- •2.Об’єкт та предмет регіональної економіки як науки.
- •6. Статистичний метод в дослідженні регіональних аспектів розвитку економіки
- •7.Картографічний метод в дослідженні регіональних аспектів розвитку економіки
- •8.Математичні методи в дослідженні регіональних аспектів розвитку економіки.
- •9.Загальнонаукові методи в дослідженні регіональних аспектів розвитку економіки.
- •11.Поняття про сгр, його суть та функції
- •12.Принципи сгр
- •14. Сгр в працях сучасних вчених
- •15.Сгр України за м.Д. Пістуном та ф.Д. Заставним
- •16.Сгр України за м. Паламарчуком та с.І. Іщуком
- •17.Сгр України за Поповкіним та Шаблієм
- •19.Придніпровський економічний район
- •20.Причорноморський економічний район
- •21. Центральноукраїнський економічний район
- •22. Столичний економічний район
- •23. Північно-Східний економічний район
- •24. Північно-Західний економічний район
- •25. Карпатський економічний район
- •26. Подільський економічний район
- •27. Демографічні особливості регіонів України
- •28.Природний рух населення України, його вплив на економіку держави
- •29.Міське розселення в Україні, його вплив на розвиток регіонів
- •30.Урбанізація, її особливості та вплив на економіку держави
- •31. Трудоресурсний потенціал, його регіональні відмінни
- •32.Суть поняття та визначення «трудові ресурси»
- •33. Позитивні наслідки зовнішніх міграцій населення України
- •34.Статево-вікова та соціальна структура населення України
- •35. Відтворення населення в Україні
- •36.Cільське розселення в Україні, його вплив на розвиток регіонів
- •37. Поняття про національні показники економіки держави (ввп, внп та національний дохід)
- •38.Поняття про твк та його функції
- •39.Галузева структура господарства України
- •39.Галузева структура господарства України
- •40. Територіальна структура промисловості
- •41. Територіальна структура с/г України
- •42.Поняття про міжгалузеві комплекси
- •43.Паливна промисловість України
- •44.Електроенергетика України
- •45. Чорна металургія України
- •46.Кольорова металургія України.
- •47. Машинобудівний комплекс України
- •48. Хімічний комплекс України
- •49. Лісопромисловий комплекс України
- •50.Комплекс будівельних матеріалів
- •51.Соціальний комплекс в Україні
- •52. С/г України
- •53.Харчова промисловість України
- •54. Легка промисловість України
- •54. Легка промисловість України
- •55. Транспортний комплекс України
- •56. Україна і світове господарство
- •60. Проблеми охорони біосфери в Україні
- •61. Червона та Залена книги
- •62.Україна і нато, проблеми економічних, а не військових відносин
- •63.Україна і сот.
- •64. Україна і світове господарство. Проблеми і перспективи зовнішніх економічних взаємовідносин.
- •65. Україна і єс
- •66. Промислові викиди та їх вплив на навколишнє середовище та географічну оболонку.
- •67. Поняття про екологічний моніторинг навколишнього середовища
- •1.2 Розвиток системи екологічного моніторингу в Україні
32.Суть поняття та визначення «трудові ресурси»
Трудові ресурси – це населення працездатного віку, яке працює або не працює, а також пенсіонери і підлітки, які працюють. Трудові ресурси України – 57,4%. Серед них 56,3%особи працездатного віку; 3,3% - пенсіонери та підлітки.Майже 70% населення проживає у містах. Зайнятість населення становить 37,8% віком від 30 -40 р., які мають високий рівень професійно – кваліфікованої та освітньої підготовки. Серед трудових ресурсів, які лише незайняті, основну частину становлять ті що вчаться. Рівень безробіття на багатьох підприємствах чисельність працюючих перевищує оптимальну тобто таку кількість при якій забезпечується ефективна робота підприємства.
33. Позитивні наслідки зовнішніх міграцій населення України
Постановка проблеми Сьогодні зовнішня трудова міграція населення України є масштабним, загальнодержавним явищем, яке потребує усестороннього вивчення, аналізу, прогнозування та адекватної реакції держави через формування та реалізацію національної еміграційної та імміграційної політики. Трудова зовнішня міграція є природною реакцією населення на негативні зміни в соціально-економічному житті суспільства в період структурних перетворень в економіці, за умови нерозвиненості та деформованості внутрішнього ринку праці, масового галузевого і регіонального безробіття. В той же час значні масштаби, позитивна динаміка, залучення до трудової міграції населення більшості регіонів та різних соціальних груп, тривале збереження негативних тенденцій у розвитку внутрішнього ринку праці створили умови для зміни характеру явища із ситуативного та внутрішньо регіонального на системний та загальнодержавний. Нажаль на сьогодні держава практично не має довгострокової стратегії та дієвих механізмів, які б могли принципово змінити ситуацію на внутрішньому ринку праці, вплинути на мотивацію трудових мігрантів, передусім, збільшити конкурентноздатність національного ринку праці. Загальна чисельність українських трудових мігрантів, які працюють за кордоном оцінюється в середньому за різними джерелами від 3 до 7 млн. осіб . Ця кількість включає нелегальних, легалізованих та легальних трудових мігрантів. За експертними оцінками, порівняно з нелегальними, легальні трудові мігранти становлять не більше 1% від загальної чисельності громадян України, які виїжджають за кордон з метою працевлаштування. Перспективи подальших досліджень Концепція національної політики у сфері регулювання міждержавної трудової міграції повинна формуватися у двох напрямках: з одного боку – формування умов для підвищення конкурентноздатності національного ринку праці та створення умов для зменшення масштабів зовнішньої трудової міграції праці; з іншого забезпечення захисту інтересів громадян України за кордоном та створення умов для поширення легальної трудової міграції. Соціальний захист трудових мігрантів-громадян України забезпечується міждержавними та міжурядовими угодами про працевлаштування та соціальний захист трудових мігрантів, шляхом приєднання України до міжнародних договорів з питань захисту прав трудових мігрантів.
На сьогодні враховуючи ситуацію на внутрішньому ринку праці, передусім рівень оплати праці в Україні, збільшення розриву між рівнем заробітної плати та вартістю життя, збереження високого рівня безробіття в окремих регіонах, Україна не може ефективно впливати на масштаби та мотивацію зовнішньої трудової міграції своїх громадян, тому практичні заходи можуть бути спрямовані на зменшення негативних наслідків цього явища.