- •Глава IV
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •Глава V
- •138 Глава V
- •§ 2. Міжнародні стандарти прав та свобод
- •Людини і громадянина та їх
- •Співвідношення з національним
- •Законодавством
- •§ 3. Громадянські (особисті) права та свободи людини і громадянина в Україні
- •142 Глава V
- •146 Глава V
- •Глава V
- •Глава V
- •152 Глава V
- •154 Глава V
- •156 Глава V
- •§ 4. Політичні права і свободи громадян України
- •160 Глава V
- •162 Глава V
- •164 Глава V
- •166 Глава V
- •168 Глава V
- •170 Глава V
- •§ 5. Соціальні, економічні та культурні права та свободи людини і громадянина в Україні
- •176 Глава V
- •178 Глава V
- •Глава V
- •§ 6. Конституційні обов'язки людини і громадянина в Україні
- •§ 7. Механізм реалізації, гарантії та захист прав
- •І свобод людини і громадянина в Україні.
- •Обмеження конституційних прав та свобод
- •Людини і громадянина в Україні
- •184 Глава V
- •188 Глава V
- •190 Глава V
- •192 Глава V
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •196 Глэвэ V
- •198 Глава V
- •Глава VI
- •Глава VI
- •§ 2. Поняття, соціальні функції та види виборів. Поняття відзиву
- •Глава VI
- •Глава VI
- •§ 3. Поняття виборчого права. Принципи виборчого права України
- •§ 4. Поняття та види виборчих систем
- •210 Глава VI
- •212 Глава VI
- •§ 5. Виборчий процес та його етапи
- •216 Глава VI
- •Глава VI
- •220 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •234 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •242 Глава VI
- •244 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •250 ГлаваМ
- •252 Глава VI
- •256 Глава VI
- •Глава VI
- •262 Глава VI
- •264 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •272 Глава VI
- •274 Глава VI
- •276 Глава VI
- •278 Глава VI
- •Глава VI
- •282 Глава VI
- •§ 6. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності,
- •Що стосуються процесу виборів.
- •Відповідальність за порушення
- •Виборчого законодавства України
- •Глава VI
- •290 Глава VI
- •Глава VI
- •§ 7. Поняття та види референдумів
- •Глава VI
- •296 Глава VI
- •5) За правовими наслідками:
- •§ 8. Принципи і порядок проведення
- •Референдумів. Відповідальність
- •За порушення порядку
- •Проведення референдумів
- •Контрольні питання та завдання
- •302 Глава VI
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •304 Глава VI
- •Глава VII
- •Глава VII
- •§ 2. Конституційні загальні засади
- •§ 3. Поняття, система і види органів державної влади
- •Глава VII
- •4) За особливістю повноважень:
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •Глава VIII
- •§ 1. Загальна теорія і стан парламентаризму. Місце парламентів у системі вищих органів державної влади
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •§ 2. Конституційно-правовий статус парламенту України — Верховної Ради України
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •332 Глава VIII
- •Глава VIII
- •§ 3. Конституційний склад і структура Верховної Ради України
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VI
- •Глава VIII
- •ГлаваViii
- •Глава VIII
Глава VI
місцеві ініціативи (можливість їх внесення передбачено ст. 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);
громадські слухання (можливість проведення яких передбачено ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);
• відкликання депутата місцевої ради (порядок відкликання пе редбачено розділом 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 p., зі змінами і доповненнями). Критерієм виокремлення даних форм безпосереднього на родовладдя з-поміж інших форм участі громадян в управлінні державними справами є, на думку Ю. А. Дмитрієва та В. В. Ко марової, вираження у цих формах суверенітету народу1.
Складовими механізму безпосереднього здійснення влади народом є передбачені Конституцією України положення щодо системи політичних прав громадян (статті 36—40 Конституції України). Крім того, Конституцією України визначаються повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування щодо призначення виборів та референдумів в Україні, ініціювання референдуму, здійснення суб'єктивного пасивного виборчого права громадян України, формування Центральної виборчої комісії, положення щодо судового захисту виборчих прав громадян, які також входять до механізму реалізації прямого народовладдя.
Характерними рисами безпосередньої демократії є:
пряме волевиявлення народу, тобто участь громадян у прийнятті рішень;
прийняття рішень імперативного (обов'язкового) характеру.
Отже, безпосередня демократія (пряме народовладдя) — це система форм безпосереднього вільного волевиявлення народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні шляхом прямої його участі в установленні представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування і безпосередньому прийнятті владних рішень з питань, передбачених Конституцією України та законами України2.
Форми безпосередньої демократи' (прямого народовладдя) 201
§ 2. Поняття, соціальні функції та види виборів. Поняття відзиву
Нибори є найбільш поширеною формою прямого народо-ІЛаддя і, на відміну від інших його форм (про які йшлося вище), ПОСТІЙНО і періодично застосовуються у більшості країн світу. V сніговій практиці шляхом виборів формуються як державні інституції — парламенти, посади глав держав, іноді уряди, судомі органи, так і представницькі органи місцевого самоврядування.
У конституційному праві під терміном «вибори» познача-і ГЬСЯ процедура формування державного органу, представницького органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями посадової особи, що здійснюється шляхом голосуван-пи уповноважених осіб за умови, що на кожний представлений і .т. і їм чином мандат можуть претендувати в установленому порядку два і більше кандидата.
Нід виборів необхідно відрізняти призначення складу дер-і .итого органу або посадової особи, що здійснюється коле-ІІ.ПІ1.ПО шляхом голосування уповноважених осіб. Для цього представляється^ як правило, один кандидат. Іноді призначення ИОЖЄ бути з кількох кандидатів, але тоді воно здійснюється зажимай одноособовим органом, як правило, президентом.
Вибори виконують такі соціальні функції:
легітимізація влади;
реалізація народного і національного суверенітету. При цьому виникає питання щодо того, чи передається шляхом виборі в і іародний суверенітет? У науці конституційного права ви-I" и и і вся підхід, відповідно до якого народний суверенітет невід-чу/купаний, а в результаті виборів передається лише право на Його реалізацію в установлених конституцією межах та протя-і ом строку, на який обрано орган чи посадову особу;
Л) забезпечення стабільності, поступовості та наступності (і нукання влади;
А) селекція політичних керівників з огляду на їх попередню п гичну діяльність;
5) формування і вираження суспільної думки1.
1 Ставнійчук М. І. Теоретичні основи безпосереднього народовладдя // Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка. — К.: Наукова дум ка, 2000. - С 292.
2 Ставнійчук М. І. Зазнач, праця. — С. 290.
1 Маклаков В. В. Народные голосования (выборы, отзыв, референдум) // I пні і мі уционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т.; Тома 1—2. ' общая / Отв. ред. Б. А. Страшун. - М.: БЕК, 2000. - С. 355-358.
202