
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Карантинна служба україни.
- •§2. Перелік шкідливих організмів, які мають карантинне значення для України
- •§3. Історія розвитку й міжнародне співробітництво в галузі карантину рослин
- •§4. Функції і структура державної фітосанітарної служби України
- •Міністерство аграрної політики України
- •Головна державна інспекція з карантину рослин
- •Функції Головної державної інспекції з карантину рослин є:
- •§5. Фітосанітарний контроль підконтрольних і підкарантинних матеріалів на державному кордоні України
- •§6. Документальне оформлення карантинних об’єктів і матеріалів при фітосанітарній експертизі в Україні
- •§7. Знезараження та очищення підконтрольних, підкарантинних матеріалів і транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •§2. Класифікація та характеристика асортименту зернових культур
- •§3. Стандартизація зерна
- •§4. Будова зерна
- •§5. Хімічний склад і харчова цінність зерна
- •§6. Вимоги до якості зерна
- •§7. Зараженість зерна шкідниками хлібних злвків
- •Злакові цикадки
- •Злакові попелиці
- •Хлібні клопи
- •Хлібні жуки
- •§8. Вади зерна та їх вплив на якість
- •§9. Хвороби зернових культур
- •§10. 3Берігання сільськогосподарської сировини
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Тема 3. Олійно й ефіроолійні культури
- •§2. Товарознавча характеристика олійної сировини
- •§3. Сучасні уявлення про ефіроолійну сировину
- •§4. Товарознавча характеристика ароматичних ефіроолійних культур
- •§5. Використання ароматичних речовин, одержаних з ефіроолійної сировини в харчовій і парфумерній промисловості Використання ароматизаторів у харчовій промисловості
- •Використання ароматизаторів у парфумерній промисловості
- •§6. Товарознавча характеристика ефірних олій
- •§7. Хміль – як основна сировина у пивоварінні Проблеми та перспективи розвитку хмільництва в Україні та світі
- •Характеристика споживних властивостей хмелю
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 4. Хміль, тютюн і махорка
- •§ 2. Особливості державного регулювання тютюнової галузі в Україні
- •§ 3. Сучасне уявлення про тютюн – як сировину для тютюнових виробів
- •§ 4. Особливості технології переробки сировини та матеріалів для виробництва тютюнових виробів
- •§5. Класифікація та споживні властивості сировини тютюну
- •§6. Сучасне уявлення про махорку та особливості її вирощування
- •§7. Оцінювання якості тютюнової сировини і махорки
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Розділ 5. Рослинна лікарсько-технічна сировина
- •§2. Класифікація рослинної лікарсько-технічної сировини
- •§3. Характеристика окремих видів лікарсько-технічної сировини
- •§3.1. Характеристика сировини квітів і суцвіття Бузина чорна (Sambucus nigra l.) - це рослина родини жимолостевих – Caprifoliaceae. Інші поширені назви: боз, бузок, пищальник.
- •Характеристика різних видів бузини
- •Арніка (arnica montana l.) – це багаторічна трав'яниста, золотисто-пухнаста рослина родини айстрових (складноцвітних). Інші назви: чарник барана, скусівник гірський, трава баряня.
- •§3.2. Характеристика лікарської сировини з листя
- •§3.3. Характеристика сировина трав, мохів і грибів
- •Відмінні ознаки різних видів череди
- •§3.4. Характеристика сировини бруньок
- •§3.5. Характеристика сировини плодів, ягодів, насіння, кори
- •Поширення. Горобина росте повсюдно в лісах, по берегах рік, озер, на полях, уздовж доріг, висаджують її в скверах, парках, садах майже по всій лісовій і лісостеповій зоні України.
- •§4.6. Характеристика сировини коренів, бульб, кореневищ
- •Використання. У другій половині хх століття було налагоджене виробництво клітинних культур кореня женьшеню.Препарати женьшеню застосовують:
- •§4. Характеристика сировини різного походження
- •§5. Організація збирання і заготівель рослинної лікарсько-технічної сировини
- •Список видів лікарських рослин з обмеженим поширенням і невеликими запасами сировини, збирання яких здійснюється за документами органів лісового господарства
- •Список видів лікарських рослин, запаси яких дуже обмежені і збирання здійснюється за квитками органів лісового господарства, погодженими з державними органами охорони природи
- •Список видів лікарських рослин, обсяги заготівель яких не обмежені при суворому дотриманні правил збирання
- •Види лікарських рослин, занесені в «Червону книгу України»
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Вимоги до якості насіння цукрових буряків
- •Ефективність захисту цукрових буряків від бур'янів з використанням гм-гібридів (Ліберті) у порівнянні з традиційною системою
- •Валовий збір цукрових буряків (фабричних) за регіонами (тис. Т)
- •§ 2. Походження цукрових буряків
- •§3.Ботанічна характеристика цукрових буряків
- •Хімічний склад речовин у 100 кг коренеплодів цукрових буряків
- •Періоди та фази росту цукрових буряків
- •§4. Характеристика біологічних особливостей цукрових буряків
- •Вплив температури на швидкість проростання цукрових буряків
- •§5. Технологічні показники якості цукрових буряків
- •Технологічні показники якості цукрових буряків
- •§6 Особливості приймання та визначення технічних показників якості цукрових буряків
- •Технічні вимоги до коренеплодів цукрових буряків
- •§ 7 Способи й умови зберігання цукрових буряків
- •§8. Захист посівів цукрових буряків від бур’янів
- •§9. Захист цукрових буряків від шкідників
- •Комплекс заходів із захисту иукрових буряків від шкідників
- •Норма препаратів у композиції для інкрустації насіння цукрових буряків
- •Економічні пороги шкодочинності основних шкідників цукрових буряків
- •Застосування пестицидів цукрових буряків
- •§10. Захист цукрових буряків від хворіб
- •Застосування фунгіцидів (протруйників)
- •Хвороби листків
- •Вірусні хвороби
- •Хвороби голодування буряків
- •Хвороби коренеплодів під час вегетації
- •Обгрунтування необхідності застосування фунгіцидів
- •Періоди ефективної шкодочинності і захисту від хвороб по фазах розвитку цукрових буряків
- •Застосування фунгіцидів
- •Регламенти застосування фунгіцидів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 7
- •§2. Товарознавча характеристика коноплі (Сannabis) і конопляних волокон. Використання конопель у промисловості.
- •Коноплі – це цінна прядильна культура, що нараховує 3 види. Посівні коноплі містять у сухих стеблах - до 25% волокон-пеньків; насіннях – 17-38% висихаючої олії.
- •§3. Товарознавча характеристика льону та лляних волокон, їх застосування на практиці
- •§3. Товарознавча характеристика джуту та його волокон
- •§5. Товарознавча характеристика кенафу та його волокон, їх застосування на практиці
- •§6. Товарознавча характеристика бавовника та його волокон, їх застосування на практиці
- •Посівні площі під бавовником у різних країнах світу, га
- •Обсяг виробництва бавовни тис. Т
- •Світове споживання бавовни, тис. Т
- •§7. Характеристика інших волокон (сизаль, генекен, маніла, кендир, койр, рамі, морська трава)
- •Волокно абаки – це об'ємний натуральний матеріал, що складається з висушених волокон стебел і листків бананової пальми. Волокна переплетені з основою і є рухливими.
- •Рамі (кропива китайська, біла рамі (ramie), бомерія білосніжна) - це рослина із родини кропивних, батьківщиною якої є Східна Азія.
- •§8. Характеристика мінеральних волокон з гірського льону (азбесту)
- •Азбест має високу вогнестійкість, тому входить до складу тих тканин, де необхідне сполучення гнучкості й термостійкості.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Список використаних джерел
Какую работу нужно написать?
§5. Фітосанітарний контроль підконтрольних і підкарантинних матеріалів на державному кордоні України
Підкарантинні і підконтрольні матеріали, що ввозяться в Україну, а також транзитні вантажні засоби і тара у пунктах перетинання кордону України повинні проходити фітосанітарний контроль.
Протягом 2008 року через 162 прикордонні пункти із 45 країн світу до України надійшло біля 600 тис. тонн імпортного підкарантинного вантажу. В результаті проведення фітосанітарного контролю та лабораторної експертизи визначено, що 75063,817 т. вантажу були заражені карантинними об’єктами, серед яких:
15 видів, що не зареєстровані на території України,
14 – обмежено розповсюджені,
7 – потенційно небезпечних видів.
В Україні всього зареєстровано 1336 видів зараження. Найбільш небезпечною у фітосанітарному відношенні є підкарантинна продукція із країн Сходу, а саме: Туреччини, Сирії, Китаю, Єгипту. У вантажах із Туреччини виявлено – 12 видів карантинних об’єктів; Сирії – 8 видів; Китаю, Єгипту – 5 видів. Крім цього, у вантажах із Польщі – 6 видів. Серед країн близького зарубіжжя небезпечними у фітосанітарному відношенні є: Молдова – 7 видів, Грузія – 6 видів, Росія – 5 видів, Азербайджан – 4 види.
Ввезення в країну насіння, рослин, продукції рослинного походження за існуючим порядком для організації, що займаються їх імпортом передбачає повідомлення Головної державної інспекції про це не пізніше ніж за п’ять днів до можливого ввезення.
З метою попередження ввезення і розповсюдження карантинних об’єктів у країні Статутом передбачено обов’язкове включення в угоди, які складаються підприємствами, установами, організаціями, громадянами на імпорт продукції рослинного походження, вимоги з карантину рослин. Для визначення стану фітосанітарної безпечності в місцях закупівлі і відвантаження великих партій продукції покупець повинен за свій рахунок направляти державних інспекторів з карантину рослин. У цих місцях проводиться обов’язковий контроль.
Пункти перетину продукції державного кордону узгоджуються з Головною державною інспекцією з карантину рослин України.
Фітосанітарний контроль всіх об’єктів у прикордонно-пропускних пунктах здійснюється одночасно з митним доглядом до проведення розвантажувальних операцій, а також в процесі перевантаження і після його завершення. Митне оформлення вантажів можливе лише після проходження фітосанітарного контролю.
При проведенні фітосанітарного контролю визначається наявність або відсутність карантинних і небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур’янів у транспорті та в об’єктах.
Відкриття транспортних засобів, контейнерів і багажу повинно проводитись представниками транспортних установ, водіями або супроводжуючими вантаж за запитом інспектора прикордонного пункту і карантину рослин, при проведенні догляду і відбору зразків вони допомагають інспектору.
При надходженні великих партій матеріалів і об’єктів з країни-експортера і проведенні фітосанітарного контролю інспекторами фітосанітарної служби України на супровідних документах. дозволяється проставляти штамп з підписом інспектора і карантинний догляд проводиться тільки за місцем знаходження матеріалів.
Об’єкти і матеріали, які підлягають карантинному контролю, можуть перевозитись на території України транзитом. Вантажі повинні супроводжуватись фітосанітарним сертифікатом країни-експортера і карантинним дозволом на транзит, що видається відповідними карантинними службами. Такі вантажі контролюються тільки при підозрі на зараження або за умови, що транспортується матеріал, який не відповідає вимогам фітосанітарної служби України.
При відсутності фітосанітарного сертифіката країни-експортера або при наявності невірно оформленого, вантажі затримуються на кордоні до часу оформлення потрібних документів.
Транзит вантажів, товарних партій зерна, свіжої плодоовочевої продукції дозволено здійснювати протягом цілого року в ізольованих та ізотермічних транспортних засобах. Перевантажування таких вантажів на території України не дозволяється, щоб забезпечити захист від зараження і розповсюдження шкідників, хвороб, бур’янів.
В Україну забороняється ввезення рослинної продукції, в якій виявлені небезпечні шкідники, хвороби рослин і бур’яни, інші карантинні об’єкти і матеріали. Однак дозволяється ввезення зразків для наукових досліджень.
В деяких випадках карантинні об’єкти і матеріали виявляють у вантажах після перетинання кордону, на території України, це підвищує небезпеку розповсюдження небезпечних факторів, державна інспекція з карантину рослин повинна надати власнику вантажу рекомендації про його використання.
При експорті матеріалів за межі України їх якість і оформлення повинні відповідати діючим нормативним документам і міжнародним угодам.
Існують конвенції між урядами держав, на основі яких укладено угоди про співпрацю між головною інспекцією з карантину рослин Міністерства сільського господарства і продовольства України з Міністерствами сільського господарства, природокористування і риболовлі укладено з Нідерландами, Болгарією, республікою Російська Федерація, Словацькою республікою тощо.
Вивезення за межі України матеріалів проводиться на основі фітосанітарного догляду за наявності фітосанітарного сертифікату на експорт. Форма сертифікату встановлена міжнародною Конвенцією ЄОЗРу і завіряється штампом, оформляється сертифікат на кожну транспортну одиницю.
Для одержання фітосанітарного сертифікату на експорт партії матеріалу документи готує постачальник згідно з умовами з покупцем (постачальником), заявка подається не пізніше 30 діб до відправлення. Експертиза проводиться інспектором фітосанітарної служби за місцем вирощування рослинної сировини не раніше 5 діб до відвантаження на експорт.
В пунктах перетинання кордону експортований матеріал, який перевозиться без перевантажування, проходить контроль за правильним оформленням сертифікату на експорт.
При неправильному оформленні сертифікату, в пункті вивезення оформляється за замовленням новий сертифікат.