SELECTION_last_file

91

різних бугаїв. За доброї оплати корму витрати на 1 кг приросту живої маси в молодняку до річного віку не перевищують 5,5…6,5 корм.од., до 18 міс. – 7…8 корм.од.

Молочну худобу за м'ясною продуктивністю поліпшують бугаями. Їх оцінюють за м'ясними якостями під час вирощування на елеверах: як за власними показниками, так і за показниками потомків, частіше чоловічих. Відгодівельні та м'ясні якості худоби залежать від низки факторів – умов вирощування й відгодівлі, статі і віку, породи та породності.

Повноцінна, нормована годівля зумовлює підвищення м'ясної продуктивності тварин всіх порід і різного віку. Серед худоби молочного напряму кращою м'ясною продуктивністю характеризується чорно-ряба, комбінованих – симентальська.

Відтворна здатність худоби. В умовах концентрації, промислових технологій та інтенсифікації молочного тваринництва велике значення має селекція тварин (бугаїв і корів) за відтворною здатністю.

Відтворна здатність бугаїв. Племінних плідників оцінюють і селекціонують за якістю сперми та запліднювальною здатністю сперміїв.

Якість сперми визначають шляхом підрахунку загальної кількості сперміїв із прямолінійно-поступальним рухом в 1 мл свіжої сперми; рухливість, виживаність і кількість сперміїв у розмороженій спермі – під мікроскопом та у камері Горяєва в кожному еякуляті сперми бугая 11…12-місячного віку. Якість сперми – це сумарна ознака, яка включає об'єм еякуляту, концентрацію і рухливість сперміїв у свіжій спермі; рухливість, питому вагу живих сперміїв і виживаність їх після розморожування сперми. Оцінюють нерозбавлену свіжу сперму за концентрацією сперміїв в 1 мл і вона може бути: густа (понад 1 млрд. сперміїв), середня (0,6…1 млрд. сперміїв) і рідка (менше 0,6 млрд. сперміїв). Рідка сперма для використання не допускається. Рухливість сперміїв оцінюють за 10-бальною шкалою. Оцінка 10 балів означає, що всі спермії мають прямолінійний рух. Мінімальні вимоги до якості розмороженої сперми після глибокого

92

заморожування: рухливість сперміїв – 3 бали, (живих – 35%), виживаність сперміїв – 5 балів.

Запліднювальна здатність сперміїв (%) визначається шляхом підрахунку кількості корів і телиць, запліднених після першого осіменіння спермою конкретного бугая, після одержання результатів ректальних

де N – загальна кількість запліднених корів і телиць, гол.; n1 – кількість корів запліднених після першого осіменіння, гол.; n2 – кількість телиць, запліднених після першого осіменіння, гол.; 1,3 – коефіцієнт перерахунку заплідненості корів до заплідненості телиць.

Коефіцієнт мінливості ознаки становить у середньому 40…50%. Ліміти величини запліднювальної здатності сперміїв коливаються в межах 30 – 96%.

Перший показник оцінюють з 11–12-місячного віку: беруть не більше двох еякулятів на тиждень. Кожний еякулят оцінюють за об'ємом і кольором сперми. Потім її досліджують під мікроскопом за іншими показниками.

Запліднювальна здатність сперміїв – основний критерій оцінювання сперми. Це процент запліднених корів і первісток, в яких не повторювалась охота через 60…90 діб. Для оцінювання цієї ознаки спермою перевірюваного бугая осіменяють 150…200 корів і 50…100 телиць в декількох стадах.

Крім індивідуальних особливостей плідника на показники запліднювальної здатності сперміїв впливають і такі фактори, як фізіологічний стан підібраних корів і телиць, спосіб осіменіння, кваліфікація техніка штучного осіменіння та ін.

Мінімальні вимоги, яким повинні відповідати перевірювані бугаї за запліднювальною здатністю сперміїв, такі: запліднюваність корів – 50%, телиць – 70%.

Відтворна здатність корів – складна фізіологічна ознака, яка в зоотехнічній практиці і селекції характеризується кількома показниками,

93

зокрема, вік при першому отеленні, індекс осіменіння, сервіс-період, період між отеленнями, заплідненість після першого осіменіння, індекс плодючості.

Вік при першому отеленні (міс.) – підраховують кількість місяців від народження телиці до першого отелення первістки під час проведення бонітування або після закінчення лактації. За правильної організації вирощування телиць основним фактором ознаки є порода, її скороспілість. Оптимальний вік при першому отеленні в умовах правильного вирощування тварин для скороспілих порід (чорно-ряба, айрширська, джерсейська, англерська, червона датська) 24…25 місяців, для пізньоспілих комбінованого напряму продуктивності – 27…29 місяців. Осіменяють телиць за досягнення живої маси не менше 75% живої маси дорослих корів.

Індекс осіменіння визначають кількістю осіменінь, необхідних для запліднення, систематично в кінці року під час оцінювання запліднювальної здатності сперміїв перевірюваних бугаїв. Хорошим вважається індекс, якщо на одне запліднення припадає не більше 1,5…2 осіменінь.

Сервіс-період визначають підрахунком кількості днів від отелення до плодотворного осіменіння під час бонітування або після закінчення лактації. Оптимальна тривалість не більше 80…85 діб. Ліміти ознаки дуже великі: від 19 до 200 діб і більше за середнього значення в племінних стадах 75…100 діб. Тривалість сервіс-періоду – основна складова другого показника відтворної здатності – періоду між отеленнями.

Період між отеленнями визначають підрахунком кількості днів між двома суміжними отеленнями під час бонітування за формулою (2.9):

МОП = SP + См , (2.9)

де SP – тривалість сервіс-періоду, діб; См – тривалість періоду тільності,

діб.

Оптимальна величина МОП 365…390 діб. Тривалість сервіс-періоду SP можна використовувати і для контролю точності показника виходу телят на

94

де BT – вихід телят на 100 корів за рік, гол; SP – тривалість сервісперіоду, діб; См – тривалість періоду тільності (278…285 діб).

Заплідненість після першого осіменіння визначають кількістю тварин, що не прийшли в охоту через 60…90 діб після осіменіння в результаті ректального дослідження на тільність. Цей показник використовують під час оцінювання запліднювальної здатності сперміїв перевірюваних бугаїв, а також для характеристики родин, стад. Показник доброї заплідненості після першого осіменіння в телиць вищий і становить 70%, у корів – 60% і більше. Заплідненість корів після першого осіменіння в перші 30 діб після отелення 30…41%, у 30…60 діб – 50…55%, 60…90 – 57…62%, у 90 діб і більше – 60…66%. Заплідненість після першого

де О1 – кількість маток, запліднених після першого осіменіння, гол.; N – кількість усіх маток, яких осіменили, гол.

Індекс плодючості визначають за необхідності, але під час розрахунків беруть до уваги корів, що мають не менше двох отелень. Індекс плодючості (ІП) (показник відтворної здатності) довічний або за низку років

де O – кількість отелень; Д – кількість діб між першим й останнім отеленнями.

За доброї плодючості окремої корови або стада індекс становить 100 і більше. Точніше диференціацію корів за відтворною здатністю обраховують

МОП – середній період між отеленнями, міс.

За доброї плодючості корів величина індексу дорівнює 48 і більше, середньої – 41…47, поганої – 40 і менше. На практиці часто користуються

95

коефіцієнтом відтворної здатності (КВЗ), який визначають за формулою

Оптимальна величина КВЗ становить від 1 до 0,95.

Плодючість корів – спадково зумовлена ознака. Поліпшити її можна, насамперед, шляхом селекції бугаїв за плодючістю дочок. Встановлено вплив спадкових факторів на частоту порушення плодючості в корів – тяжкі отелення, мертвонародження, аборти та ін. Ці негативні явища необхідно враховувати в селекції.

Технологічні селекційні ознаки в молочному скотарстві. В умовах інтенсивної технології придатність корів до машинного доїння є важливою ознакою.

Серед молочних і молочно-м’ясних порід худоби, яких розводять в Україні, є різна частка корів недостатньо пристосованих до умов індустріальної технології, перш за все, через невідповідність морфофункціональних якостей вим’я корів технічним та експлуатаційним характеристикам сучасних доїльних систем. Тому слід проводити селекцію за цим напрямом. Придатність корів до машинного доїння – це здатність їх швидко і повністю віддавати молоко одночасно з усіх часток вим'я.

Основні селекційні ознаки, які визначають придатність корів до машинного доїння, – це форма і розвиток вим'я, величина, форма й розміщення сосків, рівномірність розвитку часток вим'я та інтенсивність молоковіддачі.

Форма і якість вим'я визначають візуально, прощупуванням, вимірюванням циркулем, мірною стрічкою або рулеткою на 2…3-му місяцях лактації за 1…1,5 години до початку доїння. Бажана форма – ванно- і чашоподібна, небажана – кругла, козина. Ванноподібна – вим’я добре розвинене, далеко розташоване вперед і назад, з добре розвиненим молочним дзеркалом; довжина перевищує ширину на 10% і більше. Чашечкоподібна –

96

довжина вим’я дещо більша за ширину, розвинене добре, молочне дзеркало середньорозвинене, розміщення дійок за квадратом. Округла – вим’я гірше розвинене, ніж чашоподібне, має форму урізаного конуса. Козине – передні частки вим’я недорозвинені, задні – відвислі. Надої в корів з ванноподібною і чашоподібною формами вим'я на 20…25% вищі, ніж у аналогів із козиним вим'ям.

За структурою розрізняють вим'я залозисте і м'ясне. Залозисте відрізняється від м'ясного великим спаданням після доїння, залозиста тканина легко прощупується.

Форму, величину і розміщення дійок визначають візуально,

вимірюванням штангенциркулем, мірною стрічкою або рулеткою на 2…3 місяцях лактації за 1…1,5 години до початку доїння. Бажана форма – циліндрична і конічна, небажана – пляшко-, грушота олівцеподібна; найбільш бажані розміри дійок: довжина – 5…8 см, діаметр – 2…3 см, розміщення – широке „за квадратом”, спрямовані вертикально вниз. Небажана наявність додаткових дійок (полімастія).

Рівномірність розвитку часток вим'я визначається кількістю молока,

надоєного з кожної частки вим'я апаратом для роздільного видоювання часток вим'я на 2…3-му місяцях лактації. Індекс рівномірності розвитку

де НП – величина надою з правої і лівої передніх часток вим'я, кг; 3Н – загальний надій, кг.

Для машинного доїння бажаний індекс вим'я не менше 40%, різниця в часі видоювання окремих часток для тритактних апаратів – не більше 2 хв., для двотактних – не більше 1хв. Велика нерівномірність розвитку часток вим'я, так як і велика різниця у видоюванні окремих часток, часто призводить до захворювання вим'я на мастит.

Швидкість молоковіддачі – це кількість молока, видоєного за 1 хв., вимірюється секундоміром та апаратом для роздільного видоювання на

97 2…3-му місяцях лактації в одне з контрольних доїнь. Середню інтенсивність молоковіддачі визначають шляхом ділення кількості отриманого молока за добу або за одне із доїнь на тривалість доїння і виражають у кг/хв. Небажані як дуже низька, так і надто висока швидкість молоковіддачі. В першому випадку витрачається багато часу на доїння корів, в іншому – підвищується ймовірність проникнення у вим'я через дійковий канал хвороботворних мікробів й самовитікання молока. Оптимальний показник інтенсивності молоковіддачі – 1,5…1,8 кг/хв. за добового надою – 15…25 кг. Крім величини добового надою й особливостей тварини, на інтенсивність молоковіддачі і повноту видоювання впливають якість переддоїльної стимуляції, дотримання порядку доїння, інтервал між початком викликання рефлексу молоковіддачі (масаж вим'я) і початком доїння. Якщо не викликано рефлекс молоковіддачі, зниження надою сягає 25%. Час між початком переддоїльної підготовки вим'я і доїнням не повинен перевищувати 1 хв., якщо він становить 3…5 хв., то втрати надою сягають 40…50%.

Конституційна міцність – важлива селекційна ознака, яка вказує на здатність тварин проявляти впродовж життя високу продуктивність, плодючість, життєздатність і стійкість до хвороб та несприятливих факторів середовища.

У селекції молочної та комбінованої худоби для визначення особливостей будови тіла тварин оцінюють їх екстер’єр, який є зовнішнім виразом конституції.

Основним методом оцінювання екстер’єру корів є оцінювання в балах, яке офіційно враховують для визначення класу тварин за комплексом ознак під час бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід.

Шкалу оцінювання типу будови тіла корів наведено в таблиці 2.8.

Цю шкалу доповнюють описом недоліків будови тіла і вад екстер’єру

(табл. 2.9).

98

За сумою одержаних балів коровам виставляють оцінку: 90 балів і вище – „відмінно” (В), 85…89 балів – „дуже добре” (ДД), 80…84 бали – „добре з плюсом” (ДП), 75…79 балів – „добре” (Д), 65…74 бали – „задовільно” (З) і менше 65 балів – „незадовільно” (Н).

Таблиця 2.8

99

100

Окомірний метод носить суб’єктивний характер, тобто, залежить від поглядів, досвіду та навичок бонітувальника. Для підвищення об’єктивності оцінювання будови тіла використовують взяття промірів окремих частин тіла тварин.

Але окремі проміри не дають уявлення про будову тіла як цілого. В такому разі користуються індексами будови тіла тварини.

Візуальне визначення всіх вад будови тіла корови носить суб’єктивний характер, тобто, не завжди відповідає реальному стану. Індекси будови тіла допомагають уникнути цього недоліку.

У 1977 році спеціалістами американської асоціації голштинської худоби запропоновано лінеарне оцінювання екстер’єру, яке включає в себе сукупність екстер’єрних і технологічних ознак. На основі вираженості певних ознак виставляють загальний бал оцінювання тварин.

Лінеарна методика оцінювання екстер’єру передбачає спеціальну підготовку бонітувальників. За високої досвідченості такого бонітувальника можна об’єктивно призначити бали в межах від 1 до 5 (табл. 2.10).