- •1.Аспекти управлінських функцій у готельно - ресторанному господарстві.
- •2. Вибір схеми сертифікації готельних послуг. Порядок та процедури проведення робіт пов’язаних з сертифікацією послуг.
- •Основні функції організаційно-методичного центру з сертифікації готельних послуг:
- •3. Вибір схеми сертифікації послуг харчування. Порядок та процедури проведення робіт, пов’язаних сертифікацією послуг харчування.
- •4. Визначення основних термінів в галузі управління якістю.
- •5. Визначення системи бездефектного виготовлення продукції. Основні принципи системи бездефектного виготовлення продукції
- •6. Визначення термінів «контроль якості» та «управління якістю».
- •8. Вимоги нормативної документації до продукції ресторанного господарства.
- •9. Вплив економічних та суб'єктивних факторів на якість продукції та послуг готельно-ресторанного господарства.
- •10. Вплив споживачів на якість продукції та послуг в готельно ресторанному господарстві.
- •11. Впровадження міжнародних стандартів в галузі управління якістю.
- •13. Експрес-метод та арбітражні методи контролю продукції ресторанною господарства.
- •14. Завдання операційного контролю на підприємствах харчування.
- •15. Значення наукових досліджень у підвищенні якості продукції та послуг готельно-ресторанного господарства.
- •16. Значення та сутність управління якістю
- •17. Історична еволюція поняття якості.
- •18. Комплексна система управління якістю продукції та послуг, її основні функції.
- •До процесів системи якості на цій стадії належать:
- •19. Контроль та оцінка якості борошняних кондитерських виробів в закладах ресторанного господарства.
- •20. Контроль та оцінки якості гарнірів в закладах ресторанного господарства.
- •21. Контроль та оцінки якості других страв в закладах ресторанного господарства.
- •22. Контроль та оцінки якості напівфарбирикатів з січеного мяса в закладах ресторанного господарства.
- •23. Контроль та оцінки якості напоїв в закладах ресторанного господарства.
- •24. Контроль та оцінки якості овочевих напівфабрикатів в закладах ресторанного господарства.
- •25. Контроль та оцінки якості перших страв в закладах ресторанного господарства.
- •26. Контроль та оцінки якості сирних напівфабрикатів в закладах ресторанного господарства.
- •27. Контроль та оцінки якості солодких страв в закладах ресторанного господарства.
- •28. Контроль та оцінки якості соусів в закладах ресторанного господарства.
- •29. Контроль та оцінки якості холодних страв в закладах ресторанного господарства.
- •30. Методи контролю, які мають пріоритетне значення для забезпечення випуску доброякісної продукції, безпечної для здоровя
- •31. Організаційна структура й особливості функціонування харчових лабораторій в системі ресторанного господарства
- •32.Організація вхідного контролю у закладах готельно – ресторанного господарства
- •33. Основні документи законодавчої бази державного управління якістю продукції та послуг.
- •34.Основні етапи реформування системи якості в Україні
- •4. Четверта зірка. У 70-80 роки почався перехід від тотального керування якістю до тотального менеджменту якості (tqm). У цей час з'явилася серія нових міжнародних стандартів на системи якості:
- •36. Основні нормативно – правові та законодавчі акти в галузі управління якістю продукції та послуг.
- •37. Основні положення державної політики у галузі захисту прав споживачів
- •38. Основні принципи системи насср щодо забезпеченості продуктів харчування.
- •39. Особливості використання системи насср для закладів готельно – ресторанного господарства
- •40. Основні фактори формування якості продукції та послуг в закладах готельно – рестораного господарства.
- •43. Підготовка аналітичної проби для лабораторного аналізу борошняних кондитерських виробів.
- •46. Петля якості для закладів готельно – ресторанного господарства.
- •47. Правила проведення бракеражу в закладаж ресторанного господарства.
- •48. Правова основа забезпечення якості продукції та послгу готельно – ресторанного господарства та здійснення їхнього контролю
- •49. Пріорітетні напрямки управління якістю в Україні
- •50. Проблема якості продукції та послуг в сучасному суспільстві
- •52. Процедура оцінки якості страв і виробів. Показники, які визначають при оцінці якості продукції
- •53.Роль людського фактора у розв’язані проблеми якості
- •54. Роль сертифікації в науково обґрунтованому управлінні якістю готельно – ресторанному господарстві
- •55. Роль стандартизації в науково обґрунтованому управлінні якістю готельно – ресторанному господарстві
- •56. Система тотального управління якістю tqm. Її використання в готельно – ресторанному господарстві
- •59. Сучасна технічна політика у сфері управління якістю
- •64. Характеристика послуг готельного господарства. Основні вимоги до якості послуг
- •65. Характеристика послуг ресторанного господарства. Основні вимоги до якості послуг
- •66. Шкала органолептичної оцінок якості продукції ресторанного господарства.
50. Проблема якості продукції та послуг в сучасному суспільстві
В ХХІ столітті, в епоху інформаційного суспільства та нестабільної економічної ситуації, проблема управління якістю набуває особливої актуальнсті. Це пов’язано, насамперед, з тим, що споживачі висувають жорсткі вимоги до товарів та послуг, які вони купують та споживають. Разом з тим, вільна конкуренція на ринку дає змогу обрати серед широкого асортименту саме ті продукти (послуги), які можуть найповніше задовольнити потреби споживача. Успіх окремих підприємств та галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають діючим стандартам з якості.
Будь-який продукт, послуга будуть залишатися популярними, зручними, прогресивними та користуватимуться попитом до тих пір, поки не з’являться нові, ще більш досконалі, що обумовлено постійним розвитком науки і техніки. Тому підприємства повинні не лише підтримувати якість продукції (послуг), але й здійснювати політику щодо її підвищення.
Підвищення якості продукції та послуг — задача довгострокова і безперервна, для вирішення якої повинен бути комплексний, системний підхід, реалізація якого можлива лише в рамках системи управління якістю, принципи якої визначені міжнародними стандартами ISO серії 9000.
За даними Міжнародної організації зі стандартизації (ISO), у світі сертифіковано понад 600 тисяч систем менеджменту якістю, що дає підприємствам, які впроваджують такі системи, суттєві переваги, що полягають в оптимальному управлінні всіма наявними у нього ресурсами та дотриманні принципів менеджменту якості.
Політика у сфері управління якістю визначається напрямками діяльності підприємства щодо підвищення якості продукції (послуг) і спрямована на:
· максимальне задоволення потреб і запитів клієнтів;
· недопущення до споживача невідповідної продукції;
· залучення персоналу до активної участі в управлінні підприємством;
· зростання інтелектуального розвитку персоналу підприємства, підвищення його кваліфікації і рівня підготовки [1];
· надання необхідних безпечних умов праці;
· досягнення світових рівнів якості надання послуг шляхом впровадження принципів управління якістю з використанням новітніх інформаційних технологій;
· впровадження принципів всеохоплюючого управління якістю TQM (Total Quality Management) [2];
· створення розвиненої структури управління з використанням сучасних програмних продуктів;
· автоматизацію процесів виробництва продукції (надання послуг);
· взаємовигідне партнерство з іншими організаціями (в тому числі з інвесторами).
Готельна індустрія в наш час є сферою послуг з високим рівнем конкуренції. Основними факторами, які визначають попит на готельні послуги, є ціна та якість. В свою чергу, якість готельних послуг повинна відповідати ряду показників, які базуються на дотриманні вимог нормативних документів та досягнення яких можливе за умов визначення цілей в області якості, планування, управління якістю та її організаційно-ресурсного забезпечення, на що спрямована політика підприємства в області якості.
Під управлінням якістю послуг, які надаються закладами готельного господарства, розуміють постійний, планомірний, цілеспрямований вплив на всіх рівнях на фактори та умови, що забезпечують надання послуг оптимальної якості і повноцінне їх споживання.
У сучасній теорії і практиці управління якістю готельних послуг виділяють 5 основних етапів:
1. Прийняття рішень щодо переліку послуг, що надаються, і підготовка умов щодо їх надання.
2. Перевірка готовності готелю до надання цих послуг і розподіл організаційної відповідальності.
3. Процес надання послуг.
4. Усунення дефектів і забезпечення зворотного зв'язку з метою внесення в процес надання послуг і контролю за цим змін, що дозволяють уникати виявлених дефектів у майбутньому.
5. Розробка довгострокових планів з якості. Здійснення цих етапів неможливе без взаємодії усіх підрозділів системи управління готелем. Така взаємодія носить назву єдиної системи управління якістю. Це забезпечує системний підхід до управління якістю готельних послуг .
51. Програма обстеження засобу розміщення при провеені обов’язкової сертифікації послуг
Обстеження засобу розміщування здійснюється з метою встановлення його відповідності вимогам документації, підтвердження можливості надавати послуги згідно з чинними нормативними документами, надання рекомендацій щодо періодичності і форм проведення технічного нагляду за сертифікованими послугами з розміщення.
Обстеження засобу розміщування складається з таких етапів:
попередня оцінка;
перевірка і оцінка засобу розміщування;
оформлення результатів обстеження.
На етапі попередньої оцінки комісія, що призначена, направляє заявнику опитувальну анкету та перелік документів щодо послуги, які потрібно надати комісії разом із заповненою опитувальною анкетою.
Опитувальна анкета з інформацією щодо послуги подається заявником до органу сертифікації. Зміст наданої інформації є конфіденційним і призначений тільки для використання органом сертифікації.
Після отримання від заявника опитувальної анкети та інших документів комісія здійснює їх аналіз.
За результатами попередньої оцінки комісія складає висновок, у якому наводяться результати аналізу даних опитувальної анкети, інших вихідних матеріалів і документів та визначається доцільність (недоцільність) проведення подальших етапів робіт. Висновок підписують голова та члени комісії і затверджує керівник органу сертифікації.
У разі негативного висновку орган сертифікації повідомляє про це заявника і на час проведення засобом розміщування коригувальних дій припиняє роботи за заявкою. Роботи за заявкою можуть бути продовжені тільки після надання органу сертифікації доказів проведення заявником коригувальних дій.
У разі позитивного висновку комісія складає програму обстеження засобу розміщування, що затверджується керівником органу сертифікації.
Перевірка і оцінка засобу розміщування включає вступну нараду, обстеження засобу розміщування відповідно до затвердженої програми, заключну нараду.
Вступна і заключна наради проводяться згідно з вимогами ДСТУ 3957.
Під час проведення перевірки і оцінки послуг з розміщення збирають фактичні дані про засіб розміщування шляхом:
аналізування документації, що використовується засобом розміщування;
аналізування наявності та стану матеріально-технічної бази, еобхідної для надання послуг з розміщення;
аналізування наявності та стану загального технічного устатковання;
аналізування наявності кваліфікованого персоналу, знання ним інструкцій та правил обслуговування згідно із сферою діяльності, здійснення спостережень за діяльністю персоналу ;
аналізування заходів щодо забезпечення та контролювання якості надання послуг з розміщення;
опитувань персоналу підприємства;
опитувань споживачів послуг з розміщення засобу розміщування;
– повного або вибіркового обстеження членами комісії приміщень, у яких надаються послуги з розміщення (обсяг вибірки встановлюється головою комісії і повинен забезпечувати впевненість у актичномустані. Обстеженню підлягають приміщення загального користування і всі типи номерів);
аналізування інформації органів захисту прав споживачів, претензій і скарг споживачів послуг.
Обстеження засобів розміщування, які функціонують у сезонному режимі, слід проводити на початку сезону. За згоди керівництва засобу розміщування можливе суміщення сертифікаційної перевірки з перевірками державних наглядових організацій.
Результати перевірки, висновки та рекомендації комісії оформляють у вигляді акта обстеження засобу розміщування. Акт обстеження складається під керівництвом голови комісії, який несе відповідальність за недостовірність викладених у ньому відомостей. Кожний член комісії надає голові комісії матеріал до акта щодо пунктів програми, які він перевіряв. Члени комісії несуть відповідальність за недостовірність відомостей, що надаються ними в матеріалах до акта.
Акт повинен містити:
- відомості про орган сертифікації (назву, адресу, номер свідоцтва про призначення органу сертифікації в Системі, реєстраційний номер атестата акредитації ― за наявності) та про перевірений засіб розміщування (назва, адреса);
- відомості про підстави для проведення перевірки;
- мету та завдання проведення перевірки;
- склад комісії;
- склад представників засобу розміщування, в присутності яких проводилася перевірка;
- вказівку про конфіденційність інформації, яку використано у звіті;
- вихідні дані про засіб розміщування за документами, наданими виконавцем послуг: (характеристика і тип засобу розміщування, форма власності, відомча належність, сезонність роботи, рік введення в дію, рік реконструкції, кількість корпусів, кількість номерів, кількість працівників, відстань від центру міста і основних транспортних терміналів тощо), відомості про програму обстеження, відомості про нормативні документи, на відповідність яким проводиться сертифікація;
- результати обстеження об’єктів згідно з програмою перевірки;
- результати спостережень, зауваження та висновки про невідповідності;
- висновок щодо можливості (неможливості) надання заявлених послуг з розміщення відповідно до встановлених вимог;
- рекомендації щодо усунення підприємством виявлених під час перевірки невідповідностей (за наявності) із зазначенням термінів їх усунення;
- рекомендації щодо періодичності і форм проведення технічного нагляду за наданням сертифікованих послуг;
- відомості про направлення акта.