§4. Характеристика сировини різного походження

Трутовик лікарський – це паразит, що росте на стовбурах модрин і деяких інших хвойних порід. Складається з ліщиці, яка пронизує деревину і плодового тіла. Плодове тіло багаторічне, товсте, копитоподібне або подовжене, майже циліндричної форми, довжиною до 20-30 см, білувате або жовтувате, борознисте із грязно-жовтими або коричнево-бурими зонами. Поверхня плодового тіла шорсткувата, часто горбкувата, покрита тонкої, твердої, що сильно розтріскується кіркою; краю тупі, закруглені; тканина м'якувата, згодом твердіє й робиться пухкої й що кришиться, біла або злегка жовтувата, легка, гірка на смак. Знизу капелюшка гриба є неясні шари трубочок, що наростають щорічно на 0,5-1 див, що відкриваються опукло-кутастими, дрібними порами діаметром до 0,5 мм, з білими, згодом розірваними й поступово, що руйнуються краями.

Поширення. Росте на стовбурах модрини й сибірського кедра, рідше - ялиці в північно-східних районах країни.

Хімічний склад. Плодове тіло гриба містить агарициновую эбуриколовую кислоти, d-глюкозамин; фумаровую, рициноловую, лимонні і яблучну, органічні кислоти; 30% смол (з віком зміст смол збільшується); жирне масло, фітостерин, глюкозу й маннит.

Фармакологічні властивості. Має проносну, кровоспинну, заспокійливу й легку снотворну дію, а також властивістю зменшувати потоотделение.

Використання. Відвар гриба агарика використовуєтьтся як проносне, кровоспинне (особливо при внутрішніх кровотечах) засіб, а також як заспокійливий засіб при ревматизмі й подагрі, як легке снотворне при головному болі, неврозах. У медицині препарати з трутовика застосовуються як проносний і кровоспинний засіб і для зменшення виснажливого потовиділення в туберкульозних хворих. Агарицин у невеликих частках викликає снодійну й заспокійливу дію.

Заготівля. Використовуються плодові тіла гриба, що збираються навесні й у першій половині літа.

Плаун булавовидний (Lycopodium clavatum) – це багаторічна вічнозелена трав’яниста рослина родини плаунових. Стебла довгі до 3 м висоти, гілки прямі, густолистяні, листи дрібні, лінійні, шиловидні. Верхівки галузей закінчуються двома стоячими спороносними колосками 2-5 см довжини на довгих ніжках. Колоски містять спорангії із численними стробілами. Наприкінці літа, з липня-серпня місяців, коли дозрівають стробіли, колоски здобувають жовте фарбування. Спорангії розтріскуються і стробіли висипаються.

Поширення. Росте плаун булавовидний переважно в соснових борах – у Карпатах, на Поліссі та в північній частині Лісостепу.

Хімічний склад. Лікоподій містить у своєму складі фенольні кислоти, а також отрутний алкалоїд. Він містить до 50% жирної олії, що не висихає, фітостерин, протеїни, цукор. У стропілах плауна дуже багато жирного, легко займистої олії.

Використання. Настої й відвари спор лікоподію застосовують усередину при запаленні сечового міхура, каменях у печінці й нирках; зовнішньо - для ванн, примочок і обмивань при різних шкірних захворюваннях. У науковій медицині спори плауна за назвою «лікоподій» застосовують у якості дитячої присипки, що підсушує, і при пролежнях, а у фармацевтичній практиці, через його індиферентність, як обсипання для пігулок, що запобігає їхнє склеювання.

У народній медицині спори й трава плауна застосовується в якості проносного й сечогінного засобу, для лікування хвороб бруньок, печінки, сечового й жовчного міхура, а також дихальних шляхів. Настойку з лікоподію вживають при захворюваннях, пов'язаних з порушенням обміну речовин.

Заготівля. Плавун збирають приблизно з кінця липня до середини вересня, як тільки наступає технічна зрілість їх, ознакою чого є жовте фарбування колосків, у яких утримуються суперечки. Колоски зрізують ножицями й доставляють до місця сушіння. Велике значення має вибір часу збору, що пов'язане з певною фазою розвитку рослини. Зібрані колоски сушать доти, поки колоски зовсім не розкриються й суперечки, що втримуються в них, не будуть висипатися самі без залишку. Сушити лікоподій можна на печах, у кімнатах або будь-яких теплих приміщеннях, підкладаючи яку-небудь чисту підстилку, краще папір, для запобігання від забруднення. У результаті сушіння виходить суміш спор з порожніми колосками. Суміш пропускають через густе волосяне або шовкове сито й одержують дрібний, чистий, досить сипучий, світло-жовтий порошок. Якісна заготовлена сировина являє собою ніжний, тонкий, легкий, бархатистий на дотик порошок без запаху й смаку. Він не змочується водою, не викликає подразнення шкіри й при запалюванні дає миттєвий блискавичний спалах без диму.

Вимоги до якості. Складність цього полягає в тім, що, з одного боку, порошок лікоподію тільки тоді вважається доброякісним, коли він отриманий з колосків із цілком розвиненими стробілами (недозрівші стробіли дають сировину низької якості), а з іншого боку - колоски зі зрілими стробілами в суху погоду при найлегшому дотику до них обсипають (стробіли в такий спосіб пропадають). Тому краще сировину збирати вранці або в сиру погоду (лікоподій від води не псується) і зрізати колоски безпосередньо над ящиком або коробкою (стінки їх повинні бути зовсім щільними без щілин), щоб не доторкатися руками до колосків, що прямо падають у коробку для збору. Розкриття зрілих колосків не є небезпечним, тому що при обсипанні вони зберігаються. Якісна сировина має порошкоподібну консистенцію, рівномірний світло-жовтий колір, без сторонніх запахів. Не депускається наявність сторонніх домішок, які легко розпізнаються.

Панти (молоді роги оленів).Довжина тіла 160-180 см, висота в холці 95-112см. Влітку фарбування червоно-руда з білими плямами, узимку темно-сіра. Роги самців набагато тонші, ніж у благородного оленя; на шиї в них грива подовженої вовни. В оленів є дзеркало - різко обкреслена світла пляма на заді, що допомагає їм не втрачати один одного з виду в густому лісі. У плямистого оленя дзеркало невелике, біле із чорною облямівкою, не заходить вище хвоста. Роги дорослих самців більші, із численними відростками. Вночі очі світяться червоним або жовтогарячим світлом.

Панти - складний орган, що складається з різноманітних, здебільшого молодих, зростаючих і тканин, що диференціюються. Вони мають зовнішній покрив, шкіру, середній, проміжний, центральний, мозковий (багатий тонкостінними судинами, оточеними кільцем пухкої сполучної тканини).

Уміру видалення від верхівки сполучна тканина перетворюється в хрящову, і навіть кісткову. Надалі в основну речовину хряща починає відкладатися вапно.

Поширення. Плямистий олень живе в Південне Примор'я, завезений у середню смугу європейської частини Росії й на Кавказ. Населяє світлі ліси з густою травою й галявинами, що заростають вирубки й гари, заплавні ліси. У горах улітку тримається на північних схилах, узимку на південні. Активний ранком і ввечері, узимку нерідко пасеться й удень. На Далекому Сході часто виходить на берег моря, де лиже сіль, поїдає водорості й морські викиди. Череда займає ділянку в кілька квадратних кілометрів. Там, де глибина снігу більше 20 см, олені мають потребу в підгодівлі й охороні від хижаків. Самці скидають роги у квітні-травні.

шарудів об гілки.

Хімічний склад. Вони містять мінеральні солі, складні органічні сполуки, ензими, високу масову частку гормональних речовин, вітамінів і амінокислот.

Фармакологічні властивості. В пантах і крові маралів міститься велика кількість літургічних речовин, білкових з'єднань, енергетиків у чистому природному виді, які необхідні для лікування різних хворіб. Сировина використовується також як профілактичний, тонізуючий засіб. Біологічно активні речовини пантової сировини нетоксичні за всіма показниками в тестах специфічної токсичності; мають гіпотензивний ефект; проявляють гонадотропна позитивна дія; мають імуностимулюючі властивості; підсилюють метаболичні процеси, у тому числі за рахунок активації обміну кисню; володіють лінотропним впливом; діють як виражене репаративний засіб при експериментальних виразкових процесах, переломах костей; впливають на функцію щитовидної залози, включаючи можливість її нормалізації при радіаційному впливі; можуть розглядатися як детоксикант (адсорбент) при інтоксикаціях, включаючи алкогольну; проявляють антимутагенний ефект.

Використання. Їхнє застосування, як відомо, підвищує енерготворність організму, поліпшує крообіг, сприяє регенерації тканин, ефективно прискорює відновлення м'язової тканини після її ушкодження в результаті інтенсивних фізичних навантажень, а також сповільнює процеси старіння організму. Панти, в основних рецептах Східної медицини, товкли й розтирали в порошок. У такому вигляді використовуються як ліки, часто змішані з іншими порошками. Вчені стверджують, що кров маралів є добрим засобом для сповільнення процесу старіння організму. Окостенілі роги - панти й кров оленів застосовували для лікування різних захворювань: при глухоті, подагрі, застійних явищах, кашлі, каменях у сечовому міхурі, сперматорії, піхвових кровотечах, плевриті й пневмонії.

Сировина набула широкого використання в кулінарії.

Заготівля. Лікарською сировиною марал є плямистий олень. Для цих цілей вона використовує 13 органів і частин тіла цих тварин, насамперед, - роги, панти, а також м'ясо, кров, сухожилля, хвости, пеніси, кістки, жир і т.д. Панти (молоді роги оленів) являють собою наповнену кров'ю кісткову частину. Вони зрізуються у весняно-літній період і консервуються варінням, сушінням протягом 2 міс.

Лікувально-профілактична цінність пантів полягає в крові, яка міститься в них. Панти, що втратили кров, не придатні для лікувальних цілей.