- •1.Прелмет та завдання історії первісного суспільства.
- •2. Джерела з історії первісного суспільства.
- •3. Хронологія та періодизація історії первісного суспільства( геологічна та археологічна періодизації).
- •2.Геологічна
- •4.Антропологічна періодизація.
- •600 000-35 000 До н. Э.
- •35 000-10 000 До н. Э.
- •7.Виникнення історії первісного суспільства як науки.
- •10.Еволюція приматів.
- •11. Австралопітеки: різновиди, датування, місця знаходження:
- •12. Гіпотези про прабатьківщину людства: азіатська теорія.
- •13. Гіпотези про прабатьківщину людства: африканська теорія.
- •14. Гіпотези про прабатьківщину людства: теорія нетропічного походження .
- •15.Розселення архантропів у Старому Світі . Періоди та шляхи міграцій ( згідно теорії африканського походження гомінід).
- •16. Архантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •17. Палеантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •19. Нові трактування часу та місця виникнення людини розумної.
- •20. Расова класифікація.
- •21. Проблема походження та видової єдності рас.
- •23. Праобщина. Проблема датування. Біологічний та соціальний фактори розвитку.
- •1. Остроконечник; отщеп, отделанный в виде длинного острого треугольного наконечника, который, возможно, привязывали к деревянному древку или
- •26. .Позбавлення тваринного егоїзму та початок становлення людських відносин у общині палеоантропів.
- •27.Ранні форми релігії. Археологічні та етнографічні свідоцтва.
- •28.Розвиток мислення та мови.
- •29.Виникнення екзогамії та роду. Дуально-родова організація.
- •31.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.(40-6)
- •32.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період мезоліту.
- •33.Соціальна структура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.
- •34.Соціальна структура ранньородової общини у період мезоліту.
- •35.Соціально-економічні відносини у добу ранньородової общини.
- •36.Інститути правління та влади у добу ранньородової общини.
- •37.Народонаселення та його репродукція в епоху ранньородової общини.
- •38.Статево-вікова організація в епоху ранньородової общини.
- •39. Духовна культура в епоху ранньородової общини.
- •40. Становлення виробничого типу господарства та його передумови: біологічна та культурна.
- •41. Гіпотези щодо виникнення скотарства та землеробства
- •42.Пошуки пробатьківщини походження землеробства та скотарства.
- •43. Технологічні та економічні досягнення «неолітичної революції»
- •44. Значення переходу до виробничого типу господарства. Перспективи розвитку землеробських та скотарських суспільств.
- •45. Виникнення надлишкового продукту та становлення соціально-престижної економіки.
- •46. Розподілення та еволюція відношень власності в епоху пізньородової общини.
- •47. Проблема 1 суспільного поділу праці.
- •48. Соціальна структура доби пізньородової общини.
- •49. Народонаселення та його репродукція в епоху пізньородової общини.
- •50. Організація влади в епоху пізньородової общини.
- •51. Духовна культура у епоху пізньородової общини.
- •52. Передумови та причини розкладу первісного ладу.
- •53. Приватна власність: умови появи та етапи розвитку.
- •54. Еволюція сім'ї у час переходу від пізньородової до сусідсько-територіальної общини.
- •55. Міжобщинні відношення у пізньородовій общині та їх значення.
- •56. Суть воєнної демократії та воєнної ієрархії.
- •57. Етапи розвитку воєнних конфліктів та війн.
- •58. Ранні форми експлуатації.
- •59. Позаекономічний примус: суть понятті та різновиди.
- •60. Форми розкладу первісного ладу.
- •61. Органи влади періоду розкладу первісного суспільства
- •62. Шляхи класоутворення та становлення держави.
- •63. Становлення держави: передумови, причини, ознаки.
- •64. Розвиток раціональних знань у первісному суспільстві.
- •65. Доля первісної общини у цивілізованих суспільствах.
- •66. Етнічні та мовні процеси епохи розкладу первісного суспільства.
- •67. Суть "матріархату" та" материнського роду", еволюція поняття.
- •68. Проблема співвідношення понять "рід" та "родова община" .
- •69. Типи общин.
- •70. "Плем'я" та "союз племен" - функції та органи керівництва.
- •71. Становленя первісного мистецтва. Гіпотези про причини розвитку мистецтва.
- •72. Мистецтво палеоліту: відображальне, малих форм. Декоративне.
- •73. Другий суспільний поділ праці.
- •74. Третій суспільний поділ праці.
- •75. Формування " чоловічих"та "таємних союзів чоловіків", їх роль у суспільній організації.
- •76. Причини становлення спадкової влади та поява вождізму.
- •77. Час та причини появи культу предків. Ідеологічні та соціальні корні.
- •78. Причини та час становлення патріархату.
- •79. Патріархальна сім'я та патронімія.
- •80. Співвідношення понять "парний шлюб" та " парна сім'я".
- •81. Кросс-кузенний та матрілітеральний кросс-кузенний шлюб..
- •82. Фратрія-механізм появи та функції.
- •83. Час, причини та значення зникнення великих тварин.
- •84. Локально-промислова група.
- •85. Час повного заселеня людиною світу.
- •86. Ініціація та її значення у статевовіковій організації суспільства.
- •87. Археологічні свідоцтва зародження тотемізму.
- •88. Обрах життя людини у добу раннього палеоліту.
- •89. Синхронізувати епоху дикунства та варварства з відповідною добою по арх. Періодизації.
- •91. Звичаєве право.
78. Причини та час становлення патріархату.
З розвитком продуктивних сил виникає нова організація родового суспільства — патріархат. Суспільство переходить від мотижного до плужного землеробства, від розведення домашніх тварин — до скотарства, а відтак — і до нового поділу праці між статями. Керівну роль у суспільстві виконує чоловік, а жінка веде домашнє господарство. Виникає моногамія, а з нею — велика патріархальна сім'я, здійснюється перехід до патріархального поселення. У такій сім'ї жінка й діти підкорялися главі сім'ї, що не могло не позначитися на їх вихованні.
Хотя патриархат боролся с тотемизмом и матриархатом, зачастую он выступал в комбинации с ними, а иногда даже заимствовал некоторые их формы.
Патриархат выработал социальную формулу, более практичную и эффективную, нежели матриархат. Народы, создавшие нашу цивилизацию, были настроены в отношении матриархата чрезвычайно враждебно.
Матриархат начал приходить в упадок в отдельных общинах в начале четвертичного периода (около 900 тысяч лет назад).
Три большие группы цивилизованных народов - тураны, семиты и арии - ввели патриархальный уклад жизни.
Такие древние понятия, как отцовство тотемного животного в клане и материнское наследование в матриархате, постепенно заменялись наследованием по отцовской линии. У римлян, являвшихся патриархальной нацией, законным наследником был и приемный сын.
Патриархат в корне изменил систему правопреемства и характер войн, и эти изменения повлекли за собой концентрацию собственности.
В скором времени матриархальные государства исчезли, и остались лишь многочисленные группы, племена и кланы, где главенствовали женщины, а мужчины занимали подчиненное положение.
Войны имели место и в эпоху матриархата, но тогда они не были завоевательными. Мужчины занимались охотой и вели религиозные войны (охота за головами).
Социальная деятельность, в собственном смысле слова, была сосредоточена в руках женщин, слишком занятых проблемами воспроизводства, чтобы еще думать о приросте имущества и усилении господства.
В отличие от женщины мужчина может иметь практически неограниченное количество детей. Для этого ему просто нужно обладать достаточным числом женщин. Если женщин не хватает, их, как и рабов, можно добыть путем завоевательной войны.
79. Патріархальна сім'я та патронімія.
Форма спільності людей за первіснообщинного ладу; господарське і соціальне об'єднання кровних родичів. Р. виник за пізнього палеоліту. Розвиток продуктивних сил вимагав заміни несталого "первісного людського стада* міцним, тісно згуртованим виробничим колективом; ним став Р. В силу закону екзогамії Р. не могли існувати ізольовано, а з самого початку об'єднувалися в племена (див. Плем'я). Більшість рад. дослідників вважає, що родове суспільство в своєму розвитку пройшло два послідовні етапи: матріархат і патріархат. За матріархату Р. був осн. екон. і соціальним осередком первісного суспільства. За патріархату осн. екон. осередком суспільства стала велика патріархальна сім'я. Група патріархальних сімей (патронімій) становила патріархальний Р., члени якого були пов'язані спільністю походження. Очолював Р. глава найстарішої в Р. сім'ї або патронімії. В той час виробничі відносини перестали відповідати відносинам між кровними родичами. Р. зберігав переважно шлюбно-регулюючі й релігійно-обрядові функції. До того часу належали й початок розкладу родових відносин і поступова заміна їх територіальними. Патріархальні сім'ї різних Р., які жили поряд, створювали сусідську общину. Поступово складалася мала сім'я як осн. екон. осередок суспільства, що призводило до остаточного розкладу родових відносин, які замінилися класовими. 2) Ряд поколінь, які походять від одного реального предка.
Патрони́мия (греч. patronymía — наименование по отцу, от patér — отец и ónyma — имя) — форма общественного устройства, свойственная патриархально-родовому строю, представляет собой группу семей, больших или малых, образовавшихся в результате разрастания и сегментации одной патриархальной семейной общины, сохраняющих в той или иной мере и форме хозяйственное, общественное и идеологическое единство и носящих общее патронимическое, то есть образованное от собственного имени главы разделившейся семьи, наименование Патронимия в одних случаях — результат успешного разрастания одной патриархальной семейной общины , а в других случаях — результат объединения по признакам дальнего родства по причине укрепления общественных отношений свойственных родовому строю.