§2. Перелік шкідливих організмів, які мають карантинне значення для України

Для запобігання проникненню та поширенню на території України карантинних шкідливих організмів слід мати чітке уявлення про шкідливість адвентивних видів шкідників, хвороб рослин та бур’янів. Це потребує створення переліку шкідників, хвороб рослин та бур’янів, що мають карантинне значення для України.

Усі країни, що займаються ввезенням рослинної продукції, затверджують спеціальними законодавчими актами переліки організмів, на які поширюються карантинні заходи.

Складання переліку пов’язане з аналізом великої різнобічної інформації з біології, систематики, географічного поширення, шкідливості, економічного значення, можливостей завезення, методик виявлення, ідентифікації тощо.

Аналіз фітосанітарного ризику шкідливих організмів за стандартом Секретаріату Міжнародної конвенції із захисту рослин (ІРРС) включає 3 стадії: підготовчий етап, оцінку фітосанітарного ризику та оцінку зниження його ризику.

У зв’язку з цим постає потреба вивчення карантинного моніторингу шкідливих організмів, а саме:

1. повного збору та визначення всіх видів організмів, що виявляються під час імпортних рослинних вантажів;

2. оцінка ризику для різних екологічних зон і систематичне обстеження сільськогосподарських угідь.

Відомо три способи розселення карантинних об’єктів: самостійний, природний та антропологічний. У разі самостійного та природного розселення карантинних об’єктів відбувається їх поступова адаптація до нових умов. Зміни особливостей пристосування виду досить повільні, що дає змогу об’єктові акліматизуватися на тривалий час або назавжди. За антропологічного способу розселення, особливо при деяких перевезеннях, акліматизація карантинних об’єктів залежить від їхньої екологічної пластичності, типу розмноження, стану завезеної популяції, наявності рослин-господарів, кліматичних умов, строків завезення тощо.

Тому дослідження цих питань має важливе значення під час складання переліків карантинних організмів. Перший Перелік карантинних об’єктів було затверджено в 1889 році в США, потім – у Німеччині, Англії та інших країнах. Єдиний міжнародний список шкідників, хвороб, що переносяться з вантажами, прийнято Римською міжнародною конвенцію у 1929 році. У колишньому СРСР його прийняли пізніше.

У 1992 році вперше затверджено національний “Перелік шкідників, хвороб рослин та бур’янів, що мають карантинне значення в Україні”, до якого увійшло 165 видів.

У 1997 році комісія Укрголовдержкарантину разом з представниками науково-дослідних установ розробила новий “Перелік шкідників, хвороб рослин та бур’янів, що мають карантинне значення в Україні” на наступний термін – 1998-2002 рр., до якого увійшли 137 видів карантинних об’єктів по трьох частинах, що можуть завдати значних економічних збитків країні:

І. Карантинні організми, відсутні на території України – 62 види.

ІІ. Карантинні організми, обмежено розповсюджені на території України – 20 видів.

ІІІ. Потенційно небезпечні організми, що потребують вивчення – 55 видів.

Шкідники, хвороби рослин та бур’яни ІІІ списку вивчаються, проте на них також розповсюджуються карантинні обмеження під час ввезення та вивезення підкарантинної продукції.

Даний перелік затверджено Міністерством агропромислового комплексу України та погоджено з Українською Академією аграрних наук.