Питання для самоконтролю та обговорення

1. Як Ви зрозуміли, чомуспівбесідники (партнери) можуть бути нерівноправними?

2. Чи може одна й та ж людина бути завжди нерівноправним співбесідником? Так, ні – чому?

3. Чи знають люди про об’єктивну нерівноправність стосунків (і партнерів)?

4. Як пояснити нерівноправність партнерів?

5. Чи були до соціонічних відкриттів моделі психіки? Так, ні – чому?

6. Скільки елементів у моделі “Ю”? Які саме за своєю сутністю?

7. Спробуйте самостійно змалювати моделі “Ю” двох будь-яких партнерів – носіїв ТІМів.

Тема 11

ТИПИ НЕРІВНОПРАВНИХ СПІВБЕСІДНИКІВ

11.1.“Соціальний замовник” та його “приймач замовлення”

(„підзамовний”)

11.2 “Соціальний контролер”, або “соціальний ревізор”, та його “підконтрольний” (“підревізний”)

11.3. Однобічний тиск сильних функцій на слабкі

11.4. Способи уникнення негативності впливу

11.1 “Соціальний замовник” та його “приймач замовлення” („підзамовний”)

Із назв співбесідників випливає, що один із них – розпорядник, другий –виконавець розпоряджень, замовлень першого. Це й дає нерівноправність (аджепомінятися місцями вони не в змозі!).

В цілому це можуть бути приємні, доброзичливі стосунки. Але з плином часу “замовник”, який відчуває свій вплив (а саме – на “дитячу” (дуальну) підсвідому функцію партнера, допомагаючи йому), губить чуття міри (забагато замовлень поспіль) або замість допомоги починає сам вимагати самостійних дій з аспекту “дитячої” функції. А це вже занадто для “приймача”! Тоді між ними виникає конфлікт, в якому “замовник” поводиться зверхньо, а для всього оточення здається правим, тоді як “підзамовний” сприймається як нестримана або некомпетентна людина.

Таблиця 2.2. Продовження 3.

Нерівноправні співбесідники (співбесідники знаходяться в асиметричнихстосунках): А) стосунки "соціальне замовлення", партнери:
13	Соціальний замовник (передавач соц. замовлення, «добра няня»)	Стосунки теплі, дружні, але Замовник завжди недооцінює партнера («Він хороша людина, але займається чимось не тим!»). Коли доходить справа до конфлікту – в очах оточуючих Замовник завжди має рацію. Замовник завжди відчуває свій вплив і часто зловживає ним: ІЛЕ наЕІЕ (ІЛЕ – Замовник, ЕІЕ – Приймач): "Кузьма Скрябін" – на Наталю Могілевську
14	Підзамовний (приймач соц. замовлення, "нерозумна дитина")	ЛСЕ – Замовник, ІЛЕ – Приймач. Піти від замовлення Приймач ніяк не може. При тому, що Замовник майже ніколи не чує Підзамовного, будь-яке його самого прохання виконується хоча би з часом. Особливість: замовлення бувають такими частими, що їх неможливо встигнути виконувати.

13 -14. Стосунки соціального замовлення (один партнер –Замовник, другий –підзамовний, Додаток 2.Г, №15-16)

Стосунки, як було сказано вище, мають асиметричну природу і є направленими, векторнимипо своєму характеру. Один із комунікантів – Замовник, передає інформаційний сигнал(замовлення) зі своєї сильної творчої функції на слабку дуальну функцію партнера-приймача, яка завжди готова "до прийому". Рівноправних стосунків не виникає.Це стосунки ієрархічні. У них завжди є начальник – Замовник і підлеглий – Приймач. Все, що говорить і робить Приймач, Замовникові здається не дуже важливим. А Замовник, навпаки, сприймається Приймачем як вельми значна фігура, і його вказівки виконуються беззастережно.

Ці стосунки зручні для Замовника, але обтяжливі для Приймача, який по можливості намагається звільнитися від замовника. Бувають ситуації, в яких реальний начальник займає в інтертипних стосунках позицію Приймача, тодіпередача його команд до підлеглого не доходить і не сприймається їм. При цьому підлеглий (а по своїй інтертипній організації – Замовник по відношенню до свого начальника) сприймає вказівки останнього як нісенітні, безглузді, такі, що не йдуть на користь справи. Конструктивним виходом із цієї ситуації може з'явитися надання повній самостійності підлеглому-Замовникові в питаннях вибору форм і методів діяльності і сформульованої без конкретизації кінцевої мети.

Приклад: Ф.Кіркоров – А.Пугачова, Н.Корольова – І.Ніколаєв, М.Басков – М.Галкін, В.Пресняков мол. – Л.Агутін, Т.Андерс – Д.Болен (Modern talking).