14. Гіпотези про прабатьківщину людства: теорія нетропічного походження .

У 80 -х рр. ХХ століття сформувалася нетропічна теорія прабатьківщини гомінідів. Її автором був Мочанов. Він працював в басейнах річок Єнісею і Лени. У результаті своїх дослідження, він знайшов пам'ятник Діріт . Він досить близький до олдувайского пам'ятника. Датування знахідок - 2.5-3 млн років тому. Вчений вважав, що прогресивний розвиток приматів і еволюція їх в сімейство гомінід не могли відбуватися в сприятливих кліматичних умовах. Еволюція могла бути в зонах з різко континентальним холодним кліматом, де потрібна боротьба за існування. Тому прабатьківщиною Мочанов вважав Сибір , Монголію , Казахстан і Північний Китай . У 70-80 рр. на териториї гірського Алтаю була досліджена нижньо паллеолітична стоянка Улалінка вченим Окладніковим. Він знайшов кам'яні примітивні знаряддя праці подібні з олдувайского культурою. Але ця теорія провалилася. Ймовірно коли нащадки астралопітеков мігрували, то вони приносили свої технології обробки каменю на інші території

15.Розселення архантропів у Старому Світі . Періоди та шляхи міграцій ( згідно теорії африканського походження гомінід).

Людина уміла (3-1,5 млн) У Європі знайшли останки 1,5-1,300 років тому. На території Грузії 1,5-1600 років тому. Міграція почалася 1800-1500 тис років тому. Існує кілька шляхів міграції: з Африки до Європи через Гібралтар, через Сицилійський перешийок, черз Суетскій перешийок у Передню Азію, а далі шляхи розгалужуються: 1через Босфор (у Південно-Сх Європу); 2через Кавказ на среднеруську рівнину. 3З Передньої Азії через Іранське нагір'я до Індії, Китай, Південно-Сх Азії та Сибіру.

16. Архантропи: різновиди, датування, місця знаходження.

Пітекантропи, Сінантропи, Атлантропи, Гейдельберська людина – віднояться до архантропів. Ріст 1.20-1.50, Маса 50кг, обьем мозку 900см3

Пітекантроп – викопний підвид людей, колись розглянутий як проміжна ланка еволюції між австралопітеками й неандертальцями. Пітекантроп жив у середньому плейстоцені, близько 1,5 мільйонів — 500 тисяч років тому.Характерний винятково для Південно-Східної Азії, і є таким, що не породив безпосередніх предків людини.. Пітекантроп мав невисокий ріст (ледве більше 1,5 метрів), виступаючі надочні валики, архаїчною будовою черепа (товсті стінки, низька лобова кістка надочноямкові валики, що виступають, скошене підборіддя), ходив прямо. За об’ємом мозку (900-1200 см³) займав проміжне положення між людиною вмілою (Homo habilis) і неандертальською людиною, людиною розумною. Останки були знайдені в Індії на о. Ява.

Синантроп - форма (вид або підвид) роду Homo, близька до пітекантропа, однак більш пізня й розвинена. Був виявлений у 1923 р. у Китаї, неподалік від Пекіна в печері Чжоукоудянь.

Синантроп, як і пітекантроп, був істотою середнього зросту і щільної статури. Жив близько 700-400 тис. років тому Обсяг його мозку досягав 850-1220 см³; ліва частка мозку, де розташовані рухові центри правої сторони тіла, була трохи більше, у порівнянні із правою часткою. Отже, права рука в синантропа була більш розвинена, ніж ліва. Проте в будові черепа ще спостерігалося багато примітивних ознак, що зближують синантропа з людиноподібними мавпами. Зріст - 1,55-1,6 метра. Можливо він добував і вмів підтримувати вогонь, одягався, очевидно, у шкури тварин. Крім рослинної їжі, уживав м'ясо тварин.

Дуже древніми є, ймовірно, ще дві європейські знахідки. Одна з них була зроблена в 1965 р. на стоянці Вертешселлеш в Угорщині. Це потилична кістка дорослого індивідуума. Деякі дослідники оцінюють морфологічні особливості кістки як дуже примітивні і припускають, що вона залишена пітекантропом. Відновлений за потиличною кісткою об’єм мозку перевищує 1400 см³, що ставить його ближче до об’єму мозку неандертальця. Можливо, кістка належала дуже древньому неандертальцю або якийсь перехідній європейської формі від пітекантропів і синантропів до неандертальців. Щоправда, не виключено і припущення, що визначений за настільки малим фрагментам об’єм мозку може бути помилковим.

Друга знахідка зроблена в 1972 - 1975 рр. на стоянці Більцінгслебен в Тюрінгії. Знайдені на ній знаряддя і фауна також свідчать про її ранній вік. Виявлені були фрагменти лобової і потиличної кісток. Надочноямковий рельєф характеризується винятковою потужністю, і тому можна думати, що ми маємо в даному випадку справу з дуже раннім типом гомінідів, можливо, з європейським пітекантропом.

«Гейдельберзька людина»— Найкращі рештки цих гомінідів датовані від 600 до 400 тис. років тому.

Кісткові рештки людей ашельської доби – велика рідкість, кожна така знахідка стає справжньою науковою сенсацією. На теренах України і Польщі їх поки що не виявлено. Однак фізичні риси „праєвропейців”, які залишили тут найдавніші археологічні пам’ятки, можна реконструювати на підставі знахідок в інших країнах Європи, а саме: нижньої щелепи людини, яка жила близько 500 тис. років тому (місцезнаходження біля м. Гейдельберг у Німеччині); черепа двадцятирічного мисливця, вбитого десь 400 тис. років тому (печера Араго в Східних Піренеях у Франції); фрагмента потиличної кістки, яка датується цим же часом (стоянка біля с. Вертешселлеш в Угорщині); кістяк гарної збереженості чоловіка, який помер близько 300 тис. років тому (печера Петралона біля м. Салоніки в Греції) тощо.

Атлантроп—північноафриканський підвид Homo erectus, що жив у ранньоплейстоценову епоху близько 360 тис. р. тому.

Знайдений під час експедицій К. Арамбурга и Р. Гоффстегтера в 1954—1955 рр. біля Терніфина в районі Орана (Алжир). Було знайдено три щелепи, що що належать трьом індивідуумам та тім’яну кістку. Знайдені щелепи характеризуються примітивною будовою:

масивністю, відсутністю підборідного виступу, крупними зубами. Виходячи з даних ознак ми можемо зробити висновок, що атлантроп знаходився на тому ж рівні морфологічного розвитку, що і пітекантроп.