21. Особливості навчання англійської мови на різних ступенях. Наведіть приклади завдань для формування навичок та вмінь мовлення на різних ступенях.

Організація, форми, засоби навчання на початковому ступені. Врахування вікових особливостей учнів активізує резервні можливості особистості учня й дитячого колективу як суб’єктів навчального процесу. Цьому сприятиме:

- ритуальність занять, які розпочинаються і закінчуються на високій мажорній ноті;

- сугестивність занять, породжувану моделюванням ситуацій взаємодії учнів з своїми ровесниками, персонажами казок, мультфільмів, а утвердженням на уроках «духу пригод»;

- особистісну орієнтованість навчальних завдань, організація яких враховує его-фактор, притаманний молодшому шкільному вікові;

- використання прийомів змагання, гри, в тому числі рольової, прихованих форм контролю, засобів релаксації (музики, співів, декламування аеробіки), прийомами одночасної взаємодії учнів в парах, малих групах і т.ін.

Упровадження цих ідей та прийомів у практику початкової школи позбавляє навчальний процес зайвого академізму, робить його жвавим, цікавим для дітей та педагога, створює емоційно сприятливий фон занять і забезпечується їх оптимальна щільність. Ігри можна застосовувати на будь-якому етапі уроку. Існують традиційні ігри, ігри дій, повної фізичної реакції, парні ігри, командні ігри та інші. Учитель обирає їх відповідно до завдань навчання, може обрати більш спокійний варіант гри, якщо бачить, що дуже рухлива гра у реальній обстановці на уроці недоречна, погіршить дисципліну.

В іграх використовується дуже багато засобів (малюнки, дії, музика, римівки і ритм, написані слова і сказані усно), що це дає учителю змогу активізувати просторову уяву, логіку, між особистісні стосунки, лінгвістичні здібності.

В основній школі (5—9 класи) розпочинається етап систематичної й послідовної роботи з автентичними навчальними матеріалами, які забезпечують нормативне оволодіння спілкуванням. Помітно зростає обсяг навчального матеріалу, у тому числі того, який сприяє формуванню соціокультурної та соціолінгвістичної компетенцій. Чіткіше проявляється функція іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування і як інструмента в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Оволодіння іноземною мовою все частіше розглядається не як накопичення певної суми знань про мову, а як певний рівень сформованості навичок і вмінь використовувати мову для усного і писемного спілкування, як механізм пізнання інших народів і культур. Тематика для спілкування охоплює різноманітні галузі знань, серед них і ті, які були об’єктом вивчення на уроках з інших навчальних предметів (міжпредметні зв’язки), і з власного життєвого досвіду. Зростає доля самостійної роботи учнів, урізноманітнюються види навчальної діяльності, активно використовуються мовленнєві ситуації, що наближають навчальне спілкування до реальних умов. Учні оволодівають уміннями читати різножанрову літературу, розуміти радіо- і телепрограми доступного рівня складності.

У старшій школі (10—11 класи) систематизується та узагальнюється мовний, мовленнєвий та комунікативний досвід учнів, набутий ними на попередніх етапах вивчення мови. Методи і види навчальної діяльності все більше набувають форм, наближених до реальних умов спілкування. Широко використовуються творчі, проектні, групові, інтерактивні форми роботи учнів. Зміст освіти диференціюється відповідно до профілю навчання. Розвиваються уміння професійно спрямованого використання іноземної мови відповідно до певної галузі знань. Практикується введення інших курсів, які викладаються іноземною мовою. Можливе викладання курсів, пов’язаних з орієнтацією на професію вчителя іноземної мови, з лінгвокраїнознавством, з країнознавством, з перекладом, з використанням комп’ютерних технологій у навчанні іноземних мов тощо. Профільно орієнтоване навчання на старшому ступені. У відповідності до Концепції профільного навчання в старшій загальноосвітній школі (10-12 класи) передбачено введення профільної освіти, перехід до якої створить умови для підвищення якості навчання у загальноосвітній школі та забезпечення рівного доступу кожного учня до якісної освіти відповідно до індивідуальних особливостей, інтересів, потреб.

На відміну від поглибленого вивчення предмета профільна освіта допомагає учням глибше оволодіти вибраними дисциплінами з метою підготовки до продовження навчання або професійної діяльності у відповідній сфері.

Наказом Міністерства освіти і науки України визначені такі профілі (напрями) навчання: філологічний, суспільно-гуманітарний, фізико-математичний, природничий, технологічний, спортивний, універсальний.