Розділ 4. Управління необоротними активами
Основи управління операційними необоротними активами.
Наетапах становлення, формування і розвитку підприємства з'являютьсяопераційні необоротні активи, які вимагають постійного управління ними. Управлінняданимиактивами здійснюється на підприємствах різної форми господарювання ірізними підрозділами підприємства.
Певною частиною необоротних активів займається фінансовийменеджмент.
Для найбільш повного і цілеспрямованого управління необоротнимиактивами з погляду фінансового менеджменту запропонована така класифікація, яка будується за нижчепереліченими ознаками (рис. 4.1).
У процесі здійснення різних фінансових і облікових операцій відповідно до запропонованої класифікації відбувається диференціація форм і методівфінансового управління операційними необоротними активами підприємства.
Особливості управління операційними необоротними активамивизначаються специфікою циклу їхнього вартісного кругообігу.
У процесі повного циклу вартісного кругообігу необоротні активипроходять три стадії:
перша стадія — основні засоби і нематеріальні активи в процесі своговикористання переносять частину своєї вартості на готовупродукцію;
друга стадія — у ході реалізації продукції знос необоротнихопераційних активів накопичується на підприємстві у формі амортизаційного фонду;
третя стадія — амортизаційний фонд як частина власнихфінансових ресурсів підприємства направляється на відновлення діючих абопридбання аналогічних нових видів необоротних операційнихактивів.
Період часу, протягом якого відбувається повний цикл кругообігувартості окремих видів операційних необоротних активів, характеризує термін їхньої служби і розраховується за формулою
,
де ПОВ.А.— період часу повного обороту окремих видів операційних необоротних активів, років;
НА - річна норма амортизації відповідного виду активів, %.
Процес управління окремими видами довгострокових активівпідприємствазалежить від особливостей циклу вартісного кругообігу операційнихнеоборотних активів.
Основні етапи управління операційними необоротними
активами підприємства.
Метою фінансового менеджменту є забезпечення своєчасноговідновленняопераційних необоротних активів і підвищення ефективності їхвикористання. З урахуванням поставленої мети процес управління необоротними активами на підприємстві, як вважає І.А. Бланк [І], повинен здійснюватися на основі таких етапів:
Етап 1. Аналіз операційних необоротних активів підприємства впопередньому періоді.
Даний аналіз проводиться з метою вивчення динаміки їхнього загального обсягу і складу, ступеня придатності, інтенсивності використання.
Даний етап поділяється на такі стадії:
1.1. Перша стадія аналізу розглядає динаміку загального обсягуопераційнихнеоборотних активів підприємства (темпи їхнього зростання у порівнянні зтемпамизростання обсягу виробництва і реалізації продукції, обсягу операційнихоборотних активів, а також загальної суми необоротних активів).
1.2. Друга стадія полягає у вивченні складу операційних необоротнихактивівпідприємства, динаміки їхньої структури (розглядається співвідношенняосновнихкоштів і нематеріальних активів; у складі виробничих основних коштіваналізується питома вага рухомих і нерухомих видів; у складі нематеріальних активів розглядаються окремі їхні види).
1.3. Третя стадія аналізу оцінює стан використовуваних підприємством операційних необоротних активів за ступенем їхньої зношеності. При данійоцінці використовують такі показники:
коефіцієнт зносу основних коштів;
коефіцієнт придатності основних коштів;
коефіцієнт амортизації нематеріальних активів;
коефіцієнт придатності нематеріальних активів;
зведений коефіцієнт придатності операційних необоротних. активів, використовуваних підприємством.
Четверта стадія аналізу — визначення періоду оборотувикористовуванихпідприємством операційних необоротних активів Даний періодрозраховується за формулою:
,
де ПОН.А.- період обороту використовуваних підприємством операційних необоротних активів, років;
— середньорічна сума усіх використовуваних
операційних необоротних активів за
початковою вартістю;
- середньорічна сума зносу усіх
використовуваних операційних необоротних
активів.
1.5. П'ята стадія — вивчення інтенсивності відновлення операційних необоротних активів у попередньому періоді. На даній стадіївикористовуються такі показники:
коефіцієнт вибуття операційних необоротних активів;
коефіцієнт впровадження нових операційних необоротнихактивів;
коефіцієнт відновлення операційних необоротних активів;
швидкість відновлення операційних необоротних активів.
1.6. Шоста стадія аналізу — оцінка рівня ефективності використання операційних необоротних активів у звітному періоді. У ході оцінки використовуються такіпоказники:
коефіцієнт рентабельності операційних необоротних активів;
коефіцієнт продуктивності операційних необоротних активів;
коефіцієнт виробничої ємності операційних необоротних активів.
Етап 2. Оптимізація загального обсягу і складу операційних необоротних активів підприємства.
Даний етап здійснюється з урахуванням розкритих у процесі аналізуможливихрезервів підвищення виробничого використання операційних необоротнихактивів у майбутньому періоді. До резервів відносяться:
підвищення продуктивного використання операційних необоротнихактивів у часі;
підвищення продуктивного використання операційних необоротнихактивів за потужністю.
У процесі оптимізації загального обсягу операційних необоротнихактивів зїхнього складу виключають ті види, які не беруть участі у виробничомупроцесі.
Етап 3. Забезпечення правильного нарахування амортизації операційних необоротних активів.
Об'єктами виступають:
операційні основні засоби;
амортизовані види операційних нематеріальних активів.
Амортизація нараховується протягом терміну корисного використанняактиву, який встановлює підприємство.
Визначаючи термін корисного використання необхідно враховувати:
очікуване використання активу підприємством з урахуванням йогопотужності і продуктивності, а також іншого корисного ефекту;
передбачуваний фізичний і моральний знос;
правові обмеження за термінами використання окремих видівактивів;
інші фактори, які відображають специфіку експлуатації активів в операційному процесі.
Головну роль у забезпеченні нарахування амортизації необоротнихактивіввідіграють використовувані методи амортизації при розробці політикиформування фінансових ресурсів для відновлення цих активів.
Етап 4. Забезпечення своєчасного відновлення операційних необоротних активів підприємства.
На підприємстві визначається необхідний рівень інтенсивностівідновлення визначених груп операційних необоротних активів; розраховується загальнийобсяг активів, які підлягають відновленню в майбутньому періоді;встановлюються основні форми і вартість відновлення різних груп активів.
Етап 5. Забезпечення ефективного використання операційнихнеоборотних активів підприємства.
Забезпечення полягає в розробці системи заходів, спрямованих напідвищеннякоефіцієнтів рентабельності і виробничої віддачі операційних необоротнихактивів.
Використовуючи ці показники, необхідно звернути увагу на дваосновних моменти, які забезпечують об'єктивність оцінки розроблювальних заходів.
Перший полягає в тому, що: при оцінці завжди повиннавикористовуватися відновна вартість операційних необоротних активів на момент проведення оцінки.
Другий полягає в тому, що при оцінці слід використовувати залишкову вартість операційних необоротних активів, оскільки вони втрачають велику частину від своєї продуктивності. Звідси можна зробити висновок: заходищодо забезпечення підвищенняефективності використання операційних необоротних активів можнарозглядати як заходи щодо скорочення потреби в обсязі їх фінансування і підвищення темпів економічного розвитку підприємства за рахунок раціонального використання власних фінансових ресурсів.
Етап 6. Вибір форм і оптимізація структури джерел фінансуванняопераційних необоротних активів.
Відновлення і приріст операційних необоротних активів обов'язковоповинніфінансуватися за рахунок власного капіталу і/або довгостроковогопозикового капіталу чи змішаного фінансування.
Нарахування амортизації необоротних активів. Якими ж методами відбувається нарахування амортизації необоротних активів? Вибір тих чи інших методів істотно впливає на швидкість обороту амортизованих активів в окремі інтервали корисного їх використання; інтенсивності відновлення; відображення їхніх витрат у собівартості продукції, що випускається, і т.д.
Незважаючи на різноманіття методів амортизації необоротних активів, вихідна її база нарахування носить уніфікований характер і базується на трьох основних показниках:
1. Сума первісної вартості амортизованого активу.
2. Сума ліквідаційної вартості амортизованого активу. Якщоліквідаційнавартість не прогнозується, то амортизований актив називають «активом знульовою ліквідаційною вартістю».
3. Передбачуваний період експлуатації використовуваногонеоборотного активу.