Тема 27. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина

Історичні, соціально-економічні та політичні умови виникнення кримінальної відповідальності за злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

Загальна характеристика та види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

Під час вивчення історичних, соціально-економічних та політичних умов виникнення кримінальної відповідальності за злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина особливу увагу слід звернути на те, що авторитет будь-якої сучасної держави на міжнародній арені залежить від того, наскільки вона сприяє реалізації прав, свобод і інтересів людини і громадянина. Принцип поваги прав людини є однією з найважливіших умов злагоди та співробітництва. Від дотримання цього принципу залежить добробут міжнародної спілки в цілому, тому Держава взяла на себе обов’язок дотримуватись історично досягнутих стандартів прав людини, які знайшли відображення у таких міжнародно-правових актах як: Загальна декларація прав людини (1948 р.); Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод (1950 р.) і протоколи до неї; Декларація прав дитини (1959 р.); Європейська соціальна хартія (1961 р.); Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966 р.); Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1966 р.); Конвенція СНД про права і основні свободи (1995 р.). З урахуванням положень перерахованих міжнародно-правових актів щодо охорони прав і свобод людини і громадянина були прийняті Основні закони багатьох держав, у тому числі і Конституція України від 28 червня 1996 р.

В Україні, як і в багатьох інших сучасних державах (Німеччині, Швейцарії, Греції, Іспанії, Франції, Італії) встановлено кримінально-правовий захист основних прав і свобод людини і громадянина.

Окрім охорони таких природних прав людини, як право на життя, фізичну недоторканість, свободу, честь і гідність, законодавець в Розділі V Особливої частини КК України передбачив кримінальну відповідальність за злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

Родовим об'єктом злочинів, передбачених Розділом V Особливої частини КК є суспільні відносини, що забезпечують конституційні права та свободи людини і громадянина (трудові, виборчі, право на недоторканість житла, особисту таємницю, свободу об’єднання, працю, та інші права, гарантовані Основним законом).

Залежно від їх безпосереднього об'єкта ці злочини можна поділити на:

злочини проти політичних прав громадян: перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 КК); фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсіфікація відомостей Державного реєстру виборців (ст. 158 КК); незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму (ст. 158-1 КК); порушення таємниці голосування (ст. 159 КК); порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (ст. 159-1 КК); порушення законодавства про референдум (ст. 160 КК); перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій (ст. 170 КК); перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171 КК);

злочини проти трудових прав громадян: грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 КК); грубе порушення угоди про працю (ст. 173 КК); примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку (ст. 174 КК); невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших, установлених законом виплат (ст. 175 КК);

злочини проти особистих прав і свобод людини: порушення недоторканності житла (ст. 162 КК); порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер (ст. 163 КК); ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 КК); ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків (ст. 165 КК); злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 КК); зловживання опікунськими правами (ст. 167 КК); розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (ст. 168 КК); незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) (ст. 169 КК); пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст. 178 КК); незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь (ст. 179 КК); перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст. 180 КК); посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів (ст. 181 КК); порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 КК);

злочини проти деяких культурних та фізичних прав людини і громадянина: порушення рівноправності громадян залежно від їх расо­вої, національної належності або ставлення до релігії (ст. 161 КК); порушення авторського права і суміжних прав (ст. 176 КК); порушення прав на винохід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію (ст. 177 КК); порушення права на отримання освіти (ст. 183 КК); порушення права на безоплатну медичну допомогу (ст. 184 КК).

Після з’ясування системи злочинів проти проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина можна перейти до аналізу окремих їх видів.