- •1.Прелмет та завдання історії первісного суспільства.
- •2. Джерела з історії первісного суспільства.
- •3. Хронологія та періодизація історії первісного суспільства( геологічна та археологічна періодизації).
- •2.Геологічна
- •4.Антропологічна періодизація.
- •600 000-35 000 До н. Э.
- •35 000-10 000 До н. Э.
- •7.Виникнення історії первісного суспільства як науки.
- •10.Еволюція приматів.
- •11. Австралопітеки: різновиди, датування, місця знаходження:
- •12. Гіпотези про прабатьківщину людства: азіатська теорія.
- •13. Гіпотези про прабатьківщину людства: африканська теорія.
- •14. Гіпотези про прабатьківщину людства: теорія нетропічного походження .
- •15.Розселення архантропів у Старому Світі . Періоди та шляхи міграцій ( згідно теорії африканського походження гомінід).
- •16. Архантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •17. Палеантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •19. Нові трактування часу та місця виникнення людини розумної.
- •20. Расова класифікація.
- •21. Проблема походження та видової єдності рас.
- •23. Праобщина. Проблема датування. Біологічний та соціальний фактори розвитку.
- •1. Остроконечник; отщеп, отделанный в виде длинного острого треугольного наконечника, который, возможно, привязывали к деревянному древку или
- •26. .Позбавлення тваринного егоїзму та початок становлення людських відносин у общині палеоантропів.
- •27.Ранні форми релігії. Археологічні та етнографічні свідоцтва.
- •28.Розвиток мислення та мови.
- •29.Виникнення екзогамії та роду. Дуально-родова організація.
- •31.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.(40-6)
- •32.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період мезоліту.
- •33.Соціальна структура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.
- •34.Соціальна структура ранньородової общини у період мезоліту.
- •35.Соціально-економічні відносини у добу ранньородової общини.
- •36.Інститути правління та влади у добу ранньородової общини.
- •37.Народонаселення та його репродукція в епоху ранньородової общини.
- •38.Статево-вікова організація в епоху ранньородової общини.
- •39. Духовна культура в епоху ранньородової общини.
- •40. Становлення виробничого типу господарства та його передумови: біологічна та культурна.
- •41. Гіпотези щодо виникнення скотарства та землеробства
- •42.Пошуки пробатьківщини походження землеробства та скотарства.
- •43. Технологічні та економічні досягнення «неолітичної революції»
- •44. Значення переходу до виробничого типу господарства. Перспективи розвитку землеробських та скотарських суспільств.
- •45. Виникнення надлишкового продукту та становлення соціально-престижної економіки.
- •46. Розподілення та еволюція відношень власності в епоху пізньородової общини.
- •47. Проблема 1 суспільного поділу праці.
- •48. Соціальна структура доби пізньородової общини.
- •49. Народонаселення та його репродукція в епоху пізньородової общини.
- •50. Організація влади в епоху пізньородової общини.
- •51. Духовна культура у епоху пізньородової общини.
- •52. Передумови та причини розкладу первісного ладу.
- •53. Приватна власність: умови появи та етапи розвитку.
- •54. Еволюція сім'ї у час переходу від пізньородової до сусідсько-територіальної общини.
- •55. Міжобщинні відношення у пізньородовій общині та їх значення.
- •56. Суть воєнної демократії та воєнної ієрархії.
- •57. Етапи розвитку воєнних конфліктів та війн.
- •58. Ранні форми експлуатації.
- •59. Позаекономічний примус: суть понятті та різновиди.
- •60. Форми розкладу первісного ладу.
- •61. Органи влади періоду розкладу первісного суспільства
- •62. Шляхи класоутворення та становлення держави.
- •63. Становлення держави: передумови, причини, ознаки.
- •64. Розвиток раціональних знань у первісному суспільстві.
- •65. Доля первісної общини у цивілізованих суспільствах.
- •66. Етнічні та мовні процеси епохи розкладу первісного суспільства.
- •67. Суть "матріархату" та" материнського роду", еволюція поняття.
- •68. Проблема співвідношення понять "рід" та "родова община" .
- •69. Типи общин.
- •70. "Плем'я" та "союз племен" - функції та органи керівництва.
- •71. Становленя первісного мистецтва. Гіпотези про причини розвитку мистецтва.
- •72. Мистецтво палеоліту: відображальне, малих форм. Декоративне.
- •73. Другий суспільний поділ праці.
- •74. Третій суспільний поділ праці.
- •75. Формування " чоловічих"та "таємних союзів чоловіків", їх роль у суспільній організації.
- •76. Причини становлення спадкової влади та поява вождізму.
- •77. Час та причини появи культу предків. Ідеологічні та соціальні корні.
- •78. Причини та час становлення патріархату.
- •79. Патріархальна сім'я та патронімія.
- •80. Співвідношення понять "парний шлюб" та " парна сім'я".
- •81. Кросс-кузенний та матрілітеральний кросс-кузенний шлюб..
- •82. Фратрія-механізм появи та функції.
- •83. Час, причини та значення зникнення великих тварин.
- •84. Локально-промислова група.
- •85. Час повного заселеня людиною світу.
- •86. Ініціація та її значення у статевовіковій організації суспільства.
- •87. Археологічні свідоцтва зародження тотемізму.
- •88. Обрах життя людини у добу раннього палеоліту.
- •89. Синхронізувати епоху дикунства та варварства з відповідною добою по арх. Періодизації.
- •91. Звичаєве право.
2.Геологічна
Плейстоцен- передльодовоковий період 3млн- 12 тис. р. до н.е.
Голоцен - післяльодовиковий період з 12 тис.р. тому( триває).
У плейстоцені виділяють 4 періоди:
1) гюнс 600-550 тис. р. тому
2) міндель 475-425 тис. р. тому
3) рісс- 250-125 тис. р. тому
4) вюрн 80-12 тис. р. тому
Голоцен- глобальне потепління, зміна флори і фауни→зникнення тварин льодовикового періоду, пошук людьми нових засобів існування, перехід до освоєння земної кулі.
4.Антропологічна періодизація.
Проконсул - з 20 млн років тому;
Рамапітек - з 14-15 млн років тому;
Дріопітек - з 9-10 млн років тому;
Австралопітек (південна мавпа) - з 3-5 млн років тому;
Homo habilis (людина вміла) - з 2,5 млн років тому;
Homo erectus (людина прямостояча або архантроп(найдавніша людина))- з 1,5 млн років тому;
Неандерталець (або палеоантроп (давня людина)) - 150-40 тис. років тому ;
Homo sapiens (людина розумна) або кроманьйонець (або неоантроп (нова людина))- з 40 тис. років до н.е.
дріопітек 24-12 млн р. тому
рама-, кенія-, удабнопітек 12-8 млн р. тому
австралопітек 6-1,5 млн р. тому
homo habilis 2,4-1,2 млн р. тому
homo erectus 1,6- 0,2 млн р. тому
архантроп 1,5 млн- 100 тис. р. тому
палеантроп 600 тис. р. тому
неандерталець(hs) 200-35 тис. р. тому
homo sapiens sapiens
5.
.Історична періодизація історії первісного суспільства.
Древнекаменный век или палеолит 2,4 млн. — 10000 до н. э. Ранний (нижний) палеолит 2,4 млн. — 600 000 до н. э.
Средний палеолит
600 000-35 000 До н. Э.
Поздний (верхний) палеолит
35 000-10 000 До н. Э.
Время охотников и собирателей. Начало кремневых орудий, которые постепенно усложняются и специализируются. Гоминиды, виды:
Homo habilis, Homo erectus, Homo sapiens präsapiens, Homo heidelbergensis, в среднем палеолите Homo neanderthalensis и Homo sapiens sapiens.
Среднекаменный век или мезолит 10 000-5000 до н. э. Homo sapiens sapiens
Новокаменный век или неолит 5000-2000 до н. э. Ранний неолит
Средний неолит
Поздний неолит
Возникновение неолита связывается с неолитической революцией. В это же время на Дальнем Востоке появляются древнейшие находки керамики возрастом около 12 000 лет, хотя период европейского неолита начинается на Ближнем Востоке докерамическим неолитом. Появляются новые способы ведения хозяйства, вместо собирательного и охотничьего хозяйства («присваивающего») — «производящие» (земледелие, скотоводство), которые позднее распространяются и в Европу. Поздний неолит нередко переходит в следующий этап, медный век, халколит или энеолит, без разрыва в культурной преемственности. Последний характеризуется второй производственной революцией, важнейшим признаком которой является появление металлических орудий. Homo sapiens sapiens
Бронзовый век 3500-800 до н. э. Ранняя история Распространение металлургии позволяет получать и обрабатывать металлы: (золото, медь, бронза). Первые письменные источники в передней Азии и Эгеиде. Homo sapiens sapiens
Железный век с ок. 800 до н. э. Ранняя история
ок. 800—500 до н. э.
Античность
ок. 500 до н. э. — 500 н. э.
Средние века
ок. 500—1500 н. э.
Новая история
с ок. 1500 н. э.
6. Уже во времена греческих и римских мыслителей какое-то представление о первобытной истории оформлялось в ихних головах: создатель атомистики Демокрит представлял себе прошлое современного человечества звероподобным, люди, в соответствии с его учением напоминали зверей, подобно зверям боролись за существование и только эта борьба вывела их из животного состояния.
Так же, без конкретной аргументации эволюционная идея выражена у Лукреция Кара, в дошедшей до нас целиком поэме «О природе вещей». В свободных плавно текущих стихах нарисована грандиозная картинка мироздания, в которой предвосхищено многое из того, что открыто современной наукой и что стало достоянием европейской мысли не раньше второй половины 19 ст. В этой грандиозной картинке нашла себе место и история первобытного общества, Кар также правильно писал и о возникновении жилищ и одежды, и о происхождении речи.
Плано Карпини, Биллем Рубрубкис, Марко Поло - привезли в Европу некоторые фантастические сведения, но паралельно с этим они обогатили западноевропейскую науку неоценимыми географическими сведениями о средней, центральной и восточной Азии. Собрали данные об истории и обычаях многих народов, поведали миру об обычаях при дворе Чингисхана.
Афанасий Никитин - путешествовал на восток, его путешествие продолжалось 6 лет, 3 провел в Индии, описывал народы Индии.
Всё это создало в Европе достаточно полное представление о народах, быте, гос устройстве стран Азии.
Эпоха великих географических открытий расширило знание о первобытных народах. Однако всё это было какое-то малоэффективное в своем внешнем выражении движение научной мысли, скорее величественное её накопление, не исходившее ощутимого выражения в обществе, пока резкий перелом не наступил на рубеже 15-16 вв, начавшем эру полного открытия и в соответствии с этим и получившим приведённое обозначение. На конец 15 в с интервалом в 5 лет появляются два замечательных путешествия, ознаменовавшиеся огромными географическими результатами – плавание испанца Христофора Колумба, открывшего Америку, и плавание португальца Васко да Гамы, через южную оконечность Африки в Индию. Результатом их странствий стало открытия ойкумены, колонизации, расизм, расширение этнологических знаний (культура, быт, религия других народов)
Homo sapiens sapiens.