- •1.Прелмет та завдання історії первісного суспільства.
- •2. Джерела з історії первісного суспільства.
- •3. Хронологія та періодизація історії первісного суспільства( геологічна та археологічна періодизації).
- •2.Геологічна
- •4.Антропологічна періодизація.
- •600 000-35 000 До н. Э.
- •35 000-10 000 До н. Э.
- •7.Виникнення історії первісного суспільства як науки.
- •10.Еволюція приматів.
- •11. Австралопітеки: різновиди, датування, місця знаходження:
- •12. Гіпотези про прабатьківщину людства: азіатська теорія.
- •13. Гіпотези про прабатьківщину людства: африканська теорія.
- •14. Гіпотези про прабатьківщину людства: теорія нетропічного походження .
- •15.Розселення архантропів у Старому Світі . Періоди та шляхи міграцій ( згідно теорії африканського походження гомінід).
- •16. Архантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •17. Палеантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •19. Нові трактування часу та місця виникнення людини розумної.
- •20. Расова класифікація.
- •21. Проблема походження та видової єдності рас.
- •23. Праобщина. Проблема датування. Біологічний та соціальний фактори розвитку.
- •1. Остроконечник; отщеп, отделанный в виде длинного острого треугольного наконечника, который, возможно, привязывали к деревянному древку или
- •26. .Позбавлення тваринного егоїзму та початок становлення людських відносин у общині палеоантропів.
- •27.Ранні форми релігії. Археологічні та етнографічні свідоцтва.
- •28.Розвиток мислення та мови.
- •29.Виникнення екзогамії та роду. Дуально-родова організація.
- •31.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.(40-6)
- •32.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період мезоліту.
- •33.Соціальна структура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.
- •34.Соціальна структура ранньородової общини у період мезоліту.
- •35.Соціально-економічні відносини у добу ранньородової общини.
- •36.Інститути правління та влади у добу ранньородової общини.
- •37.Народонаселення та його репродукція в епоху ранньородової общини.
- •38.Статево-вікова організація в епоху ранньородової общини.
- •39. Духовна культура в епоху ранньородової общини.
- •40. Становлення виробничого типу господарства та його передумови: біологічна та культурна.
- •41. Гіпотези щодо виникнення скотарства та землеробства
- •42.Пошуки пробатьківщини походження землеробства та скотарства.
- •43. Технологічні та економічні досягнення «неолітичної революції»
- •44. Значення переходу до виробничого типу господарства. Перспективи розвитку землеробських та скотарських суспільств.
- •45. Виникнення надлишкового продукту та становлення соціально-престижної економіки.
- •46. Розподілення та еволюція відношень власності в епоху пізньородової общини.
- •47. Проблема 1 суспільного поділу праці.
- •48. Соціальна структура доби пізньородової общини.
- •49. Народонаселення та його репродукція в епоху пізньородової общини.
- •50. Організація влади в епоху пізньородової общини.
- •51. Духовна культура у епоху пізньородової общини.
- •52. Передумови та причини розкладу первісного ладу.
- •53. Приватна власність: умови появи та етапи розвитку.
- •54. Еволюція сім'ї у час переходу від пізньородової до сусідсько-територіальної общини.
- •55. Міжобщинні відношення у пізньородовій общині та їх значення.
- •56. Суть воєнної демократії та воєнної ієрархії.
- •57. Етапи розвитку воєнних конфліктів та війн.
- •58. Ранні форми експлуатації.
- •59. Позаекономічний примус: суть понятті та різновиди.
- •60. Форми розкладу первісного ладу.
- •61. Органи влади періоду розкладу первісного суспільства
- •62. Шляхи класоутворення та становлення держави.
- •63. Становлення держави: передумови, причини, ознаки.
- •64. Розвиток раціональних знань у первісному суспільстві.
- •65. Доля первісної общини у цивілізованих суспільствах.
- •66. Етнічні та мовні процеси епохи розкладу первісного суспільства.
- •67. Суть "матріархату" та" материнського роду", еволюція поняття.
- •68. Проблема співвідношення понять "рід" та "родова община" .
- •69. Типи общин.
- •70. "Плем'я" та "союз племен" - функції та органи керівництва.
- •71. Становленя первісного мистецтва. Гіпотези про причини розвитку мистецтва.
- •72. Мистецтво палеоліту: відображальне, малих форм. Декоративне.
- •73. Другий суспільний поділ праці.
- •74. Третій суспільний поділ праці.
- •75. Формування " чоловічих"та "таємних союзів чоловіків", їх роль у суспільній організації.
- •76. Причини становлення спадкової влади та поява вождізму.
- •77. Час та причини появи культу предків. Ідеологічні та соціальні корні.
- •78. Причини та час становлення патріархату.
- •79. Патріархальна сім'я та патронімія.
- •80. Співвідношення понять "парний шлюб" та " парна сім'я".
- •81. Кросс-кузенний та матрілітеральний кросс-кузенний шлюб..
- •82. Фратрія-механізм появи та функції.
- •83. Час, причини та значення зникнення великих тварин.
- •84. Локально-промислова група.
- •85. Час повного заселеня людиною світу.
- •86. Ініціація та її значення у статевовіковій організації суспільства.
- •87. Археологічні свідоцтва зародження тотемізму.
- •88. Обрах життя людини у добу раннього палеоліту.
- •89. Синхронізувати епоху дикунства та варварства з відповідною добою по арх. Періодизації.
- •91. Звичаєве право.
28.Розвиток мислення та мови.
Мышление и речь формируются у первобытного человека. Нужны биологические и соц. факторы для них. С эволюцией предка человека происходит постепенное увеличение и округление черепа. Формируются полушария и кора мезга. Человек- существо социалное, находится в коллективе. Человек изготовил орудия труда и для этого нужно логическое мышление. У поздних неандертальцев перввые верования (зарождения абстрактного мышления). Асоциотивное мышление (мамонт-еда, тигр-опасность). Речь нужна для передачи информации (соц..фактор). Биологические факторы: развитие мезга и гортани. У человека умелого есть поля Брока и отвечающие за восприятие и воспроизводство речи. В 20 гг. ХХ в. выдвенул идею первичности кинетической речи (немая речь, жесты.) Человек в ходе своей деятельности то или иное действие подтвердал жестами. Вокальные черты Гунаф исследовал все живые организмы, кторые обладают вокальностью и разделил на: бытовые шумы, экстремальные или информационные шумы. На основе инф. Шумов формируется членораздельная речь. Вначале была номенативная речь. Она была бедна. Потом была глагольна речь. Потом была прилагательная речь. Счёт появляется на поз днем этапе. Были попытки обосновать, что синантропы владали речью.
Это не так. В 80 гг ХХ в в Пенсильвании сделали макеты гортани у неандертальцев группы Шапель была членораздельная речь.
29.Виникнення екзогамії та роду. Дуально-родова організація.
В епоху праобщины существовали гаремние семи и парние семьи. Екзогамия-запрет на брачные отношения в даном колективе. Ендогамия-придписание вступать в брачные отношения в чётко определенных соседских группах. Устанавливались специальные временние табу. На начальних етапах эти табу были связаны с хазяйством. Мужчины-охотники не имели права общаться с женщинами и кметь какие либо контакты с ными. Половые табу накладывались только на один колектив, на соседей не распостранялось. Было половозрастное разделение труда: мужчины-охота, женщины-собирательство. Дуально-родовая организация – это два колектива которые вступают в брачные отношения. Род который достиг мксимума чисельности, то от него отделяеться часть рода и идет жить по соседству. Дуально-групповой брак дислокален и дисекономичен. При этом браке женщины одного рода есть потенциальными партнерами второго рода мужчин. Дуально-групповой брак переростает в парный брак.
31.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.(40-6)
Родова́я общи́на - первая форма общественной организации, где люди связаны кровным родством, кроме того, это был союз, основанный на коллективном труде, коллективном потреблении, коллективной собственности на землю и орудия труда (охоты), предположительно основанный на социальном равноправии.
Спеціалізація, напрям і характер господарства зумовлювалися ресурсами навколишнього середовища та кліматом. Багаті на біомасу, холодні про льодовикові степи і лісостепи сприяли виникненню постійних поселень зі стабільно організованим господарством і побутом.
Полювання на великих тварин (ламутів, бізонів, вівцебиків, носорогів) потребувало міцного, згуртованого колективу, чисельністю приблизно 10-15 дорослих мисливців. У районах з комірним кліматом будівництво жител, виготовлення одягу, спеціальних засобів опалення, підтримка постійних вогнищ вимагали значних зусиль. Все це сприяло налагодженню добрих стосунків між мешканцями поселення, взаємодопомоги, узгоджених дій не тільки під час полювання, а й у побуті.
Про те, що члени ранньопервісної общини виготовляли одяг із шкіри, свідчать спеціалізовані знаряддя, такі як проколки, голки, лощила. Крім того, знайдені кістяні застібки двох типів: у вигляді палички з перехватом або подвійної кістяної петлі. Деякі скульптурні зображення жінок, виявлені в Сибіру, можна інтерпретувати як зображення людей, одягнених у хутряний одяг типу комбінезона, що характерно для одягу закритого типу народів арктичної зони. Ще деякі елементи одягу можна простежити на жіночій скульптурі у вигляді поясків, перев’язок, браслетів. Знайдені також кістяні діадеми. Окремі кістяні веретеноподібні вироби з головками дослідники інтерпретують як булавки для одягу або шпильки для зачісок.
На території виробничих центрів, які розташовувались, як правило, на південь від житла, на свіжому повітрі, навколо відкритих вогнищ,мешканці поселення готували їжу, обробляли знаряддя, займалися іншими побутовими справами. Інколи поблизу виробничих центрів зустрічаються лінзоподібні западини правильної форми, діаметром до 3м. вони також ущерть заповнені побутовими рештками й, можливо, є залишками жител легкої конструкції. З таких жител, мабуть, починалось поселення, влітку або восени, коли ще не були побудовані стаціонарні житла з кісток ламутів.
Узимку житло слугувало господарсько-побутовим центром. Привертає увагу впорядкування вогнищ. Розташовані, як правило, по центру житла, вони були трохи заглиблені в землю, а їхнє дно устелене великими плоскими кістками або обкладене камінням. По краях вогнища іноді вкопували трубчасті кістки, які правили за опори для жорен або використовувались як ковадла під час роботи.
Житла освітлювались не тільки вогнищами, а й світильниками. На північних поселеннях за світильники правили епіфізи (тазові суглоби) стегнових кісток ламутів. Вони мають напівсферичну форму та губчасту структуру. Це – природні світильники, оскільки здатні горіти у свіжому вигляді без додавання жиру чи незначному його обсязі. Простежені різні етапи поступово вигорання цих «ламп», з поверхні яких періодично зшкрябували нагар кістяного вугілля. В інтер’єрі жител виділялися місця для спання та роботи.
Первобытное искусство подразделяется на: живопись, декоративное искусство малых форм, танец и музыку.
Живопись. В верхнем палеолите была распространена наскальная живопись. Этому свидетельствуют находки в пещерах Альтамара (Исп), Пляска, Ниа, Мадлен (Фр), Капова (Иран), Каменная могила (Укр). Живопись наносилась на стены пещер двумя методами: резьбой или цветовой гаммой (полихромные и монохромные). Чаще всего изображали процесс охоты или сбора растений, животных, которые были основным объектом охоты.
Искусство малых форм. В верхнем палеолите изготовляли статуэтки, скульптуры (украшения резьбой и гравировкой). Существовало 2 вида: зооморфные и антропоморфные. Изготовляли из камня, костей животных. Антропоморфными чаще всего изображали женщин с гипертрофированными признаками пола. Это связано с культом матери-прародительницы в то время. Основные находки это искусства: пещеры Ниа, Альтамира, Сунги (Рос), Лысель (Фр).
Декоративное искусство представлено украшениями. Это различные ожерелья, поясы из бус, обшивка рукавов и штанин костюма из бус, подвески из камня, кости, зубов, ракушек; броши для скрепления частей одежды. Они найдены на стоянках: Гагарино, Мезино (Укр), Королёво, Сунги (Рос), Мальта (Сибирь).
Танцы и музыка представлены различными свистульками, инструментами из кости и рога в виде свирели и флейт. В сред. ХХ ст. на Мезинской стоянке исследовали культовый дом, где обгаружено более десятка инструментов из кости мамонта. Там были обнаружены флейты, ударные, шумовые браслеты. Автор находки – Бабиков.