Вимоги до якості насіння цукрових буряків

Показники	Норма для насіння
	недражованого	дражованого
1	2	3
Схожість, %, не менше	80	90
Одноростковість, %, не менше	85	95
Вирівняність, %, не менше	85	94
Чистота, %, не менше	98	99
Масова частка насіння інших рослин, %, не більше	0,2	-
у т.ч. насіння бур'янів, %, не більше	0,1	-
Вологість, %, не більше	14,5	10

Інкрустоване і дражоване насіння цукрових буряків калібру­ють на фракції діаметром 3,5-4,5 та 4,5-5,5 мм. Допускається калібрування насіння на фракції інших розмірів діаметром в межах від 3,25 до 5,5 мм з інтервалом між мінімальним і максимальним діаметрами не більше 1 мм.

Для боротьби зі шкідниками та хворобами сходів цукрових буряків насіння на насіннєвих заводах обробляють інсектицида­ми (фурадан і його аналоги, гаучо) та фунгіцидами (ТМТД, тачигарен). Для підвищення польової схожості насіння, стимулювання ростових процесів на ранніх фазах росту та розвитку цукрових буряків і підвищення їх продуктивності використовують регуля­тори росту рослин.

Яким хорошим не було б наше насіння, виснаже­ний природно-біологічний потенціал основних зон бурякосіяння не дасть йому достатньої сили. Така ситуація зумовлена тим, що мінераліза­ція землі проводиться лише на 20-30% потреби. Замість 50-70 тон органічних добрив вносять 4-7 тон. Великою кількістю гербіцидами пригнічено ріст бур'янів, що веде до засміченості площ. Всі ці чинники сукупно продукують мізерний урожай - 170-300 ц/ га.

У структурі затрат виробництва цукрових буряків вартість насіння складає лише 3-5%. Але воно вирішує долю врожаю на 25%. Тому, заощадивши на цих відсотках, сільськогосподарські підприємства можуть бути готовими залишитись не тільки без прибутку, а й зі збитками.

Практика останніх років показала, що для рентабельного вирощування цукрових буряків з мінімальними затратами та без ручної праці на форму­вання густоти рослин і одержання високого врожаю коренеплодів необхідне насіння зі схожістю 90-95%, одноростковістю - більше 90% і вирівняністю - не менше 85%. Цього можна досягти лише за суворого до­тримання вимог технології вирощування насіння насінницькими госпо­дарствами, обов'язкової первинної післязбиральної обробки вороху в гос­подарствах, його передпосівній підготовці на насіннєвих заводах та закупівлі якісного елітного посівного матеріалу.

У 2008 р. в Реєстрі сортів рослин України міститься близько 100 сортів і гібридів цукрових буряків. Проте практично використовується у виробництві 13-14 сортів, а популярними є 3-4.

Високоякісне елітне насіння є державним надбанням і розповсюджується довільно. Воно часто фальсифікується, підміняється сурогатами і роз­множується. Це дестабілізує ринок фабричного насіння, де фаль­сифікації і підробки помножуються.

Тростянецький (ЗАТ «Ворскла»), Вінницький, Лебединський, Дубнівський і Кіровоград­ський насіннєві заводи відпустили на посів 2008 р. високоякісне насіння су­марно 50% від всього фактично висіяного. Буринський насіннєвий завод, фірма "Ельдорадо", Миколаївський насіннєвий завод, фірма Бета-Інтер (м. Київ) та ВАТ "Насіннєве" реалізували ще 10% посівного матеріалу. А решта - 40% прийшлось на цукрові заводи та дрібні фірми. Характерною ознакою ринку 2005-2008 рр. є фактична втрата цукровими заводами провідних позицій з продажу насіння цукрових буряків, що спричинило ряд незручностей на насіннєвому ринку і у виробництві.

Виходячи із одержаної від областей інформації, можна зробити висновок про те, що цукрові заводи України реалізу­вали в 2007 р. господарствам всього 13,9% від загальної кількості насіння. Отже, 26,1% насіння цукрових буряків на посів 2008 року було реалізо­вано неспеціалізованими дрібними фірмами і навіть окремими фізичними особами без належного контролю і відповідальності за врожай. Крім зазначених вище причин, траплялися факти реалізації насіння на місцевих базарах, яке не мало схожості, особливо у західних регіонах України.

В Чернігівську область, наприклад, насіння поставляли 37 фірм, Кіро­воградську - 44, Тернопільську - 48, Вінницьку - 57, Полтавську - 80, Київську - 74. У Донецькій області на кожних 60 га посіву - своя фірма.

Можна було б вважати збільшену кількість продавців і покупців насіння за позитивне явище розвитку конкуренції дрібного і середнього бізнесу, якби учасники насіннєвого ринку дотримувались загальних правил і Закону України "Про насіння та садивний матеріал". Однак, фальсифікації свідчать про зворотнє. В найбільш невигідному становищі залишаються суб'єкти ринку, які старанно займаються насінництвом, оплачують за високими цінами елітне насіння і сировину, дотримуються всіх законодавчих актів щодо оформлення сортових документів.

Дрібні фірми та окремі підприємці ігнорують будь-які інструкції, видають документи на будь-який сорт чи гібрид, завищують якісні по­казники, занижують ціни, заохочують покупців реалізацією насіння під урожай, що в умовах низької купівельної спроможності значної частини виробників цукрової сировини забезпечує дрібним фірмам прибутки при низькій собівартості спрощено підготовленого насіння. Найбільше безладдя з вирощуванням та закупівлею насіння-сировини існує в Автономній Республіці Крим, а з реалізацією - практично в усіх зо­нах інтенсивного бурякосіяння.

Покупці не завжди можуть розібратись в походженні і якості посівного матеріалу, оскільки конкуренція на ринку з боку недобросовісних фірм ведеться агресивно. Таке насіння знижує врожайність, особливо цукристість коренеплодів. Це проявляється при несприятливих погодних умовах. Наприклад, у 2007 р. найнижча цукристість зафіксована в тих областях, де найбільше продано низькопробного насіння, перш за все молдавськими постачальниками (Чернівецька - 12,56, Черкаська – 13,33, Івано-Франківська - 13,57, Вінницька - 13,71% області).

Насторожує ситуація щодо поставки насіння, яке вирощене в Україні до Республіки Молдова. Насіння надходить в Молдову через різні комерційні структури, офшорні зони і після обробки на насіннєвому заводі в м. Сороки (Молдова) поступає в Україну з молдавським сертифікатом якості, який приймається українською стороною, як документ, що відповідає нормам міжнародних стандартів. Але він не підтверджується сертифікатом, що засвідчує походження насіння-сировини для виробництва готової продукції.

Також звертає на себе увагу підвищена активність на українському насіннєвому ринку фірм Республіки Молдова, що володіють набором будь-яких сортів і гібридів, залежно від моменту, при мінімальних зусиллях на вирощування насіння-сировини ("Агроімпекс", "Семгер", СП "Молдова-Німеччина", СПТОВ "Мавісем-Україна").

Основною правовою базою подальшого функціонування насінництва в Україні є Закон України "Про насіння та садивний матеріал" прийнятий 26 грудня 2002 року та Закон України "Про охорону прав на сорти рослин" який набрав чинності з 1 липня 2002 р. Згідно з цими законами виробники насіння зобов'язані укладати ліцензійні договори з власниками сорту і отримувати ліцензію на ви­користання сортів рослин.

Базовий і зональні варіанти української інтенсивної техно­логії виробництва цукрових буряків повністю забезпечуються су­часними сортами і гібридами вітчизняної селекції.

До державного Реєстру сортів рослин України на 2007 р. занесено 90 однонасінних сортів та гібридів цукрових буряків вітчизняної та спільної з іноземними фірмами селекції. На знач­них площах в Україні вирощують вітчизняні однонасінні диплоїдні сорти та однонасінні гібриди, які за комплексом ознак (продук­тивність, екологічна стабільність, стійкість до хвороб, а особливо до гнилей коренеплодів, висока потенційна продуктивність на­сінників в умовах України) досить конкурентоспроможні. Крім того, вони адаптовані до зональних варіантів української інтен­сивної технології виробництва цукрових буряків.

Аналіз сортового складу насіння, відпущеного на посів 2008 р., свідчить про те, що основні посівні площі України займають сорти: Уладівський однонасінний 35, Білоцерківський однонасінний 45, Веселоподільський однонасінний 29, Ялтушківський 30, Ялтушківський однонасінний 64 та гібриди Український ЧС 70, Ювілейний, Іванівсько-Веселоподільський ЧС 84, Уманський ЧС 76, Льговсько-Верхняцький ЧС 31. Нові вітчизняні гібриди мають низьку стерильність і однонасінність, а спільні з іноземними фірмами селекції - підвищену ураженість шкідниками і хворобами.

Масова частка гібридів в структурі посівних площ досягає 48%. Із них 2 гібриди Ювілейний та Український ЧС 70 дозволені до культивування в Україні з 1981р.

Вітчизняний ринок наповнюють гібриди насіння цукрових буряків іноземної селекції, такі як Ківа, Екстра, Перла, Лєна, Соня, Галая, Роберта тощо. В посівах 2008 р. в господарствах з великими посівними площами цукрових буряків (понад 300 га) і високою культурою виробництва їхня частка займає понад 10%. Проте, з високопродуктивними гібридами насіння, стійкими до основних хворіб з підвищеною холодостійкістю, високою чистотою бурякового соку і високим вмістом цукру, на жаль, зайнято в середньому лише 10% посівних площ України.

Приріст урожаю цукрових буряків за рахунок використання нових високоурожайних гібридів сягає від 150 до 250 ц/ га. Якщо посівні площі під цими гібридами збільшити до 0,5 млн. га та прогнозований валовий збір цукрових буряків склав би понад 17 млн. т, з яких можна одержати біля 3 млн. т цукру. При середній цукристості буряків від 16 до 18% вихід цукру становить 6 т/га, що втричі більше фактично отриманого цукру в Україні. Отже, активне впровадження нових гібридів насіння цукрових буряків дозволить збільшити та стабілізувати валовий збір коренеплодів скорочуючи при цьому посівні площі та зменшуючи втрати, які пов'язані з вирощуванням і переробкою сировини.

Посівна площа України під цукровим буряком в 2007-2008 рр. не перевищує 1,0 млн. га. Фактична врожайність коренеплодів в 2,5 рази нижче, ніж у передових господарствах розвинених країн. Значна частка вирощуваної сировини має дуже низьку цукристість, що призводить до зменшення промислового виробництва цукру в Україні.

Сучасна селекційна наука ґрунтується на новітніх наукових досягненнях, перш за все, з біології, і охоплює низку технологій - культури тканини і кліти­ни, геноміку, молекулярні маркери та генетичну трансформацію.

Стрімкий розвиток біотехнологічної науки створює необхідні передумови для використання її досягнень в практичній селекції цукрових буряків. Особливого значення набуває генетична транс­формація, яка дозволяє революційно вдосконалювати генотип культури відповідно до потреб виробництва.

Першою трансформованою ознакою у цукрових буряків була стійкість до гербіцидів суцільної дії - гліфосату (47% раундап) і глюфосинату амонію (20% баста). Вказана ознака контро­люється одним геном, що дозволило швидко ввести в генотип кращих гібридів цукрових буряків.

Відомі компанії - Монсанто, Авентіс, КВС, Бетасід, Новартіс, Адванта та ін. - завершують тестування цих гібридів за госпо­дарськими ознаками, а також по біобезпеці. Це перше практич­не використання ГМО в цукрових буряках, що найближчим ча­сом з'явиться на ринку.

Міністерство національного здоров'я та благополуччя Японії визнало цукрові буряки Ліберті Лінк (глюфосинат амонію) без­печними для використання і несе всю відповідальність за безпе­ку харчових продуктів. Японські дослідження показали, що цукрові буряки Ліберті Лінк, стійкі до гербіциду глюфосината амонію, значно продуктивніші, а їх вирощування характеризується підвищеною стабільністю.

Перші агрономічні оцінки за рівнем фітотоксичності, прове­дені Інститутом цукрових буряків Німеччини, показали несуттє­вий вплив гербіцидів баста і раундап на генетично модифіковані рослини буряків при досить надійному і стабільно­му зниженні забур'яненості посівів.

Детальний аналіз, проведений Дж. Веверсом в Інституті цук­рових буряків Нідерландів, також підтвердив, що нова система контролю за бур'янами з використанням генетично модифікова­них гібридів значно менше шкодить навколишньому середови­щу, ніж традиційна.

Наступна генерація штучних ознак включає стійкість до ризоманії та бурякової нематоди. Стійкість до ризоманії, як повідомив К. Річардс, індукована за допомогою трансгенезису шляхом інтродукції гену, що відпо­відає за експресію білку вірусної капсули, тобто інтродукується послідовність ДНК, що обмежує рух вірусу в рослини-живителі.

В університеті м. Кіля (ФРН) професором К. Юнгом клоновано ген стійкості до бурякової нематоди. Цей ген, інтродукований в буряки через Agrobacterium tumefaciens Her, забезпечує повну стійкість до нематоди.

Генетична інженерія успішно використовується також для змін в метаболізмі рослин цукрових буряків. А. Хейер з Інституту Макса Планка показав можливості зміни експресії гену, що контро­лює каталітичний процес продукування цукрози. Така зміна при­звела до продукування модифікованими рослинами цукрових буряків моноцукрів.

Значна частина досліджень з ГМ-технологій ведеться з інтро­дукції генів стійкості до вірусних і грибних хвороб, абіотичних стресів. На початку 90-их років в Інститут цукрових буряків УААН роз­почата робота з інтродукції гену «Ваг» (глюфосинат амонію) в кращі батьківські лінії перспективних диплоїдних гібридів цукро­вих буряків. Даний ген зумовлює стійкість до гербіциду неселективної дії баста (Ліберті). Дані дослідження ведуться у декількох напрямках. Це - роз­робка методів створення гомозиготного за вказаною ознакою запилювача як одного з компонентів гібриду, введення гену стійкості в лінію О-типу та їх стерильні аналоги.

Дослідження гібридів, створених за участю гене­тично модифікованого запилювача, показали, що, поєднуючи методи традиційної та конструктивної селекції, можна створити високопродуктивні гібриди за індукованою ознакою (табл. 6.2).

Таблиця 6.2

Продуктивність кращих ГМ-гібридів у станційному випробуванні

Номери гібридів	У % до групового стандарту
	урожайність	цукристість	збір цукру
1	2	3	4
99-641-ОП	104,3	100,2	104,4
99-641-МА	101,4	101,1	102,5

(Ялтушівська дослідно-селекційна станція Інституту цукрових буряків)

Чотири генетично модифіковані гібриди цукрових буряків в останні роки проходять Державне сортовипробування в умовах України. Впровадження таких гібридів у виробництво суттєво змінить технологію цієї культури. Дослідження Інституту цукрових буряків УААН з вивчення техно­логії вирощування цукрових буряків з використанням ГМ-гібридів, стійких до гербіциду ліберті, проведених з 1ЦБ О.О. Іващенком і В.Д. Кунак, підтвердили її високу ефективність. Так, за ступенем знищення бур'янів нова технологія вдвічі ефективніша. А якщо виходити з вартісної оцінки гектарної норми гербіцидів, то використання ГМ-гібридів дозволяє в 2,3-3 рази її здешевити (табл. 6.3).

Таблиця 6.3