§ 4. Політичні права і свободи громадян України

Під політичними правами і свободами розуміють можли­вість участі громадян (як індивідуально, так і колективно) у су­спільно-політичному житті держави та у здійсненні державної влади, що забезпечується законом і публічною владою¹.

¹ Колесова Н. С. Зазнач, праця. — О. 151.

Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина 159

Зазвичай (однак не завжди) політичні права визнаються тільки за громадянами держави.

Обмеження або ліквідація політичних прав та свобод гро­мадян є однією із визначальних ознак тоталітарної держави.

Дослідники зазначають поверховість, безсистемність та іно­ді суперечність у викладенні політичних прав та свобод у чин­ній Конституції України. В результаті деякі з них відносять до політичних прав ті права, які зазвичай вважаються особисти­ми (наприклад, до політичних прав декотрі вітчизняні конститу­ціоналісти відносять свободу пересування, вибору місця прожи­нання та право вільного залишення території України, право на інформацію, право на громадянство)¹.

Розглянемо політичні права та свободи громадян України.

Відповідно до ст. 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у все­українському та місцевих референдумах, вільно обирати і бу­ти обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Громадяни користуються рівним правом до­ступу до державної служби, а також до служби в органах міс­цевого самоврядування.

Юридичним підґрунтям цієї групи політичних прав і свобод слугують закріплені у ст. 5 та ст. 69 Конституції України поло­ження про те, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади и Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування; народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Порядок реалізації права на участь у виборах та референду­мах буде розглянуто детально у Главі VI «Форми безпосеред­ньої демократії (прямого народовладдя)».

Порядок реалізації права на участь у місцевому самовряду­ванні визначено Законом України «Про місцеве самоврядуван­ня в Україні» від 21.05.1997 p., зі змінами і доповненнями. У ст. З цього Закону зазначено, що громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до иідповідних територіальних громад.

¹ Шукліна Н. Г. Конституційно-правове регулювання прав і свобод лю­дини і громадянина в Україні (проблеми теорії і практики): Монографія. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — С. 249—250.

ШШШШШШЯЯШШЯ^ЩШ

160 Глава V

Однією з форм участі громадян в управлінні державними справами є право громадян на участь у здійсненні правосуддя. Так, відповідно до ч. 4ст. 124Конституції України народ безпо­середньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Порядок доступу до державної служби визначається Зако­ном України «Про державну службу» від 16.12.1993p., зі зміна­ми і доповненнями, а служби в органах місцевого самовряду­вання —Законом України «Про службу в органах місцевого са­моврядування» від 07.06.2001p., зі змінами і доповненнями.

У деяких країнах, які пережили період тоталітаризму, для обмеження окремої категорії осіб у реалізації права на участь в управлінні державними справами запроваджено інститут люс-ч рації (лат. lustratio —очищення шляхом спокутування) —чис­тки органів і апарату публічної влади, а також освітніх та інших установ від осіб, які в умовах тоталітарного режиму обіймали керівні посади в політичному апараті влади або служили в репре­сивних установах. Як зазначає М. В. Баглай, люстрація є фор­мою особистої політичної відповідальності за участь у правопо-рушній діяльності державної влади. У Німеччині після Другої Світової війни ці заходи іменувалися денацифікацією. Закони про люстрацію було прийнято у 1990-х pp. у Чехії, Польщі, Угор­щині, Естонії. Конституції деяких зарубіжних країн (напри­клад, Італії) передбачають заходи щодо обмеження прав і сво­бод для нащадків повалених правлячих королівських династій¹. Після Помаранчевої революції лунали пропозиції щодо прий­няття закону про люстрацію і в Україні.

Відповідно до ст. 36Конституції України громадяни Украї­ни мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, установ­лених законом в інтересах національної безпеки та громадсько­го порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і сво­бод інших людей. Відповідно до міжнародно-правових актів про права людини це право формулюється як право на свободу асоціації.

Маклаков В. В., Страшун Б. Л. Зазнач, праця. — С. 154—155.

Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина 161

Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вира­женню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Чле­нами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях установлюють­ся виключно Конституцією і законами України.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за ро­дом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо член­ства у професійних спілках установлюються виключно Консти­туцією і законами України.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єд­нання громадян чи обмежений у правах за належність чи нена-лежність до політичних партій або громадських організацій.

Усі об'єднання громадян рівні перед законом.

А відповідно до ст. 37Конституції України забороняються утворення і діяльність політичних партій та громадських орга­нізацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію не­залежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності дер­жави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, ра­сової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи люди­ни, здоров'я населення.

Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань.

Не допускається створення і діяльність організаційних струк­тур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових фор­муваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.

Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

Право на об'єднання у політичні партії та громадські органі­зації деталізовано, зокрема, у Законі України «Про об'єднання громадян» від 16.06.1992p., зі змінами і доповненнями, та в За-

в Конституційне право України