- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •З м і с т
- •Загальна частина
- •Тема 1. Поняття, завдання, функції, принципи кримінального права. Система кримінального права. Наука кримінального права.
- •Тема 2. Кримінальний закон.
- •Тема 3. Поняття злочину та його види.
- •Тема 4. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •Тема 5. Склад злочину та його види
- •Тема 6. Об’єкт злочину
- •Тема 7. Об’єктивна сторона складу злочину
- •Тема 8. Суб’єкт злочину
- •Тема 9. Суб’єктивна сторона складу злочину
- •Тема 10. Стадії вчинення злочину
- •Тема 11. Співучасть у вчиненні злочину
- •Тема 12. Множинність злочинів
- •Тема 13. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Тема 14. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Тема 15. Поняття та мета покарання
- •Тема 16. Види покарання
- •Тема 17. Призначення покарання
- •Тема 18. Звільнення від покарання та його відбування
- •Тема 19. Судимість та її правові наслідки
- •Тема 20. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •Тема 21. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Особлива частина
- •Тема 22. Поняття Особливої частини кримінального права, її значення та система. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •Тема 23. Злочини проти основ національної безпеки України
- •1. Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109)
- •2. Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України (ст. 110)
- •3. Державна зрада (ст. 111)
- •4. Посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112)
- •5. Диверсія (ст. 113)
- •6. Шпигунство (ст. 114)
- •Тема 24. Злочини проти життя та здоров’я особи
- •Злочини проти здоров’я особи (ст. Ст. 121–128 кк)
- •Тема 25. Злочини проти волі, честі та гідності особи
- •1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146)
- •2. Захоплення заручників (ст. 147)
- •3. Підміна дитини (ст. 148)
- •4. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини (ст. 149)
- •5. Експлуатація дітей (ст. 150)
- •7. Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст. 150-1)
- •7. Незаконне поміщення в психіатричний заклад (ст. 151)
- •Тема 26. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Тема 27. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- •1. Злочини проти політичних прав громадян
- •2. Злочини проти трудових прав людини
- •3. Злочини проти особистих прав і свобод людини
- •4. Злочини проти деяких культурних та фізичних прав людини і громадянина
- •Тема 28. Злочини проти власності
- •Тема 29. Злочини у сфері господарської діяльності
- •Тема 30. Злочини проти довкілля
- •Тема 31. Злочини проти громадської безпеки
- •Тема 32. Злочини проти безпеки виробництва
- •1. Порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 кк).
- •2. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272 кк).
- •3. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 кк).
- •4. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274 кк).
- •5. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (ст. 275 кк).
- •Тема 33. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •Тема 34. Злочини проти громадського порядку та моральності
- •Тема 35. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення
- •Тема 36. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •1. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони інформаційної безпеки України
- •2. Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону України
- •3. Злочини, які посягають на відносини щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України
- •Тема 37. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян
- •Тема 38. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку
- •Тема 39. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
- •Тема 40. Злочини проти правосуддя
- •Тема 41. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
- •Тема 42. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •Тема 43. Кримінальне право закордонних держав
- •М е т о д и ч н і р е к о м е н д а ц і ї і п л а н и п р о в е д е н я п р а к т и ч н и х з а н я т ь
- •Плани практичних занять для інституту прокуратури та слідства
- •Тема 1. Поняття, завдання, функції, принципи кримінального права. Система кримінального права. Наука кримінального права – 2 години
- •Тема 2. Кримінальний закон – 8 годин
- •Тема 3. Поняття злочину та його види – 4 години
- •Тема 4: Кримінальна відповідальність та її підстава – 2 години
- •Тема 5 Склад злочину та його види – 2 години
- •Тема 6. Об’єкт злочину – 4 години
- •Тема 7: Об’єктивна сторона складу злочину – 4 години
- •Тема 8. Суб’єкт злочину – 4 години
- •Тема 9. Суб’єктивна сторона складу злочину – 6 годин
- •Тема 10. Стадії скоєння умисного злочину – 4 години
- •Тема 11. Співучасть у скоєнні злочину – 8 годин
- •Заняття № 2
- •Заняття № 3
- •Заняття № 4
- •Тема 12. Множинність злочинів – 6 годин
- •Тема 13. Обставини, що виключають злочинність діяння – 8 годин
- •Заняття № 3
- •Тема 14. Звільнення від кримінальної відповідальності – 4 години
- •Тема 15. Поняття та мета покарання – 2 години
- •Тема 16. Покарання та його види – 8 годин
- •Тема 17. Призначення покарання – 6 годин
- •Тема 18. Звільнення від покарання та його відбування – 6 годин
- •Тема 19. Судимість та її правові наслідки – 2 години
- •Тема 20. Примусові заходи медичного характеру – 2 години
- •Тема 21. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх – 6 годин
- •Тема 22. Поняття Особливої частини кримінального права, її значення та система. Наукові основи кваліфікації злочинів – 2 години
- •Тема 23. Злочини проти основ національної безпеки України – 2 години
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Тема 24. Злочини проти життя та здоров’я особи – 14 годин
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №1
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Тема 25. Злочини проти волі, честі та гідності особи – 4 години
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Тема 26. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи – 4 години
- •Задача №1
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Тема 27. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина – 10 годин
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Тема 28. Злочини проти власності – 8 годин
- •Тема 29. Злочини у сфері господарської діяльності – 10 годин
- •Тема 30. Злочини проти довкілля – 4 години
- •Тема 31 Злочини проти громадської безпеки – 6 годин
- •Тема 32. Злочини проти безпеки виробництва – 2 години
- •Тема 33. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту – 6 годин
- •Тема 34. Злочини проти громадського порядку та моральності – 4 години
- •Тема 35. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення – 6 годин
- •Тема 36. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації – 2 години
- •Задача № 6
- •Тема 38. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку – 4 години
- •Задача № 2
- •Чи підлягає кримінальній відповідальності д. За злочин у сфері комп'ютерної інформації?
- •Тема 39. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг – 4 години
- •Тема 40. Злочини проти правосуддя – 6 годин
- •Тема 41. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) – 4 години
- •Тема 42. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку – 2 години
- •Тема 43. Кримінальне законодавство закордонних держав – 2 години
- •3. Елементами складу злочину є:
- •Тема 10.
- •Особлива частина
- •Тема 29.
- •Тема 35.
- •1. Яке з наведених визначень характеризує зміст поняття “наркотичні засоби”
- •3. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу вчиняється (ст. 345 кк):
- •2. З якого моменту злочин, передбачений ст. 368 кк (Одержання хабара) вважається закінченим:
- •2. Мотивом вчинення злочину, передбаченого ст. 430 кк (Добровільна здача в полон), є:
- •Особлива частина
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Нормативно-правові акти:
- •Розділу III
- •Розділу IV
- •Розділу V
- •Розділу VI
- •Розділу VII
- •Розділу VIII
- •Розділу IX
- •Розділу X
- •Розділу XI
- •Розділу XII
- •Розділу XIII
- •Розділу XIV
- •Розділу XV
- •Розділу I
- •Розділу II
- •Розділу III
- •Розділу IV
- •Розділу V
- •Розділу VI
- •Розділу VII
- •Розділу VIII
- •Розділу IX
- •Розділу X
- •Розділу XI
- •Розділу XII
- •Розділу XIII
- •Розділу XIV
- •Розділу XV
- •Розділу XVI
- •Розділу XVII
- •Розділу XVIII
- •Розділу XIX
- •Розділу XX
Тема 31. Злочини проти громадської безпеки
Історія розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти громадської безпеки.
Загальна характеристика та система злочинів проти громадської безпеки.
Характеристика окремих складів злочинів проти громадської безпеки.
Під час вивчення цієї теми студенти повинні з’ясувати і вивчити визначення наступних понять.
Злочини проти громадської безпеки — це навмисні чи необережні суспільно небезпечні діяння, що заподіюють істотну шкоду чи створюють реальну погрозу заподіяння шкоди безпечним умовам життя суспільства.
Відповідальність за дані злочини передбачена статтями Розділу IX Особливої частини КК.
Високий ступінь соціальної небезпеки обумовлюється не тільки кількісною характеристикою, але і внутрішніми властивостями самих злочинів проти громадської безпеки (особливостями об'єкта і діяння, різноманітним характером наслідків). Злочини проти громадської безпеки руйнують сформовані суспільно корисні соціальні зв'язки, що складаються між різними суб'єктами в процесі їхньої діяльності. Вони об'єктивно шкідливі для необмежено широкого кола суспільних відносин (недоторканості особи, збереження майна, нормальної діяльності державних і суспільних інститутів, екологічної безпеки і т.ін.), а їхні наслідки досить тяжкі для суспільства.
Специфіка злочинів, що зазіхають на загальну безпеку, полягає в тому, що вони відбуваються в будь-яких сферах життєдіяльності суспільства, торкаються його глибинних інтересів в області забезпечення безпеки і нормальних умов існування, пов’язані із заподіянням тяжкої шкоди широкому колу юридичних і фізичних осіб.
Як видовий об'єкт кримінально-правової охорони безпечні умови життя суспільства (суспільна безпека) містять в собі сукупність суспільних відносин по забезпеченню недоторканності життя і здоров'я громадян, майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, громадського спокою, нормальної діяльності державних і суспільних інститутів.
За особливостями об'єктивної сторони ці злочини вчинюються шляхом як дії (більшість злочинів), так і бездіяльності. Шляхом бездіяльності можуть вчинюватися злочини, для яких характерне порушення яких-небудь правил – недбале зберігання вогнепальної зброї чи бойових припасів, порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. ст. 264, 270 КК).
Суб'єктивна сторона злочинів проти громадської безпеки характеризується в основному умисною формою вини.
За віковим критерієм суб'єкта, то по досягненні 14-річного віку відповідальність настає за бандитизм, вчинення терористичного акта, розбій з метою викрадення вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, а також вимагання цих предметів (ст. ст. 257, 258, ч. 3 ст. 262 КК). За вчинення інших злочинів проти громадської безпеки відповідальність настає по досягненні 16 років.
Залежно від характеру вчинюваних дій, злочини проти громадської безпеки можна поділити на три групи:
1. злочини, пов’язані із створенням злочинної організації, терористичної групи та інших злочинних об’єднань (ст. 255–261);
2. злочини, пов’язані із незаконним поводженням із зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами (ст. 262–266);
3. злочини, пов’язані із порушенням різних правил, що забезпечують громадську безпеку (ст. 267– 270).
Особливу увагу слід звернути на аналіз наступних складів злочинів.
Створення злочинної організації – злочин проти громадської безпеки, відповідальність за який передбачена ст. 255 КК.
Перелік дій, які підпадають під цю статтю, досить широкий. Об'єктивна сторона злочину може виражатися крім створення злочинної організації, у керівництві такою організацією; участі у ній; участі у злочинах, вчинюваних такою організацією; у організації, керівництві чи сприянні зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп.
Безпосереднє створення злочинної організації передбачає організаційні дії у вигляді: підбору учасників злочинного формування з наступним розподілом їх ролей в організації; пошуку матеріальних засобів, які необхідні для функціонування організації: грошей (створення спільної каси ("общака") з визначенням джерел її поповнення та цілей, на які гроші з неї можуть витрачатися тощо), транспорту, приміщень, сховищ; розробки планів; пошуку об'єктів нападу, рекету та ін. Таке створення також передбачає об'єднання осіб або груп осіб у стійке формування з ієрархічною структурою, з визначенням необхідної кількості учасників (як учасників злочинів, так і осіб, які забезпечують діяльність злочинної організації), спеціалізації (злочинної спрямованості діяльності організації) і створенням на цій основі структурних підрозділів (ланок) для забезпечення функціонування злочинної організації з метою спільного вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів.
Керівництво організацією – це дії по підбору кадрів, розробці планів вчинення злочинів, визначенню виконавців конкретних злочинів та постановці завдань, отриманню звітів про вчинені злочини, розподілу отриманих грошей або цінностей та ін.
Участь у діяльності злочинної організації передбачає вступ до неї, прийняття обов'язків члена організації; участь у розробці планів та їх реалізації; виконання обов'язків, передбачених роллю в організації та спеціалізацією, дотримання дисципліни та встановлених правил поведінки тощо.
Участь у злочинах - це участь відповідно за спеціалізацією та визначеною керівництвом роллю особи в організації у вчиненні конкретних тяжких або особливо тяжких злочинів, які розроблені у злочинній організації.
Під організацією, керівництвом чи сприянням зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріальним забезпеченням злочинної діяльності чи координацією дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп розуміється створення іншої форми організованої злочинності - злочинної спільноти. Тобто створення тимчасового або постійного органу, який був би координуючим центром діяльності більшості злочинних груп і організацій, які діють на конкретній території (місто, область, регіон) або займаються деякими спільними для цих груп і організацій видами злочинної діяльності (розповсюдження наркотиків, нелегальна імміграція, збут викраденого, легалізація грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом тощо).
Це можуть бути: організація зустрічей керівників злочинних груп і злочинних організацій (передбачає попередні переговори стосовно спільних дій; підготовку місця для проведення сходки, визначення питань, які підлягають вирішенню), керівництво таким тимчасовим об'єднанням (головування на сходці), сприяння такій зустрічі, згода керівників інших злочинних груп та угрупувань на участь у такій злочинній спільноті, інших членів злочинної організації або керівників її структурних підрозділів.
Об'єктивна сторона цього злочину передбачає таку мету спільноти, що створюється: розроблення планів конкретних злочинів або перспектив злочинної діяльності в регіонах; умов спільного вчинення злочинів (поділення території або сфер впливу чи видів злочинної діяльності між організованими групами і злочинними організаціями); матеріальне забезпечення функціонування злочинної діяльності (створення "общака" як спільної каси для декількох злочинних організацій та розподіл коштів); координація (узгодження та розподіл) дій злочинних організацій та організованих груп; вирішення конфліктних ситуацій, які виникли між злочинними організаціями та організованими групами, коли керівник виступає у ролі мирового судді, та ін.
Суб'єктивна сторона злочину передбачає прямий умисел та мету створення злочинної організації – вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Кожний учасник організації усвідомлює, що разом з іншими він приймає участь у здійсненні цієї злочинної мети, а також бажає прийняти участь у її діяльності.
Бандитизм – злочин, якій полягає в організації озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі (ст. 257).
Особлива суспільна небезпека бандитизму полягає в тому, що банди вчинюють вбивства, зґвалтування, насильницькі заволодіння майном, транспортними засобами, зброєю, наркотиками, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна та інші подібні дії. Сама організація і існування озброєної банди вже представляє серйозну загрозу для суспільства, безпеки людей, для власності, нормального функціонування державних, громадських і приватних підприємств, установ та організацій.
Банда (від італійського banda - збройний загін) - це один із видів організованої групи або злочинної організації, тобто найбільш небезпечна форма співучасті.
Обов'язковими ознаками банди є:
– кількісна ознака – наявність в організованій групі чи злочинній організації декількох осіб (трьох і більше);
– стійкість злочинного угрупування;
– озброєність злочинного угрупування;
– загальна мета учасників злочинного угрупування — вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб;
– спосіб вчинення злочину — напад на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб.
У зв'язку з тим, що банда є одним із видів організованої групи або злочинної організації, що передбачає об'єднання декількох осіб (трьох і більше), вона повинна складатися не менше, ніж з трьох осіб, кожна з яких здатна нести кримінальну відповідальність.
Стійкість, як ознака банди, має місце тільки в тих випадках, коли організована група або злочинна організація створені для заняття злочинною діяльністю, вчинення, як правило, не одного, а декількох нападів (не менше двох) невизначеної кількості. В окремих випадках банда може бути створена для вчинення лише одного, але особливо небезпечного нападу, який вимагає особливої підготовки. Угрупування слід вважати стійким за умови, що воно є стабільним і згуртованим. Про стійкість угрупування можуть свідчити досконалість його організаційної структури, постійність форм і методів злочинної діяльності тощо.
Озброєність банди свідчить про наявність у неї зброї. Якщо у банди немає зброї, то немає і банди та бандитизму. Саме озброєність для нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб у сполученні зі стійкістю та іншими ознаками й утворює той ступінь суспільної небезпеки злочинного угрупування, який обумовлює його віднесення до банди.
Під зброєю необхідно розуміти пристрої, прилади та інші предмети, конструкційне призначені і технічно придатні для враження живої або іншої цілі, тобто зброю у вузькому, власному значенні слова. Зброя може бути вогнепальною, холодною, вибуховою та іншою.
Банда визнається озброєною, якщо зброя є хоча б у одного з її учасників. Однак при цьому необхідно, щоб інші учасники знали, що в банді є зброя і вона може бути застосована під час нападу. Для складу бандитизму не вимагається, щоб зброю було застосовано. Для відповідальності за бандитизм достатньо того, що зброя була в розпорядженні банди і могла бути застосована.
Банда створюється з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб. Під нападом слід розуміти дії, спрямовані на досягнення злочинного результату за допомогою насильства над потерпілим або створення реальної загрози його застосування.
Разом з тим як бандитизм слід розглядати і дії банди, пов'язані із заволодінням чужим майном, вимаганням, зґвалтуванням, угоном транспортних засобів, пошкодженням шляхів сполучення і транспорту та іншими аналогічними діями. Тому немає бандитизму там, де група осіб об'єдналася для вчинення хоча і злочинних дій, але не пов'язаних з нападом на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб. Наприклад, для фальшування грошей чи для заняття контрабандою.
Суб'єктивна сторона складу бандитизму характеризується виною у формі прямого умислу. До прямого умислу при організації озброєної банди входить усвідомлення того, що особа організує озброєну банду для вчинення нападу на підприємства, установи, організації або на окремих осіб, та бажання організувати таку банду.
У самому законі при описі складу бандитизму немає вказівок на мету нападів. Тому бандитизм може вчинюватися з метою розкрадання, вбивства, зґвалтування, звільнення винних з-під охорони, вчинення злісного хуліганства та ін.
Суб'єкт бандитизму – будь-яка особа, що досягла до моменту вчинення злочину 14 років.
Терористичний акт – злочин, передбачений ст. 258 КК, який полягає у застосуванні зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста).
Під застосуванням зброї необхідно розуміти використання її вражаючих властивостей проти життя, здоров'я людини, майна або довкілля. До інших дій, які створили небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків відносяться застосування отруйних речовин, газів, затоплення, обвали, камнепади, руйнування будівель, будинків, споруд, шляхів і засобів сполучення, пошкодження об'єктів довкілля, систем життєзабезпечення та ін.
Для закінченого складу терористичного акту у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших загально небезпечних дій необхідно щоб вони створювали реальну небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків. Наприклад, виникнення паніки і небезпека дестабілізації соціально-політичної обстановки у населеному пункті, дезорганізація нормальної діяльності тих чи інших підприємств, установ та організацій.
Змістом погрози вчинення загально небезпечних дій є відомості (інформація) про готовність їх вчинення. Погроза є залякуванням, психічним насильством, засобом психічного впливу, на органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, на службових осіб, об'єднання громадян, юридичних або фізичних осіб, тому вона повинна бути доведена до їх відома. Саме з цього моменту терористичний акт у формі погрози вчинення загально небезпечних дій є закінченим. Вона (погроза) повинна бути наявною (дійсною) і реальною. Наявність погрози означає її існування в об'єктивній дійсності, а реальність – те, що є підстави вважати, що погроза може бути виконана, її здатність викликати таке сприйняття. Зовні погроза вчинення загально небезпечних дій може бути виражена як безпосередньо, так і опосередковано, як відкрито, публічно, так і анонімно, усно чи письмово, демонстрацією зброї та ін.
З суб'єктивної сторони терористичний акт може бути вчинений лише з прямим умислом. Винний усвідомлює, що вчиняє загально небезпечні дії, які створюють небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, або погрозу вчинення зазначених дій і бажає їх вчинення. При погрозі немає значення, чи дійсно винний мав намір привести її у виконання, реалізувати.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони терористичного акту є спеціальна мета – порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення або впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста).
Суб'єктом терористичного акту може бути будь-яка особа, що досягла 14 років.
Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами – злочин, передбачений ст. 263 КК, що полягає у носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні, ремонті, передачі чи збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, а також у носінні, виготовленні, ремонті або збуті кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Родовим об'єктом цих злочинів є громадська безпека, а безпосереднім об'єктом – безпека від зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв.
Предмет злочину – вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибухові речовини, вибухові пристрої та радіоактивні матеріали. Предмети злочину повинні бути придатними для використання за своїм призначенням. Для вирішення питання про те, чи є відповідні предмети зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, а також при необхідності з'ясування придатності зброї, боєприпасів або вибухових речовин до використання, потрібні спеціальні знання, призначається експертиза з проведенням її у відповідних експертних установах. Визначення лише придатності предмета для використання за призначенням може бути з'ясовано і за участю спеціаліста. Оцінюючи докази щодо визначення зброї, бойових припасів та вибухових речовин, слід мати на увазі, що основною характерною ознакою цих предметів є їх призначення для ураження живої цілі та знищення чи пошкодження оточуючого середовища. Вони можуть бути як саморобні, так і виготовлені промисловим способом.
Під вогнепальною зброєю розуміється зброя, призначена для механічного ураження цілі на відстані снарядом, який отримує напрям руху за рахунок енергії порохового чи іншого заряду. До вогнепальної зброї, як предмета злочину, належать усі види бойової, спортивної, нарізної, мисливської (крім гладкоствольної мисливської) зброї, для проведення пострілу з якого використовується сила тиску газів, що утворюються при згоранні вибухової речовини (пороху або інших спеціальних горючих сумішей).
До бойових припасів належать патрони, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному стані, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи вчинення вибуху.
До вибухових речовин належать порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню.
Вибухові пристрої – це пристрої, споряджені вибуховою речовиною і призначені для вчинення вибуху.
Складові частини і деталі бойових припасів, що містять вибухові речовини (запали, детонатори, підривники, гранати без підривників та ін.) відносяться до предметів злочину в якості вибухових речовин.
Не є предметом злочину пневматична зброя, сигнальні, стартові, будівельні, газові пістолети, ракетниці, а також вибухові пакети й інші імітаційно-піротехнічні та освітлювальні засоби, що не містять у собі вибухових речовин і сумішей.
Предмет злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК, є кинджали, фінські ножі, кастети та інша холодна зброя. Холодна зброя – це знаряддя та пристрої, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, що мають колючий, колючо-ріжучий, рубаючий, роздріблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, нунчаку, кастет тощо) і призначені для ураження живої цілі.
До предмета злочину не належить спортивна холодна зброя (шпага, рапіра, еспадрон). Конструктивна особливість цієї зброї така, що вона призначена не для враження цілей, а для спортивних цілей (вона не міцна, їй не притаманні вражаючі ознаки, вістря і леза клинків затуплені, клинки при уколах згинаються тощо).
Незаконне носіння холодної та вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин є умисною, без відповідного дозволу, дією по їх переміщенню, транспортуванню винною особою безпосередньо при собі (у руках, в одежі, сумках, спеціальних футлярах, в транспортному засобі тощо) за умови можливості швидкого їх використання.
Незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин є умисні, без належного дозволу дії, пов'язані з володінням незалежно від тривалості часу будь-яким із зазначених предметів, що знаходяться при винній особі, у вибраному і відомому їй місці.
Придбання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв – це їх отримання від інших осіб будь-якими, крім викрадення, привласнення, вимагання (що утворюють самостійний склад злочину) способами - шляхом купівлі, обміну, в якості подарунка, винагороди за послугу, відшкодування боргу тощо.
Під незаконним виготовленням холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин слід розуміти умисні, без отримання дозволу у встановленому законом порядку, дії по їх створенню чи переробленню з будь-яких предметів, в результаті чого вони набувають властивостей холодної чи вогнепальної зброї, бойових припасів або вибухових речовин.
Злочин є закінченим, якщо виготовлений предмет може бути використаний як зброя, боєприпаси, вибухові речовини або вибуховий пристрій незалежно від незавершеності тих чи інших частин або оздоблювальних (оброблювальних) робіт.
Ремонт зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв – це відновлення у них втрачених вражаючих властивостей.
Передача вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв – це віддання (вручення) їх іншій особі особисто (безпосередньо) (наприклад, для збереження, тимчасового використання) або через посередника, а також дії посередника по її відданню (врученню).
Збут холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин є умисною, поза встановленим порядком дією винної особи по їх передачі іншій особі шляхом продажу, обміну, дарування, оплати за борг тощо.
Поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами або вибуховими пристроями тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, коли воно вчинюється без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконним. Винний не має ні дійсного, ні уявного права на їх вчинення.
Дозвіл на право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт та збут зброї, бойових припасів та вибухових речовин надається органами Міністерства внутрішніх справ України. Військовослужбовцям, працівникам МВС та співробітникам СБУ дозвіл на носіння вогнепальної зброї видають відповідні начальники.
З суб'єктивної сторони ці злочини можуть бути вчинені тільки з прямим умислом, при якому винний усвідомлює, що він незаконно (без передбаченого законом дозволу) поводиться зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами або вибуховими пристроями, і бажає цього. Цілі і мотиви злочинів можуть бути різними.
Суб'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.