
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Карантинна служба україни.
- •§2. Перелік шкідливих організмів, які мають карантинне значення для України
- •§3. Історія розвитку й міжнародне співробітництво в галузі карантину рослин
- •§4. Функції і структура державної фітосанітарної служби України
- •Міністерство аграрної політики України
- •Головна державна інспекція з карантину рослин
- •Функції Головної державної інспекції з карантину рослин є:
- •§5. Фітосанітарний контроль підконтрольних і підкарантинних матеріалів на державному кордоні України
- •§6. Документальне оформлення карантинних об’єктів і матеріалів при фітосанітарній експертизі в Україні
- •§7. Знезараження та очищення підконтрольних, підкарантинних матеріалів і транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •§2. Класифікація та характеристика асортименту зернових культур
- •§3. Стандартизація зерна
- •§4. Будова зерна
- •§5. Хімічний склад і харчова цінність зерна
- •§6. Вимоги до якості зерна
- •§7. Зараженість зерна шкідниками хлібних злвків
- •Злакові цикадки
- •Злакові попелиці
- •Хлібні клопи
- •Хлібні жуки
- •§8. Вади зерна та їх вплив на якість
- •§9. Хвороби зернових культур
- •§10. 3Берігання сільськогосподарської сировини
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Тема 3. Олійно й ефіроолійні культури
- •§2. Товарознавча характеристика олійної сировини
- •§3. Сучасні уявлення про ефіроолійну сировину
- •§4. Товарознавча характеристика ароматичних ефіроолійних культур
- •§5. Використання ароматичних речовин, одержаних з ефіроолійної сировини в харчовій і парфумерній промисловості Використання ароматизаторів у харчовій промисловості
- •Використання ароматизаторів у парфумерній промисловості
- •§6. Товарознавча характеристика ефірних олій
- •§7. Хміль – як основна сировина у пивоварінні Проблеми та перспективи розвитку хмільництва в Україні та світі
- •Характеристика споживних властивостей хмелю
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 4. Хміль, тютюн і махорка
- •§ 2. Особливості державного регулювання тютюнової галузі в Україні
- •§ 3. Сучасне уявлення про тютюн – як сировину для тютюнових виробів
- •§ 4. Особливості технології переробки сировини та матеріалів для виробництва тютюнових виробів
- •§5. Класифікація та споживні властивості сировини тютюну
- •§6. Сучасне уявлення про махорку та особливості її вирощування
- •§7. Оцінювання якості тютюнової сировини і махорки
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Розділ 5. Рослинна лікарсько-технічна сировина
- •§2. Класифікація рослинної лікарсько-технічної сировини
- •§3. Характеристика окремих видів лікарсько-технічної сировини
- •§3.1. Характеристика сировини квітів і суцвіття Бузина чорна (Sambucus nigra l.) - це рослина родини жимолостевих – Caprifoliaceae. Інші поширені назви: боз, бузок, пищальник.
- •Характеристика різних видів бузини
- •Арніка (arnica montana l.) – це багаторічна трав'яниста, золотисто-пухнаста рослина родини айстрових (складноцвітних). Інші назви: чарник барана, скусівник гірський, трава баряня.
- •§3.2. Характеристика лікарської сировини з листя
- •§3.3. Характеристика сировина трав, мохів і грибів
- •Відмінні ознаки різних видів череди
- •§3.4. Характеристика сировини бруньок
- •§3.5. Характеристика сировини плодів, ягодів, насіння, кори
- •Поширення. Горобина росте повсюдно в лісах, по берегах рік, озер, на полях, уздовж доріг, висаджують її в скверах, парках, садах майже по всій лісовій і лісостеповій зоні України.
- •§4.6. Характеристика сировини коренів, бульб, кореневищ
- •Використання. У другій половині хх століття було налагоджене виробництво клітинних культур кореня женьшеню.Препарати женьшеню застосовують:
- •§4. Характеристика сировини різного походження
- •§5. Організація збирання і заготівель рослинної лікарсько-технічної сировини
- •Список видів лікарських рослин з обмеженим поширенням і невеликими запасами сировини, збирання яких здійснюється за документами органів лісового господарства
- •Список видів лікарських рослин, запаси яких дуже обмежені і збирання здійснюється за квитками органів лісового господарства, погодженими з державними органами охорони природи
- •Список видів лікарських рослин, обсяги заготівель яких не обмежені при суворому дотриманні правил збирання
- •Види лікарських рослин, занесені в «Червону книгу України»
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Вимоги до якості насіння цукрових буряків
- •Ефективність захисту цукрових буряків від бур'янів з використанням гм-гібридів (Ліберті) у порівнянні з традиційною системою
- •Валовий збір цукрових буряків (фабричних) за регіонами (тис. Т)
- •§ 2. Походження цукрових буряків
- •§3.Ботанічна характеристика цукрових буряків
- •Хімічний склад речовин у 100 кг коренеплодів цукрових буряків
- •Періоди та фази росту цукрових буряків
- •§4. Характеристика біологічних особливостей цукрових буряків
- •Вплив температури на швидкість проростання цукрових буряків
- •§5. Технологічні показники якості цукрових буряків
- •Технологічні показники якості цукрових буряків
- •§6 Особливості приймання та визначення технічних показників якості цукрових буряків
- •Технічні вимоги до коренеплодів цукрових буряків
- •§ 7 Способи й умови зберігання цукрових буряків
- •§8. Захист посівів цукрових буряків від бур’янів
- •§9. Захист цукрових буряків від шкідників
- •Комплекс заходів із захисту иукрових буряків від шкідників
- •Норма препаратів у композиції для інкрустації насіння цукрових буряків
- •Економічні пороги шкодочинності основних шкідників цукрових буряків
- •Застосування пестицидів цукрових буряків
- •§10. Захист цукрових буряків від хворіб
- •Застосування фунгіцидів (протруйників)
- •Хвороби листків
- •Вірусні хвороби
- •Хвороби голодування буряків
- •Хвороби коренеплодів під час вегетації
- •Обгрунтування необхідності застосування фунгіцидів
- •Періоди ефективної шкодочинності і захисту від хвороб по фазах розвитку цукрових буряків
- •Застосування фунгіцидів
- •Регламенти застосування фунгіцидів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 7
- •§2. Товарознавча характеристика коноплі (Сannabis) і конопляних волокон. Використання конопель у промисловості.
- •Коноплі – це цінна прядильна культура, що нараховує 3 види. Посівні коноплі містять у сухих стеблах - до 25% волокон-пеньків; насіннях – 17-38% висихаючої олії.
- •§3. Товарознавча характеристика льону та лляних волокон, їх застосування на практиці
- •§3. Товарознавча характеристика джуту та його волокон
- •§5. Товарознавча характеристика кенафу та його волокон, їх застосування на практиці
- •§6. Товарознавча характеристика бавовника та його волокон, їх застосування на практиці
- •Посівні площі під бавовником у різних країнах світу, га
- •Обсяг виробництва бавовни тис. Т
- •Світове споживання бавовни, тис. Т
- •§7. Характеристика інших волокон (сизаль, генекен, маніла, кендир, койр, рамі, морська трава)
- •Волокно абаки – це об'ємний натуральний матеріал, що складається з висушених волокон стебел і листків бананової пальми. Волокна переплетені з основою і є рухливими.
- •Рамі (кропива китайська, біла рамі (ramie), бомерія білосніжна) - це рослина із родини кропивних, батьківщиною якої є Східна Азія.
- •§8. Характеристика мінеральних волокон з гірського льону (азбесту)
- •Азбест має високу вогнестійкість, тому входить до складу тих тканин, де необхідне сполучення гнучкості й термостійкості.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Список використаних джерел
Вірусні хвороби
Цукрові буряки в Україні уражуються різноманітними вірусами - жовтяниці, слабкого пожовтіння, огіркової та тютюнової мозаїки, скручування листків, некротичного пожовтіння жилок та ін. Більшість з них поширені майже в усіх зонах бурякосіяння.
Втрати врожаю цукрових буряків від вірусних хворіб щорічно складають 5-15%, а при сильному ураженні досягають 50-70%.
Найбільш
поширеною вірусною хворобою на посівах
цукрових буряків ємозаїка.
Збудником
її є вірус мозаїки буряків (Beet
mosaic
virus)
з групи Polyvirus,
що має форму довгої палички розміром
750 х 20 мм. На уражених мозаїкою листках
у червні з'являються різноманітної
форми і розмірів плями більш світлого
кольору. Крім цукрових буряків,
уражуються кормові та столові буряки,
дикі види буряків, а також бур'яни -
лобода, щириця, осоти тощо. Зимує вірус
у коренеплодах уражених буряків та в
кореневищах багаторічних бур'янів.
Навесні від уражених рослин вірус
переноситься на здорові рослини
попелицями - буряковою (Aphis
fabae)
та персиковою (Myzus
persical).
Насінням вірус мозаїки не передається.
Зменшення врожаю уражених мозаїкою рослин незначне і складає 5-10%, але шкодочинність хвороби проявляється у широкому розповсюдженні.
Жовтяниця
цукрових буряків викликається декількома
збудниками, головним з яких є
ниткоподібрний вірус жовтяниці цукрових
буряків (Beet
yelloows
virus)
з групи
Closterovirus
розміром вібріонів 1250 х 12 мм.
Хвороба проявляється в кінці червня - на початку липня місяця на листках нижнього та середнього ярусів у вигляді пожовтіння. Воно починається з верхівки листка, потім охоплює всю листкову пластику. Жилки та незначні частини листка вздовж них залишаються зеленими. Листки потовщуються, стають цупкими і ламкими.
Анатомічні та фізіологічні зміни впливають на зниження урожайності коренеплодів до 50%, при цьому цукристість буряків знижується на 0,3-2,7%. Особливо великої шкоди завдає жовтяниця при ранньому ураженні рослин. Передача вірусу з насінням здебільшого не відбувається.
Віруси, що викликають жовтяницю, зимують в коренеплодах буряків і потім від уражених рослин насінників попелицями Aphis fabae і Myzus persicae переносяться на буряки. Дослідження показали, що всі уражені вірусами жовтяниці і мозаїки маточні буряки дають в наступному році хворі насінники.
Хвороба поширена в усіх зонах бурякосіяння. Проте найбільш уражуються буряки в насіннєвих господарствах, де на насінниках зосереджені головні первинні вогнища інфекції.
Найефективніші заходи боротьби з жовтяницею і мозаїкою цукрових буряків такі, що спрямовані на ліквідацію первинних вогнищ інфекції. Система заходів боротьби з жовтяницею і мозаїкою цукрових буряків складається з:
-дотримання просторової ізоляції між полями насінників і буряків 1-го року життя не менше 1000 м; при цьому важливо не розміщувати насінники і буряки у напрямі переважаючих вітрів;
- сівби цукрових буряків в оптимально ранні строки; при цьому забезпечується інтенсивний ріст та розвиток рослин, тому шкода від хвороб зменшується;
-дотримання оптимальної та рівномірної густоти рослин; зріджені посіви інтенсивніше заселюються комахами-переносниками вірусів і заражаються жовтяницею і мозаїкою;
- боротьби з бур'янами, частина з яких є резерваторами вірусів жовтяниці і мозаїки;
-хімічної боротьби з головним переносником вірусів - бобовою попелицею – Aphis fabae Scop іншими попелицями. У зв'язку з тим, що насінники заселюються попелицями раніше, ніж буряки, рекомендується знищувати цих комах насамперед на насінниках.
На буряках першого року життя ефективними є протруювання насіння інсектицидами та раннє ретельне крайове обприскування на початку заселення рослин попелицями. У разі необхідності суцільні обробки полів треба повторювати через 10-12 днів.
Впровадження
розробленої системи боротьби з вірусними
хворобами цукрових буряків дає можливість
значно обмежити їх розповсюдження і
шкодочинність.
Ризоманія – це нова надзвичайно небезпечна хвороба цукрових буряків, яка дуже поширена в країнах західної Європи. З 1993 р. ризоманія є карантинною хворобою для України. Проте з 1997 р. виявлені її окремі вогнища в ряді областей України. Збудник хвороби – чотири компонент-ний вірус некротичного пожовтіння жилок буряків (Beet necronic yellow vein virus) з групи Tobamovirus. Вірусні частки паличкоподібні, довжиною 75,100-125, 250-275, 375-400 мм і діаметром 20 мм.
Симптоми ураження рослин ризоманією на листках невиразні. Це деяке пожовтіння жилок та листкової платівки і видовження черешків листків. Найбільш характерні ознаки ризоманії з'являються на коренеплодах і полягають в утворенні великої кількості бічних корінців, так званої мички або бороди. На поперечному розрізі коренеплодів добре видно некроз судинних пучків. Від хворої рослини до здорової вірус поширюється за допомогою ґрунтового гриба Polymyxa beta, який розповсюджений в усіх зонах бурякосіяння, розвиткові його сприяє надмірна вологість ґрунту та висока температура. Вірус зберігається в зимуючих спорах гриба, так званих цистоорусах. При зараженні корінців буряків грибом віруси проникають в рослинні клітини, розмножуються і спричиняють значні зміни в метаболізмі, блокуються процеси росту коренеплодів і накопичення в них цукру. Внаслідок цього врожай зменшується на 50-70%. Відбувається не поодиноке, а масове ураження рослин, яке часто супроводжується загниванням коренеплодів.
При значному ураженні рослин шкодочинність ризоманії така велика, що вирощування цукрових буряків стає нерентабельним і навіть припиняється.
Цистоспори переносника ризоманії, в яких може знаходитись вірус, зберігаються в ґрунті більше 15-ти років, не втрачаючи життєздатності. Вірус-збудник ризоманії, як і всі фітовірусні інфекції, розмножується в заражених рослинах протягом всього вегетаційного періоду і знищити його ніяким чином вже неможливо. Тому єдиним ефективним заходом, який зменшує шкодочинність ризоманії при виробництві цукрових буряків на інфікованих нею землях, є застосування толерантних до хвороби гібридів, зокрема Дора, Лена, Ритмо, Ризор, Патриція Корина та ін.
В Ураїні розгорнута селекційна робота зі створення вітчизняних стійких до ризоманії гібридів цукрових буряків.