Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TDS_LEKTsII_2_ChAST.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
1.02 Mб
Скачать

7.2. Моделі структури психіки як засіб унаочнення

інформаційного обміну

Із символів функцій будуються моделі типу (інформаційні структури психіки) – найбільш поширена 8-елементна модель "А" (на честь Аушри) і скорочена 4-елементна модель "Ю" (на честь Юнга), що відображає тільки сильні і слабкі канали передавання інформації із розташованими в них функціями (рис. 2.4). Саме завдяки моделямметоди соціоніки дозволяють об'єктивно простежити і проаналізувати технологію передавання інформації, знайти її бар'єри і причини взаємного нерозуміння (комунікативна сторона). Також вони виявляють джерела спотворень при сприйнятті співбесідника (перцептивна сторона) та умови (можливість) співпраці з ним (інтерактивна сторона).

Завдячуючи створенню моделей усіх ТІМів (Додаток 2.А) Аугуста побачила сама і зуміла показати всім, як саме відбувається обмін інформацієюміж людьми – їх носіями, як і чомуодна й та сама людина по-різному сприймаєтьсярізними людьми (носіями різнихТІМів!), а також – кому з ким є сенс "сідати поруч, щоб створити оркестр", а кому – "А ви, друзі, як не сідайте – у музúки ви не годні".

Рис 2.3. Коротка "розшифровка" функцій інформаційного метаболізму

В моделі "Ю" функція третього каналу, а в моделі "А" (рис. 2.4) – четвертої комірки – найбільш слабка, «больова». Її так і називають: МНС – місце найменшого опору, або ТНС – точка найменшого опору. По цій функції людина завжди вчиться, прагнучи відповідати вимогам суспільства, набирає інформацію. І ще особливості, які необхідно враховувати, – критика по цій функції сприймається людиною особливо хворобливо, а робота тривалий час по аспектах блоку Супер ЕГО неодмінно так або інакше призводить до захворювання людини, хоча вона "приписує" свої хвороби зовсім іншим причинам.

Рис. 2 4. Моделі "А" та "Ю" структури психіки

логіко-інтуїтивного раціонального інтроверта (ЛІІ)

7.3. Технологія передавання інформації між людьми

Що нам заважає зрозуміти Іншого? – те, що він Інший.

Що нам допоможе зрозуміти Іншого? – зрозуміти, що він Інший!

Є.І. Головаха., Н.В. Паніна.

Кожна людина має свідомість і підсвідомість, які містять функції Юнга. Як у свідомості, так і у підсвідомості функції поділяються на сильні та слабкі. Коли обговорюється аспект (тема) двох тотожних функцій однакової сили – співрозмовники добре розуміють один одного. Коли функції зовсім різної сили – “сильний” відчуває перевагу і вважає партнера нерозумним, а той відчуває тиск і вважає, що його навмисне кривдять. Але якщо ті ж самі співрозмовники торкнуться зовсім іншої, протилежної ("фізика – лірика") теми, за умови симетричних стосунків вони обміняються ролями: вже “візьме верх” той другий.

Що означає "сила, міць" функції? На рис. 2.4 видно, що підсвідомі функції (у блоку СУПЕР-ІД, де знаходиться і сугестивна (дуальна) комірка моделі А і відповідний "канал" моделі Ю, а також – у блоку ІД) повністю симетричні свідомим відносно горизонтальної вісі симетрії. Свідома частина психіки в соціоніці здобула назву "ментальне кільце" ("ментал" – розум), а підсвідома – "вітальне кільце" ("віта" – життя).

Так от, сила функцій теж відносна – відносно тієї ж вісі: чим далі від неї – тим сильніша функція. А всередині блоків "сили" розподіляються таким чином:

  1. Блок Его: перша – найсильніша у свідомості (чотиривимірна), ведуча;

друга – трошки слабкіша (тривимірна), але більш активна,творча, за нею людина самореалізується.

  1. Блок Супер-Его: третя (під другою, за годинниковою стрілкою нумерація в ментальному кільці) – середня за міццю (двовимірна), трохи підсвідома, рольова;

четверта (під першою) – найслабкіша,больова, ТНС.

3-4. Блоки Супер-Ід та Ід, підсвідомі, Супер-Ід – слабкий "дитячий", жадає допомоги весь час; Ід – сильний підсвідомий, про який писав З.Фрейд, що він нами керує. Їх ми торкатися тут не будемо.

Отже, вловити-зрозуміти приймач (пристрій) музику може тільки на тій хвилі, на яку він зараз налаштований. Так і наша психіка: може адекватно сприймати тільки ті сигнали-інформацію, аспекти (предмет, тема) яких збігаються з нашими сильними свідомими функціями (див. Аксіоматику соціоніки, тотожніфункції). Коли інформація від співрозмовника потрапляє нам на слабку функцію – ми її розуміємо не так, як її розуміє мовець (її джерело), а значно гірше, ми її спотворюємо у своєму мозку. Звичайно, так само погано і він буде розуміти нас, коли ми "зайдемо" зі своїх сильних функцій – першої або другої. Якщо, звісно, він нам не тотожний і не дзеркальний.

Треба ще зважувати, що функції працюють блоками, тому повного ефективного розуміння між "спорідненими" добитися важко: адже добре розуміючи одне одного з аспекту першої, майже однакової (вони ще мають знаки) функції, їм важко не зачепити іншого з аспекту своєї творчої (дієвої, що бере участь у інтерактивній стороні спілкування), яка в того – …больова.Ось і виходить, що "споріднених" співрозмовників вважають то ефективними, то – навпаки. І так далі.

Але "душа зобов’язана трудитися" і ці "родичі" мають прагнути обирати для спілкування аспекти тільки їх однаковихфункцій, а їх немало, половина: перша, третя, п’ята, сьома (тому що функції у блоках поруч симетричні по діагоналях). У "ділових" збігаються друга, четверта, шоста, восьма функції, і наявне добре взаєморозуміння по їх аспектах.

Висновки

  • В основі людської особистості лежать 4 природжені психічні функції, які віддзеркалюють у ній 4 фундаментальні категорії світу – матерію та енергію, простір і час.

  • Ці функції називаються відповідно – логіка та етика, сенсорика та інтуїція.

  • Психіці інформація потрібна так само, як організму – їжа.

  • Психічне – це взагалі різновид інформаційних процесів. Найцікавіше те, що такого висновку дійшли не інформатики, а психотерапевти.

  • Функції мають свої властивості: вони всі екстравертні або інтровертні, а також дві з них раціональні (логіка та етика), а решта дві –ірраціональні (сенсорика та інтуїціяпросто непередбачені, розумом не осяжні)

  • Ефективність спілкування залежить насамперед від того, на яку тему (аспект якої функції) ведеться бесіда.

  • Кожен співбесідник – носій певного типу ІМ, і це накладає деякий відтінок на стосунки під час бесіди, взаємодії. Але головним упродовж її є той тип об’єктивних стосунків, який існує між типами ІМ партнерів і відтак дає назву обом партнерам. Наприклад – "ділові" або "споріднені".

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.