§ 3. Сучасне уявлення про тютюн – як сировину для тютюнових виробів

Тютюн належить до рослин родини пасльонових, поширених переважно в Америці, Азії і Північній Африці. Його вирощують також в Європі та Австралії.

У культурі великого значення набули два види тютюну – жовтий і махорка. У жовтому тютюні використовують тільки листя, тому його називають листовим. Жовтий (листовий) тютюн – це однорічна рослина з прямим стеблом, що гілкується. Листя овальне або яйцеподібне, на верхівці загострене.

У махорки є бічні пагони, листя рожевуватого кольору. Використовують листя разом із стеблом.

Тютюн має у своєму складі алкалоїд нікотин, який збуджує центральну нервову систему людини. Ця речовина зумовлює вживання людиною тютюнових виробів. Нікотин тютюну є сильною отрутою. За токсичністю ця речовина не поступається синильній кислоті. В жовтому листі тютюну нікотину менше, ніж у махорці (0,6 – 0,4 і 3,0 – 6,0 % відповідно). Листя тютюну містить нікотину в 5-6 разів більше, ніж стебло.

Крім того в тютюні є смоли, які, дуже небезпечні для здоров’я людини. В них міститься багато канцерогенних речовин.

Фізіологічна цінність тютюну залежить від вмісту нікотину, а смакові властивості – від комплексу речовин, насамперед продуктів згоряння білків і цукрів. При згоранні білкові речовини надають гіркоти і відчуття пекучості, а цукри пом’якшують смак. Аромат тютюну зумовлюють ефірні олії і смоли. Горючість тютюну залежить від вмісту в ньому мінеральних речовин. Із збільшенням їх кількості, особливо калію і кальцію, швидкість горіння тютюну підвищується.

Для куріння використовують висушене і спеціально оброблене (ферментоване) листя тютюну, яке надходить на тютюнові фабрики для виготовлення тютюнових виробів.

Сировиною для тютюнових виробів служать листки однорічної рослини тютюну родини пасльонових. За культурними властивостями всі сорти тютюну поділяють на дві групи: скелетні і ароматичні.

Скелетні сорти тютюнускладають основу мешки, мають простий аромат диму і забезпечують смакові властивості тютюнових виробів (Трапезунд, Гостролист, Собольчиський). Ароматичні сорти тютюну містять специфічні ефірні олії і смоли, які при згоранні створюють аромат диму різного характеру та інтенсивності (Добек, Самсунг, Американ Південнобережний і Гострокінець Середньоазіатський).

У промисловості розрізняють наступні сорти тютюну: жовті, курильні і цигаркові.

В Україні вирощують жовті сорти тютюну скелетного (Трапезунд) і ароматичного (Дюбек, Гостролист, Самсунг). Скелетний тютюн відрізняється простим ароматом, але з властивою міцністю та специфічним смаком. Ароматичні сорти тютюну містять значну кількість ефірних олій і смол.

Лисття тютюну з однієї рослини збирають кілька разів за вегетаційний період з врахуванням розмірів і якісного стану рослини.

Смакові властивості тютюну, значною мірою, залежать від хімічного складу. Міцність тютюну характеризує частка нікотину. У жовтих сортах тютюну вміст нікотину коливається від 0,1 до 4%. Запах диму у тютюнових виробах залежить від вмісту смол, летких органічних кислот, ефірних олій. Цукор надає тютюну м’якості й усуває щиплючий смак диму, тоді як білки погіршують смак виробів.

На Придністров’ї здавна вирощується жовтий тютюн. Наукове забезпечення цієї зони вирощування забезпечує Українська дослідна станція тютюнництва, яка заснована в 1890 році. За час її існування створено 42 сорти тютюну, з яких половина активно використовується у виробництві. Сьогодні найбільш поширені такі сорти - Придністров’я–крупнолистий, національним стандартом якого виступає Тернопільський – 7.

Вологий клімат Закарпаття зумовлює формування еластичності тютюнового листа, який використовувався за часів Австро-Угорщини. Після Другої світової війни тютюн надходив до Пожарської сигарної фабрики та фабрики “Ява” для виробництва сигар.

Тютюнова сировина високої якості вирощується на ґрунтах легкого гранулометричного складу, особливо бурих лісних.

Високий вміст нікотину в тютюновому листі накопичується в засушливі і спекотні роки. Тютюн штучного сушіння, порівняно з природним, містить більше білків і вуглеводів. Азотні добрива впливають на вміст нікотину в листях тютюну сорту Крумовград 58. Із збільшенням вмісту мінеральних добрив зростає масова частка нікотину в тютюні, вирощеному без поливу і з підтримкою оптимального вологого режиму.

Після висушування в спеціальному тепловому режимі листя тютюну сорту Вірджінія стає золотистого кольору. Воно має тонку еластичну тканину, слабку фізіологічну й смакову міцність. Такий світлий тютюн є основою для більшості сигаретних і люлькових сумішей. Він відрізняється приємним солодкуватим смаком за рахунок вмісту 11-14% вуглеводів, тонким ароматом і низьким вмістом нікотину 1,2 - 1,4%. На нього припадає близько 2/3 частини світового виробництва тютюну. Крім США, до основних світових імпортерів світлого тютюну сорту Вірджинія входять Бразилія, Індія, Зімбабве.

Сорт тютюну Берлей також належить до світлих, але повітряного сушіння. Він відрізняється більш високою здатністю до поглинання й утримання речовин, порівняно з іншими видами тютюну. Разом із сортом Вірджинія, він вважається одним з найбільш популярних сортів тютюну. Їх частка в загальному обсязі виробництва листя в США за 2007 р. склала 92%. Цей сорт тютюну має інтенсивно виражений аромат, насичений горіховий смак і повільно тліє. Часто сорт Берлей змішують з тютюном сорту Вірджинія з метою виготовлення високоякісних тютюнових виробів.

У США також вирощують ексклюзивний тютюн сорту Мериленд. Його використовують для виготовлення тільки сигарет, тому тютюн сорту Мериленд вважається сигаретним тютюном. Виділяють два різновиди сигаретних листів: начинковий та підгортковий покривний. Останній - відносять до тютюну особливо цінної категорії, який вирощують під захисним шаром. Вартість цього продукту в 10 разів вища, ніж тютюну інших сортів.

В Україні виведений сорт тютюну типу Берлей Краснодарський, що забезпечує врожайність до 24,4 ц/га. Сировина має характерні для даного типу хімічний склад, технологічні властивості та пухку структуру листа, що сприяє доброму поглинанню речовин, у тому числі ароматизаторів при виробництві тютюнових виробів.

Виведені нові сорти тютюну з пониженим вмістом нікотину. Їх використовують в суміші з іншими сортами для зниження токсичності диму сигарет.

Для виробництва сигарет американського типу використовують крупнолистковий тютюн сортів Вірджинія і Берлей, а також тютюн східного типу, відновлений тютюн і жилку крупнолисткового тютюну в такому співвідношенні, %: Вірджинія 45-75%, Берлей 15-45, Мериленд 1-5, східні типи тютюну 5-38, тютюнова жилка і відновлений тютюн до - 30.