59. Позаекономічний примус: суть понятті та різновиди.

Внеэкономический примус - форма эксплуатации экономически и юридически свободных граждан (или коллективов граждан, чаще их) путем силового и идеологического принуждения.

Общественные работы - выполнения определённых работ во благо общества.

Протекторат - форма отношений, основана на договоре о гарантии защиты и военной помощи

Позаекономічний примус, форма примусу до праці, заснована на стосунках особистої залежності трудящих від експлуататорів, безпосереднього панування і підпорядкування. Характерний для рабовласницького і феодального суспільства.

Елементи Ст п. виникли при первіснообщинному устрої, коли до деяких суспільних робіт (споруда доріг, іригаційних споруд, військових зміцнень і ін.) примусово притягувалися всі працездатні общинники. При рабовласницьких буд Ст п. виступало в найгрубіших, голих формах (що характерний особливо для античної Греції і Риму). Праця рабів використовувався головним чином при спорудженні палаців, храмів, розкішних гробниць фараонів і царів. Раби були фактично перетворені на робочу худобу і піддавалися самій нещадній експлуатації. Поряд з формами повного рабства в рабовласницькому суспільстві існували і інші форми залежності з різною мірою Ст п. (наприклад, залежність ілотов в Древній Спарті, які вважалися власністю держави, мали своє господарство і платили натуральний оброк; При феодалізмі Ст п. обумовлювалося характером виробничих стосунків: кріпосний селянин, що мав земельний наділ і свої знаряддя праці, працював в господарстві феодала (поміщика) з примусу, оскільки був особисто залежний від нього. Феодальна земельна власність могла бути економічно реалізована у формі ренти в користь землевласника лише за допомогою Ст п. Найбільш різкі форми Ст п. мало в період панування відробіткової ренти і поступово слабшало у міру переходу до продуктової і грошової ренти. Проте стосунки між кріпаками і феодалами не втрачали примусового характеру. Зберігалася повна судова і адміністративна влада вотчинника, станова неповноцінність селян. У країнах «другого видання кріпацтва» (Ф. Енгельс) — Німеччині, Чехії, Угорщині, Польщі, Росії — в 16—18 вв.(століття) сталося посилення кріпосної залежності, яка придбала межі, близькі до рабства.

Капіталізм як система найманого рабства спирається на економічний примус. Він передбачає особисту свободу працівника, але в той же час і позбавлення його яких би то не було засобів виробництва. Тому пролетар, щоб не померти з голоду, вимушений продавати капіталістові свою робочу силу, випробовувати гне експлуатації.

60. Форми розкладу первісного ладу.

Перехід до відтворювальних форм господарювання, зародження і поява приватної власності і експлуатація обумовлена розкладом родового ладу і становлення сусідсько-територіальної общини. Прослідковувались 3 форми розкладу:

В форме патриархата ( у подсечно-огневых мотыжных земледельцев, у земледельцев с ирригационной системой, у плужных земледельцев, у скотоводов). Мужчина становится основным собственником продукции.

В форме позднего матриархата (общества с мотыжным земледелием, которые находятся в суб-троп зоне). локалізовувався у сприятливих природно-кліматичних умовах, на основі нього можна було отримати надлишковий продукт. Розкладання родового устрою і становвлення сісідсько-територіальної общини при збереженні материнського рахунку родства і наслідування майна за чоловічою лінією (Індонезія, народи Зх Тропічної Африки. народи ашанті).

Комбинированая форма, прослеживается доминирование мужчин при высоком положении женщин (у туарегов) Возникла с целью избежать смешение с воинственными народами. зберігалося ↑ положення жінок в суспільстві, наслідування майна по чоловічій і жіночій лінії (туареги, кочові скотарі Пн Африки).