Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Конспект лекцій МЕ

.pdf
Скачиваний:
188
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
840.29 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

ПІДПРИЄМНИЦТВА І ПЕРСПЕКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни

«МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА»

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напрямів підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка», 6.030507 «Маркетинг»,6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит»

Затверджено на засіданні кафедри міжнародної економіки

Протокол № 2 від 26 вересня 2012 року

ЛЬВІВ-2012

2

Рекомендовано до друку Науково-методичною радою Навчальнонаукового інституту підприємництва і перспективних технологій Національного університета «Львівська політехніка»

Протокол № 3 від 13 грудня 2012 року

Конспект лекцій з дисципліни «Міжнародна економіка» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напрямів підготовки

6.030503

«Міжнародна

економіка»,

6.030507

«Маркетинг»,

6.030508

«Фінанси і

кредит», 6.030509 «Облік

і аудит»/

Укладачі: Г.С.Домарадзька, Т.М. Гладун. – Львів: Видавничий відділ Навчально-наукового інституту підприємництва і перспективних технологій Національного університету «Львівська політехніка», 2012 – 88 с.

Укладачі: Домарадзька Г.С., к.е.н., доцент Гладун Т.М., старший викладач

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри МЕ к.е.н., доц. Мала Н.Т.

Рецензенти: д.е.н., проф. Подольчак Н.Ю., к.е.н., доц. Панкова Л.А.

Комп’ютерна верстка: Домарадзька Г.С., Гладун Т.М.

Оригінал-макет підготовлено у видавничому відділі Навчально-наукового інституту підприємництва і перспективних технологій

Національного університету «Львівська політехніка»

©Г.С. Домарадзька, Т.М. Гладун, 2012

©ННІ ППТ НУ «Львівська політехніка», 2012

3

ЗМІСТ

Передмова………………………………………………………………………........................

4

Тема 1. Основні поняття міжнародної економіки……………………………………………

5

1.1. Сутність міжнародної економіки і міжнародних економічних відносин та їх місце у

5

загальній економічній системі………………………………………………………………………….

1.2. Зв’язок міжнародної економіки з інтернацірналізацією та глобалізацією економіки…………

6

1.3. Предмет, об’єкти, суб’єкти, форми міжнародної економіки…………………………………….

7

1.4. Міжнародний поділ праці, його форми та фактори розвитку…………………………………...

7

1.5. Поняття і взаємозв’язок світової економіки, світового ринкуі світового господарства……...

8

Тема 2. Середовище міжнародних економічних відносин………………………………….

9

2.1. Види середовища МЕВ……………………………………………………………………………..

9

2.2. Особливості політичного середовища в різних країнах…………………………………………

9

2.3. Особливості правового середовища в різних країнах……………………………………………

10

2.4. Особливості економічного становища в різних країнах…………………………………………

11

2.5.Класифікація національних економік…………………………………………………………….. 12

2.6.Оцінка відкритості економіки…………………………………………………………………….. 13

Тема 3. Теорія і практика міжнародної торгівлі…………………………………………….. 14

3.1.Види теорій зовнішньоторгової політики………………………………………………………... 14

3.2.Теорії абсолютних переваг та порівняльних переваг……………………………………………. 15

3.3.Інші теорії і моделі зовнішньоторгової політики………………………………………………... 19

3.4. Види, об’єкти, суб’єкти та інфраструктура міжнародної торгівлі……………………………… 23

3.5.Показники міжнародної торгівлі………………………………………………………………….. 25

3.6.Види сучасної зовнішньоторгової політики……………………………………………………... 27

3.7.Методи регулювання зовнішньої торгівлі………………………………………………………... 28

3.8.Україна на світовомуринку товарів і послуг…………………………………………………….. 33

Тема 4. Міжнародний науково-технічний обмін……………………………………………. 35

4.1. Поняття і причини міжнародних науково-технічних відносин………………………………… 35

4.2.Види міжнародних науково-технічних відносин………………………………………………... 35

4.3.Види ліцензійних платежів, особливості їх вибору……………………………………………... 37

Тема 5. Міжнародна трудова міграція……………………………………………………….. 38

5.1. Поняття, види і розвиток міжнародної міграції робочої сили………………………………….. 38

5.2.Принципи і особливості формування сучасного ринку праці…………………………………... 39

5.3.Економічна оцінка наслідків міграції робочої сили……………………………………………... 40

5.4.Регулювання міжнародної міграції робочої сили………………………………………………... 41

Тема 6. Міжнародні інвестиції і міжнародний кредит……………………………………… 42

6.1.Поняття і види міжнародного руху капіталу…………………………………………………….. 43

6.2.Прямі і портфельні інвестиції……………………………………………………………………... 44

6.3.Причини і наслідки міжнародного руху капіталу……………………………………………….. 48

6.4.Міжнародний кредит і його особливості…………………………………………………………. 49

6.5.Міжнародний фінансовий ринок………………………………………………………………….. 50

6.6. Транснаціональні корпорації……………………………………………………………………… 59

Тема 7. Світова валютна система…………………………………………………………….. 63

7.1.Поняття валютної системи та її структура, види валюти……………………………………….. 63

7.2.Етапи становлення світової валютної системи…………………………………………………... 64

7.3.Валютні ринки та валютні операції………………………………………………………………. 67

7.4. Регулювання світових валютно-фінансових та кредитних відносин…………………………... 70

Тема 8. Міжнародні розрахунки і платіжний баланс……………………………………….. 73

8.1. Форми міжнародних розрахунків…………………………………………………………………. 73

8.2. Поняття і структура платіжного балансу………………………………………………………… 74 8.3. Методологія регулювання платіжного балансу………………………………………………….. 76

Тема 9. Міжнародна економічна інтеграція…………………………………………………. 77

9.1. Фактори і види міжнародної економічної інтеграції……………………………………………. 77

9.2.Європейські інтеграційні процеси………………………………………………………………... 79

9.3.Інші інтеграційні угрупування……………………………………………………………………. 80

Тема 10. Міжнародна економічна політика України в умовах глобалізації……………….

82

10.1. Сучасні економічні та соціально-культурні параметри розвитку України……………………

82

10.2. Оцінка відповідності параметрів розвитку України інтеграційним вимогам…………………

83

Література………………………………………………………………………………………

84

4

ПЕРЕДМОВА

Актуальність вирішення проблем, пов’язаних з динамікою процесів інтернаціоналізації і глобалізації в сучасному світі, обумовлює потребу володіння методами швидкого реагування на всі зміни у світовому господарстві, причому знання цих методів і процедур необхідне учасникам економічної діяльності будь-якого рівня управління, як підприємцям на мікроекономічному рівні, так і управлінському персоналу на мезоекономічному – для реалізаціії міжнародних контактів регіонів та галузей і функціонерам органів управління на макроекономічному – для здійснення міжнародної та інтеграційної діяльності держави в цілому. Спеціальні знання в цій сфері теж характеризуються певною динамікою, оскільки вимагають змін в теоретичному і практичному аспектах відповідно до темпів науково-технічного, соціального, інформаційного розвитку, що притаманне сучасному світовому господарству. Цим пояснюється доцільність появи оновлених навчальних матеріалів з дисципліни «Міжнародна економіка» (конспектів лекцій, посібників, підручників), хоча книжкове середовище містить велику кількість посібників і підручників, в тому числі, праць як українських, так і зарубіжних авторів, присвячених цим питанням.

Мета вивчення дисципліни: формування системи знань з міжнародної економіки, об’єктивних законів і принципів її розвитку, умов та інструментарію міжнародної економічної взаємодії, а також аналізу зовнішньоекономічної політики України в процесі її інтеграції у сучасні світогосподарські структури.

Завдання вивчення дисципліни: засвоєння сутності і тенденцій інтернаціоналізації та глобалізації економіки, об’єктів, cуб’єктів, форм, механізмів здійснення і регулювання зовнішньоекономічної діяльності (на мікрорівні) та міжнародних економічних відносин (на мезо-, макро-, мегарівні); набуття вмінь аналізувати й оцінювати світогосподарські явища і процеси у контексті національних інтересів України.

Під час підготовки конспекту лекцій використано такі джерела: Киреев А.П. Международная экономика. в 2-х ч. – ч. 1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие.

– М.: Международные отношения, Юрайт-Издат, 2006.; Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник. – 5-те вид., стереотипне. – К.: Знання-Прес, 2005; Босак А.О., Григор’єв О.Ю., Дарміць Р.З., Скибінський О.С., Чернобай Л.І. Міжнародна економіка: прикладний аспект: Навчальний посібник. – Львів, Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2005; Козик В.В., Панкова Л.А., Григор’єв О.Ю., Босак А.О. Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини: Практикум. – К.: Вікар, 2003; Міжнародна економіка: Підручник/ А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін.; за ред. Румянцева А.П. – 3-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2006; Одягайло Б.М. Міжнародна економіка: Навч. посібник. – К.: Знання, 2006; Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник/ А.Г.Загородній, Г.Л.Вознюк. – 3-тє вид., доп. та перероб. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. – 844 с.; Європейський портал – www.europa.int; Міжнародний валютний фонд – www.imf.org.; Світовий банк – www.worldbank.org.

5

ТЕМА 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ

ПЛ А Н

1.1.Сутність міжнародної економіки (МЕ) і міжнародних економічних відносин (МЕВ) та їх місце в світовій економічній системі.

1.2.Зв’язок МЕ з інтернаціоналізацією та глобалізацією економіки.

1.3.Предмет, об’єкти, суб’єкти, форми МЕ.

1.4.Міжнародний поділ праці (МПП), його форми та фактори розвитку.

1.5.Поняття і взаємозв’язок світової економіки (СЕ), світового ринку (СР), світового господарства (СГ).

Вивчення цієї теми спрямоване на засвоєння головних складових МЕ: види економічних відносин на різних рівнях економіки; інтернаціоналізація і глобалізація економіки; специфіка предмета міжнародної економіки в порівнянні з національною економікою, об’єкти, суб’єкти, форми МЕ; поняття, форми та фактори розвитку міжнародного поділу праці; складові світової економіки (світовий ринок, світове господарство).

1.1. Сутність міжнародної економіки і міжнародних економічних відносин та їх місце у загальній економічній системі

Міжнародна економіка (МЕ) і міжнародні економічні відносини (МЕВ) – це взаємопов’язані поняття, які часто використовують як синоніми. Серед теоретиків і практиків в цій сфері найбільш розповсюджена думка, що зміст цих понять такий:

-міжнародна економіка це теорія, яка вивчає економіку сучасного взаємопов’язаного і взаємозалежного світу;

-міжнародні економічні відносини це характеристика закономірностей взаємодії економічних суб’єктів в міжнародному обміні товарів, русі факторів виробництва і фінансових

інструментів, здійснення інтеграційних заходів та формуванні міжнародної політики держав.

Місце МЕ (МЕВ) у світовій економічній системі характеризується такою ієрархією: на індивідуальному рівні економіки здійснюється міжнародна (зовнішньоекономічна) підприємницька діяльність фізичних осіб, домашніх господарств; на мікрорівні – міжнародна (зовнішньоекономічна) підприємницька діяльність юридичних осіб (підприємств, організацій, установ тощо); на мезорівні – міжнародна галузева або регіональна економічна діяльність; на макрорівні – міжнародна економічна діяльність держави в цілому; на мегарівні – міжнародні економічні відносини.

Причому вся ця ієрархічна структура базується на підприємництві реальних суб’єктів економіки – фізичних та юридичних осіб, які безпосередньо здійснюють зовнішньоекономічні операції.

На вищих рівнях ієрархії всі описані суб’єкти економіки здійснюють управлінські та регулюючі функції такого спрямування: 1) цілеспрямування стратегії і тактики зовнішньоекономічних операцій фізичних та юридичних осіб, яке забезпечить виконання завдань, передбачених державними, галузевими та регіональними програмами розвитку; для цього використовуються

6

економічні важелі (методи непрямої дії), зокрема, грошова політика,

бюджетна політика, кредитна політика, валютна політика, податкова система, митні інструменти тощо; 2) реалізація міжнародних фінансових, соціальних і економічних контактів на галузевому, регіональному, загальнодержавному рівнях з метою інтеграції у світову економічну систему; 3) реалізація заходів щодо участі держави у діяльності міжнародних політичних, соціальних, фінансових, кредитних, науково-технічних, економічних та інших організацій.

1.2. Зв’язок міжнародної економіки з інтернаціоналізацією та глобалізацією економіки

Сучасний стан світового економічного розвитку характеризується активізацією процесів інтернаціоналізації та глобалізації економіки, що обумовлює як позитивні, так і негативні наслідки для окремих країн. В сучасній економічній теорії і практиці найбільш поширене таке розуміння цих понять:

-інтернаціоналізація - це розповсюдження економічних процесів за межі національної економіки, взаємопроникнення і зрощування економічних систем різних країн

-глобалізація - це охоплення економічними процесами усього світового середовища як єдиного цілого, формування системи загальносвітової економіки, підпорядкованої єдиним соціальноекономічним правилам і механізмам.

З одного боку і інтернаціоналізація, і глобалізація є об’єктивними явищами сучасного світового господарства і створюють певні передумови для ефективного обміну результатами науково-технічного прогресу, спрощують можливості руху факторів виробництва та фінансових інструментів, а також об’єднання держав в певні інтеграційні угруповання.

В той же час формування системи єдиних соціально-економічних та валютно-фінансових правил і механізмів, що притаманне процесу глобалізації, викликає певний спротив в багатьох країнах, зокрема, в країнах, що розвиваються. Так, досвід використання загальносвітових механізмів регулювання, встановлених низкою міжнародних організацій, зокрема, регулювання міжнародної торгівлі (СОТ), міжнародної міграції робочої сили (МОП), валютних операцій (МВФ), міжнародного кредитування (СБ, МБРР, ЄБРР) тощо свідчить про те, що виграють від застосування загальних правил в першу чергу високорозвинені країни з розгалуженою мережею транснаціональних корпорацій (ТНК) або багатонаціональних корпорацій (БНК). Саме тому в останні роки все більшого масштабу набуває рух «антиглобалізму», до якого схиляються і представники деяких наукових установ, які досліджують соціальноекономічні результати глобалізму в світовому аспекті.

Тому формування міжнародної економічної політики держави повинно базуватись на оцінці як позитивних, так і негативних наслідків глобалізації і виборі оптимальної стратегії участі у світовому господарстві.

7

1.3. Предмет, об’єкти, суб’єкти, форми міжнародної економіки Предметом міжнародної економіки є вивчення таких питань: 1)сутність

ринкової системи господарювання у міжнародному масштабі; 2)формування сукупного попиту і пропозиції на товари, фактори виробництва та фінансові інструменти, які перебувають у міжнародному обігу; 3)функціонування міжнародних ринків і механізмів, які регулюють рух товарів, факторів виробництва та фінансових інструментів у міжнародному обігу; 4)особливості функціонування відкритих національних економік та їх взаємодії з економіками інших країн; 5)сутність, процедури і специфіка інтеграційних процесів у світовій економіці.

Характеризуючи об’єкти МЕ, слід розуміти, що головною ознакою наявності зовнішньоекономічних операцій є перетин кордону будь-якими складовими економічної діяльності суб’єктів господарювання, причому форми цього перетину можуть бути як «реальні», так і «віртуальні» - за допомогою сучасних технічних засобів (телефон, радіо, електронні носії, інтернет тощо). Таким чином до об’єктів МЕ відносять:

1)товари, послуги (види послуг, які не можуть бути об’єктом МЕ, описуються в параграфі 3.4.);

2)робоча сила;

3)капітал (інвестиції);

4)інформація (технологія);

5)фінансові інструменти (валюта, цінні папери, деривативи, кредити, боргові зобов’язання, міжнародні розрахунки).

Суб’єкти МЕ характеризуються рівнем управління господарськими і економічними процесами, зокрема, це:

1)фізичні особи;

2)юридичні особи;

3)органи управління галузями або регіонами;

4)органи управління державою;

5)органи управління інтеграційними угрупованнями;

6)міжнародні організації.

Форми МЕ обумовлено об’єктами міжнародної економіки. До них відносять такі операції: 1) міжнародна торгівля товарами та послугами (МТ); 2) міжнародна міграція робочої сили (ММРС); 3) міжнародний рух капіталу (інвестицій) – (МРК(І)); 4) міжнародна передача інформації (технологій) – (МПІ(Т)); 5) міжнародний рух фінансових інструментів (МРФІ); 6) міжнародна інтеграція (МІ); 7) міжнародне виробництво (МВ).

1.4. Міжнародний поділ праці (МПП), його форми та фактори розвитку Міжнародний поділ праці - це вищий ступінь розвитку суспільного поділу праці, який полягає в наявності економічно вигідної спеціалізації окремих країн і обміну між країнами продукцією визначеної кількості і якості. Цей обмін може здійснюватися як між сферами матеріального виробництва (промисловість, сільске господарство тощо), так і нематеріального виробництва (транспорт,

зв’язок, фінансові операції, науково-технічна інформація тощо).

8

Формами МПП є:

1)міжнародна спеціалізація праці (МСП) – концентрація виготовлення певної продукції на базі виділення національних виробництв у самостійні (відокремлені) галузі виробництва товарів понад внутрішні потреби;

2)міжнародна кооперація праці (МКП) – об’єднання зусиль виробників декількох країн у виготовленні певних видів товарів для світового ринку.

Фактори розвитку МПП за своєю вагою змінювались протягом століть, коли відбувалось формування міжнародного поділу праці:

1)на перших етапах спеціалізації країн головними чинниками доцільності певного поділу праці були природно-географічні умови, а саме клімат, наявність відповідних природних ресурсів, розміри території, чисельність населення, розташування країни, тобто характерний для країни розподіл природних багатств;

2)з часом значення природно-географічних факторів суттєво зменшилось внаслідок прискорення науково-технічного прогресу, оскільки замість екстенсивного типу розвитку економіки, обумовленого багатими природними ресурсами, почав переважати інтенсивний тип економічного зростання, оснований на використанні нових методів виготовлення продукції, нової техніки, технології, організації праці і виробництва;

3)в сучасних умовах значну роль відіграють соціально-економічні умови, зокрема, удосконалення механізму організації національного виробництва, розвиток інструментів макроекономічного і міжнародного управління, підсилення соціально-екологічних аспектів в управлінні господарством країни.

1.5. Поняття і взаємозв’язок світової економіки (СЕ), світового ринку (СР) і світового господарства (СГ)

Світовий ринок і світове господарство є невід’ємними складовими світової економіки. Таким чином, СЕ = СР+СГ.

Світова економіка характеризується поєднанням економічної діяльності різних країн з системою спеціальних наднаціональних механізмів міжнародного регулювання і з самостійною фінансовою сферою, яка може функціонувати автономно, тобто, окремо від обслуговування світового ринку і світового господарства.

Світовий ринок – це сфера міжнародного обміну товарами і послугами, а також руху факторів виробництва і фінансових інструментів.

Світове господарство – це сфера світового виробництва товарів та надання послуг, в тому числі виробництва на підприємствах, розміщених в декількох країнах – транснаціональних компаніях (ТНК), багатонаціональних компаніях (БНК).

Висновки. В результаті засвоєння матеріалу теми «Основні поняття міжнародної економіки» студент повинен знати визначення усіх ключових понять (МЕ, МЕВ, інтернаціоналізація, глобалізація, МПП, МСП, МКП, СЕ, СР, СГ), вміти охарактеризувати предмет, об’єкти, суб’єкти, форми МЕ та фактори розвитку МПП, а також зрозуміти взаємозв’язок понять «світова економіка», «світовий ринок», «світове господарство».

9

ТЕМА 2. СЕРЕДОВИЩЕ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

П Л А Н

2.1.Види середовища МЕВ.

2.2.Особливості політичного середовища в різних країнах.

2.3.Особливості правового середовища в різних країнах.

2.4.Особливості економічного середовища в різних країнах.

2.5.Класифікація національних економік.

2.6.Оцінка відкритості економіки.

Вивчення цієї теми дозволить засвоїти такі поняття: види середовища МЕВ; характеристика політичного середовища; характеристика правового середовища; характеристика економічного середовища; особливості класифікації країн за підходами ООН та СБ; оцінка відкритості економіки, розрахунок індекса товарності.

2.1. Види середовища МЕВ

МЕВ здійснюється у світовому середовищі, яке має певні різновиди (політичне, правове, економічне), обумовлені тими класифікаційними ознаками, які найбільше впливають на умови і характер здійснення зовнішньоекономічних операцій. В свою чергу, кожний різновид світового середовища структурується в залежності від різних факторів поділу (географічний, національний, культурний, історичний, геополітичний тощо). Зміст і особливості впливу цих факторів і специфіку функціонування відповідних середовищ розглядають в спеціальних дисциплінах (географія, історія, культурологія тощо).

2.2. Особливості політичного середовища в різних країнах

Політичне середовище як сукупність політичних систем різних країн

формувалось разом з економічним розвитком. Так, монополістичний капітал розвинутих країн, проникаючи на територію менш розвинутих, закріплювався там, забезпечуючи і політико-адміністративне панування (Англія – Індія; Франція – Алжир), що дозволяло нав’язувати той державний устрій і ту виробничу спеціалізацію, які вигідні капіталу монополій.

У сучасному світі немає країн з однаковими політичними системами (ПС), які велико мірою обумовлюють особливості і механізм функціонування економічниих систем (ЕС). ПС призначена для інтеграції суспільства у життєздатне функціонуюче ціле. Більшість сучасних суспільств є плюралістичними, тобто такими, в яких співіснують різноманітні ідеології.

Ідеологія – це систематизована сукупність соціально-політичних концепцій, теорій та цілей.

Головний параметр ПС, який свідчить про її життєздатність і досконалість – спроможність утримувати суспільство в цілісності, незважаючи на тиск протилежних ідеологій.

Політичних систем дуже багато в діапазоні від демократії (ДМ) до тоталітаризму (ТТ). Вони відрізняються ступенем участі громадян в управлінні державою. Демократія – це влада народу. На відміну від охлократії

10

(влади натовпу) ДМ регулюється Конституцією, законами та низкою нормативних (підзаконних) актів, які передбачають рівноправне співіснування різних політичних партій з різними ідеологіями, якщо їх метою не є повалення існуючого державного устрою.

Тоталітаризм – це такий державний устрій, при якому право на політичну владу монополізує одна особа (монархізм), одна партія (комунізм, фашизм), або одна релігія (теократичний тоталітаризм). В тоталітарних системах здійснюється тотальний (повний) контроль за всіма політичними та соціальноекономічними процесами.

Історія формування політичних систем, характер їхнього функціонування, зв’язок з геополітичними процессами, вплив на розвиток конкретних держав та на національні економіки – все це є змістом спеціальних дисциплін, зокрема, політології. Для спеціаліста з міжнародної економіки знайомство з сутністю різних політичних систем потрібне для розуміння взаємозв’язку між видом політичної системи і ступенем реалізації ринкових відносин та міжнародних зв’язків в певній країні - чим більше розвинені в країні демократичні інститути і відповідні законодавчі норми і механізми, тим більше відкрита ця країна з позицій участі у світовій економіці, тим вищий рівень лібералізації процедур управління національним господарством.

2.3. Особливості правового середовища в різних країнах

Знання правових систем в різних країнах необхідно для здійснення будьяких зовнішньоекономічних операцій, оскільки специфіка законодавчої бази і механізмів її реалізації суттєво впливають на процедури міжнародних економічних відносин. В сучасному світовому середовищі існують декілька правових систем, з яких найбільш поширені:

-система звичайного (звичаєвого) права (common law system);

-система цивільного права (civil law system);

-система теократичного права (teocratic law system).

Особливості кожної з систем та їх вплив на укладання

зовнішньоекономічних контрактів як нормативної основи міжнародної економічної діяльності наведені в таблиці1.1.

Найважливіші сфери регулювання ееекономічної діяльності правовими системами, наведені у таблиці 1.1, є:

-комерційне (договірне) право – захист патентів, торгових знаків, стандартизація бухгалтерського обліку тощо;

-норми охорони НПС, санітарно-гігієнічні норми, техніка безпеки, пожежна безпека;

-створення нового бізнесу, зокрема, з іноземними інвестиціями;

-трудове законодавство;

-антимонопольне законодавство;

-оподаткування;

-ціноутворення тощо.