- •1.Прелмет та завдання історії первісного суспільства.
- •2. Джерела з історії первісного суспільства.
- •3. Хронологія та періодизація історії первісного суспільства( геологічна та археологічна періодизації).
- •2.Геологічна
- •4.Антропологічна періодизація.
- •600 000-35 000 До н. Э.
- •35 000-10 000 До н. Э.
- •7.Виникнення історії первісного суспільства як науки.
- •10.Еволюція приматів.
- •11. Австралопітеки: різновиди, датування, місця знаходження:
- •12. Гіпотези про прабатьківщину людства: азіатська теорія.
- •13. Гіпотези про прабатьківщину людства: африканська теорія.
- •14. Гіпотези про прабатьківщину людства: теорія нетропічного походження .
- •15.Розселення архантропів у Старому Світі . Періоди та шляхи міграцій ( згідно теорії африканського походження гомінід).
- •16. Архантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •17. Палеантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •19. Нові трактування часу та місця виникнення людини розумної.
- •20. Расова класифікація.
- •21. Проблема походження та видової єдності рас.
- •23. Праобщина. Проблема датування. Біологічний та соціальний фактори розвитку.
- •1. Остроконечник; отщеп, отделанный в виде длинного острого треугольного наконечника, который, возможно, привязывали к деревянному древку или
- •26. .Позбавлення тваринного егоїзму та початок становлення людських відносин у общині палеоантропів.
- •27.Ранні форми релігії. Археологічні та етнографічні свідоцтва.
- •28.Розвиток мислення та мови.
- •29.Виникнення екзогамії та роду. Дуально-родова організація.
- •31.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.(40-6)
- •32.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період мезоліту.
- •33.Соціальна структура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.
- •34.Соціальна структура ранньородової общини у період мезоліту.
- •35.Соціально-економічні відносини у добу ранньородової общини.
- •36.Інститути правління та влади у добу ранньородової общини.
- •37.Народонаселення та його репродукція в епоху ранньородової общини.
- •38.Статево-вікова організація в епоху ранньородової общини.
- •39. Духовна культура в епоху ранньородової общини.
- •40. Становлення виробничого типу господарства та його передумови: біологічна та культурна.
- •41. Гіпотези щодо виникнення скотарства та землеробства
- •42.Пошуки пробатьківщини походження землеробства та скотарства.
- •43. Технологічні та економічні досягнення «неолітичної революції»
- •44. Значення переходу до виробничого типу господарства. Перспективи розвитку землеробських та скотарських суспільств.
- •45. Виникнення надлишкового продукту та становлення соціально-престижної економіки.
- •46. Розподілення та еволюція відношень власності в епоху пізньородової общини.
- •47. Проблема 1 суспільного поділу праці.
- •48. Соціальна структура доби пізньородової общини.
- •49. Народонаселення та його репродукція в епоху пізньородової общини.
- •50. Організація влади в епоху пізньородової общини.
- •51. Духовна культура у епоху пізньородової общини.
- •52. Передумови та причини розкладу первісного ладу.
- •53. Приватна власність: умови появи та етапи розвитку.
- •54. Еволюція сім'ї у час переходу від пізньородової до сусідсько-територіальної общини.
- •55. Міжобщинні відношення у пізньородовій общині та їх значення.
- •56. Суть воєнної демократії та воєнної ієрархії.
- •57. Етапи розвитку воєнних конфліктів та війн.
- •58. Ранні форми експлуатації.
- •59. Позаекономічний примус: суть понятті та різновиди.
- •60. Форми розкладу первісного ладу.
- •61. Органи влади періоду розкладу первісного суспільства
- •62. Шляхи класоутворення та становлення держави.
- •63. Становлення держави: передумови, причини, ознаки.
- •64. Розвиток раціональних знань у первісному суспільстві.
- •65. Доля первісної общини у цивілізованих суспільствах.
- •66. Етнічні та мовні процеси епохи розкладу первісного суспільства.
- •67. Суть "матріархату" та" материнського роду", еволюція поняття.
- •68. Проблема співвідношення понять "рід" та "родова община" .
- •69. Типи общин.
- •70. "Плем'я" та "союз племен" - функції та органи керівництва.
- •71. Становленя первісного мистецтва. Гіпотези про причини розвитку мистецтва.
- •72. Мистецтво палеоліту: відображальне, малих форм. Декоративне.
- •73. Другий суспільний поділ праці.
- •74. Третій суспільний поділ праці.
- •75. Формування " чоловічих"та "таємних союзів чоловіків", їх роль у суспільній організації.
- •76. Причини становлення спадкової влади та поява вождізму.
- •77. Час та причини появи культу предків. Ідеологічні та соціальні корні.
- •78. Причини та час становлення патріархату.
- •79. Патріархальна сім'я та патронімія.
- •80. Співвідношення понять "парний шлюб" та " парна сім'я".
- •81. Кросс-кузенний та матрілітеральний кросс-кузенний шлюб..
- •82. Фратрія-механізм появи та функції.
- •83. Час, причини та значення зникнення великих тварин.
- •84. Локально-промислова група.
- •85. Час повного заселеня людиною світу.
- •86. Ініціація та її значення у статевовіковій організації суспільства.
- •87. Археологічні свідоцтва зародження тотемізму.
- •88. Обрах життя людини у добу раннього палеоліту.
- •89. Синхронізувати епоху дикунства та варварства з відповідною добою по арх. Періодизації.
- •91. Звичаєве право.
23. Праобщина. Проблема датування. Біологічний та соціальний фактори розвитку.
Праобщина АРХАИЧЕСКАЯ (3млн-.70тыс) и РАЗВИТАЯ (70-40 тыс)..
Первісне людське стадо (або праобщина) - умовна назва початкового людського колективу, який займався збиранням і, можливо, полюванням, безпосередньо який змінив колективи найближчих тварин предків людини.
В період праобщини жили австралопітеки, архантропи, паліантропи, людина розумна. Праобщина охоплює нижній(250-40) і середній(40-12) палеоліт. Починається виготовлення знарядь, основні види матеріалів були крімень, галька, базальт, кістка, дерево. Основу господарства складало загінне полювання на великих тварин. Об’єкти полювання: слон, бізон, носорог, гіпопотам, північний олень, медвідь та ін..Мало місто також збиральництво в період коли відступали льодники і рибальство. Жили перважно в печерах, згодом з’являються наземні житла, землянки і напівземлянки, в житлах обов’язково горів вогонь. Чисельність колектива для хабілісів була 12-16 дорослих осіб, для архантропів – 30-50, для неандертальців – 50- 100осіб. На ранньому етапі було характерне домінування і тваринний егоїзм, сис-ма розподілу в збиранні їжі. На другому етапі починається не тільки процес антропогінеза а й антропосоціогінеза. В зв’язку з початком виготовдення знарядь починає розвиватися логічне мислення, перші вірування – зародження абстрактного мислення. Розвиток мозку, удосконалення гортані.
24.
Господарство та матеріальна культура архантропів.
Рубила и чопперы. Около 1,6 миллиона лет назад в Восточной Африке появился новый своеобразный тип каменных орудий. Это так называемое ручное рубило состояло из куска камня размером с кулак, которому была придана форма, напоминающая ладонь или сплющенню грушу; острые кромки камня были образованы путем скалывания отщепов с обеих сторон. Эксперименты показывают, что это орудие использовалось главным образом при разделке туш, которые были предварительно освежеваны при помощи острах каменных отщепов, имевших форму топоровидных лезвий (кливеров).
Самые первые ручные рубила появились примерно в то же время, что и Homo erectus (1.6 – 0.6 млн). Поскольку для изготовления подобных однотипных орудий требовалась немалая сообразительность, можно заключить, что их вероятным изобретателем был именно этот высокоразвитый гоминид.
К числу орудий древнего каменного века относятся рубила, топоровидные кливеры, скрёбла и отщепы; они называются ашельскими по находкам в Сент-Ашёле на севере Франции; их возраст насчитывает 300 тысяч лет, Ашельская технология изготовления орудий распространилась в Индии и Европе, где она продолжала существовать примерно еще 100 тысяч лет назад, но, очевидно, так и не дошла до Индонезии и Китая. Между тем культуры изготовления более грубых рубящих орудий (чопперов), принадлежащие к тому типу, который называется олдованским, распространились в Европе и Азии от Ближнего Востока до Явы, Филиппин и Чжоукоудяня в Северном Китае. К местным вариантам относятся клэктонская культура из Клэктона-он-Си в Англии (где двухконусные каменные ядрища, грубые рубила — чопперы, толстые отщепы и зазубренные отщепы появились еще до ашельской технологии) и тайякская культура из Тайяка во французском департаменте Дордонь. В одних местах ашельская технология и изготовление чопперов из ядрищ существовали бок о бок, а в других местах способы изготовления орудий, вероятно, зависели от тех материалов, которые имелись в наличии в том или ином месте, либо от того конкретного вида работы, для которой они предназначались.
К остаткам других орудий человека прямоходящего относятся «наковальни» (рабочие плиты) и ударники (отбойники). Некоторые из первых известных нам свёрл, лезвий и зубил и ранние образцы костяных и деревянных орудий происходят из Амброны и Торральбы в Испании; остатки деревянной чаши найдены в Ницце во Франции.
В Торральбе (северная часть Центральной Испании) охотники, видимо, использовали огонь, чтобы загнать десятки бродячих слонов, диких быков, лошадей, оленей и носорогов в естественную ловушку—болотистый овраг в
долине с крутыми склонами. Здесь погибло по крайней мере 30 слонов, относящихся к ныне вымершему виду с прямыми клыками; эти слоны были более крупными, чем современныйафриканский слон. Много диких зверей было, вероятно, забито в Торральбе и соседней Амброне. Самые впечатляющие данные из Азии относятся к пещере Чжоукоудянь близ Пекина. Здесь, судя по пещерным отложениям, человек прямоходящий убивал и поедал кабанов, бизонов, оленей, газелей, лошадей и носорогов. Разбитые кости человеческих конечностей и человеческие черепа с выломанным основанием свидетельствуют о том, что эти охотники были каннибалами, которые любили головной и костный мозг особей, принадлежащих к их же собственному виду.
25.
Господарство та матеріальна культура палеоантропів.
Орудия неандертальцев. Орудия неандертальцев называются мустьерскими по находкам в пещере Ле-Мустье во Франции. Они явились шагом вперед по сравнению с более ранними культурами рубил и чопперов. К основным нововведениям относятся разнообразные специализированные, тонко отделанные каменные орудия, изготовленные не из ядрища (нуклеуса), а из отколотых от него отщепов. Используя тонкозернистые стекловатые породы, такие как кремень и обсидиан, неандертальцы усовершенствовали уже давно сложившуюся так называемую леваллуазскую технологию откалывания от подходящего ядрища одного или двух крупных отщепов. Кроме того, они откалывали от каждого ядрища много мелких тонких отщепов с острыми краями, а затем обрабатывали эти края с тем, чтобы получить боковые скрёбла, остроконечники, ножи с оббитой тыльной стороной, орудия для заточки палок, маленькие пилки и сверла. Эти изделия могли служить различным целям: для забоя дичи, свежевания и разделки туш, изготовления деревянных орудий и одежды. Несколько европейских типов мустьерских орудий, возможно, относятся к различным периодам или культурам, а может быть, они просто имели различное предназначение. Мустьерские орудия явились дальнейшим развитием старой ашельской технологии и культуры рубил — чоиперов, они изготовлялись от 100 до 35 тысяч лет назад в Европе, Северной Африке и Юго-Западной Азии. Похожие на них орудия были найдены даже в Южной Африке и Китае. Приведем в качестве примера пять характерных типов орудий.