1.РПС та РЕ: спільні та відмінні риси.

Мета – вирішення територіальних, регіональних завдань у процесі виробництва, розподілу обміну та споживання. У процесі вивчення має сформуватися комплексне, просторове сприйняття економіки з позиції зростання ролі людського чинника в усіх сферах суспільного виробництва, необхідності врахування науково – технічного прогресу у вирішенні економічних та інших проблем. Предметом є виявлення законів, закономірностей та визначення принципів і факторів просторової організації продуктивних сил економічних районів, їх сучасне і перспективне розміщення. Об’єктом виступають всі елементи просторової організації продуктивних сил регіонів – природо – і трудоресурсний потенціал, галузеві і міжгалузеві комплекси, територіальні форми організації продуктивних сил та системи господарювання, соціальна інфраструктура. Головним завданням є обґрунтування оптимального розміщення продуктивних сил.

Продуктивні сили – це сукупність людських, матеріальних та інших силових елементів, суттєвою властивістю яких є створююча дія (діяльність).

2.Об’єкт та предмет регіональної економіки як науки.

Регіональна економіка – самостійний науковий напрям, основою якого є комплекс знань з економічних і суміжних наук, який вивчає особливості розвитку і взаємодії системи виробничої соціальної природно – екологічної сфери і регулювання соціально – економічних процесів на рівні регіонів, що історично склалися в межах держави або великих територій.

Метою розвитку РЕ є забезпечення високого рівня і якості життя населення відповідного регіону.

Об’єктом РЕ є регіон як велика індивідуальна територіальна одиниця дещо відмінна від елементів існуючого політичного або адміністративного поділу.

Предметом вивчення РЕ. Розрізняють такі аспекти соціально – економічного розвитку просторових утворень як складних систем із численними внутрішніми і зовнішніми взаємозв’язками що вимагають визначення напрямів та механізмів вирішення назрілих проблем а також оцінки наслідків реалізації запропонованих рішень є предметом РЕ. Він складний і багатогранний, основними складовими предмета є: економіка окремого регіону; економічні зв’язки між регіонами; регіональні системи; розміщення продуктивних сил; удосконалення механізмів і методів управління і регулювання господарською діяльністю регіону. Завдання: - розширення та поглиблення змісту регіональних досліджень, вивчення й осмислення нових процесів і явищ, - розвиток та вдосконалення методології регіональних досліджень, розробка наукових основ оптимальної трансформації структури соц.-ек систем регіонів, їх інфраструктурних складових;- вивчення процесів, що впливають на економіку регіонів, - дослідження проблеми більш широкого і повного залучення національних і світових ресурсів для розвитку госп-ва регіону;- вдосконалення фінансово-економічних основ місцевого самоврядування; - вивчення соц.-ек умов і факторів відтворення в регіонах; - дослідження рівня спеціалізації, інтеграції і проблем комплексного розвитку регіонів і їх ек зв’язків; - аналіз ек ефективності функціонування регіональних соц.-ек систем,прогнозування їх розвитку.

6. Статистичний метод в дослідженні регіональних аспектів розвитку економіки

Статистичний метод ґрунтується на аналізі даних про господарство і населення регіонів та країн, сприяє з’ясуванню особливостей просторової взаємодії різних територіально-економічних систем. У цьому аспекті важливу роль відіграє статистика як ефективний інструмент дослідження економічного і соціального стану конкретної території.

7.Картографічний метод в дослідженні регіональних аспектів розвитку економіки

Картографічний метод дає змогу створювати тематичні карти, наносячи на них безліч об’єктів, відображаючи їх взаємо - розташування і взаємозв’язки. Цей метод використовують на всіх етапах дослідження – від збирання вихідних даних до розроблення нових наукових матеріалів. Складання різноманітних тематичних карт підвищує інформаційну місткість наукового матеріалу. Карти є дієвим інструментом наукових досліджень.

8.Математичні методи в дослідженні регіональних аспектів розвитку економіки.

Економіко-математичний метод – формалізо­ваний  опис економічних явищ і процесів у вигляді відповід­них моделей – ситем математичних рівнянь. Найча­стіше використовують 2 види економ.- математ. мо­делей: балансові та оптимізаційні.А також дозволяють виразити певні кількісні співвідношення, а іноді і якісні закономірності розміщення різних форм і типів господарства, розселення і життєдіяльності населення. Великий інтерес представляє математичні моделювання різних соціально-економічних процесів і об`єктів.