32

Тема 6. Аналітичні методи обґрунтування управлінських рішень

План

1. Методи наукових досліджень.

2. Суть і принципи аналізу.

3. Методи і прийоми аналізу.

4. Традиційні методи економічного аналізу.

5. Математичні методи в економічному аналізі.

6. Багатопланові аналітичні методи.

7. Ділові ігри.

8. Аналіз фінансового стану фірми з позиції конкурентноздатності.

1. Методи наукових досліджень

Наука управління намагається підвищити ефективність організації шляхом підвищення здатності керівництва до прийняття обґрунтованих об’єктивних рішень в ситуаціях виключної складності за допомогою наукових методів досліджень.

Сьогодні моделі та методи науки управління використовуються для розв’язання цілого ряду надзвичайно складних задач. Метод є фундаментальною процедурою будь-якого наукового дослідження. Він складається з наступних кроків:

1. Спостереження – початковий момент пізнання. Під час спостереження йде збір та аналіз інформації з питань проблеми яку необхідно вирішувати та щодо існуючої ситуації. Зібрані факти є основою всіх наступних етапів дослідження, базою для абстрактного узагальнення.

2. Формування гіпотези. Це стадія абстрактних узагальнень, логічних висновків, де можлива багатоваріантність. Чим більше таких суджень, тим більша ймовірність вибору оптимального рішення. Абстрактне мислення, основане на об’єктивних даних, що пройшли логічну обробку, дозволяє розкрити глибинну суть явища, виявити певні закономірності, причинно наслідкові зв’язки. На цій основі появляється гіпотеза, як результат абстрактних узагальнень шляхом переходу від абстрактного до конкретного, прив’язки теоретичних результатів до конкретної ситуації. На цій стадії дослідник виявляє альтернативи – варіанти дій та наслідки для ситуації, а також робить прогноз, який базується на даних спостереження. Основна мета цього кроку – встановлення взаємозв’язку між компонентами проблеми,

3. Верифікація. На третьому кроці – верифікації або підтвердженні правильності гіпотези, дослідник перевіряє гіпотезу, спостерігаючи результати прийнятого рішення. Якщо перевірка покаже неправильність гіпотези, то дослідник (керівник) повинен повернутись до першого кроку, зібрати додаткову інформацію, проаналізувати її і сформулювати нову гіпотезу.

В процесі дослідження широко використовуються такі важливі інструменти, як аналіз, синтез, експеримент, моделювання. Активною складовою частиною тут виступає мислення. Мислення є творчим процесом і включає в себе судження, логічні висновки. Воно відображає загальне, диференціює і групує властивості речей, явищ у відповідності з розумінням суб’єкту мислення і існуючою реальністю, розглядаючи їх в розвитку і протиріччі. Судження в процесі мислення приводять до певних висновків. Для того, щоб ці висновки були вірними, забезпечували висунення правильних гіпотез керівник повинен розвивати в собі природній дар мислення.

Це стадія абстрактних узагальнень, логічних висновків, де можлива багатоваріантність. Чим більше таких суджень, тим більша ймовірність вибору оптимального рішення. Абстрактне мислення, основане на об’єктивних даних, що пройшли логічну обробку, дозволяє розкрити глибину суті явища, виявити певні закономірності, причинно наслідкові зв’язки. На цій основі появляється гіпотеза, як результат абстрактних узагальнень шляхом переходу від абстрактного до конкретного, прив’язки теоретичних результатів до конкретної ситуації.