Методи оптимізації дисбалансу, який виник при перевищенні вхідного грошового потоку підприємства

Зокрема, можуть бути рекомендовані такі заходи:

• збільшення масштабів і темпів здійснення реальних інвестицій, у т.ч.придбання нового обладнання, будівництво нових будівель або розширення діючихоб'єктів; модернізація діючих виробничих потужностей; придбаннянових технологій тощо;

• активне формування портфеля фінансових інвестицій;

• здійснення галузевої, регіональної і продуктової диверсифікованостідіяльності;

• дострокове погашення довгострокових і короткостроковихфінансових зобов'язань;

• відмова від додаткового залучення позик і кредитів;

• підвищення заробітної плати персоналу і виплати дивідендів власникам.

У процесі оптимізації грошових потоків підприємства дуже важливо забезпечити їх збалансованість у часі. Для цього використовують два основних методи — вирівнювання і синхронізацію.

Вирівнювання грошових потоків спрямовано на зрівняння їхніх обсягів у розрізі окремих періодів, що дозволяє усунути сезонні і циклічні розбіжності у формуванні вхідного та вихідного грошових потоків. Звичайно, абсолютного зрівняння вхідного і вихідного грошових потоків досягти ніколи не вдасться, але істотно зменшити періоди між максимальною вихідного і вхідного грошового потоку усе-таки можна, і це становить найважливішу частину процесу вирівнювання грошових потоків. Зближення періоду надходження і вибуття коштів накладення періоду здійснення виплат і надходжень ніби вирівнює сукупний грошовий потік підприємства.

Синхронізація грошових потоків підприємства спрямована на забезпечення чіткої залежності між вхідним і вихідним грошовими потоками. При цьому основним методом оцінки такої синхронізації є підвищення коефіцієнта кореляції, який повинен прямувати до «+1».

У результаті оптимізації грошових потоків підприємства повинні формуватися кращі умови для максимізації чистого грошового потоку. При цьому підвищення величини чистого грошовою потоку може бути забезпечене за рахунок здійснення таких заходів:

• формування ефективної фінансової політики підприємств, у т.ч. пов'язаної з оподатковуванням, спрямованої на зменшенняподаткових платежів, зменшенням зайвих кредитів і позик;

• здійснення ефективної цінової політики, спрямованої па підвищенняобсягу чистого операційного прибутку підприємства;

• зниженням сум постійних і змінних витрат з операційноїдіяльності;

• застосування ефективніших методів амортизації основнихактивів;

• скорочення термінів зберігання матеріальних оборотних активів;

• підвищення продуктивності праці, поліпшення якості всієї роботипідприємства.

На основі проведеної оптимізації грошових потоків підприємства формується система оптимальних планів формування використання коштів підприємства.

Оптимальне планування грошових потоків підприємства

Планування коштів підприємства становить одну з найважливіших ланок у поточному й оперативному плануванні. Як правило, на великих і середніх підприємствах такі плани складаються на календарний рік з розбивкою по місяцях, а в оперативному плануванні може враховуватися надходження і вибуття коштів у розрізі декад чи по тижнях.

Оптимальне планування передбачає розробку декількох варіантів плану, а саме: «оптимістичного», «песимістичного» і «реалістичного».

Кінцевою метою оптимального планування є забезпечення формування умов для реалізації поточних завдань господарської діяльності підприємства. При цьому план надходження і витрати коштів складається в такій послідовності:

1. Прогнозується надходження і витрата коштів по основній операційній діяльності підприємства.

2. Розробляються прогнозні показники вхідного і вихідного грошових потоків по інвестиційній діяльності.

3. Визначаються прогнозні показники грошових потоків по фінансовій діяльності. Тут найбільша увага приділяється джерелам зовнішнього фінансування підприємства. Встановлюються обсяги і види зовнішнього фінансування і розраховуються показники витрат по залученню зовнішніх джерел коштів.

4. Складається єдиний прогноз валового і чистого грошових потоків підприємства.

Прогнозування надходження і витрати коштів по основній операційній діяльності здійснюється в такій послідовності:

1. Визначення планового обсягу реалізації продукції базується на розробленій виробничій програмі, яка враховує можливості збуту продукції, укладені договори і т.д. При плануванні обсягу реалізації продукції обов'язково необхідно диференціювати ту частину, яка буде реалізовуватися за готівку і по комерційному кредиту.

2. Розрахунок планового коефіцієнта інкасації дебіторської заборгованості повинен здійснюватися, виходячи з аналізу ситуації в минулому, фактичного його рівня у звітному періоді, прогнозованих змін на плановий період.

3. Розрахунок планової суми надходження коштів від реалізації продукції передбачає облік планового обсягу реалізації продукції за готівку, суми реалізації продукції по комерційному кредиту з виправленням на коефіцієнт поточної інкасації дебіторської заборгованості, а також надходження раніше не інкасованого залишку дебіторської заборгованості.

4. Визначення планової суми операційних витрат по виробництву і реалізації продукції (послуг) здійснюється на основі калькуляції собівартості окремих видів продукції (послуг).

5. Розрахунок планової суми податкових платежів, які сплачуються з доходу, здійснюється, виходячи із суми реалізації окремих видів продукції і діючих ставок податку на додану вартість, акцизу, мита і збору.

6. Розрахунок планової суми валового прибутку від основної операційної діяльності передбачає зменшення планового обсягу реалізації продукції (послуг) на величину планових операційних витрат по виробництву і реалізації продукції (послуг) і на величину податкових платежів, які сплачуються з доходу.

7. Розрахунок планової суми податків, які сплачуються за рахунок прибутку від основної операційної діяльності, передбачає множення діючої на момент планових розрахунків процентної ставки по податку на прибуток на суму валового прибутку і підсумовування інших обов'язкових відрахувань від валового прибутку.

8. Розрахунок планової суми чистого прибутку від основної операційної діяльності здійснюється шляхом зменшення валового прибутку від основної операційної діяльності на величину планової суми податків, які сплачуються з прибутку від основної операційної діяльності.

9. Розрахунок планової суми витрати коштів по основній операційній діяльності визначається підсумовуванням всіх основних витрат, пов'язаних зі здійсненням основної операційної діяльності, включаючи всі податкові платежі. Отримана сума зменшується на величину поворотного грошового потоку по амортизації основних коштів і нематеріальних активів.

10. Розрахунок планової суми чистого грошового потоку по операційній діяльності здійснюється як різниця між надходженням коштів від виробництва і реалізації продукції і витратою коштів на виробництво і реалізацію продукції.

Прогнозування надходжень і витрат коштів по інвестиційній діяльності здійснюється методом прямого розрахунку. Для розрахунків необхідно мати:

1. Програму реального інвестування.

2. Програму фінансового довгострокового інвестування.

3. Прогноз короткострокового фінансового інвестування.

4. Прогнозоване надходження коштів від реалізації основних фондів і нематеріальних активів.

5. Прогнозований показник інвестиційного прибутку.

Усі розрахунки зводяться в спеціальну таблицю для визначення планового валового і чистого грошового потоку по інвестиційній діяльності.

Прогнозування надходжень і витрат коштів по фінансовій діяльності також здійснюється методом прямого розрахунку. При цьому необхідно мати:

1. Прогнозований обсяг додаткової емісії акцій для акціонерних товариств або додатково залучуваного пайового капіталу для інших господарчих товариств.

2. Прогнозований обсяг випуску облігаційних позик.

3. Прогнозований обсяг одержання довгострокових і короткострокових банківських та інших кредитів і позик.

4. Прогнозований обсяг одержання цільового фінансування з бюджету чи вищестоящих господарських структур.

5. Прогноз виплат основного боргу по фінансових зобов'язаннях.

Усі розрахунки зводяться в спеціальну таблицю для визначення планового валового і чистого грошового потоку по фінансовій діяльності.

Крім поточного планування надходження і витрати коштів на підприємствах, доцільно складати оперативні плани або прогнози руху грошових потоків. З цією метою підприємства повинні розробляти платіжний календар, який складається або на квартал з помісячною розбивкою, або на місяць з подекадною розбивкою.

Підприємство може розробляти кілька видів платіжного календаря, виходячи з видів господарської діяльності, числа структурних підрозділів, галузевої і територіальної диверсифікованості діяльності та ряду інших факторів.

Для ефективного управління грошовими потоками по операційній діяльності підприємства у першу чергу потрібно складати такі види платіжного календаря:

1) календар надходження і витрати коштів по виробництву і реалізації продукції;

2) календар формування і використання матеріальних оборотних активів;

3) календар інкасації дебіторської заборгованості;

4) календар обслуговування короткострокових і довгострокових фінансових кредитів;

5) календар податкових платежів;

6) календар управлінських витрат;

7) календар виплат заробітної плати і т.д.

Для ефектнішого управління грошовими потоками по інвестиційній діяльності підприємство повинне складати такі види платіжного календаря:

1) календар формування і використання інвестиційних ресурсів для здійснення реальних інвестиційних проектів;

2) календар формування довгострокових фінансових інвестицій і платежів по капітальних боргах;

3) календар формування короткострокових фінансових інвестицій і платежів по поточних фінансових боргах.

Для ефективного управління грошовими потоками по фінансовій діяльності підприємство повинне складати такі види платіжного календаря:

1) календар емісії акцій і виплат дивідендів акціонерам;

2) календар випуску облігацій і виплати процентів;

3) календар залучення інших джерел фінансових коштів для здійснення господарської діяльності.

Розробка оперативних планів істотно полегшується за рахунок використання сучасних комп'ютерних технологій. Такі програми дозволяють моделювати грошові потоки підприємства, оптимізувати їх як за обсягом, так і за часом надходження витрат.