Амортизація необоротних активів

Амортизація необоротних активів впливає на собівартість продукції, здійснення ефективної цінової політики. Класичні методи амортизації розглядаються у наукових та навчальних виданнях [14, 22].

Інші методи амортизації отримали обмежене застосування в Україні та країнах з розвинутою ринковою економікою [22]:

• метод дегресійної амортизації активів. Мета даного методу - збільшення рентабельності в перші роки експлуатації активів за рахунок зниження рівня собівартості продукції. Даний метод поєднується зі здійсненням цінової політики «проникнення на ринок»;

• метод амортизації активів на основі їхньої переоцінки. Основиметоду — оцінкаринкової вартості амортизованого активу на початок і кінець звітногоперіоду. Мета — чітке дослідження при оцінці вартості активу за тенденціями ринкових цін на його аналоги;

• метод амортизації активів на основі складних процентів («метод складних процентів»). Оцінка залишкової вартості активу відбувається шляхом дисконтування його початкової вартості за ставкоюдисконту,яка дорівнює середньозваженій вартості капіталу,використовуваного підприємством.

Етапи формування управлінських рішень з питань відновлення операційних необоротних активів

Для управління оновленими необоротними активами необхідніпослідовна розробка і прийняття управлінських рішень.Існує чотири етапи формування управлінських рішень з питаньвідновлення операційних необоротних активів.

На першому етапі інтенсивність відновлення операційних необоротних активів визначається двома факторами — фізичним і моральним зносом.Відповідно до цих умов відбувається вибір методу та норми амортизації різних видів операційних необоротних активів.

У ході формування амортизаційної політики кожне підприємствовраховує такі фактори:

• обсяг використовуваних операційних основних коштів інематеріальних активів;

• реальний термін використання підприємством амортизованихактивів;

• дозволені законодавством методи амортизації;

• склад і структуру використовуваних основних коштів;

• темпи інфляції;

• інвестиційну активність підприємства.

На другому етапі відновлення може здійснюватися на основі простого чи розширеного їх відтворення.

Просте відтворення операційних необоротних активів здійснюється в міру фізичного і морального зносу в межах суми накопиченої амортизації.

Розширене відтворення операційних необоротних активів здійснюється з урахуванням формування їх нових видів не тільки за рахунок суминакопиченої амортизації, а й за рахунок інших фінансових джерел.

Третій етап містить у собі:

• відновлення операційних необоротних активів у процесі простого їхнього відтворення (поточний і капітальний ремонт; придбання нових видівопераційних необоротних активів);

• відновлення операційних необоротних активів у процесірозширеного їхнього відтворення.

Четвертий етап складається з методів визначення вартості відновлення операційних необоротних активів у розрізі окремих форм цього відновлення і містить:

• вартість відновлення операційних необоротних активів здійснюваногошляхомпоточного чи капітального ремонтів (розробка кошторису витрат їхпроведення);

• вартість відновлення операційних необоротних активів шляхом придбання їхніх нових аналогів (ринкова вартість окремих видів активів і витрати з їхдоставки);

• вартість відновлення операційних необоротних активів у процесірозширеногоїхнього відтворення (розробка бізнес-плану реального інвестиційногопроекту).