- •1.Прелмет та завдання історії первісного суспільства.
- •2. Джерела з історії первісного суспільства.
- •3. Хронологія та періодизація історії первісного суспільства( геологічна та археологічна періодизації).
- •2.Геологічна
- •4.Антропологічна періодизація.
- •600 000-35 000 До н. Э.
- •35 000-10 000 До н. Э.
- •7.Виникнення історії первісного суспільства як науки.
- •10.Еволюція приматів.
- •11. Австралопітеки: різновиди, датування, місця знаходження:
- •12. Гіпотези про прабатьківщину людства: азіатська теорія.
- •13. Гіпотези про прабатьківщину людства: африканська теорія.
- •14. Гіпотези про прабатьківщину людства: теорія нетропічного походження .
- •15.Розселення архантропів у Старому Світі . Періоди та шляхи міграцій ( згідно теорії африканського походження гомінід).
- •16. Архантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •17. Палеантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •19. Нові трактування часу та місця виникнення людини розумної.
- •20. Расова класифікація.
- •21. Проблема походження та видової єдності рас.
- •23. Праобщина. Проблема датування. Біологічний та соціальний фактори розвитку.
- •1. Остроконечник; отщеп, отделанный в виде длинного острого треугольного наконечника, который, возможно, привязывали к деревянному древку или
- •26. .Позбавлення тваринного егоїзму та початок становлення людських відносин у общині палеоантропів.
- •27.Ранні форми релігії. Археологічні та етнографічні свідоцтва.
- •28.Розвиток мислення та мови.
- •29.Виникнення екзогамії та роду. Дуально-родова організація.
- •31.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.(40-6)
- •32.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період мезоліту.
- •33.Соціальна структура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.
- •34.Соціальна структура ранньородової общини у період мезоліту.
- •35.Соціально-економічні відносини у добу ранньородової общини.
- •36.Інститути правління та влади у добу ранньородової общини.
- •37.Народонаселення та його репродукція в епоху ранньородової общини.
- •38.Статево-вікова організація в епоху ранньородової общини.
- •39. Духовна культура в епоху ранньородової общини.
- •40. Становлення виробничого типу господарства та його передумови: біологічна та культурна.
- •41. Гіпотези щодо виникнення скотарства та землеробства
- •42.Пошуки пробатьківщини походження землеробства та скотарства.
- •43. Технологічні та економічні досягнення «неолітичної революції»
- •44. Значення переходу до виробничого типу господарства. Перспективи розвитку землеробських та скотарських суспільств.
- •45. Виникнення надлишкового продукту та становлення соціально-престижної економіки.
- •46. Розподілення та еволюція відношень власності в епоху пізньородової общини.
- •47. Проблема 1 суспільного поділу праці.
- •48. Соціальна структура доби пізньородової общини.
- •49. Народонаселення та його репродукція в епоху пізньородової общини.
- •50. Організація влади в епоху пізньородової общини.
- •51. Духовна культура у епоху пізньородової общини.
- •52. Передумови та причини розкладу первісного ладу.
- •53. Приватна власність: умови появи та етапи розвитку.
- •54. Еволюція сім'ї у час переходу від пізньородової до сусідсько-територіальної общини.
- •55. Міжобщинні відношення у пізньородовій общині та їх значення.
- •56. Суть воєнної демократії та воєнної ієрархії.
- •57. Етапи розвитку воєнних конфліктів та війн.
- •58. Ранні форми експлуатації.
- •59. Позаекономічний примус: суть понятті та різновиди.
- •60. Форми розкладу первісного ладу.
- •61. Органи влади періоду розкладу первісного суспільства
- •62. Шляхи класоутворення та становлення держави.
- •63. Становлення держави: передумови, причини, ознаки.
- •64. Розвиток раціональних знань у первісному суспільстві.
- •65. Доля первісної общини у цивілізованих суспільствах.
- •66. Етнічні та мовні процеси епохи розкладу первісного суспільства.
- •67. Суть "матріархату" та" материнського роду", еволюція поняття.
- •68. Проблема співвідношення понять "рід" та "родова община" .
- •69. Типи общин.
- •70. "Плем'я" та "союз племен" - функції та органи керівництва.
- •71. Становленя первісного мистецтва. Гіпотези про причини розвитку мистецтва.
- •72. Мистецтво палеоліту: відображальне, малих форм. Декоративне.
- •73. Другий суспільний поділ праці.
- •74. Третій суспільний поділ праці.
- •75. Формування " чоловічих"та "таємних союзів чоловіків", їх роль у суспільній організації.
- •76. Причини становлення спадкової влади та поява вождізму.
- •77. Час та причини появи культу предків. Ідеологічні та соціальні корні.
- •78. Причини та час становлення патріархату.
- •79. Патріархальна сім'я та патронімія.
- •80. Співвідношення понять "парний шлюб" та " парна сім'я".
- •81. Кросс-кузенний та матрілітеральний кросс-кузенний шлюб..
- •82. Фратрія-механізм появи та функції.
- •83. Час, причини та значення зникнення великих тварин.
- •84. Локально-промислова група.
- •85. Час повного заселеня людиною світу.
- •86. Ініціація та її значення у статевовіковій організації суспільства.
- •87. Археологічні свідоцтва зародження тотемізму.
- •88. Обрах життя людини у добу раннього палеоліту.
- •89. Синхронізувати епоху дикунства та варварства з відповідною добою по арх. Періодизації.
- •91. Звичаєве право.
76. Причини становлення спадкової влади та поява вождізму.
Стали возникать вождества — политические единицы, включающие в себя несколько деревень или общин, объединённых под постоянной властью верховного вождя. Племена стали объединяться в союзы племен, которые постепенно стали преобразовываться в народности. Народности росли за счёт естественного прироста населения, за счёт дальнейшего объединения с соседними племенами и за счёт завоеваний чужих земель и покорения других племён и народностей.
Зміцнення. безперервне функціонування і стадільність влади в епоху класоутворення потребували її інституалізації як влади спадкової. Спадкове лідерство було відоме вже на стадії ранньородової общини. У сучасній літературі спалкового лідера епохи класоутворення стали частіше позначати терміном "вождь". Влада у вождівстві могла бути як аристократичною ,так і воєнною. Вождь перетворювався на правителя- князя ,короля, царя. Його найближчі родичі та інші помічники ставали радниками в центрі і намісниками на периферії зі своїм штатом помічників для здійснення організаторської функції держави. Дружина пертворювалася на військо, за допомогою якого держава придушувала спротив експуатованих мас і вела як оборонні, так і завойовницькі війни. Особливим орнаном дердавної влади був суд з тюрмами та палачами. Зачатки всіх цих органів влади були у вождівствах, але тільки з їх інституалізацією вождівства перетворилися в ранні держави.
77. Час та причини появи культу предків. Ідеологічні та соціальні корні.
В основе данной идеологии лежит вера в сверхъестественные возможности предков. Считалось, что магическая сила индивида возрастает по мере взросления и достигает своего максимума, когда он переходит в статус предка, т. е. после его физической смерти. Как предполагалось, старшие, и в особенности предки, могли наказать младших за неповиновение. По мере нарастания социальной дифференциации, которая сопровождалась усилением социально-хозяйственной роли семьи, почитание предков принимало религиозный характер, и в конце концов люди стали верить, что проклятие отца влечет за собой страшные беды для сына.
В дальнейшем, с развитием политической сферы, появлением над- обшинных властных структур, вождей, именно их предкам, а не семейным приписывается большая магическая сила. Вожди (а потом и средневековые монархи) выступают в качестве отцов социума, члены которого считаются его «детушками». Неповиновение им также предполагает сверхъестественные санкции, распространявшиеся на все общество, в то время как санкции семейных предков затрагивали только членов родственных коллективов. Одним словом, иерархизация сверхъестественных образов была лишь фактическим отражением реальной социальной иерархизации.
Следует отметить, что даже там, где культ предков не был столь развит, старики считались приближенными к божествам и обладали, как предполагалось, мистической властью. Они были хранителями ритуальных и религиозных знаний, что во многом определяло их авторитет.