SELECTION_last_file

101

Таблиця 2.10

Шкала племінного оцінювання будови тіла в молочних корів

102

103

104

Дослідженнями встановлено вікову повторюваність (на рівні 0,585) типу будови тіла корів (І…ІІІ лактації), що оправдує оцінювання за першу лактацію.

2.2. Методи оцінювання племінних якостей худоби Методика визначення племінної цінності. Племінна цінність худоби

визначається генетичною різницею між продуктивністю окремої тварини або групи особин і середньою продуктивністю стада або популяції. У молочному скотарстві племінну цінність тварини можна визначити на основі показників власної продуктивності предків, потомків і бокових родичів.

Племінну цінність корови (I1) за власними показниками, приміром, за

Pк – надій корови; Pр – надій ровесниць; B – надій корів по стаду (популяції);

105 h2c – ступінь генетичної різниці між надоєм окремих стад (переважно h2c = 0,1).

Наприклад, h2m = 0,4; m = 3; Рk = 5000 кг молока; Рp = 4500 кг; B = 3500 кг; h2c = 0,1. h2m = 0,25/(1+(3-1)×0,7)

I1 = 0,4•(5000 – 4500) + 0,1 • (4500 –3500) = 200+100 = 300 кг

Вираз h2m (Pk – Pp), або +200 кг молока, характеризує генетичну перевагу корови за надоєм у стаді, а вираз h2c(Pk – B) або +100 кг молока, характеризує генетичну перевагу стада, в якому лактує корова, над породою (популяцією). Вся формула (I1 = +300 кг) відображає генетичну перевагу корови над популяцією. За допомогою цієї формули оцінюють матерів корів і потенційних матерів бугаїв.

Племінну цінність бугаїв ( I2 ) за власними показниками (швидкість росту, жива маса, спермопродуктивність та ін.) оцінюють за формулою

де h2 – коефіцієнт успадковуваності селекційної ознаки; PБ – показник ознаки; Pр – середній показник ровесників і-го генотипу.

Наприклад, кількість сперміїв в одному еякуляті чорно-рябого бугая (і) у віці j = 1,5 р. становить 3,8 млрд., а в його ровесників Pр – в середньому 3,5 млрд., коефіцієнт успадковуваності h2 спермопродукції становить 0,4.

Отже, племінна ціність бугая за спермопродукцією становить: I2 = 0,4×(3,8 - 3,5)= 0,12 млрд.

Племінну цінність бугаїв за продуктивністю їхніх дочок (I3)

де W – ефективна кількість дочок визначається за формулою (2.20):

де ng – кількість дочок бугая; np – кількість ровесниць і-го генотипу; Д – середня продуктивність дочок; P – середня продуктивність ровесниць.

Визначення різниці між продуктивністю дочок і ровесниць, з урахуванням їхнього генотипу, дає змогу правильно визначити племінну цінність бугаїв.

Облік рівня продуктивності дочок і ровесниць по роках і окремих стадах дає змогу виключити вплив цих факторів на результати оцінювання бугаїв за потомством.

Наприклад, h2 = 0,25; W = 80; (Д – Р) = 200 кг.

Методи оцінювання різних категорій племінних тварин. За великомасштабної селекції на частку бугаїв-плідників припадає 90…95% ефекту селекції в породі, в т.ч. від добору батьків бугаїв – 40…50%, матерів бугаїв – 30…40% і батьків корів – 15…20%. Добір корів у племінне ядро для отримання ремонтних телиць впливає на генетичне поліпшення лише на 5…10%. Тому оцінювання і добір бугаїв для підприємств (об’єднань) з племінної справи у тваринництві – основа племінної роботи.

Зважаючи на те, що батьки бугаїв, матері бугаїв і батьки корів значно впливають на генетичне поліпшення породи, цих тварин оцінюють за декількома джерелами інформації з урахуванням генетичних та середовищних факторів.

Система управління молочним скотарством (СУМС) „Орсек-Україна” вимагає створення програмного комплексу для автоматизації виробничого і селекційного процесів у племпідприємствах („Орсек-ПП”) і селекційних центрах („Орсек-СЦ”).

За умов великомасштабної селекції провідна роль належить бугаям, яких оцінюють за фенотипними показниками первісток. Їх надій, молочний

107

жир і молочний білок корегують на отелення в різні пори року, вік при отеленні, тривалість лактації і таке інше, шляхом множення фактичних показників за лактацію (скорочену чи 305 діб) на відповідні коефіцієнти. Вони розраховані з використанням розроблених для цієї мети рівнів регресії (Майборода М.М., Германчук С.Г., 2002).

Розрахункова племінна цінність бугая визначається за формулою

(2.21):

де: РПЦ – розрахункова племінна цінність j-го бугая за показниками продуктивності його дочок; ДР – різниця між показниками дочок і ровесниць; СП – різниця між середніми показниками за стадом і породою.

Різниці визначають як середньозважені величини через ефективну кількість дочок (Wі) за формулою 2.20:

Різницю між показниками дочок і ровесниць (ДР) розраховують за формулою (2.22):

де: Ді – показник продуктивності і-тої дочки бугая; n∂і – кількість дочок бугая в і-тому кварталі у певному стаді; Сі – середній рівень продуктивності в стаді (за дочками і ровесницями); Wі – ефективна кількість дочок в і-тому кварталі у даному стаді; Кв – коефіцієнт певної ознаки (Кв за надоєм – 12,3, за вмістом жиру – 5,7, за кількістю молочного жиру – 10,4), що враховує регресію племінної цінності бугая на його генотип залежно від показників успадковуваності (h2).

Різницю між середньозваженими за стадом і породою розраховують за формулою (2.23):

де: Сі – середнє за стадом; Пі – середнє по породі на даний період; Wі – ефективне число дочок.

108

Показники ДР і СП обчислюють у межах окремих генотипів (кровності).

Повторюваність результатів оцінювання плідника за якістю потомків визначають за формулою (2.24):

де: Поп – повторюваність оцінки плідника,%; n∂і – чисельність дочок; Кі

– кількість стад, в яких оцінювали цього плідника. Цей показник визначають за формулою (2.25):

де: n∂і – чисельність дочок в і-тому стаді; n3 – чисельність усіх дочок j-того плідника; nсj – чисельність стад, де оцінювали j-того плідника.

Для розрахунків племінної цінності корови за індивідуальними якостями (фенотипом) використовують формулу (2.26):

Пі – середній корегований показник ознаки лактації в породі; m – кількість лактацій; h2 – коефіцієнт успадковування ознаки; rw – коефіцієнт повторюваності ознаки.

Повторюваність розрахункової племінної цінності корови (П) за ряд

де: РПЦМ – розрахункова племінна цінність матері; РПЦБ – розрахункова племінна цінність батька.