10.4 Рейтинг підприємств за критерієм "суми місць"

Йдеться про найпростіший спосіб визначення рейтингу підпри­ємств за їх фінансовим станом. Його доцільно використовувати у на­вчальному процесі. Суть методу полягає в тому, що одержані резуль­тати заносяться в узагальнюючу форму. Спочатку визначають місце, яке посідає ]-те підприємство (і = 1,т) з і-го показника (і = 1,п). На основі цих даних підбивають підсумок значень місць, отриманих під­приємством за всіма аналізованими показниками. Підприємство з мі­німальною сумою місць посяде в рейтингу першу позицію.

Наведену методику можна використовувати для визначення рейтингу реальних підприємств. Перевагою її є простота, недоліком -неточність результатів. Однак для першого туру визначення групи привабливих підприємств-лідерів і групи аутсайдерів визначити рей­тинг за критерієм "суми місць" доцільно.

Визначення рейтингу підприємств за критерієм "суми місць".

Відносні аналітичні показники фінансового стану, і=1,n	Підприємства, j = 1,m
			j
1
			Значення показника Місце за і
Сума місць за j
Місце, яке посіло підприємство

10.5 Тестування підприємств як позичальників

З метою зниження ризиків комерційні банки вдаються до різних узагальнюючих критеріїв оцінки платоспроможності своїх потенцій­них позичальників. Такі критерії банк визначає на власний розсуд і це може бути його комерційною таємницею.

Українські банки керуються при цьому Положенням про поря­док формування та використання резерву для відшкодування можли­вих втрат за кредитними операціями комерційних банків, затвердже­ним постановою Правління Національного банку України від 28.03.98р. №22.

Досвід російських банків щодо умовного поділу підприємств-позичальників за класами свідчить, що істотними вважаються 3 пока­зники ліквідності та показник фінансової автономії.

Критерії поділу підприємств-позичальників за класами

Коефіцієнт	Клас позичальників
	1-й	2-й	3-й
Абсолютної ліквідності	>0,2	0,15-0,2	<0,15
Швидкого покриття	>0,8	0,5-0,8	<0,5
Покриття (поточної ліквідності)	>2	1-2	< 1
Автономії	>0,6	0,4-0,6	<0,4

Українські дослідники пропонують такі критерії для оцінювання кредитоспроможності позичальників та ризику банку:

• поточний фінансовий стан позичальника;

• об'єкт кредитування;

• термін та розмір кредиту;

• досвід роботи з позичальником;

• кадровий потенціал;

• якість застави (ліквідність, стабільність цін, придатність до зберігання).