5.3 Аналіз рентабельності капіталу

Рентабельність капіталу (активів), або економічна рентабель­ність, визначається за формулою:

RА = РQ/А,

Де РQ - прибуток від реалізації продукції; А - активи (валюта балансу).

Якщо чисельник та знаменник помножити на чисту виручку від реалізації V, то рентабельність активів можна вважати добутком двох показників-співможників, а саме: рентабельності реалізованої продук­ції RQ та ресурсовіддачі, або оборотності активів Qа, або коефіцієнта трансформації Кт, економічний зміст якого полягає в тому, що він по­казує скільки виручки отримає підприємство з кожної грошової 1-ці, вкладеної в активи підприємства, тобто

RA = PQ V/AV = PQ V/VA = RQOa

Регулювання рентабельності капіталу зводиться до впливу на рентабельність продукції та оборотність активів. Якщо рентабельність продукції неможливо збільшити, то збільшуючи оборотність залуче­них ресурсів, збільшують рентабельність капіталу.

5.4 Аналіз рентабельності власного капіталу

У практиці фінансового аналізу рентабельність власного капіта­лу вважають найважливішим підсумковим показником, де фокусу­ються результати всіх напрямків діяльності. Розглядають три- і п'ятифакторні моделі рентабельності.

Трифакторна модель рентабельності

Рентабельність власного капіталу визначають як добуток рента­бельності реалізації за чистим прибутком RQч , оборотності активів Оа та коефіцієнта фінансової залежності (відношення сукупного капіталу до власного) Кфз, тобто

Rвк = RQч*Оа*Rфз = Р/ВК = (Р/V)*( V/А)*(А=П/ ВК),

Де Р - чистий прибуток; V - чиста виручка від реалізації; А -

активи; П - пасиви.

Рентабельність власного капіталу залежить івід змін рентабель­ності продукції (операційна діяльність), ресурсовіддачі (інвестиційна діяльність) і співвідношення сукупного та позикового капіталу (фінансова діяльність ).

З трифакторної моделі рентабельності власного капіталу випли­ває, що на її значення впливає збільшення частки позикових коштів, тобто фінансовий ліверидж (важіль), який супроводжується підви­щенням ризику втрати фінансової незалежності. З огляду на цей ризик з'ясовується, на скільки % зміниться рентабельність власного капіталу при зміні валового прибутку на 1 % за умов різних часток позикового капіталу в пасивах підприємства.

Зворотний напрямок дії фінансового важеля: при незначному зменшенні валового прибутку рентабельність власного капіталу істот­но знизиться на підприємстві з високим фінансовим важелем і несут­тєво — з низьким.

Рівень фінансового важеля РФВ = ∆Rвк,% / ∆ВП, %

П'ятифакторна модель рентабельності

Ця модель включає такі показники: рентабельність реалізації, коефіцієнт фінансової залежності, частка термінових зобов'язань у валюті балансу, коефіцієнт загального покриття, оборотність поточ­них активів.

Розширена формула для визначення впливу чинників на рента­бельність власного капіталу:

Rвк = Р/ВК = (Р/V* (А=П/ ВК)*(ПП/А)*(ПА/ПП) * ( V/ПА),

Де ПА,ПП - поточні активи та пасиви за даними балансу підприємства.

Якщо цю формулу наповнити коефіцієнтом реінвестування чистого прибутку Кр (нерозподілений прибуток), отримаємо ко­ефіцієнт нарощування власного капіталу за рахунок прибутку ∆ВКр, який визначається відношенням реінвестованого прибутку до власного капіталу:

∆ВКр = (Рг/ВК)*(А/ВК)*(ПП/А)*(ПА/ПП) * ( V/ПА)*( Рг/Р),

де Рг - частка реінвестованого прибутку

Підвищення рентабельності власного капіталу детермінує темп збільшення виручки від реалізації продукції:

∆V = (Кр Rвк) / (1-Кр Rвк)