73. Другий суспільний поділ праці.

2-й поділ: відокремлення ремесла від с/г , поява ремесла як окремої сфери виробництва мало важливі наслідки.Завдяки наявності кваліфікованих працівників , розвитку ремесел, появі прогресивних знарядь праці- зросла прогресивність праці. Це вплинуло на збільшення надлишкового продукту →сприяло подальшій диференціації суспільства,становленню класів, експлуатації людини людиною.

В результаті 2-го суспільного поділу праці розвивалась торгівля, обмін. відбуавалося виготовлення товарів на продаж, з*являлась спеціальна прослойка , яка здійснювала торгівільні операції.

74. Третій суспільний поділ праці.

Зародження торгівельного купецтва трактується як 3-й суспільний поділ ,відбулося розділення праці, відрізняється від 1-х двох. Раніше виділялись групи людей, які займались безпосередньо виробництвом, зараз виділилася група посередників між виробниками і споживачами, яка ортимувала за свої послуги величезний прибуток.Багацтва купців склалися в результаті експлуатації як виробників. так і споживачів.

Для потреб торгівлі стали використовувати еквівалент вартості товарів(боби, какао. мідні кільця, циновки, раковини. свині). Перші монети з*явилися в 7ст. до н.е. в Лідії. Розвиток торгівлі посилив соціально-економіну диференціацію, що призвело до появи суди(кредиту) . а потім до лихварства . експлуатації родовою общиною одноплемінників.

Розвиток ремесла і торгово-грошових відносин сприяли появі і зростанню міст. Саме міста стали центрами господарського, адміністративного. політичного і культурного житя суспільства. Найбільш давні держави сформувалися саме як міста-держави.Гордон Чайльд" городская революция2- перехід до держави. Торгові операції відбувалися на перетині важливих торгівельних шляхів.

75. Формування " чоловічих"та "таємних союзів чоловіків", їх роль у суспільній організації.

Для Меланезії, Зх Тропічної Африки, Пн Америки характерні таємні чоловічі союзи. Їх функції:

1)адміністративні і політична,

2) судова і поліц. влада

3)податкова(впорядкування)

4)релігійна

5) виховна

Функції влади можуть бути розділені між декількома вождями або можуть бути об*єднані в руках 1-го вождя: 1) релігійна, 2)адміністративна, 3)воєнна.

Мужская часть общины выбирала вождя из числа мужчин, которые выделялись из общей массы личными талантами, знаниями, богатством и щедростью. Сначала такие люди (так называемые бигмены) были влиятельны благодаря своим личным качествам, а затем власть вождей стала передаваться по наследству. Результатом этих процессов стало появление привилегированных слоёв общества — вождей, жрецов, а также наиболее удачливых в хозяйственной деятельности. Возникло имущественное неравенство. Вожди начали требовать приношений себе от рядовых общинников. Захваченные в войнах между племенами пленные становились рабами.

Сначала соседние роды и племена обменивались тем, что им давала природа: солью, редкими камнями и т. п. Дарами обменивались как целые общины, так и отдельные люди; это явление получило название дарообмена. Одной из его разновидностей был «немой обмен». Затем выделились племена земледельцев, скотоводов и тех, кто вёл земледельческо-скотоводческое хозяйство, и между племенами с разной хозяйственной ориентацией, а впоследствии и внутри племен, развивался обмен продуктами их труда.