2. Принципи економічного обґрунтування

Кінцева мета системи менеджменту – збільшення маси прибутку за рахунок підвищення конкурентноздатності товару, розширення ринку його збуту і забезпечення стабільності роботи фірми. Іншими словами покращення фінансового стану фірми можна досягнути за рахунок підвищення якості товару, організаційно-технічного і соціального розвитку фірми. Будь – які заходи по покращенню цих сторін діяльності відображаються на збільшенні прибутку фірми.

У споживача товару головними критеріями є якість товару, його ціна і затрати на використання. Ці особливості прояву ефективності розвитку системи менеджменту в сферах виробництва і споживання товару вимагають застосування різних методик розрахунку економічного ефекту рпри уніфікованих принципах підходу до цих розрахунків. До принципів економічного обґрунтування відносяться:

1. Врахування фактора часу;

2. Врахування затрат і результатів за життєвий цикл товару;

3. Застосування до розрахунку системного підходу;

4. Застосування до розрахунку комплексного підходу;

5. Забезпечення багатоваріантності рішень;

6. Забезпечення співставимості варіантів по вихідній інформації;

7. Врахування факторів невизначеності і ризику.

Суть фактору часу заключається в тому, що інвестор, вклавши свої засоби в певний захід, через декілька років отримує більшу суму. Віднявши від цієї суми початкові вкладення отримаємо прибуток від вкладень. Сьогоднішня гривня дорожча від завтрашньої. Фактор часу виражається через коефіцієнт дисконтування, який вираховує ставку дисконту.

При рівних сумах інвестицій скорочення строків їх освоєння дає економічний ефект. Протягом часу скорочення гроші “працюватимуть” на іншому об’єкті і приноситимуть прибуток.

Системний підхід виражається в тому, що ефект рахується по “виходу” системи. Для цього від результату одержаного на “виході” системи віднімають затрати понесені на “вході” і одержують дохід створений системою. Ефектом може бути і зниження затрат на виробництво товарів в системі (при вдосконаленні виробництва) і підвищення якості товарів (при застосуванні кращих матеріалів та сировини).

Застосування комплексного підходу до розрахунку економічного ефекту проявляється в тому, що поряд з розрахунком прямого економічного ефекту від реалізації технічних новинок необхідно враховувати побічні, зокрема соціальний і економічний ефект. До цих показників відносять скорочення шкідливого впливу на природне середовище, підвищення рівня автоматизації управління, зниження радіоактивності шуму, вібрації, захворювань тощо.

Забезпечення багатоваріантності рішень є одним з найважливіших принципів менеджменту. Без аналізу міжнародного досвіду, безпосередніх конкурентів нічого братися за справу, тратити капітал. Інвестори в умовах ринкових відносин, в умовах жорстокої конкуренції повинні багато раз все прокрутити, розрахувати перш ніж прийняти рішення про вкладення капіталу. Тут діє співвідношення 1 : 10 : 100 : 1000, де одна гривня “економії” на прийнятті обґрунтованого рішення, а 10, 100 і 1000 гривень – витрати на наступних стадіях життєвого циклу рішення. До виконання приймається варіант з найбільшим економічним ефектом.

Співставимість варіантів розрахунку по вихідній інформації забезпечується шляхом приведення їх до одного об’єкту (як правило по новому варіанту), до одних строків, рівнів якості, умов застосування. На практиці одночасно не завжди проявляються перераховані фактори. Деякі з них приводяться в співставимий вигляд шляхом застосування для всіх варіантів однієї і тієї ж моделі розрахунку.