Основні переваги (вигоди) використання сервісно-орієнтованих архітектур при проектуванні програмних ужитків.

1. Зменшення собівартості і часу розробки програмних ужитків.

2. Сервісно-орієнтована архітектура сприяє покращенню зв‘язків між бізнес процесами і інформаційними системами.

3. Знижуються ризики розробки проектів на базі сервісно-орієнтованої архітектури, адже якісно відпрацьовані інструментальні рішення вивірені та доказали свою ефективність.

4. Зменшується собівартість інтегрування створених розробниками програмних ужитків до сервісно-орієнтованої архітектури.

5. Повторне використання web-сервісів в різних програмних ужитках дає переваги при здійсненні проектування.

6. Сервісно-орієнтовані архітектурні рішення є більш сприятливі для забезпечення гнучкого програмування (Agile Programming).

Зведення знань в програмній інженерії створено як сукупність технічних вимог і положень, що затверджені у виді міжнародного подвійного стандарту ISO/IEK TR 19759: 2005 Software Engineering-Guide to the Software Engineering Body of Knowledge (SWEBOK). Цей талмут охоплює всі вимоги, як слід добре проектувати програмні ужитки.

Сьогодні увесь світ створюючи програмні ужитки дотримується вимог, як організовувати процеси автоматизованого проектування програм, ужитків, так, щоб вони відповідали вимогам SWEBOK, але головним чином забезпечувала успіх програмних ужитків. Також слід враховувати другий важливий документ при проектуванні програмних ужитків – Software Engineering Institute (SET). Вчені SET (Карнегі-Маллон університету) вивчили усі фактори, які найбільше впливають на якість розробки програмних ужитків і створили Capability Maturiti Model (модель зрілості функціональних можливостей). Насамперед йдеться про темпологічну зрілість процесів автоматизованого проектування Software-фірм.

Capability Maturiti Model

СММ сформована на основі 5-ти рівневої структури.

Рівень технологічної зрілості процесів автоматизованго проектування SOFTWARE-фірм визначається рівнем зрілості працівників, вибором інструментів, які використовуються при проектуванні програмних ужитків, кваліфікацію і досвід роботи, доброю організацією.

Цей трикутник показує, що основа пропорційна кількості софтварових фірм, які працюють на тому рівні.

1. «Початковий рівень» - процес розробки ПЗ можемо означити як спеціально підібраний дл певного випадку. В багатьох випадках це є хаотисний процес.

2. «Рівень поторюючийся» – основні процеси управління проектом створюються, щоб врахувати витрати.

3. «Визначений рівень» - визначений у всіх виконаних проектах. Якісне планування, дотримання усіх термінів.

4. «Керований рівень» - створено якіснийменеджмент і гарантована висока чкість ПЗ, чітко визначені метрики оцінювання кількісних показників.

5. «Рівень оптимізації» - неперервне вдосконалення процесу розробки досягається за допомогою кількісного зворотнього зв‘язку, а також на основі впровадження новаторських ідей і технологій, безперервного навчання працівників.