- •Розділ 2. Технологія ділового спілкування та її
- •7.2. Моделі структури психіки як засіб унаочнення
- •7.3. Технологія передавання інформації між людьми
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 8 вплив особистості партнера на різні сторони спілкування
- •8.1. Вплив особистості партнера на інформаційний обмін – комунікативну сторону спілкування
- •8.2. Перцептивна сторона спілкування та
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •9.1. Поняття "квадра"
- •9.2. Типи рівноправних партнерів
- •6. Стосунки квазітотожності (уявної тотожності, партнери – "квазітотожники", або "паралельні", Додаток 2.Г, №14)
- •7. Стосунки повної протилежності (співрозмовники типу "погаситель, нейтралізатор", Додаток 2.Г, №3)
- •9. Ділові стосунки (співрозмовники типу "товариш по службі",
- •10. Міражні стосунки (співрозмовники типу "міражний дуал",
- •11. Напівдуальні стосунки (співрозмовники типу "напівдуал",
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 10
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 11
- •11.1 “Соціальний замовник” та його “приймач замовлення” („підзамовний”)
- •13 -14. Стосунки соціального замовлення (один партнер –Замовник, другий –підзамовний, Додаток 2.Г, №15-16)
- •11.2 “Соціальний контролер”, або “соціальний ревізор”, та його “підконтрольний” ( “підревізний")
- •15-16. Стосунки соціального контролю (ревізії; один партнер – "Ревізор", другий –"підревізний"”, Додаток 2.Г, №7-8)
- •11.3 Однобічний тиск сильних функцій на слабкі
- •11.4. Способи уникнення негативності впливу
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 12
- •12.1. Технологія ведення телефонної розмови:
- •12.2. Правила запису телефонограми
- •12.1. Технологія ведення телефонної розмови
- •12.2. Правила запису телефонограми:
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 13
- •Прийоми outdoors ("за дверима", на повітрі)
- •13.2. Загальні правила поведінки для гостей
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •14.2. Технологія підготовки наради
- •14.3. Технологія проведення наради
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •3. Лист-відмова
- •4. Лист-заява про звільнення
- •15.2. Відмінності згадування прізвищ, імен та по батькові у листах державною та російською мовами
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •16.2. Переговорний процес
- •16.3. Основні принципи ведення переговорів
- •16.4. Підходи до переговорів
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 17
- •17.1 Основні причини відмінностей між країнами
- •17.2. Загальні правила поводження з іноземцями
- •17.3. Етикет деяких країн Заходу
- •17.4. Діловий етикет країн Сходу
- •17.5. Статути інших "монастирів"
- •17.6. Офіційна мова переговорів
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Додаток 2.Б Відповіді на завдання Додатку 1.А
- •Додаток 2.В типи особистостей та типи об'єктивних стосунків (відтак - співбесідників)
- •Додаток 2.Г
- •Соціон.
17.5. Статути інших "монастирів"
3а роки незалежності України поїздки за кордон стали звичним явищем діловому, повсякденному і туристичному життю багатьох її громадян. Постійно росте також число іноземців, що приїжджають до нас з-за кордону. Недотримання і тими, й іншими елементарних правил спілкування завжди знижує ефективність фінансової і пізнавальної діяльності.
Найважливіші з цих правил сформульовані Генеральним європейським управлінням з туризму:
Від вашої особистої поведінки залежить думка про вашу країну.
У чужій державі не шумлять, не привертають увагу своїм екстравагантним одягом.
Заходьте в релігійні храми, навіть і туристичною метою, не шокуючи прихожан шортами або надмірно відкритими сукнями.
Претензії пред'являють в конкретній формі не до коридорного в готелі або кухаря в ресторані, а до тієї організації, яка вас обслуговує: до свого гіда, директора готелю або ресторану.
За кордоном у більшості країн послуговуються золотим правилом: люблячи свої звичаї, необхідно поважати і чужі. Якщо щось вам здасться дивним (наприклад, розмір черевиків і зріст у гренадерів, що охороняють президентський палац в Афінах), не варто подавати виду, а тим більше – робити коментарі навіть на рідній мові.
Само собою зрозуміло, що навіть у спекотну погоду в південно-європейських країнах не дозволяється огляд церков у напіводягненому вигляді. Також корисно знати, що, наприклад, чорний костюм і капелюх у повсякденному ужитку за кордоном використовуються тільки священнослужителями. Такий саме одяг у будь-яку спеку носять і ті, що сповідають іудаїзм.
Арабські країни
В цьому регіоні велике значення мають традиції ісламу. Тому один із найважливіших елементів спілкування у них - встановлення довіри. Велике значення мають у спілкуванні прояви дружби, щирості, гостинності та гарного настрою. В мусульманському світі іноземець не повинен звертатись з питаннями до жінки — це непристойно, всі контакти мають здійснюватись із чоловіками. При зустрічі чоловіки обіймаються, торкаючись один до одного злегка щокою, плескаючи при цьому по спині та плечах, але це можливо тільки між своїми і не стосується іноземців. Якщо європейське вітання сухе та коротке, в арабів це - ціла процедура, де є місце запитанням про сім'ю, дітей. Навіть якщо ви поспішаєте - обов'язково вислухайте арабського співрозмовника з його нескінченними побажаннями щастя. Промова араба обов'язково супроводжується зверненнями до Аллаха, в арабському світі це звичайна формула чемності.
«Культурна дистанція» в арабів при бесіді коротша за європейську: співбесідники майже торкаються один одного, що свідчить про взаємну довіру. Традиційно арабський співрозмовник виражає до вас дружбу та приязнь: це вважається єдино гідною мусульманина поведінкою. Далі спілкування може відбуватись менш гладко. Арабські співрозмовники завжди уникають певності, полюбляють вирази типу «Іншаала» («Як зволіє Аллах»). Арабське розуміння етикету не дозволяє співрозмовнику бути категоричним і надто швидким в оціночних судженнях. Якщо араб у чомусь відмовляє - зробить він це в максимально м'якій, завуальованій формі.
Ісламська мораль завжди ставила торгівлю в ряд престижних занять, для них це різновид мистецтва. Беручись до торгівлі, араб стає втіленням люб'язності, але перша ціна завжди набагато вища за остаточну. Процес купівлі часто супроводжується пригощанням чаєм, кавою, прохолоджуючими напоями. Якщо вам запропонували маленьку чашку кави (вона дуже міцна, без цукру, з великою кількістю кардамону), то коли вип'єте - віддаєте її господарю, і він доливатиме вам каву доти, доки вона не закінчиться в кавнику. Але якщо ви більше не хочете кави - похитайте чашкою з боку в бік або переверніть догори денцем. Якщо перед кавою пропонують прохолоджуючі напої - це значить, що час, який був відведений для зустрічі, наближається до кінця.
Представники арабських країн під час ділових контактів завжди створюють дружню обстановку, цінують гумор, звертаються до партнерів, використовуючи власні імена. Араби часто й подовгу можуть трясти вашу руку, інколи без видимої причини. Ноги ж у них вважаються нечистою частиною тіла, тому в їх присутності не бажано класти ногу на ногу.
Араби люблять веселитися, в них існує мало не релігійний культ подарунків, але найбільше цінуються авторські роботи: картина або карбування. В одязі арабів вважається неприпустимим поєднання білого з блакитним (це кольори ізраїльського прапора). Під час бесіди араби мають звичку дуже близько схилятися до співрозмовника, що у представників інших націй вважається неетичним. Слід також пам'ятати: правовірні мусульмани 5 разів на день здійснюють «намаз» - молитву. Під час Рамазану, 9-го місяця ісламського календаря, всі працюючі опівдні завершують свою роботу. Четвер чи п'ятниця – вихідний: день, що належить Аллаху. Сьогодні релігійні традиції, може, й не так суворо шануються, але їх ігнорування може раз і назавжди відвернути від вас араба, з яким ви хочете налагодити добрі партнерські стосунки. Ніколи не приходьте з діловим візитом, не маючи достатньо часу: діловій зустрічі обов'язково передуватиме те, що вам подадуть чай, каву, запропонують «світську» бесіду. До речі, - за цією дружньою розмовою можливо вирішаться й ваші проблеми.
Росія
Російська людина здебільшого незнайома із золотою серединою в проявах своїх почуттів - чи це радість, чи горе [31] . Разом із цим, росіяни люблять і вміють жартувати, часто самі над собою. Іноземців завжди прикро вражають грубість манер та відверте нехтування етикетними правилами. Але при цьому гість, який зайде до росіянина в дім, буде нагодований і йому обов'язково господар наллє чарку горілки. До речі, широта російської натури стоїть поруч із національною бідою - пияцтвом, що здавна є частиною «російського духу»
За натурою своєю росіяни - максималісти. Це проявляється і в переговорах російських бізнесменів з іноземцями. Росіянин може заплатити не торгуючись будь-яку суму - і в той же час з недовірою ставитись до партнера по бізнесу. До речі, на Заході більшість бізнесменів з недовірою сприймають так званих «нових росіян»: їх насторожує те, з якою легкістю вони кидаються грошима — при укладанні угод, а надто в казино та на інші розваги. Спостерігаючи це, починаєш розуміти вислів І.Канта про те, що російський характер ще не сформувався. Але чи може сформуватись те, що характеризується як «безмежність, безформність, широта, що спрямована у нескінченність» (М. Бердяєв).
Євреї
Почуття власної гідності та відсутність нерішучості - головні риси характеру представників цього народу. Для цього у них є навіть термін: «хуцпа», який практично неможливо перекласти. Для єврея хуцпа - це особлива сміливість і рішучість, яка необхідна в житті. Євреї кажуть, що навіть поява на мапі країни Ізраїль - це є акт прояву хуцпи. Почуття хуцпи дає змогу з легкістю запросити до танцю королеву чи вимагати підвищення заробітної платні. Найбільш неприємна ситуація для єврея - опинитись у стані незахищеності.
Для єврея безцінний дар - діти. Незалежно від матеріального чи суспільного становища батьків вважається прийнятним, коли на вулиці незнайома людина заговорить з дитиною, надасть його матері корисну пораду щодо її вихованця. Можливо, саме цим пояснюється те, що ізраїльська молодь ,яка виросла на батьківщині, почуває себе центром Всесвіту. Якщо ви запрошені в єврейську сім'ю, не забудьте подарунок для дитини, тим більше, що батьки майже напевно попросять її заспівати чи станцювати. В кібуці, де діти виховуються всі разом, у них формується впевненість у собі та задатки лідерства, через що в подальшому житті вони ставляться до слабкості і неспроможності протистояти долі як до духовного безсилля.
Для єврейського хлопчика особливою церемонією є бар-міцва, що відповідає християнській конфірмації.
Деякі особливості мають місце і при єврейських похованнях. Перш за все, вважається, що проявом поваги до покійного буде організувати поховання якомога скоріше. Поховання проходить дуже просто, навіть квіти на труну - надмірність, краще використати гроші на благодійні цілі в пам'ять про покійного. На цвинтарі присутні стоять доти, доки могила не буде закидана повністю.