§6. Товарознавча характеристика ефірних олій

Ефірні олії - це суміші летючих органічних сполук, які утворюються врослинах. Вони дуже складні за хімічним складом, наприклад, у олії троянди, близько 500 хімічних компонентів.

Термін "ефірні олії" дістався нам у спадок від середніх віків, коли про хімічний склад речовин, що зумовлюють запахи рослин, ще нічого не було відомо. Ці речовини вперше були відкриті алхіміками шляхом дистиляції або перегонки.

Оліями їх назвали за здатність залишати жирну пляму на фільтрованому папері та  не розчинність у воді, а ефірними сполуками за те, що вони випаровуються не залишаючи слідів на поверхні.

Ефірні олії найчастіше класифікують за основною речовиною, що визначає запах. Такі речовини ділять на п'ять груп: ациклічні, моноциклічні, біциклічні монотерпени, сесквітерпени й ароматичні з'єднання.

Ефірні олії - це леткі маслянисті рідини, що одержують із квітів (троянди, жасмину тощо), квіткових бруньок (гвоздики), плодів (анісу), шкірки плодів (лимона, апельсина), листя (м'яти), деревини (сандалового дерева) тощо. Ефірні олії виробляють як із свіжої, так і висушеної ефіроолійної рослинної сировини шляхом перегонки водяними парами троянди, герані, м'яти пресуванням шкірки цитрусових фруктів, екстракцією леткими органічними розчинниками.

Екстрактні олії вважаються найбільш якісними й застосовуються для виготовлення високоякісних парфумів вищого сорту. Абсолютна олія – це висококонцентрована натуральна ароматична речовина із сильним і стійким запахом. Її одержують із ефірних олій, вилучених шляхом екстракції. Леткими й нелеткими розчинниками із квіткової рослинної сировини екстрагують олію. Потім її обробляють спиртом із подальшим його відгоном одержують абсолютну олію. Абсолютна олія являє собою густу масу жовто-коричневого або зеленуватого кольору зі стійким квітковим ароматом.

Сучасний спосіб одержання ефірної олії з рослинної сировини - пряма екстракція. Її проводять леткими органічними розчинниками. Після відгонки розчинника одержують помаду (розчин з важких речовин - восків, смол). Тому ефірну олію найчастіше очищають спиртом, а з відходів, що складаються з восків і жирів, готують основу для мазей і кремів. Ефірні олії дуже нестійкі. При дії повітря вони окислюються, густіють, змінюяється їхній склад, втрачається летючість. Ефірні олії на світлі змінюють своє забарвлення, оскільки альдегіди частково полімеризуються, що приводить до потемніння олії.

Фізіологічна дія ефірних олій залежить від хімічної будови їхніх компонентів. Антимікробна активність терпеноїдних сполук зростає в наступному порядку: вуглеводні, оксиди, феноли, альдегіди, кетони, спирти, складні ефіри. Достатніми бактерицидними властивостями володіють фенольні з'єднання - тимол, карвакрол тощо. Вони знищують мікроорганізми в 19-20 разів швидше, ніж фенолу.

Ефірні олії складаються з хімічних компонентів, що містять вуглець, кисень і водень.

Ефірні олії є багатокомпонентними органічними сполуками терпенів, спиртів, альдегідів, кетонів, вуглеводнів і інших речовин.

Найбільш важливими групами органічних сполук в ефірних оліях є терпени, що містять вуглець і водень, а також терпеноїди - окислені компоненти, до складу яких входять також вуглець, водень і кисень.

Терпени - це вуглеводи, що поділяються на три групи: монотерпени, сесквітерпени, дитерпени.

Монотерпени присутні у всіх ефірних оліях, а особливо їх багато в цитрусовій й хвойній. Вони практично не мають побічних дій на організм людини, за винятком подразнення шкіри в особливо чутливих людей. Ці з'єднання леткі, легко окислюються, тому цитрусові й хвойні ефірні олії зберігають в герметичній упаковці за низьких температур без доступу світла. Монотерпени мають різноманітні властивості: знищують бактерії, грибки й віруси, проявляють сечогінну, відхаркувальну й збудливу дію на організм людини.

Сесквітерпени складаються з довгих вуглецевих ланцюгів. Ефірні олії, що містять ці з'єднання, густі, мають стійкий запах. У великій кількості знаходяться в ефірних оліях ромашки, безсмертника, пижми, деревію, чорнобривців. Мають протизапальні, седативні й антивірусні властивості, можуть проявляти бактеріостатичний і іммуностимулюючий ефект, протиракову дію.

Дитерпени присутні в ефірних оліях у малих частках, їхній вплив на організм людини аналогічний сесквітерпенам.

Терпеноїди ефірних олій поділяють на алкоголи (спирти), альдегіди, ефіри, кетони й феноли.

Алкоголи безпечні, не викликають подразнення шкіри, тому ефірні олії з високим вмістом спиртів не є небезпечні для дітей і людей похилого віку. Приклади алкоголей в ефірних оліях: борнеол - у лаванді й розмарині; гераніол - у герані, пальмарозі, троянді; ментол - у м'яті перцевої; нерол - у бергамоті, неролі, троянді, мелісі; сальвіол - у шавлії; скларіол - у шавлії мускатній. Алкоголи знищують інфекції, віруси, сповільнюють ріст бактерій, володіють сечогінними, збудливими, тонізуючими властивостями, стимулюють роботу імунної системи.

Альдегіди чистому вигляді володіють токсичними властивостями , у складі ефірних олій безпечні й володіють антибактеріальними противірусними, протизапальними, тонізуючими, гіпотензичним лікувальними властивостями. Наприклад - цитраль, цитронераль, нерол у цитрусових ефірних оліях.

Складні ефіри - це найбільш хімічно нейтральні компоненти ефірних олій. Вони володіють протигрибковими, седативними, заспокійливими, спазмолтичними, фунгіцидними й протизапальними властивостями, сприяюють відновленню рівноваги. Високим вмістом складних ефірів відрізняються ефірні олії лаванди, шавлії мускатної, бергамота, помаранчі, герані, меліси, нероли тощо.

Лактони - це група складних ефірів з додатковим вуглецевим кільцем. Вони мають найвищу протизапальну дію. Деякі лактони сприяють відділенню слизу.

Прості ефіри гармонізують нервову систему людини. Вони володіють антисептичними, стимулюючими, відхаркувальними, спазмолітичними й сечогінними властивостями. Їхня відмінна риса - дуже солодкий запах. Вони знаходяться в ефірних оліях кориці, гвоздики, анісу, петрушки, естрагону.

Кетони захищають клітини, сприяють регенерації тканин. Тому ефірні олії, що містять кетони, застосовують для загоєння ран і при затрудненому подиху. Наприклад, карвон - у кмині, м'яті, кропі; фенон - у фенхелі; ментол - у м'яті; жасмон - у жасмині.

Ефірні олії з підвищеним вмістом кетонів необхідно використовувати дуже обережно, не перевищуючи рекомендованих норм.

Феноли - це найнебезпечніші компоненти ефірних олій. Ефірні олії з високим вмістом фенолів сильно розбавляють й застосовують короткочасно. Феноли володіють бактерицидними й противірусними властивостями. Вони стимулюють імунну систему, підвищують артеріальний тиск. Наприклад, анетол - у кропі, фенхелі, анісі; карвакрол - у чебреці; евгенол - у гвоздиці, васильку; тимол - у чебреці; метилхавикол - у васильку.

Хімічний склад ефірних олій залежить від багатьох факторів: ґрунтово-кліматичних умов, сорту, агротехніки вирощування рослин, технології переробки, умов і тривалості зберігання.

Найбільшим попитом в парфумерній промисловості користується лавандова ефірна олія. Вона включена до Реєстру кращих товарів України.Ефірна олія володіє бактерицидними властивостями, і застосування її у парфумерних і косметичних виробах сприяє оздоровленню тіла людини й навколишнього середовища. Лавандова олія широко використовується для виробництва одеколонів, гігієнічних вод, пасти і екстракти, туалетних сортів мила, а також входить до складу різних косметичних засобів. В Іспанії олію з лаванди застосовують у лакофарбовому й порцеляновому виробництвах, а також у ветеринарії. Крім ефірної олії в побуті використовують висушені квіти лаванди для пересипання білизни, вовняних тканин, хутряного одягу й інших виробів з метою їхньої ароматизації й для відлякування молі. Квіти й олія лаванди застосовують у медицині для лікування різних хвороб.

Лаванда є також добрим медоносом. За результатами досліджень лавандовий мед володіє винятковим ароматом й смаком, що високо цінується в медицині.     Лавандову олію одержують шляхом обробки парою суцвіття лаванди. Ця олія - рухлива, жовтувато-зеленого кольору із запахом свіжих квітів лаванди і деревини. Вона має гіркий смак.

До хімічного складу олії входять пінен, мірцен, отцимени, терпинен, камфора, цінеол, борнеол, ліналол, ліналілацетат, терпінеол, лавандулілацетат, терпенілацетат тощо.

Через це олія володіє спазмолітичними, болезаспокійливими, антисептичними властивостями.

Трояндову ефірну олію одержують із квітів ефіроолійної троянди шляхом ферментації і перегонкою водяною парою, абсорбції компонентів, розчинених у дистиляті, активованим вугіллям і десорбції цих речовин сірчаним ефіром. Продукт є сумішшю первинної (нерозчинного в дистиляті) і вторинної (витяжка з дистиляту) олій. Трояндову ефірну олію використовують для виробництва парфумів, одеколонів, паст, кремів, лосьонів, губних помад, туалетних вод, високоякісних сортів мила й засобів для догляду за шкірою й волоссям.

Трояндова олія є незамінною сировиною для високоякісних парфумерно-косметичних виробів. Аромат виробів, до складу яких входить ця олія, сприятливо впливає на фізіологічний і психологічний стан людини, швидкість подиху, роботу серця, температуру шкіри, кров'яний тиск, слух, зір. Трояндова олія застосовується також в кондитерському й лікеро-горілчаному виробництві при виготовленні різноманітних напоїв, джемів, варення, цукерок, східних солодощів тощо.

Трояндова ефірна олія володіє високими бактерицидними, неболювальними й судинозвужувальними, протизапальними і протигнильними властивостями. У фітотерапії застосовується для інгаляцій і лікувальних ванн. У народній медицині вона використовується для лікування опіків, алергії, геморою, гангрени, ангіни, захворювання печінки, грибкових захворювань шкіри, запалень очей тощо.

Ефірна олія з ялиці має свіжий, лісовий, пряний запах олії з ялиці, є бальзамом для душі. Ароматичні речовини з ялиці вселяють оптимізм, втішають й дають силу пережити важкий час. Олія з ялиці прекрасний антисептичний, тонізуючий, заспокійливий, відхаркувальний, зміцнювальний засіб. Застосовують при респіраторних захворюваннях (бронхіти, кашель, астма, грип); ревматичних болях. Вона усуває набряклість і запалення при артрозах; знімає набряклість і втому ніг, омолоджує й розгладжує шкіру.

Ефірна розмаринова олія є прекрасним стимулюючим, антисептичним і знеболюючим засобом. Розмаринову олію одержують методом дистиляції із суцвіть розмарину. Розмаринова олія – це безбарвна або жовтувато-зелена легко рухлива рідина з гірким прохолоджу вальним смаком. Її запах - камфорний з відтінком хвої й лаванди. До складу розмаринової олії входять: цінеол, борнеол, камфен, камфора. Вона застосовується в парфумерно - косметичній промисловості для виготовлення квіткових одеколонів і туалетної води, мила. У харчовій промисловості з неї готують бальзами. У народній медицині розмаринова олія застосовується:   - як протизапальний засіб для органів дихання, травлення й сечостатевої системи;   - розчиняє камені, пісок і усуває застій в жовчному міхурі й печінковій тканині;

- урівноважує емоції, перешкоджає розвитку серцево-судинної Системи, поліпшує тиск;

- нормалізує стан жирної шкіри, усуває лупу;

  - стимулює ріст волосся;

• обновляє, пожвавлює енергетичний шар, підсилює імунітет аури, зігріває, спонукує до дії й активного способу життя.

Резиноїд (смола, екстракт) ладанника одержують шляхом екстракції рослинної сировини етиловим спиртом. Він являє собою густу, смолоподібну масу зеленуватого кольору, досить стійкого бальзамічного приємного запаху. Головні складові частини резоноїда: ацетофінон, кетони, спирти, феноли, терпени, парафін, муайол.

Екстракт ладанника є досить бажаною складовою частиною парфумерних завдяки запаховим властивостям. У народній медицині використовується для приготування ванн, при лікуванні, артритів і ревматизму. Резиноїд ладанника використовується як замінник ладану при виготовленні свічок і як добавка до обкурювальних засобів.