- •1.Прелмет та завдання історії первісного суспільства.
- •2. Джерела з історії первісного суспільства.
- •3. Хронологія та періодизація історії первісного суспільства( геологічна та археологічна періодизації).
- •2.Геологічна
- •4.Антропологічна періодизація.
- •600 000-35 000 До н. Э.
- •35 000-10 000 До н. Э.
- •7.Виникнення історії первісного суспільства як науки.
- •10.Еволюція приматів.
- •11. Австралопітеки: різновиди, датування, місця знаходження:
- •12. Гіпотези про прабатьківщину людства: азіатська теорія.
- •13. Гіпотези про прабатьківщину людства: африканська теорія.
- •14. Гіпотези про прабатьківщину людства: теорія нетропічного походження .
- •15.Розселення архантропів у Старому Світі . Періоди та шляхи міграцій ( згідно теорії африканського походження гомінід).
- •16. Архантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •17. Палеантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •19. Нові трактування часу та місця виникнення людини розумної.
- •20. Расова класифікація.
- •21. Проблема походження та видової єдності рас.
- •23. Праобщина. Проблема датування. Біологічний та соціальний фактори розвитку.
- •1. Остроконечник; отщеп, отделанный в виде длинного острого треугольного наконечника, который, возможно, привязывали к деревянному древку или
- •26. .Позбавлення тваринного егоїзму та початок становлення людських відносин у общині палеоантропів.
- •27.Ранні форми релігії. Археологічні та етнографічні свідоцтва.
- •28.Розвиток мислення та мови.
- •29.Виникнення екзогамії та роду. Дуально-родова організація.
- •31.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.(40-6)
- •32.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період мезоліту.
- •33.Соціальна структура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.
- •34.Соціальна структура ранньородової общини у період мезоліту.
- •35.Соціально-економічні відносини у добу ранньородової общини.
- •36.Інститути правління та влади у добу ранньородової общини.
- •37.Народонаселення та його репродукція в епоху ранньородової общини.
- •38.Статево-вікова організація в епоху ранньородової общини.
- •39. Духовна культура в епоху ранньородової общини.
- •40. Становлення виробничого типу господарства та його передумови: біологічна та культурна.
- •41. Гіпотези щодо виникнення скотарства та землеробства
- •42.Пошуки пробатьківщини походження землеробства та скотарства.
- •43. Технологічні та економічні досягнення «неолітичної революції»
- •44. Значення переходу до виробничого типу господарства. Перспективи розвитку землеробських та скотарських суспільств.
- •45. Виникнення надлишкового продукту та становлення соціально-престижної економіки.
- •46. Розподілення та еволюція відношень власності в епоху пізньородової общини.
- •47. Проблема 1 суспільного поділу праці.
- •48. Соціальна структура доби пізньородової общини.
- •49. Народонаселення та його репродукція в епоху пізньородової общини.
- •50. Організація влади в епоху пізньородової общини.
- •51. Духовна культура у епоху пізньородової общини.
- •52. Передумови та причини розкладу первісного ладу.
- •53. Приватна власність: умови появи та етапи розвитку.
- •54. Еволюція сім'ї у час переходу від пізньородової до сусідсько-територіальної общини.
- •55. Міжобщинні відношення у пізньородовій общині та їх значення.
- •56. Суть воєнної демократії та воєнної ієрархії.
- •57. Етапи розвитку воєнних конфліктів та війн.
- •58. Ранні форми експлуатації.
- •59. Позаекономічний примус: суть понятті та різновиди.
- •60. Форми розкладу первісного ладу.
- •61. Органи влади періоду розкладу первісного суспільства
- •62. Шляхи класоутворення та становлення держави.
- •63. Становлення держави: передумови, причини, ознаки.
- •64. Розвиток раціональних знань у первісному суспільстві.
- •65. Доля первісної общини у цивілізованих суспільствах.
- •66. Етнічні та мовні процеси епохи розкладу первісного суспільства.
- •67. Суть "матріархату" та" материнського роду", еволюція поняття.
- •68. Проблема співвідношення понять "рід" та "родова община" .
- •69. Типи общин.
- •70. "Плем'я" та "союз племен" - функції та органи керівництва.
- •71. Становленя первісного мистецтва. Гіпотези про причини розвитку мистецтва.
- •72. Мистецтво палеоліту: відображальне, малих форм. Декоративне.
- •73. Другий суспільний поділ праці.
- •74. Третій суспільний поділ праці.
- •75. Формування " чоловічих"та "таємних союзів чоловіків", їх роль у суспільній організації.
- •76. Причини становлення спадкової влади та поява вождізму.
- •77. Час та причини появи культу предків. Ідеологічні та соціальні корні.
- •78. Причини та час становлення патріархату.
- •79. Патріархальна сім'я та патронімія.
- •80. Співвідношення понять "парний шлюб" та " парна сім'я".
- •81. Кросс-кузенний та матрілітеральний кросс-кузенний шлюб..
- •82. Фратрія-механізм появи та функції.
- •83. Час, причини та значення зникнення великих тварин.
- •84. Локально-промислова група.
- •85. Час повного заселеня людиною світу.
- •86. Ініціація та її значення у статевовіковій організації суспільства.
- •87. Археологічні свідоцтва зародження тотемізму.
- •88. Обрах життя людини у добу раннього палеоліту.
- •89. Синхронізувати епоху дикунства та варварства з відповідною добою по арх. Періодизації.
- •91. Звичаєве право.
80. Співвідношення понять "парний шлюб" та " парна сім'я".
Парная семья . В период действия производственных половых табу мужчинам категорически запрещалось есть пищу, приготовленную женщинами. Этот запрет обычно сочетался запрещением готовить пищу на одном огне, жить в под одной крышей с женщинами. Мужская и женско-детская группы одного коллектива стали жить раздельно, на известном расстоянии друг от друга, обособленные друг от друга и в быту. Они раздельно готовили пищу и раздельно питались.
Естественным кормильцем ребенка являлась мать. Вначале она вскармливала его своим молоком, затем брала на себя заботу об обеспечении его пищей. Само понятие матери возникло как понятие о кормильце.
Если ребенок не мог самостоятельно взять пищу, мать брала и свою и его долю. Доля продукта, полученная матерью от общества, была основным источником доли ребенка (или детей). Женско-детская группа получала больше, чем отдавала, так как дети не принимали участия в производстве материальных благ, требовали заботы и внимания.
Каждая взрослая женщина, имевшая детей, была иждивителем – центром минимальной иждивенческой группы. Каждая женщина-мать заинтересована в существовании постоянной экономической связи между ней и самое малое одним взрослым мужчиной, посредством которой она могла бы получать больше, чем сама давала. Общество было заинтересовано в присоединении к матрицентрической иждивенческой группе в качестве иждивителя, кормильца, по меньшей мере, одного взрослого мужчины. Но и каждый мужчина был объективно заинтересован том, чтобы находиться по возможности в более постоянной перераспределительной связи по крайней мере с oдной взрослой женщиной.
Реализация возможности означала возникновение иждивенческой ячейки, состоящей из мужа, жены и ее детей, т.е. парной семьи . Для появления парной семьи необходимо было превращение существовавшего между супругами дарообмена в отношении неадекватного перераспределения продуктов. Когда муж начал давать жене больше продукта, чем получал от нее, он, тем самым превратился в кормильца ее детей, т.е. в их отца.
Парный брак не всегда был союзом одного лишь мужчины с одной лишь женщиной. Один мужчина мог быть связан точно такими же союзами не с одной женщиной, а с несколькими одновременно, т. е иметь несколько жен, а одна женщина могла состоять в таких отношениях с несколькими мужчинами одновременно, т.е. иметь несколько мужей. И мужчины и женщины могли одновременно состоять не в одном, а в нескольких парных браках каждый парный брак, таким образом, совершенно не обязательно представлял собой единобрачие. Он не исключает многоженства и многомужества.
81. Кросс-кузенний та матрілітеральний кросс-кузенний шлюб..
Крос-кузений та матрілатеральний крос-кузений шлюб. Брак - общественно-признанный союз между мужчиной и женщиной, реализующий естественную потребность людей в продолжении рода. Крос-кузенный брак – право вступать в брачные отношения только лицам одного поколения, принадлежащим к разным родовым группам ( брак между двоюродными и троюродными братьями и сестрами) – высшая форма дуально-группового брака. У народов расширение круга возможных брачных партнеров пошло по линии заключения брачных союзов данного рода с несколькими другими родами . Такого рода союзы были односторонними . Наличие , например , у мужчин одного из родов , вступившего в такой союз , права на брак с женщинами другого рода не только не предполагала , а, наоборот , исключало аналогичное право у мужчин второго рода . Иначе говоря , из любых двух родов , связанных узами подобного группового брака , один выступал по отношению к другому как своеобразный групповой "муж" , а вторая по отношению к первому как своеобразная групповая " жена". Но совсем понятно , что , будучи образованием , состоявшим из представителей обоих полов , ни один род не мог быть только " женой" или только " мужем " . Поэтому каждый род с неизбежностью должен был состоять , по меньшей мере , в двух брачных союзах : во-первых , с родом , по отношению к которому выступал в качестве " мужа " , во-вторых , с родом , по отношению к которому он выступал в роли " жены " . Такого рода односторонний междуродовой брак хорошо известен этнографам , которые описали его под названием общеобязательного матрилатерального кросс – кузенного брака