Тема 8. Методи економічного обслуговування управлінських рішень
План
Методологічні основи оцінки ефективності прийняття управлінських рішень.
Принципи економічного обґрунтування.
Методика економічного обґрунтування управлінських рішень.
Методика оцінки ефективності інвестиційного проекту.
Методологічні основи оцінки ефективності прийняття управлінських рішень
Визначення ефективності прийнятих УР зв’язане з такими труднощами:
суб’єктивізмом цілей, ставляться ОПР виконавцям і можливостями скрити їх від підлеглих та оточуючих;
об’єктивною системою факторів, що діють на ОПР в процесі розробки, прийняття і реалізації УР;
відсутністю чітких методик, що нормативно визначають зміст і порядок дій ОПР та метанізму недопущення їх виконання.
Ефективний означає дійовий, такий, що приводить до потрібних результатів. Рішення приймається в інтересах тих, кому воно потрібне, а результативність його залежить від організаторів, його виконання, їх підготовленості, від обставин.
Ефективним слід вважати таке управління, яке забезпечує своєчасну розробку оптимальних, таких, що відповідають конкретним обставинам рішень і планів, а також успішне їх виконання, досягнення високих кінцевих результатів їх реалізації.
УР буде ефективним, якщо воно реалізоване у відповідності з поставленими до нього вимогами, що виходять із законів управління. Однак на практиці, особливо при реалізації довгострокових цілей важливо оцінити ступінь ефективності ПР відносно досягнення кінцевих результатів. Не випадково А. Маккензі зауважив, що “немає нічого більш легкого, ніж бути зайнятим, і не мати нічого більш важкого, ніж бути результативним”.
Оцінка ефективності ПР повинна виявити:
можливість виконання рішення з використанням наявної системи управління та існуючих умов;
рівень готовності персоналу до ПР і планування його підготовки;
наявність ресурсів в організації для реалізації ПР, можливість їх оцінки, прогнозування розвитку ситуації;
система факторів, що підвищують ефективність ПР.
Цілі, є не лише важливою категорією технології ПР але й визначають функції, методи, процес розробки, прийняття і реалізації рішень та ефективність УР.
В основу оцінки ефективності ПР покладений системний підхід, як найбільш випробуваний. Виходячи з нього виділяють наступні принципи оцінки ефективності УР:
Пріоритету кінцевої мети, з якою мають співпадати і узгоджуватись інші цілі;
Єдності всіх елементів системи ПР, їх взаємозв’язку та взаємозалежності;
Пов’язаності всіх елементів системи управління між собою із зовнішнім середовищем;
Ієрархії елементів системи ПУР та їх взаємозв’язку;
Функціональності (пріоритет функції над структурою);
Розвитку системи управління та вдосконалення;
Децентралізація та централізація ПУР;
Врахування невизначеності та випадковості в реалізації рішень;
Модульності побудови управлінської діяльності.
При оцінці ефективності ПР бажано враховувати її абсолютне і відносне значення. Під абсолютною ефективністю ПР розуміють досягнутий кінцевий результат. Однак по-скільки не завжди можна кількісно оцінити результати системи УР, виникає потреба у відносній оцінці. Оцінюючи ефективність функціонування СУР слід враховувати наступні вимоги:
реалізація стратегії і тактики, цілей і задач системи управління;
забезпечення цілісності та стійкості системи, самоорганізації, адаптації та гнучкості;
оптимальності параметрів, раціональності ієрархічної структури;
надійності і здатності адекватно відображати ситуацію та проблему;
економічності і необхідності оперативного прийняття оптимального ефективного рішення і його своєчасної реалізації.
Система управлінських рішень може оцінюватись такими показниками:
затратами часу на цикл реалізації УР;
затратами праці ОПР і персоналу управління на розробку і реалізацію УР;
організованістю функціонування;
співвідношенням ОПР і персоналу, що ходять в її апарат;
собівартістю і рентабельністю ПР;
встановленням залежності ПР (його впливу на різні сфери діяльності) від прогнозованих економічних, екологічних, соціально-політичних наслідків.
Розрізняють внутрішню і зовнішню ефективність СУР. Показники внутрішньої ефективності дозволяють оцінити СУР як інструмент управління, системи діяльності персоналу у правління. Показники зовнішньої ефективності СУР відображають її вплив на організацію кінцевого результату, мети управління.
Однак ефективність СУР повинна оцінюватись по сукупності показників внутрішньої і зовнішньої ефективності при пріоритеті останніх. Система критеріїв ефективності повинна бути уніфікована, що обумовлює необхідність знаходження методів узагальнення багатьох часткових критеріїв в загальні і інтегральні критерії.
Критеріями ефективності є показники по значенню яких при реалізації УР можна зробити висновки про ступінь досягнення поставлених цілей і вирішення задач. Ці критерії служать одиницями виміру ступені досягнення мети управління і результату діяльності підприємства. Для використання критеріїв необхідно мати розроблену методику вимірювання.
Однак самого числового значення критерію недостатньо для того, щоб зробити висновок про досягнення мети. Потрібно визначити норми значень критерію по яких можна робити такий висновок.
До критеріїв ефективності відносяться показники, які відображають об’єктивну сторону результатів управління і суб’єктивне відношення людей до управління, яке сприяє прийняттю правильних рішень. Отже для об’єктивної оцінки ефективності УР необхідно виявити сукупність показників, які характеризують основні сторони управлінської діяльності. Система критеріїв повинна бути уніфікована, тобто окремі її показники по змісту і математичному виразу не повинні заперечувати один одному. Окремі показники повинні служити вихідними по відношенню до більш загальних критеріїв.
Загальна мета організації обумовлює ціль її структурних підрозділів, які формують своєрідне “дерево цілей”. Кожен ієрархічний рівень системи управління повинен при ПУР мати свою підсистему критеріїв (для стратегічного, тактичного і оперативного управління). Критерії нижчих рівні випливають із критеріїв більш високих рівнів. Кожне рішення нижчого рівня відповідає цілям і задачам вищого.
Ефективність прийняття УР можна оцінювати:
ретроспективно (дослідження одержаних результатів і функціонування СУР);
прогнозування (завчасне визначення необхідного результату ПР і СУР, дослідження об’єкту управління, умов, обстановки, визначення найбільш прийнятного варіанту системної діяльності персоналу).
Найбільш ефективними методами вирішення цієї задачі є моделювання і комплексні розрахунки. В результаті можуть бути отримані показники ефективності СУР, а також порівняльні оцінки різних варіантів рішення. В даний час найбільш поширене математичне моделювання.
Розрахункові методи оцінки служать для отримання числових значень показників результативності УР або функціонування СУР. Найбільш поширеним методом отримання показників, що характеризують взаємозв’язок між наявним і потрібним часом вирішення задач ОПР є метод побудови сіткових графіків робіт.
Порівняльні методи оцінки діяльності СУР і УР основані на експертній оцінці.
Аналіз наукових концепцій оцінки ефективності УР і управління в цілому дозволяє виділити наступні методичні підходи:
Персонал управління і ОПР є сукупним суспільним працівником, який безпосередньо впливає на виробництво, тому кінцевий результат його діяльності повинен служити критеріальним показником ефективності. В якості таких показників можуть бути значення кінцевих результатів діяльності: прибуток, затрати, об’єм товарної продукції, строк окупності.
Критеріальні показники повинні відображати результативність, якість і складність “живої праці”. Таким показниками оцінки персоналу є: продуктивність праці, питома вага заробітної плати, втрати робочого часу, якість праці, фондозабезпеченість праці, трудомісткість і т.д.
Ефективність праці персоналу в значній степені визначається його організацією, мотивацією, соціально-психологічним кліматом в колективі. Критеріальними показниками ефективності праці служать текучість персоналу, рівень його кваліфікації, дисципліна і т.д.
Склад показників різносторонньо відображає ефективність роботи персоналу. В залежності від предмета оцінки існуючі методики підрозділяються на дві групи оцінки якості праці і оцінки результатів праці.
Одним з основних питань при вирішенні проблеми ефективності УР є виявлення факторів, які впливають на їх прийняття. Під фактором розуміють причину (рушійну силу), яка проявляється при прийнятті рішення і впливає на його ефективність.
Аналіз впливу факторів на діяльність ОПР при прийнятті УР дозволяє розділити їх на чотири групи. Кожен фактор може сприяти або заважати підвищенню ефективності ПР.
Вплив людського фактору. До нього відносять: професійні (освіта, кваліфікація, досвід, організаторські здібності, дисциплінованість, творча активність), духовні (культура, вихованість, свобода особистості), соціально-психологічні (індивідуально-особистностні характеристики, потреби й мотиви, інтелектуально-пізнавальні, емоційно-вольові компоненти) якості людей та колективу. Ці компоненти взаємопов’язані і проявляються при ПУР через систему цінностей і установок. Вплив людського фактора позначається на ПУР ще і через вплив на соціальні і психологічні фактори.
Вплив інформаційного фактору. До нього відносять структуру інформації і систему інформаційного забезпечення. Дія інформаційного фактора проявляється через організацію циркулювання інформації, що може привести до невідповідності якісних і кількісних характеристик інформації в процесі ПР. Від нього залежать ступінь визначеності і ризику при прогнозуванні результатів.
Вплив засобів праці проявляється на діяльності ОПР через запровадження нової техніки, механізацію і автоматизацію процесу управління. При зміні засобів управлінської праці міняються інші компоненти такі, як професіоналізм (людський фактор), структура системи управління і форми організації праці.
Системні фактори включають в себе фактор відповідності системи, механізм управління і наукову організацію управлінської праці. Вони впливають на роботу персоналу управління, вносять нові характеристики в ефективність прийнятих рішень.
Врахування впливу факторів на ефективність УР вимагає комплексних досліджень, на основі яких можуть бути розроблені науково-обґрунтовані рекомендації для використання цих досліджень на практиці.