відповідними формулами

Sσ =

 

 

 

σ1

 

 

 

 

;

Sτ

=

 

 

τ1

 

 

 

 

,

 

 

 

 

Kσ

 

+ψ

 

 

 

 

 

Kτ

 

+ψ

 

 

 

 

σ

 

 

σ

 

 

 

τ

 

 

τ

 

 

 

a

KF Kd

σ

m

 

 

a KF Kd

τ

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де σ1 - границя витривалості

матеріалу

при

згині;

τ1 - границя витри-

валості матеріалу при кручені;

σа - амплітудне значення

згинаючих на-

пружень; σт - середнє значення

 

постійного

 

нормального напруження;

τа ,τт - відповідно

 

амплітуда

 

та

середнє

значення дотичних

напружень;

Кσ , Кτ - ефективні коефіцієнти

концентрації

напружень;

 

КF -

коефіцієнт

стану поверхні; Кd - коефіцієнт, що враховує вплив абсолютних розмірів поперечного перерізу вала; σB - границя міцності матеріалу.

Приймаємо КF = 0,87 (табл.7.12), Кσ =1,775 (табл.7.8), Кτ =1,65 (табл.7.8), Кd = 0,845 (табл.7.11).

Коефіцієнти, що враховують чутливість до асиметрії циклу

ψσ = 0,02 + 0,0002σ B = 0,02 + 0,0002

750 = 0,17 ;

 

ψτ = 0,5ψσ

= 0,5 0,17 = 0,085.

Амплітуда напружень згину

15,2 103

 

 

σ

а= σ зг =

М

=

= 5,74

МПа.

W

2,65 103

Середнє напруження циклу

σт = FAa = 183754 = 0,243 МПа,

де Fa - осьова сила.

Амплітуда та середнє значення дотичних напружень для вала, що обертається в один бік

τа =τm = 0,5τ =

T

=

60,56 103

= 5,17 МПа

2Wρ

2 5,86 103

 

 

 

334

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

Коефіцієнт запасу міцності за нормальними напруженнями

Sσ =

 

337,5

 

= 24,28

5,74

1,775

+ 0,17 0,243

 

 

0,87 0,845

 

 

 

 

 

 

Коефіцієнт запасу міцності за дотичними напруженнями

Sτ

=

 

187,5

 

=15,57

 

1,65

 

 

 

5,17

+ 0,085

5,17

 

0,87 0,845

Коефіцієнт запасу міцності

 

 

 

 

S =

24,28 15,57

=13,1

 

 

 

 

 

 

24,282 +15,572

 

 

Переріз Б-Б. Концентрацію напружень викликає наявність пресової посадки під підшипником (див.табл.7.10). З двох підшипників вибираємо для перевірки січення під підшипником А, так як згинаючі моменти в даному

січенні більші. Вибираємо із табл.7.10: KF

= 0,87 ;

 

Кσ

 

= 3,6 ;

Кτ

= 2,56 ;

 

Кd

 

 

Згинаючий момент у перерізі (рис.2.8)

 

 

 

Кd

 

 

 

 

 

 

 

 

M = Мx2 + M y2

=

 

 

79,92 + 24,62 = 83,6 103 Нмм.

Осьовий момент опору для круглого перерізу

 

 

 

πd 3

 

 

 

3,14 453

 

 

 

3

 

 

3

 

 

W = 32

=

 

 

 

 

 

 

 

=

8,94 10

 

 

мм .

 

 

 

32

 

 

 

 

 

 

 

Полярний момент опору для круглого перерізу

 

 

 

π d 3

 

 

 

 

 

3,14 453

 

 

 

 

 

 

3

3

 

 

Wρ =

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=17,88 10

 

мм .

 

 

16

 

16

 

 

 

 

 

 

Амплітуда напружень згину

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ а=

83,6 103

 

= 9,35 МПа.

 

 

 

 

 

 

 

8,94 103

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Амплітуда та середнє значення дотичних напружень

 

 

τа

=τm =

 

 

60,56 103

 

=1,69 МПа.

 

 

2

17,88 103

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коефіцієнт запасу міцності за нормальними напруженнями

 

 

Sσ

 

=

 

337,5

 

 

 

 

= 8,72 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9,35

 

3,6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,87

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коефіцієнт запасу міцності за дотичними напруженнями

Sτ

=

 

 

 

 

 

187,5

 

 

 

 

 

 

= 36,64

 

 

 

 

2,56

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,69

+ 0,085 1,69

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,87

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

335

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

Коефіцієнт запасу міцності

= 8,72 36,64 =

S 8,48 . 8,722 + 36,642

Такий великий коефіцієнт запасу міцності обумовлений тим, що матеріал вала визначається матеріалом шестірні, а також з конструктивних міркувань збільшено діаметр вихідного кінця вала.

Ведений вал. Матеріал вала – сталь 5 нормалізована, σB = 570 МПа. Границя витривалості матеріалу при симетричному циклі згину

σ1 0,45 570 = 256,5МПа

Границя витривалості матеріалу при симетричному циклі кручення

τ1 0,25 570 =142,5МПа

Переріз А-А. Концентрацію напружень викликає наявність шпонкового пазу. Приймаємо КF = 0,906 (табл.7.12), Кσ =1,6 (табл.7.8), Кτ =1,5

(табл.7.8), Кd = 0,87 (табл.7.11), ψσ = 0,134 , ψτ = 0,067 .

Площа поперечного перерізу

A = 3,14 402 12 5 =1196 мм2. 4

Згинаючий момент

М3 = FВ l 2 b =1969 50 212 = 37,41 103 Нмм.

Момент опору

 

π 40

3

 

 

12 5 ( 40 5 )2

 

3

 

3

W =

 

32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

5,36 10

 

 

мм .

 

 

 

 

 

2 40

 

 

 

 

 

Амплітуда напружень згину

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

а=

 

37,41 103

 

= 6,98

МПа.

 

 

 

 

 

 

 

 

5,36 103

 

 

 

Середнє напруження циклу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σm =

578

= 0,483 МПа.

 

 

 

 

 

 

1196

 

 

 

Полярний момент опору

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π 40

3

 

 

12

5 ( 40

5 )2

 

 

 

 

3

3

Wρ =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=11,64 10

 

мм .

 

16

 

 

 

2 40

 

 

 

 

Амплітуда та середнє значення дотичних напружень

 

τа

=τm

=

181,36 103

= 7,79 МПа.

 

 

2 11,64 103

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коефіцієнт запасу міцності

за нормальними напруженнями

Sσ =

 

 

256,5

 

=18,2

6,98

1,6

 

 

 

+ 0,483

0,134

 

0,906

0,87

336

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

Коефіцієнт запасу міцності за дотичними напруженнями

Sτ =

 

142,5

 

= 9,28

7,79

1,5

 

 

 

+ 0,067

7,79

 

0,906 0,87

Коефіцієнт запасу міцності

= 18,2 9,28 =

S 8,27 . 18,22 + 9,282

Переріз Б-Б. Концентратором напружень є наявність переходу від діа-

метра d = 40 мм до діаметра d = 45 мм. При

D

=

45

=1,125 і

r

=

1

= 0,025

d

40

d

40

Кσ = 2,34 (табл.7.5), Кτ =1,5 (табл.7.5).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Згинаючий момент

М4 = FВ 2l =1969 602 = 59,07 103 Нмм.

де l – довжина посадочної ділянки вала під зірочку. Площа поперечного перерізу

A = 3,14 402 =1256 мм2. 4

Момент опору

W = π 32403 = 6,28 103 мм3.

Амплітуда напружень згину

σ а=

59,07 103

= 9,41 МПа.

6,28 103

 

 

Середнє напруження циклу

 

 

σm =

 

578

= 0,46 МПа.

1256

Полярний момент опору

 

 

Wρ = 2 6,28 103 =12,56 103 мм3.

Амплітуда та середнє значення дотичних напружень

τа =τm =

181,36 103

= 7,22 МПа.

2

12,56 103

 

 

Коефіцієнт запасу міцності за нормальними напруженнями

Sσ =

 

256,5

=10,53 .

9,41

2,34

+ 0,46 0,134

 

 

0,906

 

 

 

 

 

Коефіцієнт запасу міцності за дотичними напруженнями

337

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

 

Sτ =

 

 

 

142,5

 

 

=11,46 .

 

 

 

 

1,5

 

 

 

 

 

 

 

 

7,22

 

 

+ 0,067

7,22

 

 

 

 

0,906

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коефіцієнт запасу міцності

 

 

 

 

 

 

 

 

S =

 

10,53 11,46

 

= 7,75 .

 

 

 

 

10,532 +11,462

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Переріз В-В.

Концентратором напружень є наявність пресової посадки

під підшипником:

Приймаємо

 

Кσ

= 2,9 (табл.7.10),

Кτ

= 2,14 (табл.7.10),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кd

 

 

 

Кd

KF = 0,906 (табл.7.12). Площа поперечного перерізу

 

 

A = 3,14 452 =1590 мм2. 4

Згинаючий момент М =181,1 103 Нмм. Момент опору

W = π 32453 = 8,94 103 мм3.

Амплітуда напружень згину

σ = 181,1 103 = а 20,26 МПа.

8,94 103

Середнє напруження циклу

σm = 1590578 = 0,363 МПа.

Полярний момент опору

Wρ = 2 8,94 103 =17,88 103 мм3.

Амплітуда та середнє значення дотичних напружень

τа =τm =

181,36 103

= 5,07 МПа.

2

17,88 103

 

 

Коефіцієнт запасу міцності за нормальними напруженнями

Sσ

=

 

 

 

256,5

 

 

= 3,95 .

 

 

 

2,9

 

 

 

 

20,26

 

+ 0,363

0,134

 

 

0,906

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коефіцієнт запасу міцності за дотичними напруженнями

Sτ

=

 

 

142,5

 

=11,57 .

 

2,14

 

 

 

 

5,07

+ 0,067 5,07

 

0,906

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коефіцієнт запасу міцності

338

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

= 3,95 11,57 =

S 3,74 . 3,952 +11,572

Увсіх випадках S>Sadm.

2.10Вибір посадок основних деталей редуктора. Вибір сорту масла і системи змащування

Посадки призначимо відповідно до вказівок, що дані у табл.10.29 (див. розд.10.6). Посадка зубчастих коліс на вал Нр67 згідно з ГОСТ 25347-82.

Посадка муфти на вал редуктора Нh67 . Решту посадок призначаємо,

користуючись даними табл.10.29.

Змащування зубчастого зачеплення виконується зануренням зубчастого колеса в масло, яке залите в середину корпуса до рівня, що забезпечує занурення колеса на всю довжину зубця. Об’єм масляної ванни V визначаємо з розрахунку 0,15 дм3 масла на 1 кВт потужності, що передається:

V = 0,15 9,335 = 1,4 дм3.

Згідно з табл.10.24 (див.розд.10.4) встановлюємо в’язкість мастила. При контактних напруженнях σн = 419,51 МПа і швидкості v = 5,55 м/с

в’язкість має бути приблизно рівна 22 10-6 м2/с. За табл.10.26 приймаємо індустріальне мастило И-20А ГОСТ 20799-75.

Камери підшипників будуть заповнені на 2/3 об’єму мастилом УТ-1

ГОСТ 1957-73.

339

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

Рисунок 2.9 – Редуктор конічний одноступеневий

340

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

²íâ. ¹ îðèã. ϳäïèñ ³ äàòà Âçàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ êîï. ϳäïèñ ³ äàòà

мроФат

íîÇà

ç.îÏ

Позначення

Найменування

ʳë.

Ïðè-

 

 

 

ì³òêà

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Документац³я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

À1

 

 

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.000ÑÊ

Складальне креслення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Детал³

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.001

Âàë

1

 

 

 

2

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.002

Кришка

1

 

 

 

3

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.003

Прокладка

2

 

 

 

4

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.004

Втулка

1

 

 

 

5

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.005

Вал-шестерня кон³чна

1

 

 

 

6

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.006

ʳëüöå

1

 

 

 

7

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.007

Втулка

1

 

 

 

8

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.008

Стакан

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.010

К³льце роспорне

1

 

 

 

11

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.011

Прокладка

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.013

Кришка

1

 

 

 

14

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.014

Кришка

1

 

 

 

15

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.015

ʳëüöå

2

 

 

 

16

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.016

Колесо кон³чне

1

 

 

 

17

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.017

Пробка зливна

1

 

 

 

18

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.018

Прокладка

1

 

 

 

19

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.019

Кришка оглядова

1

 

 

 

20

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.020

Прокладка

1

 

 

 

21

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.021

Маслопоказник

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.000 ÑÊ

 

 

 

 

Çì. Ëèñò

¹ докум. П³дпис Дата

 

 

Розроб.

 

 

Редуктор кон³чний

˳òåðà

Аркуш

Аркуш³в

Перев.

 

 

ó

 

1

3

 

 

 

 

Складальне креслення

 

 

 

 

 

Н.контр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Çàòâ.

 

 

 

Êîï³þâàâ

 

 

Формат

A4

 

 

 

 

 

 

341

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

²íâ. ¹ îðèã. ϳäïèñ ³ äàòà Âçàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ êîï. ϳäïèñ ³ äàòà

342

роФмат оЗна

Ïîç.

Позначення

 

 

22 ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.022

23 ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.023

26

27

28

29

30

31

32

33

35

38

39

40

41

42

43

Зм. Арк. ¹ докум. П³дпис Дата

 

Найменування

 

ʳë.

Ïðè-

 

 

ì³òêà

 

Кришка редуктора

 

1

 

 

 

Корпус редуктора

 

1

 

 

 

Стандартн³ вироби

 

 

 

 

 

Болти ГОСТ 7798-70

 

 

 

 

 

Ì6•18.58

 

4

 

 

 

Ì8•35.58

 

6

 

 

 

Ì8•25.58

 

12

 

 

 

Ì10•40.58

 

9

 

 

 

Ì12•85.58

 

4

 

 

 

Гайка ГОСТ 5915-70

 

 

 

 

 

Ì10.6

 

9

 

 

 

Ì12.6

 

4

 

 

 

ГайкаМ45•1.5 6Н

 

 

 

 

 

ÃÎÑÒ 11871-80

 

1

 

 

 

Шайба 45. 01. 05

 

 

 

 

 

ÃÎÑÒ11872-80

 

1

 

 

 

Шайба ГОСТ 6402-70

 

 

 

 

 

8 65Ã 05

 

18

 

 

 

10 65Ã 05

 

9

 

 

 

12 65Ã 05

 

4

 

 

 

Шпонка ГОСТ 23360-78

 

 

 

 

10•8•56

 

1

 

 

 

12•8•50

 

1

 

 

 

16•10•56

 

1

 

 

 

 

 

 

 

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.000 ÑÊ

 

Àðê.

 

 

2

Êîï³þâàâ

Формат

A

4

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

²íâ. ¹ îðèã. ϳäïèñ ³ äàòà Âçàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ êîï. ϳäïèñ³ äàòà

Формат

Çîíà

Ïîç.

Позначення

Найменування

ʳë.

Ïðè-

ì³òêà

 

 

 

 

 

44

 

Штифт 8•30

 

 

 

 

 

 

ÃÎÑÒ 3129-70

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МанжетаГОСТ 8752-79

 

 

 

 

45

 

38-58-7

1

 

 

 

46

 

45-65-10

1

 

 

 

47

 

П³дшипник2007206

 

 

 

 

 

 

ÃÎÑÒ333-75

2

 

 

 

48

 

П³дшипник7205

 

 

 

 

 

 

ÃÎÑÒ333-75

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ÊÏ.ÂÍÃ-15.02.00.000 ÑÊ

 

Àðê.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

Çì.

Àðê.

¹ докум.

ϳäïèñ

Äàòà

 

 

 

 

 

Êîï³þâàâ

Формат

A

4

343

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

11.3 Проектування приводу з одноступеневим черв’ячним редуктором

ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ

Спроектувати привід для технологічної виконавчої машини, який складається з електродвигуна 1, пружної втулково-пальцевої муфти 2, одноступеневого черв’ячного редуктора з нижнім розміщенням черв’яка 3, ланцюгової муфти 4 (рис.11.3). Потужність на вихідному валі привода стано-

вить Рвих=4027 кВт. Кутова швидкість вихідного вала ωвих =4,43 с-1. Навантаження постійне одного напрямку. Виробництво одиночне. Термін роботи

К =12 років. Коефіцієнт річного використання КР = 0,8 . Коефіцієнт добового використання КД = 0,7 . Режим навантаження – середній нормальний.

1

2

4

 

 

 

3

Рисунок 12.3 - Привід з одноступеневим черв’ячним редуктором

3 ПРОЕКТУВАННЯ ПРИВОДУ

3.1 Вибір електродвигуна і кінематичний розрахунок приводу

Загальний ККД привода

η =η1 η2 η3 η43 = 0,99 0,8 0,99 0,993 = 0,761 ,

де η1 – ККД пружної втулково-пальцевої муфти; η2 – ККД черв’ячної пере-

дачі редуктора; η3 – ККД ланцюгової муфти; η4 – ККД пари підшипників кочення.

Значення η1,…η4 приведені в таблиці 2.1 розділу 2. Розрахункова потужність двигуна

Pдв р = Pηвих = 04027,761 = 5292 Вт.

343

Розділ 12

Приклади розрахунку і проектування передач

Розрахункове значення потужності знаходиться між паспортними значеннями 4 і 5,5 кВт, потужностей асинхронних електродвигунів змінного струму серії 4А (таблиця А1, додаток А). Визначимо величину перевантаження двигуна потужністю 4 кВт

П =

 

Рдв Рдв. р

100% =

 

4 5,292

 

100% = 32,3% > [8%].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рдв

 

4

 

 

 

 

 

 

 

Так як перевантаження двигуна потужністю 4кВт більше допустимої норми, то вибираємо двигун потужністю 5,5 кВт.

Цьому значенню потужності відповідають двигуни з синхронними частотами обертання 750, 1000, 1500, 3000хв-1. Згідно рекомендацій розділу 2 основними типами двигунів приводів загального машинобудування є двигуни з частотами 1000 і 1500 хв-1, тому, попередньо, вибираємо двигуни двох типів:132S2, частота 1000 хв-1 i 112M4, частота 1500 хв-1. Асинхронні (дійсні) частоти обертання валів цих двигунів визначаються за формулами

nдв.1

= nс.

(1 s)=1000(1 0,033)= 967хв1 .

nдв.2

= nс. (1 s)=1500(1 0,037)=1445хв1 ,

де s – коефіцієнт ковзання двигуна, таблиця А1, додаток А.

Частота обертання вихідного вала приводу

 

 

n

вих =

30

ωвих

=

 

30 4,43

= 42,30хв

1

.

 

 

 

π

 

 

 

 

π

 

 

 

Загальне передаточне число приводу в залежності від вибраного типу

двигуна

 

 

 

 

 

 

nдв1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

uзаг

=

 

=

 

967

 

= 22,86.

 

 

 

 

 

nвих

42,3

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

=

 

nдв2

=

1445

= 34,16.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

заг2

nвих

 

42,3

 

 

 

 

 

Згідно схеми приводу, рис.1.1, загальне передаточне число приводу рі-

вне передаточному числу одноступеневого черв’ячного редуктора. Найближчі стандартні значення передаточних чисел редуктора, в зале-

жності від типу двигуна, u1 = 22,4

і u2 = 35,5, таблиця 2,5, розділ 2.

Величина відхилення стандартних значень u від розрахункових стано-

вить

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

=

 

u1

uзаг

 

100% =

 

22,4

22,86

 

100 = 2,0% [4%].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

u1

 

 

 

 

 

22,4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

=

 

 

u2

uзаг2

 

 

 

100% =

35,5 34,16

100 = 3,8% [4%].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

u1

 

 

 

 

 

35,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для двигуна типу 132S2 відхилення

u має менше значення і крім то-

го, в інтервалі передаточних чисел черв’ячної передачі 14…28, можна застосовувати двозахідний черв’як. Керуючись цими міркуваннями остаточно

344

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]