1. Злочини проти політичних прав громадян

Видовим об’єктом злочинів проти політичних прав громадян є суспільні відносини, які забезпечують можливість людини брати участь у державному і громадському житті, впливати на діяльність різних державних органів, а також громадських об’єднань політичного спрямування, тобто суспільні відносини, які забезпечують політичні права громадян. Потерпілими від цих злочинів є, як правило, громадяни України.

Об’єктивна сторона зазначених злочинів полягає як у дії (наприклад, перешкоджанню здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 КК)), так і в бездіяльності (наприклад, перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій (ст. 170 КК)).

Злочини проти політичних прав громадян вважаються закінченими з моменту вчинення діяння, незалежно від настання наслідків (це злочини із формальним складом).

У деяких випадках обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочинів проти політичних прав громадян є час вчинення злочину (наприклад, час проведення виборів). Місце, спосіб, обстановка вчинення злочинів є факультативними ознаками об’єктивної сторони і на кваліфікацію не впливають.

Суб’єктивна сторона злочинів проти політичних прав громадян характеризується лише умисною виною, вид умислу прямий. Мотив і мета, як правило, є факультативними ознаками суб’єктивної сторони. Проте в деяких випадках вони передбачені диспозицією відповідних статей і мають обов’язковий характер. Наприклад, втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму своїх повноважень (ч. 4 ст. 157 КК) вчиняється з метою вплинути на їх рішення, а мотивом переслідування журналістів за виконання професійних обов’язків, за критику (ч. 2 ст. 171 КК) є помста за оприлюднення певної інформації.

Суб’єкт злочинів проти політичних прав громадян може бути як загальний (фізична, осудна особа, яка досягла 16-ти років), так і спеціальний (наприклад, член виборчої комісії, службова особа).

Диспозиції кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за вчинення злочинів проти політичних прав громадян є бланкетними, тому під час кваліфікації цих злочинів потрібно звертатися до таких законів: „Про вибори Президента України” від 5.03.1999 р.; „Про вибори народних депутатів України” від 25.03.2004 р.; „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 10.07.2010 р.; „Про всеукраїнський та місцеві референдуми” від 3.07.1991 р.; „Про політичні партії України” від 5.04.2001 р.; „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15.09.1999 р.; „Про об’єднання громадян” від 16.06.1992 р.; „Про інформацію” від 2.10.1992 р.; „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16.11.1992 р.; „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” від 23.09.1997 р.