- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •З м і с т
- •Загальна частина
- •Тема 1. Поняття, завдання, функції, принципи кримінального права. Система кримінального права. Наука кримінального права.
- •Тема 2. Кримінальний закон.
- •Тема 3. Поняття злочину та його види.
- •Тема 4. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •Тема 5. Склад злочину та його види
- •Тема 6. Об’єкт злочину
- •Тема 7. Об’єктивна сторона складу злочину
- •Тема 8. Суб’єкт злочину
- •Тема 9. Суб’єктивна сторона складу злочину
- •Тема 10. Стадії вчинення злочину
- •Тема 11. Співучасть у вчиненні злочину
- •Тема 12. Множинність злочинів
- •Тема 13. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Тема 14. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Тема 15. Поняття та мета покарання
- •Тема 16. Види покарання
- •Тема 17. Призначення покарання
- •Тема 18. Звільнення від покарання та його відбування
- •Тема 19. Судимість та її правові наслідки
- •Тема 20. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •Тема 21. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Особлива частина
- •Тема 22. Поняття Особливої частини кримінального права, її значення та система. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •Тема 23. Злочини проти основ національної безпеки України
- •1. Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109)
- •2. Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України (ст. 110)
- •3. Державна зрада (ст. 111)
- •4. Посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112)
- •5. Диверсія (ст. 113)
- •6. Шпигунство (ст. 114)
- •Тема 24. Злочини проти життя та здоров’я особи
- •Злочини проти здоров’я особи (ст. Ст. 121–128 кк)
- •Тема 25. Злочини проти волі, честі та гідності особи
- •1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146)
- •2. Захоплення заручників (ст. 147)
- •3. Підміна дитини (ст. 148)
- •4. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини (ст. 149)
- •5. Експлуатація дітей (ст. 150)
- •7. Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст. 150-1)
- •7. Незаконне поміщення в психіатричний заклад (ст. 151)
- •Тема 26. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Тема 27. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- •1. Злочини проти політичних прав громадян
- •2. Злочини проти трудових прав людини
- •3. Злочини проти особистих прав і свобод людини
- •4. Злочини проти деяких культурних та фізичних прав людини і громадянина
- •Тема 28. Злочини проти власності
- •Тема 29. Злочини у сфері господарської діяльності
- •Тема 30. Злочини проти довкілля
- •Тема 31. Злочини проти громадської безпеки
- •Тема 32. Злочини проти безпеки виробництва
- •1. Порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 кк).
- •2. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272 кк).
- •3. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 кк).
- •4. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274 кк).
- •5. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (ст. 275 кк).
- •Тема 33. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •Тема 34. Злочини проти громадського порядку та моральності
- •Тема 35. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення
- •Тема 36. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •1. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони інформаційної безпеки України
- •2. Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону України
- •3. Злочини, які посягають на відносини щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України
- •Тема 37. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян
- •Тема 38. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку
- •Тема 39. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
- •Тема 40. Злочини проти правосуддя
- •Тема 41. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
- •Тема 42. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •Тема 43. Кримінальне право закордонних держав
- •М е т о д и ч н і р е к о м е н д а ц і ї і п л а н и п р о в е д е н я п р а к т и ч н и х з а н я т ь
- •Плани практичних занять для інституту прокуратури та слідства
- •Тема 1. Поняття, завдання, функції, принципи кримінального права. Система кримінального права. Наука кримінального права – 2 години
- •Тема 2. Кримінальний закон – 8 годин
- •Тема 3. Поняття злочину та його види – 4 години
- •Тема 4: Кримінальна відповідальність та її підстава – 2 години
- •Тема 5 Склад злочину та його види – 2 години
- •Тема 6. Об’єкт злочину – 4 години
- •Тема 7: Об’єктивна сторона складу злочину – 4 години
- •Тема 8. Суб’єкт злочину – 4 години
- •Тема 9. Суб’єктивна сторона складу злочину – 6 годин
- •Тема 10. Стадії скоєння умисного злочину – 4 години
- •Тема 11. Співучасть у скоєнні злочину – 8 годин
- •Заняття № 2
- •Заняття № 3
- •Заняття № 4
- •Тема 12. Множинність злочинів – 6 годин
- •Тема 13. Обставини, що виключають злочинність діяння – 8 годин
- •Заняття № 3
- •Тема 14. Звільнення від кримінальної відповідальності – 4 години
- •Тема 15. Поняття та мета покарання – 2 години
- •Тема 16. Покарання та його види – 8 годин
- •Тема 17. Призначення покарання – 6 годин
- •Тема 18. Звільнення від покарання та його відбування – 6 годин
- •Тема 19. Судимість та її правові наслідки – 2 години
- •Тема 20. Примусові заходи медичного характеру – 2 години
- •Тема 21. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх – 6 годин
- •Тема 22. Поняття Особливої частини кримінального права, її значення та система. Наукові основи кваліфікації злочинів – 2 години
- •Тема 23. Злочини проти основ національної безпеки України – 2 години
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Тема 24. Злочини проти життя та здоров’я особи – 14 годин
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №1
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Тема 25. Злочини проти волі, честі та гідності особи – 4 години
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Тема 26. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи – 4 години
- •Задача №1
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Тема 27. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина – 10 годин
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Тема 28. Злочини проти власності – 8 годин
- •Тема 29. Злочини у сфері господарської діяльності – 10 годин
- •Тема 30. Злочини проти довкілля – 4 години
- •Тема 31 Злочини проти громадської безпеки – 6 годин
- •Тема 32. Злочини проти безпеки виробництва – 2 години
- •Тема 33. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту – 6 годин
- •Тема 34. Злочини проти громадського порядку та моральності – 4 години
- •Тема 35. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення – 6 годин
- •Тема 36. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації – 2 години
- •Задача № 6
- •Тема 38. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку – 4 години
- •Задача № 2
- •Чи підлягає кримінальній відповідальності д. За злочин у сфері комп'ютерної інформації?
- •Тема 39. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг – 4 години
- •Тема 40. Злочини проти правосуддя – 6 годин
- •Тема 41. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) – 4 години
- •Тема 42. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку – 2 години
- •Тема 43. Кримінальне законодавство закордонних держав – 2 години
- •3. Елементами складу злочину є:
- •Тема 10.
- •Особлива частина
- •Тема 29.
- •Тема 35.
- •1. Яке з наведених визначень характеризує зміст поняття “наркотичні засоби”
- •3. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу вчиняється (ст. 345 кк):
- •2. З якого моменту злочин, передбачений ст. 368 кк (Одержання хабара) вважається закінченим:
- •2. Мотивом вчинення злочину, передбаченого ст. 430 кк (Добровільна здача в полон), є:
- •Особлива частина
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Нормативно-правові акти:
- •Розділу III
- •Розділу IV
- •Розділу V
- •Розділу VI
- •Розділу VII
- •Розділу VIII
- •Розділу IX
- •Розділу X
- •Розділу XI
- •Розділу XII
- •Розділу XIII
- •Розділу XIV
- •Розділу XV
- •Розділу I
- •Розділу II
- •Розділу III
- •Розділу IV
- •Розділу V
- •Розділу VI
- •Розділу VII
- •Розділу VIII
- •Розділу IX
- •Розділу X
- •Розділу XI
- •Розділу XII
- •Розділу XIII
- •Розділу XIV
- •Розділу XV
- •Розділу XVI
- •Розділу XVII
- •Розділу XVIII
- •Розділу XIX
- •Розділу XX
Тема 17. Призначення покарання
Загальні засади призначення покарання.
Обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті.
Призначення покарання більш м’якого, ніж передбачено законом.
Призначення покарання за сукупністю злочинів.
Призначення покарання за сукупністю вироків.
Правила складання покарань та зарахування строків попереднього ув’язнення. Обчислення строків покарання.
Починаючи вивчення загальної інформації про призначення кримінального покарання слід приділити максимальну увагу питанням визначення поняття призначення покарання у юридичній літературі. Насамперед під призначенням покарання розуміється застосування кримінально-правової санкції, яке уособлюється в обранні конкретної міри покарання у відношенні особи, визнаної винною у вчиненні злочину. Теоретичним засадам призначення покарання у чинному Кримінальному кодексі України не приділено значної уваги, зазначається лише те, що суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене діяння, а також відповідно до положень Загальної частини КК, та з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання (ст. 65 КК).
Під пом’якшуючими й обтяжуючими обставинами слід розуміти обставини, які виходять за межі складу злочину, що характеризують об’єктивні і суб’єктивні властивості діяння, а також особу винного, і разом впливають на індивідуалізацію покарання.
Кримінальне законодавство України виділяє обставини, що пом’ягшують та обтяжують покарання. Статті 66 та 67 Кримінального Кодексу України наводять встановлюють обставини, при навяності котрих у кримінальній справі суд має застосувати до винного відповідо більш м’яке, чи більш суворе покарання, ніж передбачено відповідною примінально-правовою санкцією. Слід зазначити, що кримінальний закон дозволє застосування не зазначених в статті 66 КК обставин у якості пом’якшуючих покарання, проте перелік обтяжуючих покарання обставин є вичерпним.
Кримінальний Кодекс передбачає особливості при призначенні покарання за незакінчений злочин, та за злочин вчинений у співучасті. Статті 13-16 КК України встановлюють поняття незакінченого злочину та його стадій, а особливості призначення покарання за незакінчений злочин врегульовані у статті 68 КК. Згідно зазначеній статті, суд при призначенні покарання враховує ступень тяжкості вчиненого злочину та ступень реалізації злочинних намірів особи. Слід зазначити, що ступень тяжкості злочину визначається кримінально-правовою нормою, що встановлює відповідальність за закінчений злочин, оскільки особа, що здійснила замах на вчинення злочину бажала настання відповідних суспільно-небезпечних наслідків, та вчинила для цього усі дії, які вважала за необхідні. За вчинення готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
На розсуд суду ст. 68 надає вирішення питання про особливість призначення покарання особам, що вчинили злочин у співучасті. Частина четверта зазначеної статті КК встановлює, що суд враховує характер та ступінь участі кожного зі співучасників у вчиненні злочину. При цьому суд має визначити роль винних у вчиненні злочину відповідно до положень ст. 27 КК України. Судова практика йде шляхом відповідно до якого організатору та виконавцю злочину призначається більш суворе покарання, ніж підбурювачу чи посібнику. В цілому суд має встановити яким чином дії кожного з співучасників вплинули на заподіяння шкоди охоронюваним інтересам, а також з’ясувати на досягнення якого результату був умисел кожного зі співучасників. Слід мати на увазі, що у деяких випадках один зі співучасників може вчинити злочині дії, про вчинення яких між співучасниками не існувало попередньої домовленності. У такому разі, за вчинення не охоплюваних загальним умислом дій, відповідальність буде нести тільки особа, що вчинила ці дії. Відповідно до положень ст. 29 КК України співучасники підлягають відповідальності за усі вчинені кожним з них дії, яки охоплювалися загальним умислом.
Стаття 69 КК України передбачає можливість призначення особі більш м’якого покарання, ніж передбачено санкцією відповідної статті Особливої частини КК. Згідно із текстом статті, для призначення більш м’якого, ніж передбаченого Законом покарання, необхідна наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Також суд має право не призначити додаткове покарання, передбачене санкцією статті як обов’язкове. Застосування положень статті 69 КК при призначенні покарання є правом суду, але не його обов’язком, тому застосування цієї норми здійснюється за судовим розсудом.
Стаття 69-1 КК України передбачає правила призначення покарання за наявності обставин, що пом'якшують покарання.
Згідно цієї статті за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 КК України, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні підсудним своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України.
Особливості призначення покарання за сукупністю злочинів визначаються ст. 70 КК України. Сукупність злочинів має місце тоді, коли особа вчинила більш ніж один злочин, але раніше не була засуджена за жоден з них. Також призначення покарання за сукупністю злочинів може відбуватися і після засудження особи за вчинення злочину, якщо буде встановлено що вона раніше також скоїла й інший злочин. Стаття 71 КК також передбачає можливість призначення покарання за сукупністю вироків, що навпроти передбачає ситуацію, коли особа вчиняє новий злочин після засудження за вчинення злочину, але до повного відбуття призначеного покарання. Правові наслідки засудження за сукупністю злочинів та сукупністю вироків є різними. Зокрема при наявності сукупності злочинів особі призначається покарання за кожний зі вчинених злочинів, а остаточне покарання визначається шляхом поглинання більш суворим покаранням більш м’якого, часткового або повного складення покарань. Призначаючи покарання за сукупністю вироків суд додає до покарання за вчинення наступного злочину не відбуту частину покарання за попередній злочин. Загалом положення ст.ст. 70 та 71 КК не визначають у яких випадках застосовуються які методи визначення остаточного покарання, тобто чи застосовується поглинання одного покарання іншим, чи застосовується принцип повного чи часткового складення, а також не визначено у яких випадках суд додає не відбуту частину покарання по попередньому вироку в повному розмірі чи у частині.
При призначенні покарання за сукупністю злочинів чи вироків виникає необхідність складення різних видів основних покарань, для чого ст. 72 КК передбачає спеціальні правила, за якими покарання одного виду може бути перераховано у покарання іншого виду: наприклад, при призначенні покарання за сукупністю вироків, коли особу було засуджено за різними вироками до обмеження волі та позбавлення волі, остаточне покарання призначається в виді позбавлення волі, а розмір покарання у виді обмеження волі перераховується у позбавлення волі. Також слід зауважити, що ч. 3 ст. 72 передбачає випадки, коли при сукупності злочинів чи вироків покарання не складаються та відбуваються самостійно. Усі призначені додаткові покарання також відбуваються самостійно. При призначенні покарання особі зараховується час находження під вартою у якості підозрюваного та звинуваченого, утримання у психіатричному закладі при проведенні судово-психіатричної експертизи, а також час тримання у стаціонарі психіатричного закладу.