Конспект лекцій з дисципліни Основи автоматизованого проектування складних об’єктів та систем

Сучасна програмна інженерія виконується на основі таких 12 дій:

1. Аналіз системних даних. Аналіз системних вимог.

2. Проектування архітектури системи.

3. Аналіз програмних вимог.

4. Створення програмної архітектури.

5. Робоче планування.

6. Кодування програмного забезпечення (ПЗ), тобто створення програмних кодів ужитку.

7. Інтегрування.

8. Тестування.

9. Інтегрування.

10. Тестування.

11. Встановлення (інсталяція) ПЗ.

12. Тестування і комплексне задіювання всіх програмних ужитків.

Сьогодні найбільш значимою тенденцією в розвитку автоматизованого проектування програмних ужитків (АППУ) є web-орієнтовані рішення.

В сучасних умовах можна виділити 7 принципів web-інтегрування:

1. Інтегрування первинних даних і ужитків на рівні фінансових, корпоративних систем рівня ERP (Enterprise Resource Planning), CRM (Customer Relations Management) і інших успадкованих систем на основі корпоративного порталу.

2. Візуалізація інформації за допомогою новітніх web-браузерів, що мають інтелектуальні засоби налаштування (на основі плугінів, на основі створених віджетів), що уможливлює відмову від важких в установленні та підтриманні в роботі клієнтських застосувань.

3. Гнучке і маштабоване створення нових програмних рішень завдяки використанню мовних технологій XML, XSL, XSLT, Java. Використання цих програмних розробок дозволяє створювати і впроваджувати швидкі програмні рішення, полегшувати впровадження, здійснювати оптимізацію, а також персоніфікацію web-рішень.

4. Єдиний інтерфейс роботи з даними і ужитками в середовищі корпоративного порталу з можливістю входу в портал із різних комп’ютерних систем і зокрема із територіально-віддалених.

5. Реалізація системи web-інтегрування на основі поєднання Java-технологій і XML з метою розширення функціональності і забезпечення переносимості з однієї апаратної платформи на іншу, в тому числі створити незалежність ужитків від ОС сервера та клієнта. При цьому зберігання і передавання даних здійснюємо за допомогою мови XML, яка власне і первинно була задумана для організації взаємодії із різними ужитками. Додамо, що формат даних XML не залежить від способу його подальшої візуалізації.

6. Створення в процесі інтегрування у web призначених для користувача дружніх web-інтерфейсів з корпоративними ужитками. Впродовж подальшого розвитку системи web-інтегрування забезпечуємо не лише доступ до читання даних та їх якісної візуалізації, але і створюємо повноцінний електронний документообіг – електронне документування на прикладі систем e-goverment, e-learning, e-commerce.

7. Безпеку і захист інформації у web-застосуваннях забезпечуємо завдяки єдиному входженні, єдиним каталогом, розділенням прав доступу для задіяної бази опису користувачів, що проходять автентифікацію, а результати її зберігаємо в єдиному каталозі, що сприяє здійсненню уніфікованої системи безпеки для всіх ужитків і застосувань.

Universal Description Discovery and Integration – універсальний метод опису web-служб, їх опублікування.

UDDI (Universal Description Discovery & Integration) — платформово-незалежний інструмент для розміщення описів веб-сервісів (WSDL) для забезпечення можливості їх пошуку іншими організаціями і інтеграції в свої системи.

WSDL(Web Services Description Language) - мова опису зовнішніх інтерфейсів веб-служби. Поточною версією згідно зі специфікацією є 2.0; версія 1.1. не була вписана в стандарт W3C, але версія 2.0 має рекомендації. WSDL 1.2 був перейменований на WSDL 2.0 через його відмінність від WDSL 1.1. Приймаючи привязку даних від усіх HTTP методів запитування (а не тільки GET i POST як це було у версії 1.1), WSDL 2.0 специфікація пропонує кращу підтримку REST веб сервісі, і його значно легше реалізувати. Однак підримка специфікації досить низька у різних середовищах програмування, що часто пропонують реалізацію для WSDL 1.1. Хоча з бігом часу ситуація змінюється.

Три умови за якими ми визначаємо чи той чи інший web-сервіс є хмарковим (cloud computing):

1. Web-сервіс є хмарковим, якщо є доступним у www за допомогою стандартних браузерних клієнтських програм – Opera, Firefox…, або за допомогою спеціального інтерфейсу ужиткового програмування (API).

2. Щоб почати користуватись хмарковим сервісом не потрібно жодних вхідних затрат.

3. Ви оплачуєте лише те, чим ви користувалися і лише впродовж часу вживання сервісу, який ви орендували на основі процедури хостингу.

В червні Стів Джож на міжнародній конференції в Сан-Франциско продемонстрував новий сервіс i-Cloud.

Цей хмарковий сервіс призначений створити серверне середовище зберігання музичних файлів, контактів і адрес, календарних планів, e-mail не на одному (декількох) комп’ютерних пристроях, а на сервісі. i-Cloud дозволяє синхронізувати сервісну базу даних з найрізноманітнішими комп’ютерними пристроями (MID – Multimedia Internet Devices).

Drop.io – хмарковий сервіс загального доступу до файлів.

Panda – система безпеки.

Simple geo – система для встановлення географічного місцезнаходження.

Animoto – система для підтримки відео. Animoto є веб-додатком, який створює відео з вибраних користувачем фотографій, відеокліпів і музики. Animoto аналізує надані фотографії, відеокліпи і музику, використовуючи їх для створення відео, схожого на trailer.

Social gold – віртуальна валюта.

Charity – платежі.

80 Legs, git, hub – для розробки web.

OpenX – для реклами.

Особливості проектування web-ужитків відповідно до постулатів web 2.0:

1. Розділення вмісту, відображення і поведінки web-сторінки згідно з міжнародним стандартом MVC – Model-View-Controller.

MVC – методологія проектування багатошарових проектувань.

Ruby on Rails, Grais ins Groove – забезпечують підтримку багатошарового відображення програмних ужитків.

Вміст насамперед пов'язаний з тією інформацією, яку необхідно виводити чи візуалізувати на web-сторінці. Відображення описує формат виведення цієї інформації. Контролер зв’язаний з функціональністю поведінки і реакцією web-сторінки чи її окремих елементів. Завдяки цьому ми можемо легко виправляти вміст не торкаючись поведінки.

2. Занурювання вмісту.

Замість того, щоб оновлювати всю web-сторінку у відповідь на задіювання web-посилання ми можемо відвантажувати необхідний додатковий обсяг інформації через мережу, а також уможливити виконання деяких дій з даними після їх підвантаження. Перевага принципу полягає в тому, що ми економимо мережний трафік.

3. Принцип генерованого вмісту. Ми можемо автоматично згенерувати необхідну інформацію на web-сторінці.

4. Принцип семантичної розмітки даних. Цей принцип дозволяє зв’язувати дані, що виводяться на web-сторінці згідно з заданих правил. Ми можемо семантично зв’язати сторінки довідника, додаткові джерела інформації та інше.