Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КПУ2.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
1.57 Mб
Скачать

§ 4. Політичні права і свободи громадян України

Під політичними правами і свободами розуміють можли­вість участі громадян (як індивідуально, так і колективно) у су­спільно-політичному житті держави та у здійсненні державної влади, що забезпечується законом і публічною владою1.

1 Колесова Н. С. Зазнач, праця. — О. 151.

Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина 159

Зазвичай (однак не завжди) політичні права визнаються тільки за громадянами держави.

Обмеження або ліквідація політичних прав та свобод гро­мадян є однією із визначальних ознак тоталітарної держави.

Дослідники зазначають поверховість, безсистемність та іно­ді суперечність у викладенні політичних прав та свобод у чин­ній Конституції України. В результаті деякі з них відносять до політичних прав ті права, які зазвичай вважаються особисти­ми (наприклад, до політичних прав декотрі вітчизняні конститу­ціоналісти відносять свободу пересування, вибору місця прожи­нання та право вільного залишення території України, право на інформацію, право на громадянство)1.

Розглянемо політичні права та свободи громадян України.

Відповідно до ст. 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у все­українському та місцевих референдумах, вільно обирати і бу­ти обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Громадяни користуються рівним правом до­ступу до державної служби, а також до служби в органах міс­цевого самоврядування.

Юридичним підґрунтям цієї групи політичних прав і свобод слугують закріплені у ст. 5 та ст. 69 Конституції України поло­ження про те, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади и Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування; народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Порядок реалізації права на участь у виборах та референду­мах буде розглянуто детально у Главі VI «Форми безпосеред­ньої демократії (прямого народовладдя)».

Порядок реалізації права на участь у місцевому самовряду­ванні визначено Законом України «Про місцеве самоврядуван­ня в Україні» від 21.05.1997 p., зі змінами і доповненнями. У ст. З цього Закону зазначено, що громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до иідповідних територіальних громад.

1 Шукліна Н. Г. Конституційно-правове регулювання прав і свобод лю­дини і громадянина в Україні (проблеми теорії і практики): Монографія. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — С. 249—250.

ШШШШШШЯЯШШЯ^ЩШ

160 Глава V

Однією з форм участі громадян в управлінні державними справами є право громадян на участь у здійсненні правосуддя. Так, відповідно до ч. 4ст. 124Конституції України народ безпо­середньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Порядок доступу до державної служби визначається Зако­ном України «Про державну службу» від 16.12.1993p., зі зміна­ми і доповненнями, а служби в органах місцевого самовряду­вання —Законом України «Про службу в органах місцевого са­моврядування» від 07.06.2001p., зі змінами і доповненнями.

У деяких країнах, які пережили період тоталітаризму, для обмеження окремої категорії осіб у реалізації права на участь в управлінні державними справами запроваджено інститут люс-ч рації (лат. lustratio —очищення шляхом спокутування) —чис­тки органів і апарату публічної влади, а також освітніх та інших установ від осіб, які в умовах тоталітарного режиму обіймали керівні посади в політичному апараті влади або служили в репре­сивних установах. Як зазначає М. В. Баглай, люстрація є фор­мою особистої політичної відповідальності за участь у правопо-рушній діяльності державної влади. У Німеччині після Другої Світової війни ці заходи іменувалися денацифікацією. Закони про люстрацію було прийнято у 1990-х pp. у Чехії, Польщі, Угор­щині, Естонії. Конституції деяких зарубіжних країн (напри­клад, Італії) передбачають заходи щодо обмеження прав і сво­бод для нащадків повалених правлячих королівських династій1. Після Помаранчевої революції лунали пропозиції щодо прий­няття закону про люстрацію і в Україні.

Відповідно до ст. 36Конституції України громадяни Украї­ни мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, установ­лених законом в інтересах національної безпеки та громадсько­го порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і сво­бод інших людей. Відповідно до міжнародно-правових актів про права людини це право формулюється як право на свободу асоціації.

Маклаков В. В., Страшун Б. Л. Зазнач, праця. — С. 154—155.

Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина 161

Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вира­женню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Чле­нами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях установлюють­ся виключно Конституцією і законами України.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за ро­дом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо член­ства у професійних спілках установлюються виключно Консти­туцією і законами України.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єд­нання громадян чи обмежений у правах за належність чи нена-лежність до політичних партій або громадських організацій.

Усі об'єднання громадян рівні перед законом.

А відповідно до ст. 37Конституції України забороняються утворення і діяльність політичних партій та громадських орга­нізацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію не­залежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності дер­жави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, ра­сової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи люди­ни, здоров'я населення.

Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань.

Не допускається створення і діяльність організаційних струк­тур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових фор­муваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.

Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

Право на об'єднання у політичні партії та громадські органі­зації деталізовано, зокрема, у Законі України «Про об'єднання громадян» від 16.06.1992p., зі змінами і доповненнями, та в За-

в Конституційне право України

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]