Методичні аспекти оцінки вартості фінансового капіталу

Оцінка вартості капіталу дуже важлива для забезпечення ефективного формуванняприбутку підприємства. При цьому така оцінка вартості капіталуповинна проводитися на всіх етапах життєвого циклу підприємства,починаючи з розробки бізнес-плану по його створенню і закінчуючи періодом ліквідації. Визначення вартості капіталу слід обов'язково проводити при розробціпоточних і перспективних фінансових планів підприємств.

Основним показником оцінки вартості є середньозважена ціна загальної суми капіталу. На цей показник впливають багато факторів, зокрема: а)середняставка процента, що склалася на кредитному ринку; б) доступність різнихзовнішніх власних і позикових джерел фінансових ресурсів; в) обсяг внутрішніх власних іпозикових джерел фінансових ресурсів; г) галузеві особливості суб'єктівгосподарювання; г) форми його організаційного устрою; д) співвідношенняобсягівопераційної і фінансово-інвестиційної діяльностей; е) рівеньпідприємницького і фінансового ризиків; є) особливості менеджменту підприємства.

Вплив перерахованих факторів на показник оцінки вартості фінансового капіталу не однозначний. Тому їх урахування не завжди буває можливим, особливо в умовах трансформаційної економіки.

На нашу думку, оцінка вартості фінансового капіталу може здійснюватися з двох можливих позицій.

По-перше, з позиції вже фактично сформованого фінансового капіталу. У цьому випадку проводиться оцінка сформованої вартості капіталу. Розрахуноктакої вартості дуже важливий для проведення ретроспективного аналізу фінансової діяльності, а також є основою для розробки прогнозів і планів формування фінансового капіталу на найближчу і віддалену перспективу.

По-друге, з позиції утворення фінансового капіталу. У цьому випадку виробляється оцінка не фінансового капіталу, а джерел коштів, які можуть бути залучені для його утворення. Оцінка вартості джерел коштів важлива як настадії створення нового підприємства, так і в процесі його розвитку і розширення, що передбачає додаткове залучення власних і позикових джерел коштів.

Обидва напрямки оцінки вартості капіталу є абсолютно необхідними для ефективного управління фінансовим капіталом.

Методика оцінки реалізується послідовним визначенням вартостіокремих компонентів і загальної суми фінансового капіталу.

1. Оцінка вартості власного капіталу. Така оцінка має рядособливостей, пов'язаних з функціонуванням власного капіталу:

1) у процесі здійснення вартісної оцінки власного капіталу виникаєпостійна потреба в коректуванні його обсягу, що пов'язано з необхідністю приведення досучасної величини, для забезпечення порівнянності всіх елементів сукупногокапіталу;

2) вартість власного капіталу може виявитися вищою вартості позикових джерел коштів через діючий порядок оподаткування прибутку підприємств;

3) власний капітал визначає фінансову безпеку підприємства,забезпечуючинеобхідний рівень платоспроможності і фінансової стійкості, тим самимстимулюючи формування більшої його величини, навіть при досить високій вартості.

У діючих підприємствах, незалежно від форми власності йорганізаційно-правового устрою, власний капітал представлений такими елементами, якстатутний, додатковий, резервний капітал і нерозподілений прибуток.

Статутний і додатковий капітали становлять базову частинуфункціонуючоговласного капіталу діючого підприємства. Оцінка вартості базової частинивласногокапіталу має певні відмінності в залежності від типу суб'єктагосподарювання.

При оцінці вартості базової частини власного капіталу слід враховувати: а) джерела і порядок утворення статутного і додаткового капіталу діючого підприємства; б) середньорічну суму цих видів капіталів у звітному році забалансовоювартістю, відображеною у фінансовій звітності підприємства; в)середньорічнусуму статутного і додаткового капіталів за поточною ринковою вартістю; г)порядок формування виплат доходу власникам підприємства; д) суму виплат доходу власникам підприємства за рахунок чистого прибутку; е) можливу відсутність чистого прибутку і виплат доходу власникам підприємства.

Сума виплат власникам підприємства — це та ціна, яку необхідно заплатити за базову частину власного капіталу.

Статутний капітал, а також значна частина додаткового капіталуакціонерного товариства утворюється в основному за рахунок надходження коштів від емісіїі продажу привілейованих та звичайних (простих) акцій. Власникам акційвиплачується дохід у залежності від виду акцій, їхньої вартості і фінансових, можливостей підприємства. Тому вартість базової частини власного капіталу акціонерного товариства в звітному періоді ми пропонуємо визначати за формулою:

,

де ВБВК_А.Т.З.П — вартість базової частини власного капіталуакціонерного товариства в звітному періоді, %;

Д_П.АЗ.П., Д_З.А.З.П. - відповідно дивіденди з привілейованих і звичайних акцій, виплачувані в звітному періоді, грош. од.;

СТК_З.П., ДК_З.П. — відповідно середньорічні суми статутного ідодаткового капіталів акціонерного товариства в звітному періоді, грош. од.

У господарчих товариствах (крім акціонерних) статутний капіталформується за рахунок установчих або пайових внесків власників підприємств. Такі внески здійснюються в грошовій чи іншій формі у певній частці відносно загальноїсуми оголошеного статутного капіталу. У зв'язку з цим доходи на капіталвласники підприємства можуть одержати тільки пропорційно внесеній сумікоштів. Тому вартість базової частини власного капіталу інших типівгосподарчих товариств у звітному періоді пропонуємо визначати за формулою:

;

де ВБВК_Г.Т.З.П.- вартість базової частини власного капіталу господарчого товариства в звітному періоді, %;

ЧП_В.В.З.П. — чистий прибуток господарчого товариства, якийспрямовується на виплату власникам підприємства в звітному періоді, грош. од.;

СТК_З.П., ДК_З.П. — відповідно середньорічна сума статутного ідодаткового капіталів господарчого товариства в звітному періоді, грош. од.

Процес оцінки вартості базової частини власного капіталу длядержавних підприємств має певні особливості. У цих підприємствах власником капіталувиступає держава або муніципальний орган, яким належить і частинаприбутку від його використання. Якщо державне підприємство є акціонерним товариством з 100-процентною часткою державної власності в акціонерному капіталі, тометодика оцінки базової частини власного капіталу така ж сама, як і длязвичайнихакціонерних товариств. В інших типах державних підприємств чистийприбутокможе розподілятися відповідно до затверджених нормативів, якіпередбачають виділення певної частини прибутку і передачу її в бюджет відповідного рівня. Саме ця частина чистого прибутку і може бути основою для оцінки вартості базової частини власного капіталу державного підприємства. При цьому ми пропонуємо таку формулу для розрахунку:

,

де ВБВК_Д.П.З.П.- вартість базової частини власного капіталу державного підприємства в звітному періоді, %;

ВЗЧП_З.П.- вільний залишок чистого прибутку державного підприємства,який направляється в бюджет відповідного рівня в звітному періоді, грош.од.;

СК_З.П., ДК_З.П.- відповідно середньорічна сума статутного і додаткового капіталів держпідприємства в звітному періоді, грош. од.

Визначення вартості позикового капіталу (довгострокового ікороткострокового банківського кредиту, облігаційної позики, фінансовоголізингу, пайових внесків, державних і муніципальних позик), нерозподіленого прибутку, сукупного капіталу наведено у навчальній літератури [22].