- •Розділ 2. Технологія ділового спілкування та її
- •7.2. Моделі структури психіки як засіб унаочнення
- •7.3. Технологія передавання інформації між людьми
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 8 вплив особистості партнера на різні сторони спілкування
- •8.1. Вплив особистості партнера на інформаційний обмін – комунікативну сторону спілкування
- •8.2. Перцептивна сторона спілкування та
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •9.1. Поняття "квадра"
- •9.2. Типи рівноправних партнерів
- •6. Стосунки квазітотожності (уявної тотожності, партнери – "квазітотожники", або "паралельні", Додаток 2.Г, №14)
- •7. Стосунки повної протилежності (співрозмовники типу "погаситель, нейтралізатор", Додаток 2.Г, №3)
- •9. Ділові стосунки (співрозмовники типу "товариш по службі",
- •10. Міражні стосунки (співрозмовники типу "міражний дуал",
- •11. Напівдуальні стосунки (співрозмовники типу "напівдуал",
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 10
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 11
- •11.1 “Соціальний замовник” та його “приймач замовлення” („підзамовний”)
- •13 -14. Стосунки соціального замовлення (один партнер –Замовник, другий –підзамовний, Додаток 2.Г, №15-16)
- •11.2 “Соціальний контролер”, або “соціальний ревізор”, та його “підконтрольний” ( “підревізний")
- •15-16. Стосунки соціального контролю (ревізії; один партнер – "Ревізор", другий –"підревізний"”, Додаток 2.Г, №7-8)
- •11.3 Однобічний тиск сильних функцій на слабкі
- •11.4. Способи уникнення негативності впливу
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 12
- •12.1. Технологія ведення телефонної розмови:
- •12.2. Правила запису телефонограми
- •12.1. Технологія ведення телефонної розмови
- •12.2. Правила запису телефонограми:
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 13
- •Прийоми outdoors ("за дверима", на повітрі)
- •13.2. Загальні правила поведінки для гостей
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •14.2. Технологія підготовки наради
- •14.3. Технологія проведення наради
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •3. Лист-відмова
- •4. Лист-заява про звільнення
- •15.2. Відмінності згадування прізвищ, імен та по батькові у листах державною та російською мовами
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •16.2. Переговорний процес
- •16.3. Основні принципи ведення переговорів
- •16.4. Підходи до переговорів
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 17
- •17.1 Основні причини відмінностей між країнами
- •17.2. Загальні правила поводження з іноземцями
- •17.3. Етикет деяких країн Заходу
- •17.4. Діловий етикет країн Сходу
- •17.5. Статути інших "монастирів"
- •17.6. Офіційна мова переговорів
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Додаток 2.Б Відповіді на завдання Додатку 1.А
- •Додаток 2.В типи особистостей та типи об'єктивних стосунків (відтак - співбесідників)
- •Додаток 2.Г
- •Соціон.
Розділ 2. Технологія ділового спілкування та її
НАУКОВІ ЗАСАДИ
Тема 7
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ СПІЛКУВАННЯ
7.1. Об’єктивні основи інформаційного обміну між співбесідниками – носіями типів ІМ
7.2. Моделі структури психіки як засіб унаочнення
інформаційного обміну
7.3. Технологія передавання інформації між людьми
7.1.Об’єктивні основи інформаційного обміну між співбесідниками – носіями типів ІМ
Ваші життєві успіхи і невдачі пов'язані з умінням
розумно організовувати комунікативне середовище навколо вас.
Заст. директора МІС Гуленко В.В.
Головна сторона ділового спілкування – обмін інформацією (“комунікативна”). Кожна функція Юнга обробляє інформацію про певний аспект навколишнього світу: сенсорика –про простір, інтуїція –прочас, логіка –проматерію, етика –проенергію. У спілкуванні це відбивається таким чином: функція "етика" не спроможна сприйняти та обробити інформацію про математичний закон, а функція "логіка" нічого не розуміє у людських стосунках і у настроях тощо. Тому передача інформації можлива тільки між тотожними функціями. Відтак, різні місця тотожних функцій у психіках співрозмовників визначають певний результат спілкування і типи співрозмовників. Їх також 16, але це інші типи, про що далі буде.
Для наочного відображення системи юнгівських функцій (базису Юнга, рис. 1.1) з метою пояснення процесу спілкування між людьми, Аушра запровадила 4 символьних позначення. Та позаяк кожна із них може бути в екстравертному (зафарбованому) та інтровертному (незафарбованому) варіантах – функцій усього 8 (рис. 2.1, рис. 2.3). І всі ці 8 функцій є у кожної людини, просто вони по-різному розташовані у 8-ми позиціях (комірках) структури психіки (Додаток 2.А), а відтак – у свідомості та підсвідомості людини.
Так, у всіх інтровертів будь-яка перша функція в моделі незафарбована, в екстравертів – зафарбована. До того ж, одна пара протилежних функцій (сприйняття інформації, тобто сенсорика – інтуїція, рис. 2.2) ірраціональна, а інша – (оцінки інформації та ухвалення рішень, тобто логіка – етика) раціональна. Тому від того, з якої пари функція стоїть на першому місці в назві і моделі ТІМу, залежить – раціональний він чи ірраціональний. Виходить, що для позначення психоінформаційного типу особистості достатньо трьох літер – від двох функцій і ознаки, екстравертом є людина чи інтровертом. Наприклад, сенсорно-етичний інтроверт СЕІ – ірраціональний, тому що назва типу починається з ірраціональної ("що розумом не осягається") функції відчуттів – як вони можуть бути раціональними? Відчуття не залежать від людини, а йдуть на її відповідні органи від об’єктивного зовнішнього світу або зсередини, з організму. А інтуїція взагалі невідомо звідки здобуває інформацію…
Таким чином, із 4-ох відкритих Юнгом пар двополюсних ознак відмінності між людьми дві (а саме – функції) відіграють особливу роль у ТІМі:
відбиваються наочними символами в його моделі (див. моделі, рис. 2.4),
є першими в його канонічній назві (і середніми – у міжнародному чотирисимвольному коді: СЕІ = ISFP),
відбивають у психіці 4 фундаментальні категорії світу, а також
"відповідальні" за природжені потенційні здібності носія певного ТІМу до відповідного цим функціям напряму (сфери) діяльності.
Через цю обставину в даному навчальному посібнику ми "базисом Юнга" називаємо тільки функції – дві дихотомії з двома названими полюсами. Решта дві – просто ознаки відмінності, притаманні функціям базису.
Рис. 2.1. Основні психічні функції і притаманні їм ознаки