- •Глава IV
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •Глава V
- •138 Глава V
- •§ 2. Міжнародні стандарти прав та свобод
- •Людини і громадянина та їх
- •Співвідношення з національним
- •Законодавством
- •§ 3. Громадянські (особисті) права та свободи людини і громадянина в Україні
- •142 Глава V
- •146 Глава V
- •Глава V
- •Глава V
- •152 Глава V
- •154 Глава V
- •156 Глава V
- •§ 4. Політичні права і свободи громадян України
- •160 Глава V
- •162 Глава V
- •164 Глава V
- •166 Глава V
- •168 Глава V
- •170 Глава V
- •§ 5. Соціальні, економічні та культурні права та свободи людини і громадянина в Україні
- •176 Глава V
- •178 Глава V
- •Глава V
- •§ 6. Конституційні обов'язки людини і громадянина в Україні
- •§ 7. Механізм реалізації, гарантії та захист прав
- •І свобод людини і громадянина в Україні.
- •Обмеження конституційних прав та свобод
- •Людини і громадянина в Україні
- •184 Глава V
- •188 Глава V
- •190 Глава V
- •192 Глава V
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •196 Глэвэ V
- •198 Глава V
- •Глава VI
- •Глава VI
- •§ 2. Поняття, соціальні функції та види виборів. Поняття відзиву
- •Глава VI
- •Глава VI
- •§ 3. Поняття виборчого права. Принципи виборчого права України
- •§ 4. Поняття та види виборчих систем
- •210 Глава VI
- •212 Глава VI
- •§ 5. Виборчий процес та його етапи
- •216 Глава VI
- •Глава VI
- •220 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •234 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •242 Глава VI
- •244 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •250 ГлаваМ
- •252 Глава VI
- •256 Глава VI
- •Глава VI
- •262 Глава VI
- •264 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •272 Глава VI
- •274 Глава VI
- •276 Глава VI
- •278 Глава VI
- •Глава VI
- •282 Глава VI
- •§ 6. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності,
- •Що стосуються процесу виборів.
- •Відповідальність за порушення
- •Виборчого законодавства України
- •Глава VI
- •290 Глава VI
- •Глава VI
- •§ 7. Поняття та види референдумів
- •Глава VI
- •296 Глава VI
- •5) За правовими наслідками:
- •§ 8. Принципи і порядок проведення
- •Референдумів. Відповідальність
- •За порушення порядку
- •Проведення референдумів
- •Контрольні питання та завдання
- •302 Глава VI
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •304 Глава VI
- •Глава VII
- •Глава VII
- •§ 2. Конституційні загальні засади
- •§ 3. Поняття, система і види органів державної влади
- •Глава VII
- •4) За особливістю повноважень:
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •Глава VIII
- •§ 1. Загальна теорія і стан парламентаризму. Місце парламентів у системі вищих органів державної влади
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •§ 2. Конституційно-правовий статус парламенту України — Верховної Ради України
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •332 Глава VIII
- •Глава VIII
- •§ 3. Конституційний склад і структура Верховної Ради України
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VI
- •Глава VIII
- •ГлаваViii
- •Глава VIII
212 Глава VI
• з преференціями (саме цей різновид пропорційної системи, на думку О. Ф. Фрицького, є найбільш ефективним, оскіль ки дозволить громадянам обирати не лише партії, а й нада вати переваги тим або іншим депутатам)1;
• з напівжорсткими списками, коли здійснюється голосуван ня за список у цілому і водночас визначаються преференції. Для пропорційного розподілу мандатів між партіями у сві товій практиці використовуються два методи.
Метод виборчої квоти (метра, коефіцієнта), за якого для визначення кількості місць, які отримає кожен список під час розподілу, застосовується дільник. Відповідно до ч. 7 ст. 96 Закону України «Про вибори народних депутатів України» таким дільником є кількісний склад Верховної Ради України, визначений Конституцією України.
При цьому з метою уникнення входження до парламенту дрібних партійних угрупувань, що конфліктують між собою, законодавчо встановлюється загороджувальний бар'єр, тобто певний відсоток голосів виборців, які повинен отримати список політичної партії для того, щоб партію було допущено до розподілу депутатських мандатів. Відповідно до ч. З ст. 96 Закону України «Про вибори народних депутатів України» право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій (блоків), що отримали три і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні в загальнодержавному виборчому окрузі.
Президент України виступив з ініціативою підвищення прохідного бар'єра на виборах народних депутатів України: «Так ми отримаємо справжню представницьку владу, а не клуб власників політичних партій»2.
Практика встановлення законодавчих обмежень при визначенні результатів голосування за пропорційною системою досить поширена в багатьох країнах світу. При цьому величина бар'єра може різнитись від 0,67% у Нідерландах до 30% для ви-
1 Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Підручник. — К.: Юрін- ком Інтер, 2004. - С 273.
2 Виступ Президента України Віктора Ющенка на Майдані Незалежнос ті 24.08.2005 р. «Україну будує кожен із нас» // Урядовий кур'єр. — 2005. — 26 серпня.
Форми безпосередньої демократії (прямого народовладдя) 213
борчих коаліцій у Греції1. Зважаючи на існуючу в Україні тенденцію до блокування політичних партій, які беруть участь у Виборчому процесі, з нашої точки зору, вартим уваги є досвід деяких зарубіжних країн, де загороджувальний бар'єр для ви-і її ірчих коаліцій значно вищий, ніж для окремих партій. Напри-Клад, у Польщі до розподілу мандатів допускаються політичні Партії, списки яких отримали не менше 5% по країні, а для ви-борчих коаліцій ця цифра становить 8%. Крім того, що більше учасників входять у виборчу коаліцію, то вищим стає бар'єр. Гак, у Чехії для деяких партій він становить 5%, для коаліцій з ДВОХ учасників — 7%, з трьох — 9%, з п'яти — 11%. Щоправда, ЯКЩО при такому розподілі мандатів у парламенті будуть пред-Отавлено тільки дві партії, то бар'єр знижується на один відсо-ГОК для кожної із зазначених категорій2.
У цілому ж, сприяючи оптимізації політичної структури су-I пільства у тривалій перспективі, існування виборчого бар'єра імушує виборця вдаватись до голосування не за найкращого для ЦЬОГО кандидата чи партію, але за найбільш прийнятного з тих, ІГО має шанси на перемогу. Очевидно, з огляду на це в деяких країнах законодавчо закріплено заборону на запровадження за-і (і|юджувального бар'єра (зокрема, про це йдеться в ч. 2 ст. 155 Конституції Португалії).
На думку О. Ф. Фрицького, актуальним є питання скасу-ішііня права політичних партій утворювати політичні блоки, що іапобігатиме входженню до парламенту представників неавторитетних у виборців партій, що гальмують процес політичної і і руктуризації парламенту3.
Метод подільників полягає в послідовному поділі кількості голосів, отриманих кожним списком кандидатів на певну серію
ПОДІЛЬНИКІВ.
Змішана виборча система передбачає поєднання в різних наріаціях мажоритарної та пропорційної систем. За такої системи ішборцю надаються два голоси. Вона застосовується у випад-
' Замніус В., Котляр Д., Євгеньєва А. Виборче законодавство України на-Персдодні змін. Аналіз перспективного виборчого законодавства України та Іноземний досвід // Парламент. — 2001. — № 4. — С. 27—28.
2 Юдин Ю. А. Политические партии и право в современном государст-иг М.: Изд. группа «ФОРУМ-ИНФРА-М», 1998. - С. 208.
:| Фрицький О. Ф. Зазнач, праця. - С 273.
214
ках, коли триває пошук оптимальної для держави виборчої системи1.
У цілому ж як пропорційна, так і мажоритарна виборчі системи мають свої переваги й недоліки. Питання полягає в тому, наскільки вдало у конкретній державі підібрано той або інший вид виборчої системи, наскільки вдасться, зважаючи на цілу низку різного роду обставин, знівелювати недоліки та скористатися перевагами обраної системи. З огляду на це слушною є позиція Конституційного Суду України, викладена ним у Рішенні від 26.02.1998 р. № 1-рп/982: проблема вибору виборчої системи, за якою формується склад Верховної Ради України та представницьких органів місцевого самоврядування, є питанням політичної доцільності.