- •2.Об’єкт та предмет регіональної економіки як науки.
- •6. Статистичний метод в дослідженні регіональних аспектів розвитку економіки
- •7.Картографічний метод в дослідженні регіональних аспектів розвитку економіки
- •8.Математичні методи в дослідженні регіональних аспектів розвитку економіки.
- •9.Загальнонаукові методи в дослідженні регіональних аспектів розвитку економіки.
- •11.Поняття про сгр, його суть та функції
- •12.Принципи сгр
- •14. Сгр в працях сучасних вчених
- •15.Сгр України за м.Д. Пістуном та ф.Д. Заставним
- •16.Сгр України за м. Паламарчуком та с.І. Іщуком
- •17.Сгр України за Поповкіним та Шаблієм
- •19.Придніпровський економічний район
- •20.Причорноморський економічний район
- •21. Центральноукраїнський економічний район
- •22. Столичний економічний район
- •23. Північно-Східний економічний район
- •24. Північно-Західний економічний район
- •25. Карпатський економічний район
- •26. Подільський економічний район
- •27. Демографічні особливості регіонів України
- •28.Природний рух населення України, його вплив на економіку держави
- •29.Міське розселення в Україні, його вплив на розвиток регіонів
- •30.Урбанізація, її особливості та вплив на економіку держави
- •31. Трудоресурсний потенціал, його регіональні відмінни
- •32.Суть поняття та визначення «трудові ресурси»
- •33. Позитивні наслідки зовнішніх міграцій населення України
- •34.Статево-вікова та соціальна структура населення України
- •35. Відтворення населення в Україні
- •36.Cільське розселення в Україні, його вплив на розвиток регіонів
- •37. Поняття про національні показники економіки держави (ввп, внп та національний дохід)
- •38.Поняття про твк та його функції
- •39.Галузева структура господарства України
- •39.Галузева структура господарства України
- •40. Територіальна структура промисловості
- •41. Територіальна структура с/г України
- •42.Поняття про міжгалузеві комплекси
- •43.Паливна промисловість України
- •44.Електроенергетика України
- •45. Чорна металургія України
- •46.Кольорова металургія України.
- •47. Машинобудівний комплекс України
- •48. Хімічний комплекс України
- •49. Лісопромисловий комплекс України
- •50.Комплекс будівельних матеріалів
- •51.Соціальний комплекс в Україні
- •52. С/г України
- •53.Харчова промисловість України
- •54. Легка промисловість України
- •54. Легка промисловість України
- •55. Транспортний комплекс України
- •56. Україна і світове господарство
- •60. Проблеми охорони біосфери в Україні
- •61. Червона та Залена книги
- •62.Україна і нато, проблеми економічних, а не військових відносин
- •63.Україна і сот.
- •64. Україна і світове господарство. Проблеми і перспективи зовнішніх економічних взаємовідносин.
- •65. Україна і єс
- •66. Промислові викиди та їх вплив на навколишнє середовище та географічну оболонку.
- •67. Поняття про екологічний моніторинг навколишнього середовища
- •1.2 Розвиток системи екологічного моніторингу в Україні
16.Сгр України за м. Паламарчуком та с.І. Іщуком
Паламарчук виділяє 6 соціально – економічних райони: Західний, Донецький, Придніпровський, Причорноморський, Центральний) поділ території Украни на рігіон повязували за ознакою його географічного положення.
17.Сгр України за Поповкіним та Шаблієм
В. Поповкін у праці “Регіонально-цілісний підхід в економіці” (1993 р.) обгрунтував поділ України на 5 макрорайонів і 10 мезорайонів. До макрорайонів він відніс:1) Центральноукраїнський (Київська, Чернігівська, Житомирська, Черкаська та Кіровоградська області); 2) Донбас та Нижнє Придніпров’я (Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька області);3) Слобідська Україна (Харківська, Сумська, Полтавська області);4) Причорноморський (Одеська, Миколаївська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим); 5) Західноукраїнський (Рівненська, Волинська, Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька, Тернопільська, Вінницька, Хмельницька області). Цікавим є підхід до виділення економічних районів О.І. Шаблія. В основу класифікації економічних районів він поклав не лише економічні, а й соціально-економічні показники, виділивши таким чином 6 специфічних соціально-економічних районів та Автономну Республіку Крим: Східний, Центрально-Східний, Цент-ральний, Північно-Східний, Західний, Південний, Автономна Республіка Крим. 18. Донецький економічний район
Донецький економічний район розташований на сході і південному сході України. Включає Донецьку і Луганську області. Район має сприятливі природні умови. Рельєф: Донецька і Приазовська височини, відроги Середньоросійської височини, Придніпровська і Причорноморська низовини. Клімат помірно континентальний, досить сухий. Ґрунти – чорноземи звичайні.Природні ресурси досить різноманітні. Головне багатство району – паливні корисні копалини. Тут розташований найбільший вугільний басейн України – Донецький. На території Донецького кряжу видобувають руди різних металів: ртутних, свинцево-цинкових, алюмінієвих тощо. Район багатий на будівельну сировину: вапняки, глини, гіпс, графіт тощо.У Донецькому економічному районі зосереджені значні людські ресурси. За кількістю і густотою населення район посідає перше місце в Україні.
Провідною галуззю економіки є промисловість. Галузі спеціалізації: електроенергетика, вугільна, металургійна, важке машинобудування, промисловість будівельних матеріалів.Вугільна промисловість сформувалася на базі Донецького кам’яновугільного басейну. На ній базується потужна електроенергетика, представлена ТЕС, основні з них – Вуглегірська, Луганська, Курахівська, Миронівська, Старобешівська тощо.Чорна металургія виробляє чавун, сталь, прокат. Найбільші підприємства – „Азовсталь” у Маріуполі, Донецькій, Макіївський, Алчевський заводи. Кольорова металургія поступається чорній за масштабами виробництва. Цинк виробляють у Костянтинівні, ртуть – у Микитівні, мідь та латунь в Артемівську. Чорну металургію обслуговує потужна коксохімічна промисловість. Найбільші коксохімічні підприємства розташовані в Авдіївці, Горлівці, Донецьку, Алчевськ, Стаханові.Район має розвинену хімічну промисловість. На базі місцевої коксохімії виробляють азотні (Горлівка, Сєверодонецьк) і фосфорні добрива (Костянтинівна), працює лакофарбова промисловість (Рубіжне). Виробництво соди розвинене у Лисичанську та Слов’янську. Нафтопереробна промисловість зосереджена в Лисичанську, смоли і пластмаси виробляють у Донецьку і Сєверодонецьку, гумовотехнічні вироби – у Лисичанську.У машинобудівному комплексі переважає металоємне машинобудування. Провідними підприємствами є Краматорський та Новокраматорський заводи важкого машинобудування. Там виробляють екскаватори, прокатні стани, транспортне та гірничо-шахтне обладнання. У Горлівці, Ясинуватій, Луганську, Дружбовці виробляють гірничо-шахтне обладнання; в Макіївці, Слов’янську, Дебальцевому – устаткування для металургійної промисловості. Добре розвинене транспортне машинобудування: в Луганську виробляють тепловози, трамваї, в Стаханові – вагони, в Маріуполі – цистерни.Потужна сировинна база сприяє розвитку промисловості будівельних матеріалів, особливо цементній (Амвросіївна, Макіївка, Єнакієве, Краматорськ), виробництво скла (Костянтинівна), залізобетонних конструкцій (Донецьк, Луганськ).Природні умови району сприяють розвиткові сільського господарства. Тваринництво переважає над рослинництвом. Розвинені молочно-м’ясне та молочне скотарство, свинарство та птахівництво. У рослинництві переважають зернові (озима та яра пшениця, кукурудза, ячмінь) і технічні (соняшник) культури. В індустріальній частині району сільське господарство має приміський характер. Район має добре розвинений транспортний комплекс. Тут найгустіша сітка залізничних шляхів, розгалужена мережа автомагістралей.Донецький економічний район має найвищий рівень економічного розвитку в Україні.